Ухвала

від 02.08.2019 по справі 903/515/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Банасько О.О., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі",

відповідач-1 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

відповідач-2 - Північно-західне регіональне управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019

у складі колегії суддів: Михальської Ю.Б. (головуючий), Тищенко А.І., Скрипки І.М.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2019

у складі судді Баранова Д.О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та Північно-західного регіонального управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ,

про стягнення 50 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (далі - ТОВ "Цунамі") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна") та Північно-Західного регіонального управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 50 000 грн.

19.12.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та ОСОБА_1 .

15.02.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 903/515/18 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Цунамі" до Північно-західного регіонального управління ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна". Позов ТОВ "Цунамі" до ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ТОВ "Цунамі" грошові кошти у розмірі 50 000 грн та судовий збір у розмірі 1 762 грн. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

19.06.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 903/515/18 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 903/515/18 - без змін. Матеріали справи № 903/515/18 повернуто до місцевого господарського суду.

11.07.2019 ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 903/515/18.

23.07.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банасько О.О., Васьковський О.В.

У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/515/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.08.2019.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та доводи викладені у касаційній скарзі у справі № 903/515/18, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

"а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;…

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу…".

При цьому, пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож Верховний Суд кваліфікує справу № 903/515/18 як малозначну за критерієм того, що ціна позову, заявленого у цій справі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак скаржник у свої касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Скаржник вказує, що аналізуючи норми законодавства та рішення судів різних інстанцій, в тому числі і Північного апеляційного господарського суду та Господарського суду міста Києва, що розглядають справи, за якими страховик, що здійснив виплату за договором добровільного страхування, звертається з правом вимоги до страховика, за договором обов`язкового страхування відповідальності визначають таку вимогу як суброгація.

Вирішуючи питання щодо наявності у справі № 903/515/18 питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить з наступного.

Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами. У даному випадку на вирішення Верховного Суду скаржник ставить питання невірного тлумачення судами першої та апеляційної інстанцій норм щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування. Водночас скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики саме у питанні застосування норм зазначених ним у касаційній скарзі нормативних актів. Клопотання скаржника зводиться до того, що на його думку, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили характер спірних правовідносин та невірно застосували норми матеріального права, з огляду на що скаржник вважає, що має місце неоднакове застосування одних і тих самих норм права різними колегіями при одних і тих же правовідносинах.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість відкриття касаційного провадження у даному випадку з підстав наявності у справі № 903/515/18 питань важливих для формування єдиної правозастосовчої практики.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 903/515/18.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, стаття 286 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 903/515/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді О.О. Банасько

Л.Й. Катеринчук