Постанова

від 29.01.2019 по справі 909/269/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. м. Львів Справа №909/269/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів Г.Т. Кордюк

Н.М. Кравчук

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.

за участю представників сторін :

позивача: адвоката Беньковського В. А. (ордер про надання правової допомоги від 28.11.2018 №062427);

відповідача: не з'явився (належно повідомлений);

розглянувши апеляційну скаргу Косівського державно-кооперативного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" від 28.11.2018

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018

у справі № 909/269/18 (суддя Шкіндер П.А.)

за позовом: Косівського державно-кооперативного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", м. Косів Івано-Франківської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця Гаврилківа Василя Васильовича, АДРЕСА_1

про стягнення 811 230,50грн заборгованості за договором поставки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018 у справі № 909/269/18 позов Косівського державно-кооперативного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" (далі - Косівський Райагробуд ) до ФОП Гаврилківа В.В. про стягнення 811 230,50грн заборгованості задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 151 725,00грн основного боргу, 14 240,00 грн 3% річних, 112 609,03 грн інфляційних втрат, 494 775,22грн 0,3% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення за користування чужими коштами, 12 168,45грн судового збору та 18 000грн витрат на правову допомогу ( а.с. 54-60).

На примусове виконання рішення виданий наказ від 05.07.2018 ( а.с. 62).

У листопаді 2018 року ФОП Гаврилків В.В. звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 05.06.2018 на один рік до 05.06.2019 на підставі ст. 331 ГПК України у зв'язку з тривалою хворобою та перебуванням його на стаціонарному лікуванні в Косівській ЦРЛ. Відповідач вказує, що його незадовільний стан здоров'я позбавляє його можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження , під час проведення виконавчих дій ( а.с. 64-65).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 у справі №909/269/18 заяву ФОП Гаврилківа В.В. задоволено, відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018 у справі № 909/269/18 до 05.06.2019 ( а.с.81-83).

При задоволенні заяви відповідача суд виходив з того, що згідно із ст. 331 ГПК України при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду стосовно фізичної особи суд враховує її тяжке захворювання або членів її сім'ї. Враховуючи додану до заяви про відстрочення виконання судового рішення довідку Косівської ЦРЛ, в якій вказано діагноз - гіпертонічна хвороба 2 ступеня, суд першої інстанції дійшов висновку, що тяжке захворювання фізичної особи є тією виключних обставиною, яка дає підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. Позивач вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволені заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Позивач вказує, зокрема, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено стосовно кого видану довідку Косівською ЦРЛ, в якій діагностовано гіпертонічну хворобу 2 ступеня - чи щодо відповідача чи щодо члена його сім'ї, не вказано на підставі чого зазначене захворювання вважається тяжким і яким чином стан здоров'я відповідача чи його близького родича може істотно ускладнити виконання рішення суду. Посилаючись на наказ МОЗ України від 24.05.2012 №384, скаржник зазначає, що гіпертонічна хвороба 2 ступеня це захворювання, основною ознакою якого є підвищення артеріального тиску, при якій таке підвищення стає регулярним, і при періодичному контролі рівня артеріального тиску хворий гіпертонією живе повноцінним життям. Крім того, вказує, що відповідач як фізична особа-підприємець займається різними видами підприємницької діяльності (за видами КВЕД 43.21 електромонтажні роботи (основний); КВЕД 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; КВЕД 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 55.20 діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання). Посилаючись на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вказує, що у власності Гаврилківа В.В. перебуває 5 земельних ділянок та житловий будинок, що знаходиться на вул. Лесі Українки, 52в в с. Пістинь Косівського району , в якому розміщений ресторанно-готельний комплекс. Зазначає, що державним виконавцем Косівського РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області винесено постанову від 25.09.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №57279081 на підставі судового наказу від 05.07.2018 про стягнення з ФОП Гаврилківа В.В. заборгованості за договором поставки. В подальшому постановами від 01.10.2018 накладено арешт на кошти та на все майно боржника, і такі постанови ФОП Гаврилків В.В. не оскаржені. Крім того, позивач вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст.202, ч.2 ст.331 ГПК України у зв'язку з неналежним повідомленням його про дату та час проведення судового засідання з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 07.11.2018 було призначено розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду в судовому засіданні 12.11.2018, яку позивач отримав 12.11.2018, тому не зміг прибути в судове засідання. В той же час оскаржувана ухвала винесена 13.11.2018, в цій ухвалі вказано, що розгляд справи було призначено на 13.11.2018, що суперечить ухвалі від 07.11.2018. Названі обставини в силу п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування ухвали.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, розгляд справи призначено на 29.01.2019.

У судовому засіданні 29.01.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Відповідач не забезпечив явки свого представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 04.01.2019 ухвали апеляційного суду від 27.12.2018.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача , апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення містяться в статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

В обгрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду від 05.06.2018 відповідач вказав незадовільний стан його здоров'я, на підтвердження чого подав довідку Косівської ЦРЛ від 02.11.2018 № 587( а.с. 67).

У названій довідці вказано, що Гаврилків В.В дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділі з 01.11.2018 по даний час, діагноз - гіпертонічна хвороба 2 ступеня.

Поряд з тим, 02.11.2018 відповідач подав заяву від 02.11.2018 про відстрочення виконання рішення, що підтверджується самою заявою та штемпелем на поштовому конверті (а.с. 64-65, 75), а також видав довіреність від 02.11.2018 на представлення своїх інтересів представнику Мосейчук Р.О. (а.с. 79).

Крім того, як вірно вказує позивач , згідно з наказом МОЗ України від 24.05.2012 №384, гіпертонічна хвороба 2 ступеня це захворювання, основною ознакою якого є підвищення артеріального тиску, при якій таке підвищення стає регулярним.

Названі обставини свідчить про відсутність підстав вважати діагностовану відповідачу гіпертонічну хворобу 2 ступеня тяжким захворюванням, яка ускладнює чи унеможливлює виконання рішення суду та яка має враховуватися судом при вирішенні питання при відстроченні виконання рішення суду.

Як вбачається з доданих позивачем до апеляційної скарги витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності Гаврилківа В.В. перебуває 5 земельних ділянок та житловий будинок на вул. Лесі Українки,52в у АДРЕСА_1.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд не досліджував матеріального стану відповідача, не врахував матеріальні інтереси позивача, який мав легітимні сподівання на те, що присуджена до стягнення заборгованість буде йому сплачена у встановлений законом строк, що дає підстави для висновку, що при відстроченні виконання рішення за заявою відповідача судом не дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Щодо доводів позивача про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце проведення 13.11.2018 судового засідання, колегією суддів встановлено наступне.

Ухвалою від 07.11.2018 суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву ФОП Гаврилківа В.В. про відстрочення виконання рішення та призначив її розгляд в судовому засіданні 12.11.2018 о 10год 10хв.

За приписами ч.2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В матеріалах справи відсутні докази вручення сторонам ухвали від 07.11.2018 станом на час призначення судового засідання ( 12.11.2018 о 10год. 10хв.)

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі від 13.11.2018 вказано, що розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання рішення призначено на 13.11.2018, що суперечить ухвалі від 07.11.2018. З протоколу судового засідання від 13.11.2018 та з оскаржуваної ухвали вбачається, розгляд заяви відповідача фактично відбувся в судовому засіданні 13.11.2018, про яке позивач не був повідомлений судом, що є порушенням вимог ч.2 ст. 331 ГПК України.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами позивача та вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 331 ГПК України безпідставно відстрочив на 1 рік виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018 у справі № 909/269/18. Крім того, заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суд розглянув за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 у справі № 909/269/18 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018 належить скасувати, у задоволені заяви ФОП Гаврилківа В.В. про відстрочення виконання рішення суду від 05.06.2018 у даній справі відмовити.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні апеляційної скарги, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 255,269, 270, 275, 277, 281, 282, 331 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Косівського державно-кооперативного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" від 28.11.2018 задоволити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 у справі № 909/269/18 скасувати. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Гаврилківа В.В. про відстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2018 у справі № 909/269/18 - відмовити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гаврилківа Василя Васильовича, ідент. номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь Косівського державно-кооперативного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", ідент. код 03578053, місцезнаходження: 78600, Івано-Франківська обл., Косівський район, місто Косів, вулиця Дружби, будинок 11, - 1762грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05.02.2019.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Судді Г.Т. Кордюк

Н.М. Кравчук