Рішення

від 12.06.2019 по справі п/811/1094/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/1094/16

провадження № 2-кас/340/6/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив, з урахуванням зміни предмета позову від 23.11.2016 р., визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу від 05.08.2016 №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн.;

- рішення від 05.08.2016 №0005231302 про застосування штрафних санкцій у сумі 24468 грн. 16 коп., за донарахування єдиного внеску;

- податкові повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0005751302 (про збільшення суми військового збору на загальну суму 7179 грн.); № 0005761302 (про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 198040,31 грн.); № 0005771302 (про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн.).

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 27.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задовольнив (т. 1 а.с.216-219, т.2 а.с.94-96).

Натомість, Верховний Суд постановою від 19.02.2019 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 р. в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05 серпня 2016 р. №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн., скасував та направив у цій частині справу на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017р. залишено без змін (т.2 а.с.197-207).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 р. справу в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.08.2016 р. №Ф-000281302 було прийнято до провадження (т.2 а.с.210).

Представник позивача подав суду додаткові пояснення на обґрунтування позовних вимог, в яких посилався на те, що позивачем правильно визначено чистий оподаткований дохід, на який нараховується єдиний внесок у 2014-2015 рр., а відтак висновок про порушення п.2, ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є помилковим. Крім того, беручи до уваги безпідставність нарахування суми недоїмки по єдиному внеску, спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню (т.2 а.с.231-235).

Представник відповідача в свою чергу подав суду відзив та просив відмовити в задоволенні позову в цій частині, оскільки перевіркою встановлено порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а тому правомірно було донараховано єдиного внеску в сумі 164477 грн., в т.ч. за 2014 рік - 80204,54 грн., за 2015 рік - 84272,46 грн. (т.2 а.с.219).

Дослідивши подані сторонами додаткові документи, заслухавши пояснення їх представників та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області як платник податків (т.1 а.с.14).

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у даних спірних правовідносинах реалізував надані йому, станом на день винесення оскаржуваної вимоги, повноваження.

Встановлено, що в період з 18.07.2016 р. по 29.07.2016 р. посадовими особами відповідача була проведена виїзна планова перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р..

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2016 № 534/11-23-13-02/2607824097 (т.1 а.с.17-60), яким встановлено порушення, серед іншого:

- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 164477 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 80204,54 грн., за 2015 рік в сумі 84272,46 грн..

05.08.2016 р. прийнято податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000281302 на загальну суму 164477 грн. (т.1 а.с.15).

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Відповідно до вимог ч.3 ст.7 Закону №2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Положеннями п.5 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст.9 Закону №2464-VI).

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Донарахування позивачу зобов`язання зі сплати єдиного внеску має похідний характер від суми, на яку збільшено дохід (прибуток), отриманий позивачем від підприємницької діяльності, оскільки їх розмір визначався виходячи саме із цієї суми.

Виходячи із висновків акту перевірки та доводів відповідача, у вказаних періодах позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.

Зокрема, перевіркою достовірності визначення задекларованих витрат, відображених позивачем у податкових деклараціях про майновий стан і доходи та додатку 5 та 4 до декларацій підтверджених документально встановлено завищення витрат на загальну суму 1 197 376,84 грн., в т.ч.: за 2014 рік на суму 619 240,60 грн., за 2015 рік на суму 578 136,24 грн..

Відтак, встановлено заниження суми чистого оподаткованого доходу на загальну суму 962367,57 грн., в т.ч.: за 2014 рік на суму 579487,42 грн., за 2015 рік на суму 382880,15 грн., як наслідок заниження бази нарахування суми єдиного внеску, а тому донараховано єдиного внеску (34,7 %) на суму 164477,00 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 80204,54 грн., за 2015 рік - 84272,46 грн..

Однак, суд не погоджується з такими висновками та зазначає, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 р. у даній справі № П/811/1094/16 (т.1 а.с.216-2019), залишену без змін відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 р. (т.2 а.с.94-96) та постанови Верховного Суду від 19.02.2019 р. (т.2 а.с.197-207), задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення від 05.08.2016 №0005231302 про застосування штрафних санкцій у сумі 24468,16 грн., за донарахування єдиного внеску; податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 № 0005751302 (про збільшення суми військового збору на загальну суму 7179 грн.); № 0005761302 (про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 198040,31 грн.); № 0005771302 (про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги позивача в цій частині суд виходив з того, що:

- аналіз невизнаних відповідачем витрат позивача підтверджує їх пов`язаність із підприємницькою діяльністю, яку здійснював ФОП ОСОБА_1 у 2014-2015, оскільки використання у підприємницькій діяльності власного нерухомого майна свідчить про необхідність здійснення витрат на його утримання, а отримання доходу від надання в оренду нерухомого майна є неможливим без здійснення таких витрат. Разом з тим, суд бере до увагу обставину про те, що спору в частині документального підтвердження понесених витрат ФОП Рабінович у 2014-2015 не має;

- з огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку фіскального органу щодо невизнання витрат позивача на утримання та обслуговування належного йому нерухомого майна лише через відсутність позитивного балансу від надання в оренду власного нерухомого, а відтак лише компенсацію витрат на понесені комунальні послуги;

- матеріалами справи не підтверджене завищення позивачем витрат, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, а відтак податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7179,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню;

- матеріалами справи не підтверджене завищення позивачем витрат, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, а відтак податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 198 040,31грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, згідно до вимог ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак, суд погоджується з доводами позову про безпідставність висновків контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу за період, що перевірявся, а саме за 2014 рік - на 579487,42 грн., за 2015 рік - на 382880,15 грн., як бази нарахування єдиного внеску та про незаконність донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою 34,7%.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.08.2016 р. №Ф-000281302 на суму 164 477 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 серпня 2016 року №Ф-000281302.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько