Постанова

від 12.02.2019 по справі п/811/4187/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №П/811/4187/14

адміністративне провадження №К/9901/26840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у складі судді Дегтярьової С.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у складі суддів Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добрядняк І.Ю.

у справі №П/811/4187/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Ліки Кіровоградщини

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

26 листопада 2014 року Публічного акціонерного товариства Ліки Кіровоградщини (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 18 листопада 2014 року № 0000022206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 548670 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 119353 грн., та № 0000032206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 514404 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 118555 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

30 серпня 2016 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, частково задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0000032206, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 514404,00 грн. основного платежу та 118 555,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000022206 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 548670,00 грн. за основним платежем та 119353,00 штрафних (фінансових) санкцій в частині 544104,00 грн за основним платежем та 118211,50 грн штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій, з урахуванням експертного висновку, встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами, в межах задоволених позовних вимог спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

16 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог по справі та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

03 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 16 грудня 2016 року та справа №П/811/4187/14 витребувана з Кіровоградського окружного адміністративного суду.

21 лютого 2017 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у яких позивач просить касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

21 лютого 2017 року справа №П/811/4187/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

21 лютого 2018 року справа №П/811/4187/14 та матеріали касаційної скарги К/9901/4187/14 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33142589, перебуває на податковому обліку з 27 серпня 2010 року, є платником податку на додану вартість з 05 жовтня 2001 року.

Податковим органом у вересні-жовтні проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 05 листопада 2014 року №36/11-23-22-06/33142589 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 18 листопада 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000022206 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 548670 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 119353 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 138.1, 138.2, 138.8, підпунктів 138.10.2, 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 146.17.2 пункту 146.17 статті 146 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000032206 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 513404 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 118555 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пункту 197.5 статті 197, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінка спірних правовідносин здійснена судами попередніх інстанцій з урахуванням висновку експерта №1024, 1025, складеного 29 квітня 2016 року за результатами призначеної та проведеної в межах цієї справи ухвалою суду першої інстанції судово-економічної експертизи.

Податковий орган доводить склад встановлених ним правопорушень виключно дослідженнями акта перевірки, при цьому не спростовує встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи з урахуванням висновків експерта.

Щодо податку на прибуток.

В основу визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим органом покладений висновок про завищення позивачем суми витрат у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які, за позицією податкового органу, проведені на підставі нікчемних правочинів, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авроратрейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіта Мед", Товариством з обмеженою відповідальністю Алікон , Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнесстандарт ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Логістичний центр Укравтовантаж , Товариством з обмеженою відповідальністю Арсаон , Товариством з обмеженою відповідальністю Асторойл , Товариством з обмеженою відповідальністю Баярд-К .

Нікчемність укладених між Товариством та податковим органом угод податковий орган доводить посиланням на акти перевірок зазначених контрагентів позивача, а саме, акт Генічеської МДПІ №621/22-1/35873936 від 24 липня 2012 року, акти Кіровоградської ОДПІ №727/1520/37231609 від 09 жовтня 2012 року, від 08 лютого 2013 року №133/1520/37867395, від 20 листопада 2012 року №1041/1520/37709106, від 08 лютого 2013 року №131/1520/37867421, від 08 лютого 2013 року №134/1520/37529878, від 07 лютого 2013 року №112/1520/37502856.

Суди попередніх інстанцій висновувалися на необґрунтованості доводів податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів, оскільки встановлені обставини справи свідчать про реальне виконання сторонами умов договорів та використання позивачем результатів цих господарських взаємовідносин у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій здійснені дослідження господарських операцій проведених в межах взаємовідносин між Товариством та кожним його контрагентом.

Аналізуючи взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою "Авроратрейд", суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем в першому кварталі 2011 року придбано запасні частини на загальну суму 9165,60 грн, в тому числі ПДВ - 1527,60 грн, що підтверджується видатковими накладними, товарними накладними, податковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, актами списання на авто, експертним висновком, яким встановлено відображення операцій по рахунку 631.2 "Розрахунки з постачальниками" (інші) за січень 2011 року (журнал - ордер №3/3), а саме оприбуткування запчастин, оприбуткування рідини, зроблений висновок про документальне підтвердження валових витрат з придбання ТМЦ у цього контрагента на суму 9098,00 грн та їх подальшого списання через використання в господарській діяльності.

Оцінюючи взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіта Мед", суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем придбано дієтичну добавку "Вітокан" 50 мл у кількості 63 штуки по ціні 54,00 грн. за штуку на загальну суму 2835,00 грн., в тому числі ПДВ - 567,00 грн., що підтверджується приймальними актами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, сертифікатом якості, дослідженнями акта перевірки, Ліцензії (серія АВ №579299) Державної служби України з лікарських засобів від 11 жовтня 2011 року (переоформлена ліцензія від 01 лютого 2011 року серія АГ №583723), за якою підприємство має право на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, висновком експерта, у якому встановлено, що при дослідженні даних бухгалтерського обліку та податкового обліку витрат за період січень 2011 року по червень 2012 року документально підтверджуються витрати з придбання товару у ТОВ "Фіта Мед" на суму загальну суму 40635,00 грн (37800,00 грн + 2835,00 грн).

За взаємовідносинами Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алікон", позивачем до складу витрат у 1 кварталі 2012 року включено витрати на суму 40814,00 грн на ремонт основних фондів в межах 10%, включення суми частини податкового кредиту з ПДВ (5,04%) відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, що підтверджується рахунком-фактурою, видатковою накладну, товарною накладною, приймальними актами, податкова накладна, платіжне доручення, актами списання матеріалів на поточний ремонт, експертним висновком за період січень-березень 2012 року у співставленні з первинними документами документально підтверджено витрати на суму 40814,00 грн, які включені до складу витрат у 1 кварталі 2012 року.

Щодо взаємовідносин Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнесстандарт ЛТД", за якими позивачем придбані патрубки, датчики, герметик, тосол на суму 504,00 грн, в обґрунтування чого позивачем суду надано копію рахунку, видаткову накладну, податкову накладну, банківську виписку, акт списання матеріалів та поточний ремонт автомобіля, експертним висновком встановлено, що при дослідженні даних бухгалтерського обліку та податкового обліку витрат за 1 квартал 2012 року документально підтверджуються витрати з придбання товару у на загальну суму 500,00 грн.

За взаємовідносинами Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Укравтовантаж" позивачем придбано товар (запасні частини та агрегати до автомобілів), в обґрунтування чого позивачем суду надано копії рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, акт списання матеріалів та поточний ремонт автомобіля, експертним висновком встановлено, що при дослідженні даних бухгалтерського обліку та податкового обліку витрат за 4 квартал 2012 року документально підтверджуються витрати з придбання товару на загальну суму 14443,00 грн, які включені до складу витрат у 4 кварталу 2011 року.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсаон".

Судом встановлено, що ПАТ "Ліки Кіровоградщини" до складу витрат у 1 кварталі 2012 року включено витрати на суму 21616,00 грн з урахуванням вимог пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 5,04%.

Так, позивачем придбано у ТОВ "Арсаон" товар (запасні частини до комп'ютера) на загальну суму 21799,20 грн, в обґрунтування чого позивачем суду надано копію рахунку, накладної, податкової накладної (а.с.94, 95, 97, т.6).

Оплату товару позивачем проведено в повному обсязі: в безготівковому порядку що підтверджується платіжним дорученням (а.с.96, т.6).

Згідно актів списання, комісія здійснила перевірку та встановила, що цінності підлягають списанню та вилученню з обліку (а.с.100-105, 108-112, 115-116, т.6).

Експертним висновком встановлено, що при дослідженні даних бухгалтерського обліку та податкового обліку витрат за 1 квартал 2012 року документально підтверджуються витрати з придбання товару у ТОВ "Арсаон" на загальну суму 21616,00 грн. (а.с.23, т.8).

Товариством за договором з Товариством з обмеженою відповідальністю "Асторойл" до складу витрат включено суму 12109,00 грн, з урахуванням вимог пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 4,4%, в тому числі у 3 кварталі 2011 року на суму 1954,00 грн., у 4 кварталі 2011 року на суму 10155,00 грн, що підтверджується видатковими накладними на поставку запасних частин та ПММ, платіжними дорученнями, виписками банку, актами списання запчастин на ремонт та заміну зношених запчастин та ПММ автомобіля. За даними податкового обліку придбання запчастин включено до складу витрат в 4 кварталі 2011 року в межах 10% ліміту балансової вартості основних засобів за станом на початок року.

Експертним висновком при дослідженні даних бухгалтерського обліку та податкового обліку позивача встановлено що віднесення витрат за 4 квартал 2011 року з придбання товару у ТОВ "Арсаон" на загальну суму 12109,00 грн документально підтверджуються.

За взаємовідносинами Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Баярд-К", позивачем до складу витрат включено суму 28248,00 грн, в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 8911,00 грн, за 3 квартал 2011 року на суму 19337,00 грн з урахуванням вимог пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 4,4%, що підтверджується рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, приймальними актами, платіжними дорученням, актами списання запчастин. Експертним висновком встановлено, що витрати з придбання запчастин та ПММ та списання їх на ремонт авто на суму 28248,00 грн за 2-3 квартал 2011 року документально підтверджується.

Узагальнюючі дослідження в розрізі контрагентів суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про неприйнятність доводів податкового органу щодо нікчемності вищенаведених договорів.

Актом перевірки зроблено висновок про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 2 482 900 грн. по взаємовідносинам з ПНВМПФ "Інкопмарк", за угодою з яким це підприємство передало Товариству в тимчасове володіння та використовування нежиле приміщення частини складу для зберігання товарно-матеріальних цінностей, суми орендної плати включені Товариством до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року в сумі 226030 грн., за 2-й квартал 2011 року в сумі 226030 грн., за 3-й квартал 2011 року в сумі 226030 грн., за 4-й квартал 2011 року в сумі 226030 грн., за 1-й квартал 2012 року в сумі 225787 грн., за 2-й квартал 2012 року в сумі 225787 грн., за 3-й квартал 2012 року в сумі 225787 грн., за 4-й квартал 2012 року в сумі 225787 грн.,за 2013 рік в сумі 901662 грн. та до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в загальній сумі 23484 грн.

В акті перевірки податковою службою зроблено висновок про те, що валові витрати по орендних операціях за І квартал 2011 року завищено на загальну суму 226030,00 грн, так як матеріальні цінності, які зберігались на орендованих складах не використались в господарській діяльності.

Дослідженням первинних документів в ході експертизи - актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за І квартал 2011 року (перелік актів наведено вище по тексту) встановлено, що первинні документи містять усі обов'язкові реквізити первинного документу відповідно до вимог нормативних актів.

Співставленням даних первинних документів з даними обліку за І квартал 2011 року встановлено, що оприбуткування послуги з оренди приміщень у бухгалтерському обліку відображено бухгалтерським проведенням Дт93.1.1 Кт68.5.1 (рах.93.1.1 Витрати на збут (склад, аптеки) назва за даними Головної книги). Дослідженням оборотно-сальдових відомостей по балансовому рахунку 68.5.1. встановлено, що операції з оренди складських приміщень відображено окремо по кожному договору, станом на 01 січня 2011 року залишок заборгованості по договорам оренди відсутній, розрахунки відбувались щомісячно відповідно до умов договорів, станом на кінець кожного календарного місяця залишок розрахунків відсутній (за станом на 01 квітня 2011 року також відсутній).

У висновку експертизи вказано, що господарські операції з оренди включено до складу валових витрат у І кв. 2011 року на суму 226030,00 грн.

Суди попередніх інстанцій з огляду на господарську діяльність, яку здійснює позивач, а також враховуючи відсутність у підприємства власних складських приміщень дійшли висновку про те, що оренда складських приміщень пов'язана з господарською діяльністю позивача, оскільки такі складські приміщення необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей та основних засобів з метою подальшої передачі аптечним структурним підрозділам для використання їх у виробничій діяльності.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків податкової служби щодо завищення позивачем валових витрат, у зв'язку з орендою приміщень в яких зберігалися товари, що не використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Співставленням даних первинних документів з даними обліку за 2 квартал 2011 року, 4 квартал 2013 року встановлено, що оприбуткування послуг з оренди приміщень "бухгалтерському обліку відображено бухгалтерським проведенням Дт93.1.1 Кт68.5.1(рах.93.1.1 Витрати на збут (склад, аптеки) назва за даними Головної книги). Дослідженням оборотно-сальдових відомостей по балансовому рахунку 68.5.1. встановлено, що операції з оренди відображено окремо по кожному договору, станом на 01 квітня 2011 року залишок заборгованості по обом договорам оренди відсутній, розрахунки відбувались щомісячно відповідно до умов договорів, станом на кінець кожного календарного місяця залишок розрахунків відсутній.

За висновками експерта зумовлених дослідженнями даних податкового обліку витрат Товариства за другий - четвертий 2011 року встановлено, що операції з оренди нежитлових приміщень включено до складу витрат на збут по рядку 06.3 Декларації (додаток ВЗ, рядок 06.3.15 Інші витрати, пов'язані зі збутом товарів).

Суди попередніх інстанцій здійснили системній аналіз положень пункту 3.1 статті 3, пунктів 4.1, 4.3 статті 4, пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.3-5.7 статті 5 статей 8, 9 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, який з урахуванням встановлених обставин у справі зумовив висновок про правомірність формування Товариством валових витрат з орендою приміщень.

Оцінюючи спір в частині спору щодо амортизації основних засобів, суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом актом перевірки встановлено порушення Товариством підпункту 146.17.2 пункту 146.17 статті 146 Податкового кодексу України, яке полягає у включенні до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування операцій з нарахування амортизації ОЗ та нематеріальних активів ЦМК, взятого в оренду від державних органів приватизації або місцевого самоврядування після 01 квітня 2011 року всього на суму 638325,00 грн., в тому числі за другий, третій, четвертий квартал 2011 року, перший-четвертий квартали 2012 року, 2013 рік.

За позицією податкового органу з 01 квітня 2011 року платники податку на прибуток підприємств мають право нараховувати амортизацію основних засобів та нематеріальних активів цілісного майнового комплексу, взятого в оренду від державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування, враховуючи те, що цілісний майновий комплекс Товариством взято в оренду в 2004 році до 01 квітня 2011 року, сума нарахованої амортизації по ЦМК в розмірі 638325 грн не включається до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що між позивачем (орендар) та Управлінням охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації (орендодавець) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства Ліки Кіровоградщини №184 від 25 жовтня 2004 року, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне строкове користування ЦМК КОКП Ліки Кіровоградщини , склад і вартість якого визначено відповідно до акту, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30 вересня 2004 року, первісна вартість якого (без житлового фонду) становить 11505332,19 грн, залишкова вартість 5589819,55 грн. Договір укладено строком до 15 жовтня 2019 року, орендна плата становить 19676,16 грн на місяць, яка переглядається з урахуванням індексу інфляції.

Експертом при дослідженні документів, наданих на експертизу встановлено, що зведені аналітичні дані (податковий облік амортизаційних відрахувань) по залишковій вартості ОЗ співпадають з даними декларації, тобто, залишкова (балансова) вартість ОЗ та НА (власних та орендованих) станом на 01 квітня 2011 року становить 8555435,00 грн, до податкової декларації амортизації з 01 квітня 2011 року включено амортизаційні відрахування по власним та орендованим основним засобам ОЗ та необоротним активам.

Оцінюючи спір у цій частині, суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 2012 року №2269-ХІІ, зокрема положень пункту 2 частини 1 статті 13 цього Закону, за яким орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Аналізуючи положення підпункту 146.17.2 пункту 146.17 статті 146 Податкового кодексу України, за яким до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів в оренду у складі цілісного майнового комплексу, зокрема від державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування. За положеннями підпункту першого пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, з урахуванням вимог підрозділу 4 розділу 20 Перехідні положення цього кодексу.

З врахуванням положень Пункту 6 Перехідних положень обліку основних засобів встановлено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що наведеним пунктом не встановлено обмежень, щодо амортизації ОЗ у складі ЦМК, взятих у оренду відповідно до Закону №2269 у державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування. Після 01 квітня 2011 року відповідно до вимог Перехідних положень у податковому обліку амортизують основні засоби, наявні на підприємстві відповідно до результатів проведеної інвентаризації станом на 01 квітня 2011 року.

Відтак, вказаний в акті висновок податкового органу про завищення витрат на суму нарахованої амортизації ЦМК за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року у розмірі 638325,00 грн., є безпідставним. Висновками експерта документально не підтвердилися висновки податкового органу, про що безпосередньо зазначено у цьому висновку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність збільшення Товариству податковим повідомленням-рішенням №0000022206 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

По податку на додану вартість.

Під час апеляційного провадження та в касаційній скарзі податковий орган не погоджується з правовою оцінкою судів попередніх інстанцій наданим доводам податкової служби стосовно реалізації позивачем спирту етилового без урахування основної ставки податку на додану вартість.

В акті перевірки, з цього приводу зазначено, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що Товариство придбавало та реалізувало спирт етиловий та його дистиляти.

Податковий орган доводить, що оскільки спирт етиловий та інші спиртові дистиляти належать до підакцизним товарів, то операції з продажу таких товарів не звільняються від оподаткування (пункт 197.5 статті 197 Податкового кодексу України), у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 623 777,0 грн.

Аналізуючи положення підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197, пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення правовідносин) та досліджень акта перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що наведені податковим органом в акті перевірки товари, є лікарськими засобами, а не підакцизними товарами у розумінні пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України і ці лікарські засоби придбавалися позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Продукт ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю Біохім-Фарма .

Судами встановлено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біо-Продукт ЛТД (постачальник) укладені та виконанні договори поставки №БП2009/74 від 10 липня 2009 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти у власність та оплатити лікарські засоби, №БП 201/73/56 від 28 грудня 2012 року, за предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Отримані в межах виконання договорів етіл, та інші медикаменти позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних, податкових накладних. Передача товару підтверджується актами прийому товару, платіжними дорученнями, реєстром документів. За податковими накладними, усі поставлені види спиртів відображені у колонці 10 звільнення від ПДВ .

Статтею 9 Закону України Про лікарські засоби від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР (із змінами та доповненнями) лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Позивачем надано до перевірки реєстраційні посвідчення лікарських засобів, які містять інформацію про державну реєстрацію, термін реєстрації, заявника на реєстрацію, сертифікат, аналізу, висновки про якісний та кількісний склад лікарського засобу.

Між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біохім-Фарма (продавець) укладено та виконано договір купівлі-продажу №19/129 від 29 лютого 2013 року, предметом поставки якого є етанол, вітасепт, позивачем отримано та оприбутковано товар відповідно до видаткових накладних, податкових накладних. Передача товару підтверджується актами прийому товару, оплата платіжними дорученнями, реєстром документів. З податкових накладних, виписаних позивачу, вбачається, що усі поставлені види спиртів відображені у колонці 10 звільнення від ПДВ .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до додатку 2 реєстр даних про реалізацію лікарських засобів (спиртів) експертом підтверджено, що реалізація товару (спирту (за 2011- 2013 рр.) здійснена на суму 3118864,17 грн, а саме: за 2011 рік на суму 1187640,00 грн, за 2012 рік на суму 970315,82 грн, за 2013 рік на суму 960908,35 грн. Дані позивача про обсяги реалізації, співпадають з даними, представленими в акті перевірки, відповідно до яких здійснено донарахування податкових зобов'язань.

Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що встановлені обставини справи свідчать про те, що на усі види спиртів є Реєстраційні посвідчення лікарського засобу, які містять інформацію про державну реєстрацію (номер та дату), термін реєстрації, заявника на реєстрацію, дату видачі тощо, в тому числі етіл 96% - №ІІА/7684/01/01 від 11 березня 2013 року, спирт етиловий 96% (розчин для зовнішнього застосування 96%) №UА/10987/01/02 від 06 вересня 2010 року зареєстрований терміном на 5 років, етіл 70% (розчин для зовнішнього застосування) - №UА/10943/01/01 від 03 вересня 2010 року, зареєстрований терміном на 5 років, спирт етиловий 70% - №UА/10987/01/01від 03 вересня 2010 року, зареєстрований терміном на 5 років, вітасепт 96% розчин для зовнішнього застосування №UА/10660/01/01 від 03 червня 2010 року, зареєстрований в Україні терміном на 5 років, етіл 70% (розчин для зовнішнього застосування) № UА /10943/01 /01 від 03 вересня 2010 року, зареєстрований терміном на 5 років.

За даними Реєстраційних посвідчень Міністерства охорони здоров'я на спирти документально підтверджується, що спирти (етіл 96%, спирт етиловий 96%, спирт етиловий 70%, етіл 70%, вітасепт 96%) є лікарськими засобами, а не підакцизними товарами відповідно до вимог пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, що обумовлює необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 623777,0 грн.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводять правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про можливість встановлення нікчемності договорів на підставі актів перевірок його контрагентів, з огляду на неналежність доказів та неможливість способу такого встановлення, а саме визнання нікчемності правочинів податковим органом в актах перевірки.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі №П/811/4187/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер