Постанова

від 06.02.2019 по справі 495/9148/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 459/9148/16-ц

провадження № 61-23334св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне підприємство Агрокомпанія Агроток ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Агрокомпанія Агроток на постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Агрокомпанія Агроток (далі - ПП Агрокомпанія Агроток ) про зобов 'язання виконання обов 'язку в натурі.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 2004 року

серії НОМЕР_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4, 43 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

10 жовтня 2011 року між нею та ПП Агрокомпанія Агроток укладено договір оренди земельної ділянки № 158, за умовами якого вона передала відповідачеві у строкове платне користування належну їй земельну ділянку строком на 5 років, який зареєстровано 14 січня 2015 року.

Наміру продовжувати термін дії договору на новий строк вона не мала, а тому 11 серпня 2016 року звернулась до ПП Агрокомпанія Агроток із запереченням щодо продовження договірних відносин, та просила у строк до 11 жовтня 2016 року повернути належну їй на праві власності земельну ділянку.

Посилаючись на те, що укладений між сторонами договір припинив свою дію 10 жовтня 2016 року, однак відповідач у добровільному порядку не повертає земельну ділянку, просила зобов 'язати ПП Агрокомпанія Агроток повернути їй за актом приймання-передачі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,43 га, розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого

08 грудня 2004 року, яка перебуває в користуванні ПП Агрокомпанія Агроток на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2011року №158, зареєстрованого державним реєстратор Одеського міського управління юстиції Одеської області Щеплоцькою Х. Б. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18607583,

від 14 січня 2015 року, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому

ПП Агрокомпанія Агроток отримала її в оренду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 16 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладені договору оренди землі сторони досягли згоди щодо початку строку його дії, з моменту державної реєстрації (14 січня 2015 року). Оскільки строк дії договору оренди землі спливає лише 14 січня 2020 року, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Зобов'язано ПП Агрокомпанія Агроток повернути ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,43 га, розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 08 грудня 2004 року, яка перебуває в користуванні ПП Агрокомпанія Агроток на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2011року №158, зареєстрованого державним реєстратор Одеського міського управління юстиції Одеської області Щеплоцькою Х. Б. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18607583, від 14 січня 2015 року, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому ПП Агрокомпанія Агроток одержало її в оренду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день його підписання (10 жовтня

2011 року), а тому договір припиняє дію після закінчення п'ятирічного строку, який починається з моменту його укладення (10 жовтня 2016 року), а не з моменту державної реєстрації, яка свідчить про набуття договором чинності (юридичної сили) і не може змінювати дати укладення договору. Крім того, станом на 10 жовтня 2011 року статті 18, 20 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, були виключені.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі

У касаційній скарзі ПП Агрокомпанія Агроток , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, яка пов'язується з моментом державної реєстрації, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін, а не з моменту його укладання. Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 18 січня 2017 року у справі

№ 6-2777цс16 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16. Відповідач був позбавлений можливості провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2011 року у зв'язку з безвідповідальністю органів виконавчої влади, яка спричинила багаторічний безлад в інформаційному забезпечення реєстрації договорів оренди і права оренди. Крім того законодавством не обмежені строки здійснення державної реєстрації договору оренди землі після його підписання.

ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не подала.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року поновлено

ПП Агрокомпанія Агроток строк на оскарження постанови Апеляційного суду від 14 лютого 2018 року, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклик) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 08 грудня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4, 43 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Агрокомпанія Агроток було укладено договір оренди земельної ділянки № 158, за умовами якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування зазначену вище земельну ділянку строком на 5 років.

Пунктом 19 договору оренди землі передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

14 січня 2015 року його було зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Щеплоцькою Х. Б.

11 серпня 2016 року ОСОБА_1 направила відповідачеві повідомлення про заперечення у поновленні (пролонгації) дії договору оренди землі, укладеного з ПП Агрокомпанія Агроток 10 жовтня 2011 року на новий строк, та просила до 11 жовтня 2016 року повернути належну їй на праві власності земельну ділянку за актом приймання-передачі, а також не здійснювати будь-яких агротехнічних робіт на цій земельній ділянці.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

У частині четвертій статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України ).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18 , 20 цього Закону України Про оренду землі , в редакції чинній станом на 10 жовтня 2011 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з пунктом 2 спірного договору оренди земельна ділянка надається в оренду на строк 5 років. Згідно з пунктом 27 договору оренди земельної ділянки він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Відповідно до зазначених умов договору строк дії спірного договору спливає 14 січня 2020 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що строк дії договору оренди не закінчився, він є чинний, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки з підстав незаконного користування нею ПП Агрокомпанія Агроток .

Суд апеляційної інстанції на наведене належної уваги не звернув та помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

Щодо посилань апеляційного суду на те, що станом на 10 жовтня 2010 року приписи статей 18, 20 Закону України Про оренду землі втратили чинність, слід зазначити наступне.

16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України , яким статті 18 та 20 Закону № 161-XIV виключені, а стаття 6 доповнена частиною п'ятою, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1878-VІ встановлено, що до 01 січня 2012 року, (09 грудня 2011 року дію вказаної норми продовжено до 01 січня 2013 року), державна реєстрація, зокрема договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Апеляційний суд, помилково вважаючи, що строк дії договору обчислюється з дати його підписання, безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до вимог частини першої статті 210 , частини першої статті 638 ЦК України, статей 18, 20 Закону України Про оренду землі , з урахуванням правових висновків, викладених Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня

2017 року у справі № 6-872цс17, відповідно до яких строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Висновки суду щодо часу набрання чинності договору оренди, укладеного між сторонами, зокрема з моменту його підписання сторонами ґрунтуються на неправильному розумінні та застосуванні норм матеріального права, якими врегульовано правовідносини оренди землі.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Україниу постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ПП Агрокомпанія Агроток підлягає задоволенню, понесені відповідачем судові витрати - сплата судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1102, 40 грн (551, 20 грн*200%) підлягають стягненню з ОСОБА_1

Керуючись статтями 141, 400 , 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Агрокомпанія Агроток задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року скасувати, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Агрокомпанія Агроток 1 102 гривні 40 копійок на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

О.В. Ступак

Г. І. Усик