Рішення

від 13.07.2009 по справі 2-3106/09

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа  №2-3106/09

                                                                      2009  рік                                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

    13 липня  2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретаря -                Борисенко А.В.                          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за договором банківського вкладу

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу    № 1005/0305323004447001 від 4 грудня 2008  року, отримало від нього кошти в сумі 10 000 грн. строком на 91 день – з 4 грудня 2008 року до 4 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 22  % річних.

Оскільки на вимогу позивача йому не було повернуто кошти за договором, ОСОБА_1  вважає, що такими діями відповідача порушуються його права та просить суд ухвалити рішення, яким  повернути кошти за договором банківського вкладу    № 1005/0305323004447001 від 4 грудня 2008  року в сумі 10 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.  

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1005/0305323004447001 від 4 грудня 2008  року (вклад «Капітал», сума вкладу в сумі  10 000 грн.). Строк дії договору закінчився 4 березня 2009 року.

Після спливу строку дії договору відповідач частково виконав свої зобов’язання відповідно до умов договору, а саме: сплатив відсотки за користування коштами. Однак на заяву позивача про повернення депозитного вкладу, відповідач у своєму листі, посилаючись на  дію мораторію на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, поліпшення фінансового стану банку,  відмовив у поверненні коштів.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно              ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цим договорам, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом, повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цих договорів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 про повернення суми вкладу є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі  10 000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну  заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю  "Український промисловий банк" про повернення коштів за договором банківського вкладу –  задовольнити.

Зобов’язати  товариство з обмеженою відповідальністю  "Український промисловий банк" повернути ОСОБА_1 грошові кошти за договором  банківського вкладу № 1005/0305323004447001 від 4 грудня 2008  року в сумі  10 000 (десять тисяч)  грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на  користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 100 (сто) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

               Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: