Рішення

від 30.01.2019 по справі 922/1748/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1748/18

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Смірнова О.В. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", м. Харків, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Державне підприємство "Український медичний центр сертифікації", м. Київ; - Державне підприємство "Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл", м. Харків про заборону вчинити певні дії та стягнення компенсації за порушення майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 372300,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 18/07-01 від 18.07.2018; св-во про право на заняття адвокатською діяльністю № 893 від 29.01.2007;

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 14.08.2018; посвідчення адвоката України № 222 від 27.11.2006;

третьої особи (Державне підприємство "Український медичний центр сертифікації") - не з'явився;

третьої особи (Державне підприємство "Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації") - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл", м. Харків, в якому просить суд:

1. Заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл", 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273; Код 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, - вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", розробник TOB "Лідер груп", виробник фізична особа - підприємець ОСОБА_3.

2. Заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл", 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273; Код 37460607, р/р 26003315128800 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005, - вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином твору технічного характеру (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) ТУ У 26.6- 37191870-004:2013 виробу медичного "Комплекс для діагностики та терапії "Лідомед- Біо", розробник TOB "НВП "ЛІДОМЕД-БІО", 61072, м. Харків, пр. Леніна, б. 31-В, кв. 107, виробник - TOB "ІКС-Техно", Київська область, Макаровський район, с. Наливайкивка, вул. Леніна, д.96-д, Україна.

3. Заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл", 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273; Код 37460607, р/р 26003315128800 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005, - вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином твору технічного характеру (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) ТУ У 26.2-37460607-002:2014 «Система «Лідомед-Біо» , розробник - TOB «Лідер - груп інтернешнл» .

4. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-груп інтернешнл» , 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273; Код 37460607, р/р 26003315128800 в AT «УкрСиббанк» , МФО 351005, - на користь позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лідомед-Біо» , 61072, м. Харків, пр.-т Науки (Леніна), б. 31-В, кв. 107; Код 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ «А-банк» , МФО 307770; - компенсацію за порушення майнових прав суб'єкту авторського права у розмірі 372300,00 (триста сімдесят дві тисячі триста) грн.

5. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-груп інтернешнл» , 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273; Код 37460607, р/р 26003315128800 в AT «УкрСиббанк» , МФО 351005, - на користь позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лідомед-Біо» , 61072, м. Харків, пр-т Науки (Леніна), б. 31-В, кв. 107; Код 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ «А-банк» , МФО 307770; - судові витрати у розмірі 10870,50 (десять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 50 коп.

Ухвалою від 02.07.2018 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання 24.07.2018 о 10:30 год.

12.07.2018 Державним підприємством "Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Харків, надано до суду письмові пояснення (вх. №20124), в яких зазначив, що 14.05.2014 року ДП «Харківстандартметрологія» були зареєстровані ТУ У 26.2-37460607-002:2014 «Система «Лідомед-Біо» , що були розроблені TOB «Лідер-груп інтернешнл» . Дані технічні умови є власністю TOB «Лідер-груп інтернешнл» і не можуть бути повністю або частково використані, тиражовані або поширені іншими підприємствами, організаціями або приватними особами без згоди власника. При цьому в п. 3.10 ДСТУ 1.3:2004 зазначено, що право власності на ТУ належить тим суб'єктам господарювання, на кошти яких їх створено або яким це право передано порядком, установленим законодавством. За згодою власника ТУ дозволено використовувати іншим суб'єктам господарювання. Таким чином, при перевірці та внесенні до бази даних «ТУ України» «Технічних умов ТУ У 33.1-32030298-004:2008 «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-біо» , а також при внесенні змін до ТУ У 33.1- 32030298-004:2008 та ТУ У 26.2-37460607-002:2014 «Система «Лідомед-Біо» ДП «Харківстандартметрологія» діяло у межах своєї компетенції.

20.08.2018 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 23888), в якому відповідач, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, зазначив, зокрема, що TOB НВП «Лідомед-Біо» не є власником письмового твору технічного характеру «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Тіломед-біо" ТУ У ЗЗЛ-32030298-004:2008» , будь-якими діями з цим твором позивачу не могла бути спричинена шкода, а отже, на думку відповідача, позивач не має законних підстав вимагати заборони. Відповідач, також, наголошує, що відповідач ніколи не вчиняв дії, спрямовані на використання письмового твору технічного характеру «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Тіломед-біо" ТУ У ЗЗЛ-32030298-004:2008» , а доказів таких дій позивач не навів. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позивач процесуально не довів факти порушення відповідачем будь-яких його прав, він не має права на одержання компенсації, оскільки діями відповідача позивачу не було спричинено ані матеріальної, ані моральної шкоди, а, отже, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2018 для розгляду справи № 922/1748/18 призначено колегію суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.08.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Аюпова Р.М., судді - Светлічний Ю.В., Смірнова О.В.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2018 призначено підготовче засідання на 18 вересня 2018 року об 11:00 год.

03.09.2018 позивачем, через канцелярію суду, надано відповідь на відзив (вх. № 25427), в якому, окрема, зауважив, що в період з 18.08.2010 (отримання позивачем вказаних прав за договором) до закінчення дії (чинності) 25.06.2013 твору технічного характеру - Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008»» , позивач на законних підставах здійснював розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на вказаний твір, на відміну від відповідача. Так, за умовами ліцензійного та субліцензійного договорів, було визначено додаткові права, а саме; право використовувати ТУ під фірмовим найменуванням, виробничою маркою та товарним знаком Організації (позивача); право на оприлюднення ТУ ; право на переклад ТУ; право на публічне використання ТУ та їх демонстрацію в інформаційних, рекламних та інших цілях; право переуступки на договірних засадах ТУ третім особам) та гарантовано, що відчужувач не зберігає за собою право використовувати самостійно зазначені ТУ або надавати аналогічні права на їх використання третім особам. Позивач наголошує, що після спливу терміну дії Свідоцтва про Державну реєстрацію медичного виробу на «Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед біо» (ТУ У 33.1-32030298- 004:2008)"від 28.03.2008 № 7650/2008, строк дії якого було вичерпано 28.03.2013 та після спливу дії Технічних умов виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", які були чинні до 25.06.2013, а також після припинення юридичної особи (TOB «Лідер-груп» ) у зв'язку з визнанням її банкрутом та зняття з реєстрації 26.06.2013, позивач (TOB «НВП «Лідомед-Біо» ) в листопаді-грудні 2013 року звернулось на загальних засадах, відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки і виробів медичного призначення, затверджених Постановою КМУ від 09.11.2004 р. № 1497 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками із заявою про реєстрацію медичного виробу «Комплекс для діагностики та терапії Лідомед-Біо» (ТУ У 26.6.- 37191870-004:2013), в результаті чого отримало Свідоцтво про державну реєстрацію цього медичного виробу від 09.12.2013 р. №13344/2013, де в якості розробника Комплексу зазначено позивача - TOB «НВП «Лідомед-Біо» , а в якості виробника зазначено - TOB «ІКС-Техно» . Термін дії Свідоцтва №13344/2013 було визначено до 09.12.2015. Вищезазначені Технічні умови медичного виробу «Комплекс для діагностики та терапії Лідомед-Біо» (ТУ У 26.6.-37191870-004:2013)» , були погоджені та зареєстровані 04.12.2013 року у ДП «Український медичний центр сертифікації» . Реєстрація медичного виробу "Комплекс для діагностики та терапії "Лидомед-Био" (26.6-37191870-004:2013) здійснювалася позивачем з урахуванням Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.11.2013 року №05.03.02- 07/105217 та Проекту Технічних умов ТУ У 26.6-37191870-004:2013. Серед пакету документів та матеріалів, який було надано до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками для державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, а саме "Комплексу для діагностики та терапії "Лидомед-Био" (26.6-37191870-004:2013), зовсім не фігурує Договір від 25.08.2010 року про передання прав на Технічні умови ТУ У 33.1 - 32030298- 004:2008 на медичний виріб "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії "ЛІДОМЕД-БІО", на якій у своєму відзиві посилається відповідач, та до якого позивач жодного стосунку не мав. Вважає, що наданий відповідачем висновок експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності № 911751/12356 від 19.12.2016, свідчить про порушення авторського права саме відповідачем, який, на відміну від позивача, не маючи ніяких законних підстав по розпорядженню майновими правами інтелектуальної власності на твір технічного характеру «Технічні умови виробу медичного призначення «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)» (розробник TOB «Лідер-груп» , виробник фізична особа ОСОБА_3В.), вдався до його протиправного використання, відтворення, перекладу та переробки, саме в період з кінця 2013 по 2015 роки.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2018 задоволено заяву судді Светлічного Ю.В. про самовідвід у справі № 922/1748/18.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.10.2018 визначено новий склад колегії суддів для розгляду справи № 922/1748/18: головуючий суддя - Аюпова Р.М., судді - Бринцев О.В., Смірнова О.В.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2018 призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2018 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 04 січня 2019 року.

17.12.2019 відповідачем. через канцелярію суду, надано пояснення на позовну заяву (вх. № 36000), в яких відповідач зазначив, що позивач при перереєстрації на себе виключних прав на твір технічного характеру - Технічні умови до виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо / ТУ У 33.1-32030298-004:2008 використав підробний договір, який за своєю суттю є нікчемним і який став основним документом для видачі наказу Держлікінспекції МОЗ України від 12.04.2011 року № 213 про перереєстрацію, адже на той час, згідно діючого Положення МОЗ України, без такого договору перереєстрація взагалі була неможлива. На підставі викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях обставин, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1748/18 до судового розгляду по суті на 08.01.2019 об 11:45 год.

Протокольною ухвалою від 08.01.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2019, в порядку ст. 2106 ГПК України.

У судовому засіданні 30.01.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.2019 проти позову заперечував.

Представники третіх осіб у судове засідання 30.01.2019 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно дост. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.01.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

28.03.2008 ТОВ "Лідер-груп" отримано свідоцтво про Державну реєстрацію №7650/2008 від 28.03.2008 р. на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)» (далі по тексту - система), яке було видано Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення відповідно до наказу №35-Адм Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 28.03.2008, де в якості розробника Системи зазначено ТОВ "Лідер-груп", а в якості виробника зазначено фізичну особу - підприємця позивача ОСОБА_3 (Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП №237089 від 31.01.2007 р). Термін дії Свідоцтва №7650/2008 до 28.03.2013 року.

02 жовтня 2009 року між TOB «Лідер-груп» , в особі діючого на той час директора - ОСОБА_4, та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_1 будущего» ), в особі директора - ОСОБА_5, укладено договір про передачу виключних прав на використання технічної документації, зокрема Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї, а саме: Свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу №7650/2008 до «Системи лікувально-діагностичної для біорезонансної терапії «Лідомед-Bio» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» ; Висновок державної санітарно-епідоміологічної експертизи від 30.11.2007 року №05.03.02-07/60075 до Технічних умов ТУ У 33.1- 32030298-004:2008 «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо» ; Сертіфікат відповідності зареєстрований в Реєстрі за № UA 1.096.0076050- 09 на «Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» .

Відповідно до умов розділу 1 вказаного договору, TOB «Лідер-груп» , як володілець технічної документації, передало до TOB «Хвиля майбутнього» (Організації) виключні права на використання, зміну та переоформлення вищезазначеної технічної документації. Під «використанням» , у цьому договорі, розумілось використання технічної та супровідної документації під час виготовлення та реалізації товару, або інше його використання у цивільному обороті в межах, передбачених договором.

У розділі 2 зазначеного договору, у п. 2.1., було визначено додаткові права, які відчужувач надає набувачу, зокрема: право використовувати ТУ під фірмовим найменуванням, виробничою маркою та товарним знаком Організації; право на оприлюднення ТУ; право на переклад ТУ; право на публічне використання ТУ та їх демонстрацію в інформаційних, рекламних та інших цілях; право переуступки на договірних засадах ТУ третім особам) та гарантовано, що відчужувач не зберігає за собою право використовувати самостійно зазначені ТУ або надавати аналогічні права на їх використання третім особам у зазначених в Договорі територіально-галузевих межах.

18 серпня 2010 року, TOB «Хвиля майбутнього» , в особі директора ОСОБА_5, передала виключні майнові права на використання технічних умов Система лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» (ТУ У 33.1- 32030298-004:2008)» до TOB «НВП «Лідомед-Біо» , в особі директора ОСОБА_6, за договором про передачу виключних прав на використання технічної документації.

У 2010 році ОСОБА_3, склав повноваження директора ТОВ "Лідер-груп", та вийшов зі складу зазначеного Товариства, а його учасником з часткою 100% став ОСОБА_7

24.12.2010 р. між ТОВ "Лідер-груп" в особі директора ОСОБА_7 укладено договір з фізичною особою - ОСОБА_8 про передання (відчуження) прав на технічні умови.

Згідно з п. 1.1. Розділу 1 "Предмет договору", відчужувач зобов'язується передати належний йому товар у власність набувача, а набувач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно п.2.1. Розділу 2 зазначеного Договору "Відомості про товар" товар-це технічні умови на: СИСТЕМУ ЛІКУВАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНА ДЛЯ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ "ЛІДОМЕД-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008); Технічні умови на: УСТАНОВКУ ПО ДОЧИЩЕННЮ СТРУКТУРЮВАННЮ ОСОБА_9 "LEADER" (ТУ У 29.2-32030298-001-2004); Технічні умови на: СТУКТУРУРАТОР "МАГНЕТІК-АНТИНАКИП" (ТУ У 28.3.-32030298-002:2006).

Відповідно до п.п. 3.4., 3.5. Договору після підписання Акту приймання-передачі Технічних умов та їх оплати Набувачем, Відчужувач не має права у будь який спосіб використовувати у своїй діяльності, продавати або відчужувати в будь який спосіб третім особам продані Технічні умови, або інформацію, що в них міститься. Відчужувач гарантує, що на момент передання товару Набувачу: лише йому належать майнові права на товар; майнові права на товар повністю або частково не передано (не відчужено) третім особам; майнові права на товар (повністю або частково) не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.

01.02.2011 Фізична особа ОСОБА_8 (відчуджувач) уклала договір з ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» (набувач)-позивачем про передання (відчуження) прав на технічні умови, серед яких були технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед-БІО» (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)".

Згідно з п.2.1. вищезазначеного Договору, відчуджувач у повному складі передає (відчуджує) набувачу -позивачеві права на використання технічних умов на: СИСТЕМУ ЛІКУВАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНА ДЛЯ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ "ЛІДОМЕД-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008); Технічні умови на: УСТАНОВКУ ПО ДОЧИЩЕННЮ СТРУКТУРЮВАННЮ ОСОБА_9 "LEADER" (ТУ У 29.2-32030298-001-2004); Технічні умови на: СТУКТУРУРАТОР "МАГНЕТІК-АНТИНАКИП" (ТУ У 28.3.-32030298-002:2006) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу

Розділом першим даного Договору в частині термін «передача прав» тлумачиться як - передання прав на Технічні умови до Предмету договору (п.2.1), встановлених ст. 495 Цивільного кодексу України (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку), без обмежень способів використання цих Технічних умов. Решта термінів, що використовуються в Договорі, визначаються згідно з нормами чинного законодавства України.

12.04.2011 ТОВ НВП «Лідомед-Біо» видано свідоцтво про державну реєстрацію за № 7650/2008 від 12.04.2011 на виріб «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо» (ТУ У 33.1-32030298/004:2008) на підставі наказу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України від 12.04.2011 р. № 213 про внесення в Державний реєстр медичної техніки і виробів медичного призначення україни, де в якості розробника зазначено ТОВ НВП «Лидомед-Біо, а в якості виробника -ТОВ «ІКС-техно» .

У зв'язку з видачею зазначеного Свідоцтва про державну реєстрацію №7650/2008 від 12.04.2011, Свідоцтво про державну реєстрацію №7650/2008 від 28.03.2008 було анульовано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України від 12.04.2011 р. №213 в частині перереєстрації та внесення змін до Державного реєстру медичної техніки та виробу медичного призначення - "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298/004:2008)" (п.2 Додатку 2 до наказу Державної служби України з лікарських засобів від 12.04.2011 р. №213 ).

В цій постанові зазначено, що 28.03.2013 закінчився термін дії свідоцтва про перереєстрацію медичних виробів «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1.-32030298-004:2008, у зв'зку з чим відповідач у грудні 2013 року зареєстрував у Державній службі інтелектуальної власності технічні умови ТУ У 26.6.-37191870-004:2013 «Комплекс для діагностики і терапії»Лідомед-Біо» .

09.12.2013 Державною службою з лікарських засобів на підставі наказу № 1713 позивачеві видано свідоцтво про державну реєстрацію № 13344/2013 на медичний виріб «Комплекс для діагностики і терапії Лідомед-Біо» , де в якості розробника зазначено ТОВ НВП «Лідомед-Біо» а в якості виробника -ТОВ «ІКС-техно» ,Термін дії Свідоцтва -до 09.12.2015.

Позивач зазначає, що відповідач, не маючи майнових прав інтелектуальної власності на твір технічного характеру «Технічні умови виробу медичного призначення «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)» (розробник TOB «Лідер-груп» , виробник фізична особа ОСОБА_3В.), вдався до його протиправного використання, відтворення, перекладу та переробки.

Так, користуючись вищезазначеними творами технічного характеру, відповідач, незаконно здійснював виробництво медичного виробу «Лідомед-Біо» та шляхом введення в оману споживачів реалізовував їм зазначену продукцію, посилаючись на Свідоцтво про Державну реєстрацію №7650/2008 від 28.03.2008 на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-Біо" (ТУ У 33.1-32030298- 004:2008)" (розробник TOB «Лідер-груп» , виробник фізична особа ОСОБА_3В.), - навіть після його перереєстрації на підставі наказу від 12.04.2011 року за №213 в Державному реєстрі медичної техніки і виробів медичного призначення України; після спливу терміну його дії 28.03.2013, спливу чинності 25.06.2013 ТУ У 33.1- 32030298-004:2008; а також після припинення юридичної особи (TOB «Лідер-груп» ) у зв'язку з визнанням її банкрутом та зняття з реєстрації - 26.06.2013 року.

Позивач зазначає, що до нього звернувся громадянин ОСОБА_10, з приводу здійснення ремонту медичного виробу «Лідомед-Біо» , який було їм придбано у відповідача, та до виробництва якого жодного відношення позивач не мав. З наданих гр-м ОСОБА_10 паспортів до виробу «Лідомед-Біо» , вбачається, що відповідач з вересня 2013 року не законно здійснював виробництво медичного виробу Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії "Лідомед-БЮ" (ТУ У 33.1- 32030298-004:2008)", посилаючись на Свідоцтво про Державну реєстрацію №7650/2008 від 28.03.2008 р., термін дії якого на той час сплив (28.03.2013 року), та в якому зазначено розробником TOB «Лідер-груп» , яке на той час вже припинило своє існування та було знято з реєстрації (26.06.2013 року), а виробником зазначено - фізична особа -підприємець ОСОБА_3, хоча в Талоні прийомки системи вказано, що виробником є - ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» , тобто відповідач.

Всі ці обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його права та стали підставою для звернення ло господарського суду Харківської області із позовом до відповідача про заборону вчиняти певні дії та стягнення компенсації за порушення майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 372300,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , суб'єктами авторського права є автори творів , зазначених у статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена, як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Відповідно до ст. 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Відповідно до ст.440 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Ст. 441 ЦК України встановлено, що використанням твору є його:

1) опублікування (випуск у світ);

2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3) переклад;

4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

6) публічне виконання;

7) продаж, передання в найм (оренду) тощо;

8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Ст. 443 ЦК України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Статтею 32 Закону «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Відповідно до ст. 33 зазначеного Закону встановлено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

В п. 26 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» , роз'яснено, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 ЦК України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. При цьому, слід мати на увазі, що майнові права, не зазначені в договорі як передані чи дозволені до використання, вважаються непереданими та недозволеними.

У вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об'єкт суміжних прав, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір або об'єкт суміжного права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Умову договору щодо зобов'язання фактично використовувати твір може бути включено до договору в разі, якщо сторони визнають її істотною, і тільки у цьому випадку колишній правовласник може вимагати від користувача фактичного використання твору.

Відсутність у договорі вказівки на конкретний твір, право на який передається за цим договором, означає, що сторонами в такому разі не визначено предмет договору і отже, він є неукладеним. Такі ж наслідки тягне за собою й відсутність у відповідному договорі хоча б однієї з умов, визначених згаданою нормою як істотна.

Частиною 8 зазначеної правової норми встановлено, що усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі, як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною 2 та 3 ст. 15 Закону встановлено, що виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом, а виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів, публічне виконання і публічне сповіщення творів, публічну демонстрацію і публічний показ, а також їх переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни.

Відповідно до частини першої статті 15 ГК України, у сфері господарювання застосовуються, зокрема, технічні умови.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» технічні умови - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно з ч. З ст. 16 Закону України "Про стандартизацію" право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 1113 ЦК України, за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач вважає, що TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ) набуло виключні майнові права на використання технічної документації на підставі договору про передачу виключних прав на використання технічної документації, укладеного 02 жовтня 2009 року між TOB «Лідер-груп» та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), а, в подальшому - позивач, за договором про передачу виключних прав на використання технічної документації, укладеного 18 серпня 2010 року між ним TOB «Хвиля майбутнього» .

При цьому, колегія суддів вважає, що такі твердження позивача є необґрунтованими, з огляду на наступне.

За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах (ч. 1 ст.1113 ЦК України). Суть договору полягає в тому, що правоволоділець об'єкта права інтелектуальної власності відмовляється від подальшого його використання і передає (відчужує) виключні майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності набувачу назавжди. Тобто відбувається зміна володільців виключних майнових прав на результат інтелектуальної, творчої діяльності.

Виходячи з аналізу суттєвих умов та змісту договору від 02 жовтня 2009 року, укладеного між TOB «Лідер-груп» та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), про передачу виключних прав на використання технічної документації, зокрема Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї , а саме: Свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу №7650/2008 до «Системи лікувально-діагностичної для біорезонансної терапії «Лідомед-Bio» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» ; Висновок державної санітарно-епідоміологічної експертизи від 30.11.2007 року №05.03.02-07/60075 до Технічних умов ТУ У 33.1- 32030298-004:2008 «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо» ; Сертіфікат відповідності зареєстрований в Реєстрі за № UA 1.096.0076050- 09 на «Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» , даний договір слід кваліфікувати, як ліцензійний, а не договір про передання виключних майнових права повністю або частково на об'єкт прав інтелектуальної власності.

Оскільки, відповідно до умов розділів 1, 6 вказаного договору, TOB «Лідер-груп» , як володілець технічної документації, не передало до TOB «Хвиля майбутнього» (Організації) виключні права на використання, зміну та переоформлення вищезазначеної технічної документації, а надало у використання виключні майнові права на спірний об'єкт авторського права у певному обсязі на певний час.

Відповідно, до вищезазначеного договору, однією із суттєвих умов договору, яка погоджена сторонами договору, є умова про строк його чинності, зокрема, п. 6 сторони договору визначили, що договір діє з моменту укладання та на протязі 3 років, тобто, з 02.10.2009 по 02.10.2012, отже, припинив свою дію з 03.10.2012.

Таким чином, встановлений сторонами договору строк свідчить про те, що сторони уклали саме ліцензійний договір, а не договір про передачу виключних майнових прав, оскільки відповідно до ст. 1113 ЦК України, виключні майнові права відчужуються (передаються) від однієї сторони (особи, що має виключні майнові права) до іншої.

Тобто, інша сторона набуває статусу правоволодільця виключних майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності на постійній основі.

За умовами договору про передачу виключних прав на використання Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї , укладеного 18 серпня 2010 року між позивачем та TOB «Хвиля майбутнього» зазначеного переходу повністю або частково виключних майнових прав на зазначений об'єкт не відбулося.

Позивач не набув статусу правоволодільця майнових (виключних) авторських права на Технічні умови «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї.

Відповідно до ч.1 ст.1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Цивільного Кодексу та іншого закону.

Частиною 4 вказаної правової норми передбачено, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до абз.4 ч.3 ст.1108 ЦК України невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ч. 4 зазначеної статті встановлено, що за згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

З аналізу змісту договору про передачу виключних прав на використання технічної документації, укладеного 02 жовтня 2009 року між TOB «Лідер-груп» та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ) вбачається, що предметом цього договору є невиключна ліцензія, оскільки, у змісті договору не передбачено обмеження використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності - технічної документації, зокрема Технічні умови «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї, також не передбачено обмеження щодо можливості надання аналогічного обсягу прав іншим особам на використання цього об'єкту у зазначеній сфері.

Отже, договір Про передачу виключних прав на використання технічної документації , укладеного 02 жовтня 2009 року між TOB «Лідер-груп» та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), фактично є невиключним ліцензійним договором, з можливістю надання ліцензіатом (TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ) субліцензії іншим особам.

Оскільки у розділі 2 зазначеного договору сторони передбачили право для ліцензіата можливості передачі на договірних умовах частину чи повністю отриманих за договором прав третім особам. Зазначена умова свідчить, що сторони передбачили можливість укладання субліцензії, але в межах наданих прав ліцензіату.

Відповідно до наданих прав за попереднім договором від 02 жовтня 2009 року між TOB «Лідер-груп» та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), останній (TOB «Хвиля майбутнього» ) уклав18 серпня 2010 року субліцензійний договір Про передачу виключних майнових прав на використання Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї .

З огляду на зазначене, за договором про передачу виключних прав на використання технічної документації, укладеного 18 серпня 2010 року між позивачем та TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), субліцензіаром є TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), а за попереднім договором дана особа виступає в якості ліцензіата та передає аналогічні за змістом обсяг прав TOB «НВП «Лідомед-Біо» ( позивачу), тобто, субліцензіату.

Отже, відповідно даний договір слід кваліфікувати, як субліцензійний договір в порядку ч. 4 ст.1108 ЦК України. Сторони за даним договором є субліцензіатом та субліцензіаром.

З аналізу матеріалів справи та зазначених правових норм, вбачається, що до позивача не відбувся перехід виключних майнових прав.

Оскільки TOB «Хвиля майбутнього» (мовою оригіналу: « TОB «ОСОБА_6 будущего» ), не набуло виключних майнових авторських прав інтелектуальної власності на Технічні умови «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї від ТОВ "Лідер-груп", за договором від 02 жовтня 2009 року, відповідно не міг їх передати за договором від 18 серпня 2010 року.

TOB «НВП «Лідомед-Біо» є субкористувачем (субліцензіатом) за субліцензійним договором від 18 серпня 2010 року Про передачу виключних майнових прав на використання Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї

Враховуючи що правоволоділець - ТОВ "Лідер-груп" був ліквідований 26.06.2013, укладений ним з ТОВ "Хвиля майбутнього" договір від 02.10.2009, навіть в разі його автоматичного продовження на наступний строк повинен припинитися 26.06.2013 згідно з приписами статті 609 ЦК України, у зв'язку із ліквідацією сторони. Відповідно, в такому разі цією ж датою повинен припинитися й укладений ТОВ "Хвиля майбутнього" із відповідачем на підставі зазначеного Договору похідний субліцензійний договір від 18.08.2010.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України Про авторське право та суміжні права суб'єкт авторського права, для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво встановленого зразка.

Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений Постановою КМУ від 17.12.2001 № 1756.

З аналізу матеріалів справи та зазначених правових норм, вбачається, що Свідоцтво про Державну реєстрацію №7650/2008 від 28.03.2008 на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-Біо" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" (розробник TOB «Лідер-груп» , виробник фізична особа ОСОБА_3В.), та його перереєстрація на підставі наказу від 12.04.2011 року за №213 в Державному реєстрі медичної техніки і виробів медичного призначення України; після спливу терміну його дії 28.03.2013, спливу чинності 25.06.2013 ТУ У 33.1- 32030298-004:2008, не є правовстановлюючим документом та не засвідчує приналежність виключних майнових авторських прав на технічні умови Технічних умов «Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо» ТУ У 33.1-32030298-004:2008» , та супровідної документації до неї , позивачу.

Так, згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Тобто, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду, є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що й унормовано в положеннях статей 4-5 ГПК України.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_11 України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на визначене, колегія суддів приходить до висновку, що позов, направлений на захист порушених виключних майнових прав позивача на твір технічного характеру Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", розробник TOB "Лідер груп", виробник фізична особа - підприємець ОСОБА_3, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів, що він є правоволодільцем виключних майнових прав на зазначений твір та відповідно, права його не були порушені.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо" (61072, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37191870);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" (61046, м. Харків, пр. Московський, 273, код ЄДРПОУ 37460607);

Третя особа - Державне підприємство "Український медичний центр сертифікації" (01042, м. Київ, вул. Чигорина, 18);

Третя особа - Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 36).

Повний текст рішення підписано 11.02.2019.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

справа № 922/1748/18