Рішення

від 15.02.2019 по справі 903/515/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2019Справа № 903/515/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі (45100, Волинська обл., Рожищевський р-н, м. Рожище, вул. Селянська, буд. 48А; ідентифікаційний код: 31572226)

до 1. Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312)

2. Північно-західного регіонального управління Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)

про стягнення 50000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Замлинський С.С. - представник

від відповідача-1: Аврамець О.М. - представник

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.07.2018 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та Північно-Західного регіонального управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 50000 грн. 00 коп.

Позовна заява обґрунтована невиконанням зобов'язань згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК/5761256) від 22.02.2017 року, згідно якого відповідачем 1 застраховано цивільно-правову відповідальність позивача за шкоду, завдану третім особам (їх майну) під час ДТП.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.07.2018 у справі №903/515/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 відкрито провадження у справі № 903/515/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

04.09.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вказав на те, що ані позивач, ані потерпілий не звертались до відповідача 1 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Також, відповідач 1 вказав на те, що Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна після виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №520540758.17 у розмірі 50000 грн. 00 коп. звернулось до відповідача 1 з вимогою про виплату 50000 грн. 00 коп., та 15.02.2018 відповідач 1 сплатив на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна страхове відшкодування за Полісом АК/5761256 у сумі 50000 грн. 00 коп.

За наведених обставин відповідач 1 стверджує, що він повністю виконав свої зобов'язання за Полісом АК/5761256, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 підготовче засідання відкладено на 19.12.2018.

17.12.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна та ОСОБА_1; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 16.01.2019; постановлено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 16.01.2019, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 закрито підготовче провадження у справі №903/515/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.02.2019; постановлено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 06.02.2019, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2019.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 15.02.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представники відповідача-2 та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись ухвалою суду.

У судовому засіданні 15.02.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, - Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі Полісу АК/5761256: строк дії - з 24.02.2017 по 23.02.2018; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

13.09.2017 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого (позивача) була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі Полісу АК/5761256, та транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_3, майнові інтереси щодо володіння, користування та розпорядження яким були застраховані Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на підставі Договору добровільного страхування № 520540758.17.

Вказана дорожньо-транспортна пригода була оформлена учасниками ДТП Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом), в якому зазначено, що водій автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, визнає свою вину.

Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про Правила дорожнього руху № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Opel, державний номер НОМЕР_3, та вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 101301 грн. 46 коп. (відповідно до рахунку-фактури СТО №СФз-135 від 26.09.2017 та акту виконаних робіт №00135 від 26.09.2017).

24.10.2017 на підставі Договору добровільного страхування №520540758.17 Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 50000 грн. 00 коп. на користь потерпілої особи - власника автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3 (відповідно до обставин, встановлених у рішенні Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17).

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 23.04.2018 у справі №167/1528/17, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі на користь потерпілої особи (власника автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) шкоду у розмірі 51301 грн. 46 коп. (101301 грн. 46 коп. - мінус 50000 грн. 00 коп.).

Судом встановлено, що 21.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Цунамі сплатило власнику автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3, грошові кошти, присуджені до стягнення рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17 (відповідно до платіжного доручення №4209 від 21.05.2018).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що оскільки його цивільно-правова відповідальність станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі Полісу АК/5761256, однак потерпіла в ДТП особа (власник транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_3) на власний розсуд пред'явила вимоги не до вказаної страхової компанії, а безпосередньо до позивача (винної в ДТП особи) та позивачем було відшкодовано потерпілій особі завдану в ДТП шкоду, позивач має право на захист своїх майнових інтересів за договором обов'язкового страхування (Полісу АК/5761256) та отримати від страховика за вказаним полісом (Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна ) компенсацію (відшкодування) коштів, виплачених потерпілому, у розмірі та обсязі згідно з обов'язками страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №754/1114/15-ц.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна грошові кошти у розмірі 50000 грн. 00 коп., так як розмір страхової виплати за Полісом АК/5761256 у разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції не може перевищувати 50000 грн. 00 коп. (відповідно до ч. 33.2 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України ).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача 1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до положень чч.1 та 2 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон №1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом закону №1961-IV (стст.9, 22- 31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК).

Відповідно до ст.511 ЦК зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із чч.1 та 4 ст.636 ЦК договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №754/1114/15-ц.

Як встановлено судом, 13.09.2017 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого (позивача) була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі Полісу АК/5761256, та транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_3, майнові інтереси щодо володіння, користування та розпорядження яким були застраховані Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на підставі Договору добровільного страхування № 520540758.17.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Opel, державний номер НОМЕР_3, та вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 101301 грн. 46 коп. (відповідно до рахунку-фактури СТО №СФз-135 від 26.09.2017 та акту виконаних робіт №00135 від 26.09.2017).

Таким чином, розмір завданої власнику транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_3, шкоди становить 101301,46 грн.

Як зазначив відповідач 1 у відзиві на позовну заяву, до нього не зверталась потерпіла особа (власник автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АК/5761256.

Як встановлено судом, 24.10.2017 на підставі Договору добровільного страхування №520540758.17 Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 50000 грн. 00 коп. на користь потерпілої особи - власника автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3 (відповідно до обставин, встановлених у рішенні Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17).

Таким чином, залишок шкоди, невідшкодованої потерпілій особі, становив 51301,46 грн. (101301 грн. 46 коп. - мінус 50000 грн. 00 коп.).

Як встановлено судом, рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 23.04.2018 у справі №167/1528/17, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі на користь потерпілої особи (власника автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) шкоду у розмірі 51301 грн. 46 коп. (101301 грн. 46 коп. - мінус 50000 грн. 00 коп.).

Як встановлено судом, 21.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Цунамі сплатило власнику автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3, грошові кошти, присуджені до стягнення рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19.02.2018 у справі №167/1528/17 (відповідно до платіжного доручення №4209 від 21.05.2018).

Таким чином, потерпіла в ДТП особа (власник автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) задовольнила свої вимоги щодо відшкодування шкоди у повному обсязі шляхом отримання страхового відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування (на суму 50000,00 грн.) та шляхом отримання відшкодування безпосередньо від винуватця ДТП - Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі (позивача).

Однак, як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, - Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі Полісу АК/5761256: строк дії - з 24.02.2017 по 23.02.2018; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

При цьому, відповідно до пункту 33.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України , затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2012 року в розмірі 10000 гривень потерпілому; з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому, з 01 лютого 2016 року - 50000 гривень потерпілому.

Таким чином, з огляду на те, що дорожньо-транспортна пригода була оформлена її учасниками (водієм автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, та водієм автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) європротоколом, ліміт відповідальності страховика за Полісом АК/5761256 (відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна ) становить 50000,00 грн. (франшизи = 0,00 грн).

Судом встановлено, що позивач 13.09.2017 звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна із заявою (копія долучена позивачем до позовної заяви), в якій повідомив про настання страхового випадку та, водночас, просив здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Копія заяви, яка долучена позивачем до позовної заяви, за своїм змістом відповідає вимогам ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та оцінюється судом, в тому числі, як заява на виплату страхового відшкодування.

Наведеним спростовуються твердження відповідача 1 про те, що до нього не звертався позивач із заявою на виплату страхового відшкодування.

Суд зазначає, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Як встановлено судом, з огляду на те, що дорожньо-транспортна пригода була оформлена її учасниками (водієм автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, та водієм автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_3) європротоколом, ліміт відповідальності страховика за Полісом АК/5761256 (відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна ) становить 50000,00 грн. (франшизи = 0,00 грн).

Таким чином, враховуючи, що відповідач 1 (страховик за Полісом АК/5761256) взяв на себе зобов'язання у межах суми страхового відшкодування (50000,00 грн.) виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (позивача), та потерпілою особою було стягнуто безпосередньо з позивача (завдавача шкоди) грошові кошти у сумі 51301,46 грн., суд дійшов висновку в обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування (компенсацію) стягнутих безпосередньо з позивача як винуватця ДТП грошових коштів у розмірі 50000,00 грн. (відповідно до положень ст. 636 Цивільного кодексу України).

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав на те, що Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна після виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №520540758.17 у розмірі 50000 грн. 00 коп. звернулось до відповідача 1 з вимогою про виплату 50000 грн. 00 коп., та 15.02.2018 відповідач 1 сплатив на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна страхове відшкодування за Полісом АК/5761256 у сумі 50000 грн. 00 коп.

Однак, з огляду на ненадання відповідачем 1 будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин, суд вважає вказані твердження відповідача 1 недоведеними.

Що стосується позовних вимог до відповідача 2, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині вказаних позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства) так як Північно-західне регіональне управління Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна не може бути відповідачем у господарську процесі, оскільки не є юридичною особою (з урахуванням положень ч. 1 ст. 45 та положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, суд дійшов висновку покласти судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 129, ст.ст. 231, 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі до Північно-західного регіонального управління Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна .

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі (45100, Волинська обл., Рожищевський р-н, м. Рожище, вул. Селянська, буд. 48А; ідентифікаційний код: 31572226) грошові кошти у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.02.2019

Суддя Д.О. Баранов