Апеляційне провадження № 22-ц/824/886 /2019
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи 2-5796/11
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Вербової І.М., Саліхова В.В. за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад Київський університет управління та підприємництва ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4,
на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва, постановлену 18 червня 2018 року під головуванням судді Сенько М.Ф. в приміщенні суду,-
В С Т А Н О В И В :
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про стягнення з ДВНЗ Київський університет управління та підприємництва середнього заробітку з 19 квітня 2017 року за затримку виконання рішення суду.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 4.06.2011 його було звільнено з роботи на посаді в.о. декана факультету економіки, фінансів та маркетингу ДВНЗ Українська академія бізнесу та підприємництва правонаступником якого є ДВНЗ Київський університет управління та підприємництва .
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2012 його поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 4.06.2011 по 31.05.2012 в розмірі 48 625 грн., за вирахуванням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску; стягнуто на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць, яке ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 21.08.2012 залишено без змін.
11.01.2013 було відкрито виконавче провадження ВП № 35945730 по примусовому виконанню виконавчого листа на рішення Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2012.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 5.04.2013 було замінено сторону виконавчого провадження - боржника ДВНЗ Українська академія бізнесу та підприємництва на нового боржника - його правонаступника ДВНЗ Київський університет управління та підприємництва , яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2013 залишено без змін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2015 було замінено сторону у виконавчому провадженні по виконанню рішення Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2012 в частині поновлення на роботі з боржника ДВНЗ Українська академія бізнесу та підприємництва на нового боржника - його правонаступника ДВНЗ Київський університет управління та підприємництва .
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2014 стягнуто на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 1.06.2012 по 16.10.2014.
Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2015, 3.04.2015, 05.04.2016, 18.04.2017 стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення за періоди з 17.10.2014 по 14.01.2015, з 15.01.2015 по 2.04.2015, з 03.04.2016 по 05.04.2016. з 06.04.2016 по 18.04.2017.
Станом на 7.05.2018 жодна з вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку ДВНЗ не виконана.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18.06.2018 та постановити нову, якою задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, зокрема , про недоведеність обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги попередні судові рішення у вказаній справі, якими його заяви було задоволено.
Вважає, оскільки рішення суду не виконано належним чином, він має право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
Разом з тим, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки його про розгляд заяви не було повідомлено належним чином, однак суд в ухвалі вказав, що сторони справи повідомлялися належним чином.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній. Просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був належно повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції шляхом розміщення оголошення про його виклик на сайті суду.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2012 р., залишеним без змін ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.08.2012 р., заявника поновлено на роботі у ДВНЗ Українська академія бізнесу та підприємництва та стягнуто кошти.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2013 замінено боржника у виконавчому провадженні на ДВНЗ Київський університет управління та підприємництва . Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2015 замінено сторону у виконавчому провадженні в частині поновлення на роботі.
Станом на 07.05.2018 рішення суду в частині поновлення на роботі не виконане.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що спосіб, відповідно до якого заявник просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 19.04.2017 по 7.05.2018 фактично є новою вимогою до відповідача, яка може бути предметом нового судового розгляду.
Проте, з такими висновками суду не можливо погодитись з огляду на наступне.
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Таке роз'яснення кореспондується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного суду України від 01.07.2015 у справі № 6-435цс15 про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду в частині негайного поновлення позивача на роботі вчасно виконано не було.
Відповідач виконання рішення суду ігнорував, за що відповідно двічі був підданий державним виконавцем штрафу, що вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження (т.4 ас. 118).
Також державним виконавцем, відповідно до ст. 382 КК України до управління поліції у Печерському районі ГУ Національної поліції у м. Києві направлялось повідомлення про притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (т. 4 ас. 118).
У зв'язку з неможливістю виконання рішення суду, 28 грудня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання рішення суду державним виконавцем згідно постанови - закінчено (т.4 а.с.118).
Таким чином, судом апеляційної інстанції достовірно встановлено факт невиконання з вини відповідача рішення суду з 19 квітня 2017 року по 13 лютого 2019 року .
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У відповідності з вимогами ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Вказана норма не містить жодних виключень та не передбачає звільнення власника чи уповноваженого ним органа від оплати середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі за відсутності вини власника у такій затримці. Необхідне встановлення самого факту невидачі наказу про поновлення на роботі за наявності рішення суду та вимоги державного виконавця.
Розрахунок розміру середнього заробітку за затримання виконання рішення суду апеляційний суд проводить у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, при обчислені середньої заробітної плати включаються як основна заробітна плата, так і доплати і надбавки, виробничі премії.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2012 року було встановлено, що середньоденний заробіток позивача у розрахунковому періоді складає 194,50 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Період затримки виконання рішення суду з 19.04.2017 по 31.12.2017 охоплює 175 робочих днів з коефіцієнтом 2,56.
Період затримки виконання рішення суду з 1.01.2018 по 31.12.2018 охоплює 250 робочих днів з коефіцієнтом 2,82.
Період затримки виконання рішення суду з 1.01.2019 по 13.02.2019 охоплює 30 робочих днів з коефіцієнтом 3,41.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з ДВНЗ підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 244 155,86 грн. за час затримки виконання рішення ((194,50 грн./день х2,56х175 робочих днів)+(194,50 грн./день х2,82х250 робочих днів)+(195,50 грн./день х3,41х30 робочих днів)).
Згідно ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є,зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи,які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до квитанції від 5 листопада 2018 року ОСОБА_4 сплачено 352,40 грн. подачу апеляційної скарги.
Позивач заявив про розподіл судових витрат.
За результатом апеляційного розгляду, позивач має право на відшкодування йому відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі по 352,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Заяву ОСОБА_4 про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва (код ЄДРПОУ 37956909, місцезнаходження: місто Київ, вул. Глазунова, 2/4) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 244 155 (двісті сорок чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. без утримання суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів та 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом 30 днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.02.2019 року.
Суддя-доповідач
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2019 |
Оприлюднено | 19.02.2019 |
Номер документу | 79865167 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Шахова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні