Ухвала

від 06.02.2019 по справі 592/2083/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 592/2083/15-ц

провадження № 61-19656св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

(суддя -доповідач)

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, відповідачі: Споживче товариство Козацька слобідка , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на рішення Апеляційного суду Сумської області від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Споживчого товариства Козацька слобідка (далі - СТ Козацька слобідка ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до поданої ним заяви від 27 липня 2010 року він був прийнятий до складу членів СТ Козацька слобідка . Згідно з протоколом від 07 листопада 2011 року загальних зборів його було обрано членом правління споживчого товариства.Відповідно до положень пунктів 9, 10 статуту СТ Козацька слобідка ОСОБА_1 став його членом та прийняв на себе передбачені статутом позивача певні права та обов'язки.

13 листопада 2014 року він направив на адресу відповідача лист, у якому просив повідомити про загальну кількість майна споживчого товариства та розмір закріпленої за ним частки в майні товариства і видати йому майновий сертифікат. Крім того, у листі ставилися питання про надання йому інформації про розмір доходу (прибутку) споживчого товариства за кожен окремий рік з 2010 по 2013 роки включно. Вказаний лист відповідачем отриманий не був.

Позивач прийняв рішення добровільно вийти зі складу споживчого товариства. У зв'язку з цим 29 грудня 2014 року він направив заяву, у якій просив виключити його зі складу членів споживчого товариства, повернути сплачений при вступі обов'язковий пайовий внесок у сумі 2 664 грн та повернути йому суму додаткових пайових внесків, сплачених ним на користь відповідача за весь період його перебування у складі споживчого товариства. Зазначене рекомендоване поштове відправлення також повернулося до нього у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача надати йому письмову інформацію про загальну вартість майна споживчого товариства та розмір закріпленої за ним частки в майні споживчого товариства і видати на його ім'я майновий сертифікат; зобов'язати відповідача прийняти, розглянути та вирішити заяву про його вихід зі складу членів споживчого товариства, повернення внесеного при вступі до споживчого товариства обов'язкового пайового внеску кіоску загальною площею 14 кв. м та усієї суми додаткових пайових внесків, сплачених ним на користь відповідача за увесь період перебування у складі членів споживчого товариства.

У вересні 2015 року СТ Козацька слобідка звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, розірвання договору та зобов'язання повернути майно.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до заяви від 27 липня 2010 року ОСОБА_1 було прийнято до складу членів споживчого товариства. Згідно з актом прийому-передачі майна від 30 липня 2010 року в якості вступного та обов'язкового внесків відповідач передав у власність товариства належне йому майно - металевий кіоск. 01 серпня 2010 року між сторонами укладено договір оренди, відповідно до якого відповідач прийняв у користування торговельний кіоск, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, площею 14 кв. м, для торгівлі продовольчими чи промисловими товарами.

Відповідач за користування орендованим майном кошти не сплачував. А тому відповідач має сплатити на користь позивача грошові кошти за оренду кіоску за період з 01 вересня 2013 року по 01 квітня 2016 року у розмірі 21 700 грн. Також, відповідач має сплатити додаткові пайові внески за період з 01 вересня 2013 року по 01 квітня 2016 року у розмірі 30 380 грн. Рішенням загальних зборів членів споживчого товариства, оформленим протоколом від 22 квітня 2016 року відповідач виключений із членів товариства, а тому він не має права на оренду кіоску згідно з договором оренди.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, СТ Козацька слобідка просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 52 080 грн; розірвати договір оренди від 01 серпня 2010 року; зобов'язати ОСОБА_1 звільнити торгівельне місце НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (інвентарні номери СТ Козацька слобідка 10031), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2016 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову СТ Козацька слобідка відмовлено.

Зобов'язано СТ Козацька слобідка надати ОСОБА_1 письмову інформацію про загальну вартість майна споживчого товариства та розмір, закріпленої за ним частки в майні споживчого товариства і видати на його ім'я майновий сертифікат, прийняти, розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2014 року про повернення внесеного при вступі до споживчого товариства обов'язкового пайового внеску кіоску загальною площею 14 кв. м та всієї суми додаткових пайових внесків, сплачених ОСОБА_1 на користь споживчого товариства за увесь період перебування у складі членів споживчого товариства.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 належним чином направив відповідні заяви СТ Козацька слобідка , а тому в останнього згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про звернення громадян виник обов'язок об'єктивно і вчасно розглянути їх. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що договір оренди від 01 серпня 2010 року, укладений між сторонами є припиненим з 31 липня 2013 року і товариством не доведено факт користування ОСОБА_1 кіоском у спірний період.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 березня 2017 року рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог СТ Козацька слобідка скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТ Козацька слобідка орендну плату за договором оренди від 01 серпня 2010 року в сумі 21 700 грн.

В задоволенні інших позовних вимог СТ Козацька слобідка відмовлено.

Змінено рішення суду першої інстанції, виключивши з абзацу другого резолютивної частини рішення слова і видати на його ім'я майновий сертифікат .

В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2016 року залишено без змін.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що посилання суду першої інстанції, як на підставу відмови у задоволенні позову споживчого товариства про стягнення орендної плати на те, що останнім не доведено факт користування ОСОБА_1 кіоском в період з 01 вересня 2013 року по 01 квітня 2016 року, є помилковим, так як договір від 01 серпня 2010 року в установленому законом порядку не припинено, а тому він є діючим. Отже, ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати умови цього договору від 01 серпня 2010 року по сплаті орендної плати.

При цьому, відхилив доводи представника ОСОБА_1 про те, що останній був прийнятий в члени споживчого товариства та уклав договір від 01 серпня 2010 року як фізична особа-підприємець, а тому цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки зі змісту договору від 01 серпня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 уклав його як фізична особа.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2,посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга, крім іншого мотивована тим, що спір між СТ Козацька слобідка та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з приводу виконання умов договору від 01 серпня 2010 року, укладеному між СТ Козацька слобідка і ОСОБА_1, відповідно до якого член споживчого товариства прийняв в користування металевий кіоск площею 14 кв. м, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1, повинен розглядатися судом в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною шостою статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує судове рішення з підстав, зокрема, порушення правил суб'єктної юрисдикції, цю справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою

статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства Козацька слобідка про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії; за зустрічним позовом Споживчого товариства Козацька слобідка до ОСОБА_1 про стягнення боргу, розірвання договору та зобов'язання повернути майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на рішення Апеляційного суду Сумської області від 27 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська