Рішення

від 29.01.2019 по справі 910/8162/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/8162/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "СМВ-Транс" (45601, Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Шкільна,23/8, код ЄДРПОУ 39028162)

до Приватного підприємства "Мальва-СТ" (02156, м.Київ, вул.Кіото,27, код ЄДРПОУ 30472600)

про стягнення 82 368,92 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Мальва-СТ" (02156, м.Київ, вул.Кіото,27, код ЄДРПОУ 30472600)

до Приватного підприємства "СМВ-Транс" (45601, Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Шкільна,23/8, код ЄДРПОУ 39028162)

про стягнення 105 863,37 грн. збитків

за участю представників сторін:

Від позивача, Міщук І.В.

Від відповідача, Васильченко Л.І.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СМВ-Транс" звернулось до суду з вимогами про стягнення з Приватного підприємства "Мальва-СТ" 66 886,67 грн. основного боргу - заборгованості за надані послуги міжнародного перевезення вантажу за заявками № 1 та № 2 по CMR № 072890, № Е 13944-02 за договором № Т/11/2017 від 01.12.2017, 10 863,13 грн. пені 3618,57 грн. інфляційних втрат, 1000,55 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.07.2018 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву та зустрічний позов, в якому просив стягнути з позивача 105 863,37 грн. збитків, понесених у зв'язку із недотриманням позивачем умов договору № Т/11/2017, зокрема, порушення температурного режиму вантажу при перевезенні, та як наслідок неодержання відповідачем доходів, які він очікував одержати у разі належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, понесення додаткових витрат.

Заперечуючи проти первісного позову та в обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач вказує про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що укладення між сторонами договору на перевезення вантажу було зумовлено наявністю між відповідачем та третьою особою контракту № Е1394400 по транспортуванню та передачі на користь третьої особи товару - заморожених ягід малини, у зв'язку з цим у заявці № 1 по договору № Т/11/2017 від 28.11.2017 та CMR було здійснено відповідну відмітку, що перевезення при температурному режимі рефрижератора -21С , температура при доставці не менше -18С , товар швидко псується. За стверджуваннями відповідача, недотримання позивачем вказаних умов перевезення призвело до відмови вантажоотримувача від товару, понесення відповідачем додаткових витрат щодо транспортування вантажу у м.Kesteren (Нідерланди), зберігання по договору з Fraktia GMBH, передачу товару фірмі HG Food GmbH по контракту № EV1812514 від 02.02.2018 за вартістю, що нижче ніж очікуваний дохід, загалом, згідно розрахунку ПП Мальва-СВ збитки складають 3461,85 Євро.

Ухвалою суду від 17.07.2018 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Приватного підприємства "Мальва-СТ" до Приватного підприємства "СМВ-Транс"; підготовче засідання призначено на 04.09.2018.

27.08.2018 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач на доводи відповідача зазначає про відсутність порушень зі свого боку договірних зобов'язань та підстав для відшкодування витрат та упущеної вигоди ПП Мальва-СТ , зауважує, що жодних актів про порушення температурного режиму, втрату, нестачу чи пошкодження вантажу складено не було, факт передачі товару у нормальному стані на зберігання та іншому контрагенту відповідача по контракту № EV1812514 від 02.02.2018 також підтверджує цілісність та придатність вантажу та спростовує наявність протиправної поведінки перевізника та завдання збитків відповідачу.

В судовому засіданні 04.09.2018 судом оголошено перерву на 25.09.2018.

В судовому засіданні 25.09.2018 судом оголошено перерву на 16.10.2018.

11.10.2018 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкладено підготовче засідання на 20.11.2018.

В судовому засіданні 20.11.2018 судом оголошено перерву на 27.11.2018.

26.11.2018 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог на суму донарахованих штрафних санкцій, відповідно до якої просив стягнути 66 886,67 грн. основного боргу, 10863,13 грн. пені, 5669,48 грн. інфляційних втрат, 1853,00 грн.3% річних.

Судове засідання 27.11.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відрядженні.

Враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з відрядження, суд призначив підготовче засідання у справі на 06.12.2018.

Ухвалою суду від 06.12.2018 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "СМВ-ТРАНС" про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 20.12.2018.

Ухвалою суду від 20.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2019.

У судовому засіданні 29.01.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги, представник позивача проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Судом оголошено вступну та резолютивну частині рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 між ПП Мальва-СТ (замовник за договором, відповідач) та ПП СМВ-ТРАНС (перевізник, позивач за первісним позовом) був укладений договір № Т/11/2017 про міжнародне перевезення вантажів, в порядку та на умовах якого перевізник зобов'язався доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) - сплачувати за перевезення вантажу плату.

Відповідно до Заявки № 1 до договору сторони погодили перевезення вантажу: заморожена малина, вагою брутто 21 505,60 кг, за маршрутом Малин-Борислав (Україна)- 29410 Salzwedel-38486 Klotze-Immekath (Німеччина), адреса завантаження: м.Малин (перше завантаження) - м.Борислав (друге місце завантаження), митне оформлення - м.Київ,дата завантаження 04.12.2017, розвантаження 8-11.12.2017, вартість перевезення 1700 євро в гривнях по курсу НБУ на день розвантаження, оплата безготівковим розрахунком протягом 7 днів та встановили особливі умови перевезення: завантаження/замитнення - 48 год, розмитнення/розвантаження -48 год, температура при подачі на завантаження - -21 градус .

Позивач здійснив перевезення вантажу згідно отриманої заявки № 1, що підтверджується CMR № 072890 від 01.12.2017, зокрема за маршрутом Київ (Україна) -Шарфе-Ланке (Німеччина) по інвойсу № 9 від 29.11.2017, вантаж: 2016 картонних ящиків заморожених цілих ягід малини, вагою брутто 21 505,60 кг, у графі 24 відмітка про отримання товару наявний штамп: жодного прийому товару, 08.12.2017 з новими товаророзпорядчими документами.

08.12.2017 була оформлена нова CMR № Е 13944-02 від 08.12.2017.

Відповідач стверджує, що відмова вантажоодержувача від отримання продукції зумовлена тим, що температура заморожених ягід станом на час розвантаження становила більший показник, ніж було обумовлено сторонами.

В подальшому на підставі підписаної сторонами заявки № 2 від 12.12.2017 до договору № Т/11/2017 позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення цього ж вантажу за маршрутом Німеччина, 29410 Salzwedel-Нідерланди,Роттердам, адреса розвантаження Kesteren (Нідерланди), дата і місце розвантаження 13.12.2017, вартість перевезення 390 Євро в гривнях по курсу НБУ на день розвантаження безготівковий розрахунок через 7 днів.

Відповідно до CMR № Е 13944-02 від 08.12.2017, товар: ягоди малини екстра (95/9), урожаю 2017, походження Україна у картонних коробках по 10 кг, вага брутто 21505,60 грн. був доставлений перевізником від відправника I.I.Schmadt Handelsgesellschaft mbH, Шарфе Ланке, Берлін одержувачу Kuhlhaus Paradiesfrucht GmbH, про що свідчить відмітка вантажоотримувача у графі 24 накладної про отримання товару.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг за заявками № 1 та № 2 по CMR № 072890, № Е 13944-02 за договором № Т/11/2017 від 01.12.2017.

У позовній заяві позивач зазначає, що про обставини відмови вантажоодержувача отримати вантаж по CMR № 072890, замовник був повідомлений відповідно до умов договору, у зв'язку із цим сторонами підписано заявку № 2 та доставлено вантаж по CMR № Е 13944-02 іншій компанії, жодні акти про недоліки товару під час розвантаження складені не були, за виконані послуги перевезення замовнику були виставлені рахунки № 1428 від 12.12.2017, № 1434 від 13.12.2017, всього на суму 66 886,67 грн., надано відповідні документи та Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0001388, № ОУ-001389 від 13.12.2017, які залишені - без підписання, а претензії про оплату послуг міжнародних транспортних перевезень - без задоволення.

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача 66 886,67 грн. основного боргу - вартості наданих послуг, 10863,13 грн. пені, 5669,48 грн. інфляційних втрат, 1853,00 грн.3% річних відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Заперечуючи проти первісного позову, з мотивів протиправної поведінки перевізника, грубого порушення договірних зобов'язань по договору № Т/11/2017 від 01.12.2017, зокрема недотримання температурного режиму перевезення вантажу, що швидко псується, та понесення додаткових витрат замовника для подальшої його реалізації, неотримання вигоди, на яку він розраховував, відповідач у зустрічному позові заявив вимоги про стягнення з позивача 105 863,37 грн. збитків в порядку ст.ст. 224-225 ГК України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, проаналізувавши укладений між сторонами спору договір № Т/11/2017 від 01.12.2017 про міжнародне перевезення вантажів, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, за погодженими між позивачем та відповідачем заявками №1 від 28.11.2017 та № 2 від 12.12.2017 по договору позивач зобов'язався здійснити перевезення ввіреного йому вантажу, що швидко псується - заморожені ягоди малини, вагою 21 505,60 кг, особливі умови перевезення: завантаження/замитнення - 48 год, розмитнення/розвантаження -48 год, температура при подачі на завантаження - -21 градусів за маршрутом перевезення Україна Німеччина та в подальшому Німеччина-Нідерланди.

У п.4 договору перевезення встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника (Відправника) на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом терміну, вказаних у заявці-договору, після отримання від Перевізника належним чином оформлених рахунка на оплату, акту наданих послуг, податкової накладної, товарно-транспортної накладної (ТТН/CMR) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в "Договорі-заявці на перевезення" не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення. Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок перевізника.

Матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовано факт здійснення позивачем перевезення вантажу за обумовленим у заявках маршрутом по CMR № 072890, CMR № Е 13944-02, отримання вантажу у пункті призначення 11.12.2017 вантажоотримувачем, що засвідчено штампом останнього у графі 24 CMR № Е 13944-02.

За умовами заявки № 1 від 28.11.2017 вартість перевезення склала 1700 Євро, по заявці № 2 від 12.12.2017- 390 євро в гривнях по курсу НБУ станом на розвантаження, строк оплати через 7 днів після розвантаження, необхідні документи для оплати: договір, заявка, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, CMR, податкова накладна, копія свідоцтв, ліцензії.

З метою здійснення розрахунків позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1428 від 12.12.2017 на суму 54415,80 грн. по заявці № 1, рахунок № 1434 від 13.12.2017 на суму 12470,87 грн. по заявці № 2 та оформлені для підписання Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору № ОУ-0001388 від 12.12.2017 на суму 54 415,80 грн., № ОУ-0001389 від 13.12.2017, всього вартість перевезення склала 66 886,67 грн.

Відповідно до змісту листа ПП Мальва-СТ за вих. № 2 від 11.01.2018, адресованому ПП СМВ-Транс , 03.01.2018 замовником були отримані для підписання та оплати документи по спірному перевезенню, проте акти № ОУ-0001388, № ОУ-0001389 повернені без підписання, послуги не прийняті у зв'язку із грубим порушенням перевізником умов договору № Т/11/2017 від 01.12.2017, натомість ПП Мальва-СТ звернувся до ПП СМВ-ТРАНС із претензією № 1 від 11.01.2018 про відшкодування збитків у зв'язку із недотриманням температурного режиму транспортування, відмовою контрагента замовника по контракту № Е1394400 від 08.11.2017 від прийняття товару.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав для звільнення його від обов'язку оплати отриманих послуг міжнародного перевезення вантажу за заявками № 1 від та № 2 по CMR № 072890, № Е 13944-02 за договором № Т/11/2017 від 01.12.2017 у заявленому розмірі 66 886,67 грн.

Згідно положень п.2.2.7 договору, перевізник зобов'язався доставити і здати вантаж вантажоодержувачу, забезпечивши збереження вантажу по кількості, його цілісність і схоронність з моменту його прийняття для перевезення до моменту видачі в пункті призначення.

Судом взято до уваги, що у заявках були встановлені особливі умови перевезення вантажу з дотриманням температурного режиму товару, що заморожений та швидко псується; також у CMR № 072890 (Україна-Німеччина) у графі 13 Вказівка відправника було зазначено: При подачі рефрижератор під загрузку температура не менше 22С , температура ягід при загрузці -20-19С , при доставці вантажу температура ягід не менше -18С , проставлений штамп: Товар, який швидко псується .

Проте, посилання відповідача на порушення позивачем умов договору, зокрема недотримання температурного режиму перевезення вантажу з вини перевізника, та як наслідок відмова вантажоотримувача по CMR № 072890 від прийняття вантажу не підтверджені належними засобами доказування.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка ратифікована в Україні в силу Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та відповідно до положень п.5.6 договору поширує свою дію на спірні правовідносини, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно ст. 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

При цьому, у CMR № 072890 відсутні будь-які зауваження/відмітки щодо недотримання перевізником схоронності товару, у п.24 проставлений штамп: Жодного прийому товару, 08.12.2017, далі з новими товаросупровідними документами , причини таких обставин, у т.ч. вантажоодержувачем не зазначені.

З наданої відповідачем рекламації від вантажоодержувача, на користь якого цей товару мав бути відвантажений за умовами контракту № Е1394400, укладеного між ПП Мальта-СТ та Company I/Schmidt Handelsgesellschaft mbH від 08.11.2017 вбачається, що відмова від товару по контракту висловлена з причин перевищення встановленого температурного режиму товару всередині вантажного автомобіля -12,6С замість -18С , ненатягнуті палети з розплющеними картонними коробками в кінці вантажного автомобіля.

Разом з тим, докази висловлення ПП МАЛЬВА-СТ та/або вантажоотримувачем будь-яких заяв, складення актів щодо порушення умов договору перевізником, у т.ч. недотримання температурного режиму перевезення вантажу по заявці № 1 від 28.11.2017, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.

Відмітка у CMR № 072890 щодо неотримання товару вантажовідправником без зазначення причини та висловлення претензій до перевізника не свідчить про порушення перевізником умов договору та покладення на нього відповідальності за дії вантажоотримувача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача із претензією № 1 від 11.01.2018 про відшкодування збитків у зв'язку із недотриманням температурного режиму транспортування, відмовою контрагента замовника по контракту № Е1394400 від 08.11.2017 від прийняття товару лише після висловлення перевізником вимог щодо оплати наданих послуг по цьому перевезенню.

Щодо доказів підписання відповідачем надісланих позивачем актів надання послуг, суд зазначає, що складання акту надання послуг не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин у даному випадку, оскільки правовідносини виникають саме з Договору по CMR та з факту надання таких послуг позивачем.

Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів порушення перевізником умов договірних зобов'язань, а саме недотримання схоронності товару з його вини, оформлення вантажовідправником (замовником послуг) документів щодо вказаних обставин та висловлення заперечень/зауважень у визначені строки, суд прийшов до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази надання позивачем послуг з перевезення у повному обсязі, які є підставами для їх оплати у обсязі та на умовах, погоджених сторонами у Заявках № 1, № 2 по договору № Т/11/2017 від 01.12.2017 на підставі CMR № 072890, № Е 13944-02.

Згідно розрахунку позивача, вартість наданих послуг по договору за спірним перевезенням вантажу склала 66 886,67 грн.

Доказів оплати відповідачем суми 66 886,67 грн. боргу - за надані послуги, суду не надано.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 договору передбачено відповідальність відповідача за неналежне виконання своїх зобов'язань, а саме: у випадку затримки оплати, вказаних у п.3.1, 4.1 даного договору, замовник (відправник) виплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм та положень п.5.2 договору, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 10863,13 грн. пені за період з 19.12.2017 по 18.06.2018, 5669,48 грн. інфляційних втрат, 1853,00 грн. 3% річних за період з грудня 2017 по травень 2018 року, враховуючи строк оплати: 7 днів після розвантаження та факт передачі товару по CMR № Е 13944-02- 11.12.2017, що є обґрунтованим.

Відповідач свого конттрозрахунку суми позову не надав.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо зустрічних позовних вимог Приватного підприємства "Мальва-СТ" до Приватного підприємства "СМВ-Транс" про стягнення 105 863,37 грн. збитків, суд зазначає наступне.

Свої вимоги за зустрічним позовом відповідач мотивує тим, що в результаті порушення перевізником умов договору щодо дотримання температурного режиму, вантажоотримувач відмовився від прийняття товару по CMR № 072890, товар по CMR № Е 13944-02 доставлений у м.Kesteren (Нідерланди), переданий на зберігання по договору № IE/SK 49306_АС9552ВА/АС3123ХТ від 13.12.2017 на склад Fruktia GMBH та в подальшому реалізований фірмі HG Food GmbH по контракту № EV1812514 від 02.02.2018 за вартістю, що нижча, ніж очікуваний дохід, тому загалом ПП Мальва-СВ понесено збитків у розмірі додаткових витрат та упущеної вигоди у сумі 3461,85 Євро, що еквівалентно 105 863,37 грн. за офіційним курсом НБУ станом на час подання позову.

У ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (порушення зобов'язання), розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою(порушенням зобов'язань) і збитками, вини відповідача. При цьому обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і збитками покладено на позивача.

Всупереч ст. 74 ГПК України, відповідачем не доведено наявність усіх складових правопорушення відповідно до чинного законодавства (наявність неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками і розміром відшкодування) з боку позивача щодо понесених відповідачем збитків.

Відповідач не надав доказів та належними засобами доказування не довів факту протиправної поведінки у діях ПП СМВ-ТРАНС , зокрема жодного письмового документа щодо оформлення недоліків товару, погіршення його показників, недотримання його схоронності та ін, суду не надано.

Надані до зустрічного позову копії Контракту № Е1394400 від 08.11.2017, укладеного між ПП Мальта-СТ та Company I/Schmidt Handelsgesellschaft mbH від 08.11.2017, додатків №1-3 до нього, рекламації, рахунку-фактури до нього, договору зберігання № IE/SK 49306_АС9552ВА/АС3123ХТ від 13.12.2017 на складі Fruktia GMBH, контракту № EV1812514 від 02.02.2018, укладеного між ПП Мальта-СТ та фірмою HG Food GmbH, виставлені рахунки та платіжні документи по вказаних договорах не є доказами понесення заявлених витрат з вини перевізника.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що перевізник слідував по заявці № 2 до договору за подальшими інструкціями вантажовідправника задля збереження товару, що також свідчить про відсутність його протиправної поведінки.

Роздруківка температурного режиму містить дані, що станом на 11:30 год. 11.12.2017 температура становила -12,9С , тобто нижче встановленої межі, проте виходячи з показників за попередній часовий проміжок та наступний: 11: 15 та 11:45 год. вбачається про їх зміну, і обставини такої зміни температури вантажовідправником та вантажодержувачем не досліджувались.

Наявними доказами у справі не встановлено вини позивача у понесенні відповідачем збитків у заявленій сумі.

Отримання відповідачем відмови вантажоодержувача, понесення ним витрат на збереження вантажу та реалізація за іншою ціною, без встановлення вини перевізника, наявності причинно-наслідкового зв'язку між його діями та понесеними збитками, є лише ризиками підприємницької діяльності самого відповідача щодо поставки міжнародним перевезенням вантажу, що швидко псується, свободою вибору контрагентів та цін на товар, а не підставою для покладення на позивача цих витрат у вигляді збитків.

Згідно з положеннями ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частини перша, третя статті 13); належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76).

Враховуючи недоведення ПП Мальта-СТ складу цивільного правопорушення (збитків, порушення договірних зобов'язань ПП СВМ-ТРАНС , причинно-наслідкового зв'язку між збитками та понесеними збитками), відсутні підстави для стягнення збитків, як правового наслідку порушення зобов'язання, відповідно до статей 22, 611 ЦК України та статей 224, 225 ГК України.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову повністю.

Витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу адвоката, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, покладаються на позивача за зустрічним позовом та за рахунок відповідача за зустрічним позовом не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 180, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Мальва-СТ" (02156, м.Київ, вул.Кіото,27, код ЄДРПОУ 30472600) на користь Приватного підприємства "СМВ-Транс" (45601, Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Шкільна,23/8, код ЄДРПОУ 39028162) 66 886 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 67 коп. основного богу, 10 863 (десять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 13 коп. пені, 5 669 (п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 1853 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. 3% річних, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08.02.2019

Суддя О.М.Ярмак