Постанова

від 19.02.2019 по справі п/811/1094/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 лютого 2019 року

справа №П/811/1094/16

адміністративне провадження №К/9901/42140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у складі судді Жука Р.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у складі суддів Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєвої В.А.

у справі № П/811/1094/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу,

У С Т А Н О В И В :

29 серпня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець, позивач у справі) звернувся до суду із позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (після перейменування Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням зміни предмета позову від 23 листопада 2016 року, просив визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 05 серпня 2016 року №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн., рішення від 05 серпня 2016 року №0005231302 про застосування штрафних санкцій у сумі 24468 грн. 16 коп., за донарахування єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року № 0005751302 про збільшення суми військового збору на загальну суму 7179 грн., податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року №0005761302 про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 198040 грн. 31 коп., податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року №0005771302 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 27 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року № 0005751302, № 0005761302, № 0005771302, вимогу про сплату боргу від 5 серпня 2016 року, та рішення про застосування штрафних санкцій від 5 серпня 2016 року. Рішення судів вмотивовані тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності податковим органом під час перевірки не досліджувались та в ході судового розгляду відповідачем не спростовані.

У серпні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач касаційною скаргою відтворює розділ 2.5 акта перевірки, яким досліджено єдиний внесок та встановлено заниження бази нарахування єдиного внеску на 962367 грн. 57 коп., в тому числі за 2014 рік на суму 579487 грн. 42 коп., за 2015 рік на суму 382880 грн. 15 коп.

Податковий орган доводить, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено, що в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-6 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування донараховано єдиного внеску в сумі 164477 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 80204 грн. 54 коп., за 2015 рік в сумі 84272 грн. 46 коп.

Відтак, доводи касаційної скарги утримують в собі виключно доводи щодо донарахування єдиного внеску внаслідок порушення встановленого актом перевірки та шляхом прийняття спірної вимоги від 05 серпня 2016 року №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн.(том 1 арк. справи 15).

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється порядку письмового провадження судовому засіданні відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанції частково не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 25 жовтня 2002 року, перебуває на обліку в податковому органі як платник податків на загальній системі оподаткування, впродовж перевіряє мого періоду є платником єдиного соціального внеску.

Податковим органом у липні 2016 року проведено виїзну планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 05 серпня 2016 року № 534/11-23-13-02/2607824097 (далі - акт перевірки).

05 серпня 2016 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000281302, якою відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-6 та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області вимагає від ОСОБА_1 сплати боргу у вигляді недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн.

На підставі акта перевірки за різних правових підстав прийняте рішення №0005231302 про застосування штрафних санкцій в сумі 24 468,16 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05 серпня 2016 року, податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року №0005751302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7 179,00 грн. в тому числі військовий збір 5 743,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 435,80 грн., податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року №0005761302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 198 040,31 грн. в тому числі податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності 158 432,25 грн. та штрафні (фінансові) санкції 39 608,06 грн., податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року №0005771302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 510,00 грн., які були предметом судового розгляду у цій справі, але не є предметом касаційного перегляду з огляду на доводи касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд зазначає, що висновками акта перевірки (розділ 3) на підставі якого сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) встановлено порушення позивачем, як самозайнятою особою пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-6, що обумовило донарахування єдиного внеску в сумі 164477 грн.

За положеннями цієї норми базою для нарахування єдиного внеску для фізичних осіб підприємців (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є отриманий дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провал денні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць у якому отримано дохід (прибуток).

Склад правопорушення позивачем зазначений у пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-6 судами попередніх інстанцій не досліджувався, так само як і не були предметом дослідження положення статті 25 цього Закону відповідно до якої сформована вимога про сплату боргу.

Єдиною підставою скасування цієї вимоги стало те, що недоїмка яка є предметом вимоги попередньо не визначена рішенням контролюючого органу, за аналогією із правилами донарахування (визначення, збільшення) грошового зобов'язання, податкового зобов'язання в межах податкових правовідносин.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не врахували особливості правового регулювання єдиного соціального внеску, не дослідили вимогу, як спосіб реалізації відповідачем владних управлінських функцій, склад правопорушень встановлених актом перевірки на підставі якого вона прийнята, приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац перший пункту 4 розділу 6), додаток 7 до цієї Інструкції, не встановили сутність та правове навантаження боргу та недоїмки в контексті державного соціального страхування, порядку їх встановлення.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у справі № П/811/1094/16 в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05 серпня 2016 року №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн., скасувати. Направити у цій частині справу № П/811/1094/16 на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у справі № П/811/1094/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер