Рішення

від 20.02.2019 по справі 755/165/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/165/15-ц

Провадження №: 2/755/6236/18

м. Київ

"20" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва

цивільну справу № 755/165/15-ц

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства Зедос , Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо

про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди,

учасники справи - не з'явились,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про визнання договорів недійсними, визнання договору страхування недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, в якому просила визнати недійсним договір № 050710 від 26.06.2014, укладений між ОСОБА_1 та ПП Зедос ; визнати недійсним договір № 050710 від 26.06.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Правнік ; визнати недійсним договір добровільного страхування від нещасних випадків № 006792 від 23.07.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Страхова компанія Традо ; застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ПП Зедос 2000,00 грн. сплачених платежів та 2000,00 грн моральної шкоди, стягнути з ТОВ Правнік 655,60 грн сплачених платежів, стягнути з ТДВ Страхова компанія Традо 2000,00 грн сплаченого платежу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.06.2014 позивач звернулась до ПП Зедос з метою отримання достовірних інформаційних даних, консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації та про надання безвідсоткової позики в межах програми кредитування CityCredit . Представник ПП Зедос запевнив позивача про те, що вона отримає бажану позику у розмірі 40000 грн за умови належної оплати щомісячного платежу до фонду програми CityCredit , що формується за рахунок суми платежів, сплачених учасниками. 29.06.2014 позивач, покладаючись на добросовісність та чесність представника ПП Зедос , уклала договір № 050710, та здійснила оплату у розмірі 2000 грн на поточний рахунок ПП Зедос . 23.07.2014 на виконання умов договору страхування № 006792 з ТДВ Страхова компанія Традо , позивач сплатила страховий платіж у розмірі 2000 грн. 28.07.2014 позивач додатково здійснила платіж до Фонду Учасників програми CityCredit за договором № 050710 у розмірі 655,60 грн.

Позивач вважала, що в момент підписання договорів її було поставлено в невигідне та таке, що порушує її права споживача фінансових послуг, становище, оскільки сукупна вартість кредиту не була доведена до її відома; представниками відповідачів її було введено в оману, оскільки позивачеві було надано недостовірну та завідомо неправдиву інформацію щодо порядку повернення позики і діяльності програми CityCredit , яка, по суті, являє собою заборонену законом пірамідальну схему; крім того, її змусили укласти непотрібний позивачу договір страхування життя.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2015 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Зедос , Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.01.2017 у справі № 755/165/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилено; заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2015 залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 26.09.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2015 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18.01.2017 скасовано; справу № 755/165/15-ц передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2018 прийнято до провадження цивільну справу за позовом Павлишин Марії Миколаївни до Приватного підприємства Зедос , Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки подання заяв по суті.

Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.06.2014 між ОСОБА_1 та ПП Зедос укладено договір № 050710 щодо отримання достовірних інформаційних даних, консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації про надання безвідсоткової позики (а.с.8).

На виконання пункту 2 вказаного договору 26.06.2014 ОСОБА_1 сплатила вартість інформаційних послуг в сумі 2000 грн (а.с.16).

26.06.2014 ОСОБА_1 уклала договір № 050710 з ТОВ Правнік , в якому сторони: визначили, що учасник зобов'язується укласти договори особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та/або майнового страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією на умовах, визначених у додатку № 2 до договору (пункт 2.1.5.); визначили суму безвідсоткової позики в розмірі 40 000,00 грн та розмір платежів до фонду учасників (додаток № 1 до договору); сторони погодили Умови програми CityCredit (додаток № 2 до договору) (а.с.9-12).

З метою отримання статусу Учасника Фонду 28.07.2014 позивач оплатила вступний внесок в сумі 655,60 грн (а.с.16).

23.07.2014 на виконання пункту 2.1.5 договору № 050710 від 26.06.2014 ОСОБА_1 уклала договір страхування №006792 з ТДВ Страхова компанія Традо , на підставі якого 23.07.2014 сплатила суму в розмірі 2000,00 грн (а.с.13-14,16).

04.08.2014 ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ Правнік заяву, в якій просила розірвати договір № 050710 від 26.06.2014 та повернути кошти, які були перераховані усім відповідачам в сумі 4 655,60 грн (а.с.15).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

Аналіз статті 229 ЦК України дозволяє стверджувати, що під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що не відповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов'язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести:

по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;

по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;

по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

У позовній заяві позивач акцентувала увагу на тому, що програма CityCredit є пірамідальною схемою.

Європейський суд з прав людини вказує, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 3 липня 2014 року).

У постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-98цс14 зроблено висновок, що поняття пірамідальна схема , у розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Таким чином, для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак у сукупності. Відсутність будь-якої з указаних ознак виключає можливість визнання схеми як пірамідальної , тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

За змістом ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Таким чином, Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької практики, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Сума безготівкової позики, яку учасник має намір отримати на умовах програми CityCredit , зазначена у додатку №1 (п. 2.1. додатку №2 до договору № 050710 від 26.06.2014) (а.с.11).

У додатку № 1 до договору № 050710 від 26.06.2014 сума позики визначена у розмірі 40000,00 грн (а.с.10).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи копії оспорюваних договорів, суд прийшов висновку про наявність в них ознак пірамідальної схеми, зокрема:

- у додатку № 2 до договору № 050710 від 26.06.2014, що є умовами програми CityCredit , визначено, що програма CityCredit - це програма, метою якої є надання безвідсоткової позики на термін, у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, є програмою самофінансування, заснованою на використання власних ресурсів для забезпечення задоволення потреб учасників в отриманні безвідсоткової позики, за умовами якої заборонено отримання вигоди товариством та учасниками за рахунок інших учасників, також заборонена можливість одержання учасниками компенсації, яка надається за рахунок інших учасників.

Однак, визначення програми суперечить умовам, викладеним в Додатку № 2.

Аналіз умов програми CityCredit , викладених в Додатку № 2, спростовує зміст визначення в цих умовах програми CityCredit щодо її самофінансування, заснування на власних ресурсах, заборони отримання вигоди товариством та учасниками за рахунок інших учасників, заборони можливості одержання учасниками компенсації, яка надається за рахунок інших учасників, оскільки таке визначення не відповідає умовам, викладеним у Додатку №2.

Так, згідно п. 2.3. Додатку №2 кошти, необхідні для отримання безвідсоткової позики (Фонд Учасників), вносяться учасником на розрахунковий рахунок товариства щомісячно. Фонд Учасників є власністю учасників програми CityCredit та може бути використаний тільки для надання безвідсоткових позик.

У відповідності до ст. 1 договору, товариство організовує захід з розподілу Фонду Учасників, коли Фонд Учасників є достатнім (п. 4.1. Додатку №2).

Як встановлено судом, за умовами вищевказаного договору можливість одержання компенсації позивачем, як учасником програми CityCredit , є можливість одержання цим учасником позики при своєчасній сплаті ним всіх обов'язкових платежів на умовах та у строки, визначені в Додатку №2, що є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, програма CityCredit використовує ресурси учасників цієї програми, позика (компенсація) отримується учасником програми за рахунок інших учасників.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Однак, ні умовами договору ні умовами додатків до нього не передбачено повернення учасником програми отриманої ним позики, тому, визначена договором та додатками до нього безвідсоткова позика, яку учасник має намір отримати на умовах програми, є компенсацією, яку учасник має можливість одержати у разі здійснення ним оплати (внесення кратних, строкових платежів);

- в додатку № 2 вказано, що Фонд Учасників - це сума платежів, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку товариства в банківській установі; платіж до Фонду Учасників - платіж, за рахунок якого товариство здійснює надання безвідсоткової позики, сума якої зазначена у Додатку № 1 до договору та відповідає графіку платежів.

З викладеного вбачається, що позика (компенсація) надається учаснику програми за рахунок платежів, сплачених іншими учасниками програми, тобто за рахунок залучення інших учасників програми;

- відповідно до п. 1.5. договору № 050710 від 26.06.2014, укладеного між позивачем та відповідачем-2, умовами даного договору передбачено лише надання учасникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників. Придбання будь-якого товару на користь учасника за рахунок Фонду Учасників за умовами даного договору неможливе.

За змістом цього пункту договору для учасника прямо передбачена заборона на придбання будь-якого товару на користь учасника за рахунок Фонду Учасників, що є невід'ємною ознакою пірамідальної схеми.

На підставі викладеного вбачається, що позивач сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. Відповідач без залучення власних коштів залучав учасників програми, за рахунок платежів, через які яких здійснювалась передача права на отримання позики (компенсації) одному з учасників програми, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників програми, залучених до умов програми CityCredit , тому робота програми CityCredit є такою, що вводить споживача в оману.

Отже, програма CityCredit є пірамідальною схемою та забороняється як така, що вводить в оману, оскільки є нечесною підприємницькою практикою, а тому правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Позивачем доведено, що її було введено в оману шляхом залучення її коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Як вбачається з договору № 050710 від 26.06.2014 та додатку № 2, укладених між позивачем та відповідачем-2, обов'язковою умовою отримання безвідсоткової позики учасником є укладення ним договору особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та/або майнового страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією.

У відповідності до п. 2.1.5. договору № 050710 від 26.06.2014, укладеного між позивачем та відповідачем-2, учасник зобов'язується укласти договори особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та/або майнового страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією на умовах, визначених у Додатку №2 до даного договору. За договором особистого страхування вигодонабувачем є особа, яка вказана учасником, за договором майнового страхування вигодонабувачем є товариство.

Підпунктом є п. 5.2. Додатку № 2 визначено, що для отримання безвідсоткової позики учасник зобов'язується провести в порядку та при умовах, визначених товариством, договором безвідсоткової позики, обов'язкове особисте страхування життя, здоров'я, працездатності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Отже, стороною позивача доведено наявність правових підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Як роз'яснено у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Реституція - поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість у грошах. Інститут реституції застосовується у цивільному праві щодо недійсних угод.

На виконання умов оспорюваних договорів пункту ОСОБА_1 26.06.2014 сплатила вартість інформаційних послуг в сумі 2000 грн - ПП Зедос , 28.07.2014 оплатила вступний внесок в сумі 655,60 грн з метою отримання статусу Учасника Фонду - ТОВ Правнік , а 23.07.2014 сплатила страховий внесок в розмірі 2000,00 грн - ТОВ Страхова компанія Традо (а.с.16).

З урахуванням визнання недійсними судом вказаних договорів, укладених позивачем із ПП Зедос , ТОВ Правнік та ТОВ Страхова компанія Традо , необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 в порядку застосування реституції суми коштів, сплачених нею як обов'язкових платежів за цими договорами.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Обґрунтовуючи наявність і розмір моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача зазнала душевних страждань та суттєвих змін у звичайному, сталому для неї ритмі життя, оскільки була позбавлена можливості вільно користуватись та розпоряджатись власними коштами, є інвалідом другої групи та онкохворою, тому завдану моральну шкоду оцінює у 2000,00 грн.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

У даному випадку правовідносини сторін - ОСОБА_1 та ПП ПП Зедос , випливають з договірних відносин надання інформаційних, консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації.

Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16 та у постанові Верховного Суду у справі № 202/10128/14-ц від 20.01.2018.

З наявного в матеріалах справи договору про надання інформаційних послуг не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов'язань. Відсутні також підстави для відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених Законом України Про захист прав споживачів .

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання правочинів недійсними та застосування реституції, в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Пунктом 6 ст.141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2014 рік мінімальна заробітна плата визначена у розмірі 1218 грн з 1 січня 20014 року.

Ставки судового збору становили: за подання позовної заяви майнового характеру1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн, та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3654 грн; позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн (Закон України Про судовий збір в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ).

Враховуючи те, що позивач як інвалід ІІ групи при зверненні до суду з цим позовом звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат необхідно здійснити наступним чином, зобов'язати відповідачів ПП Зедос , ТОВ Правнік , ТОВ Страхова компанія Традо сплатити в дохід держави судовий збір у розмірі по 487, 20 грн кожен окремо із розрахунку: за позовну вимогу немайнового характеру - 243, 60 грн, та за позовну вимогу майнового характеру - 243, 60 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 23, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, Законом України Про захист прав споживачів , ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 247, 265, 272 ,354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Зедос , Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 050710 від 26.06.2014, укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та Приватним підприємством Зедос (код за ЄДРПОУ: 39040365, адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 23).

Визнати недійсним договір № 050710 від 26.06.2014, укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Правнік (адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, 4).

Визнати недійсним договір добровільного страхування від нещасних випадків № 006792 від 23.07.2014, укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо (код за ЄДРПОУ: 38799866, адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 13).

Стягнути з Приватного підприємства Зедос (код за ЄДРПОУ: 39040365, адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 23) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) в порядку застосування реституції 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік (адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, 4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) в порядку застосування реституції 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн 60 коп.

Стягнути з Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо (код за ЄДРПОУ: 38799866, адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 13) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) в порядку застосування реституції 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Відмовити в частині стягнення з Приватного підприємства Зедос (код за ЄДРПОУ: 39040365, адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 23) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 2000 (дві тисячі) грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства Зедос (код за ЄДРПОУ: 39040365, адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 23) в дохід держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Правнік (адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, 4) в дохід держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Стягнути з Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо (код за ЄДРПОУ: 38799866, адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 13) в дохід держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Складення повного тексту рішення - 20.02.2019.

Суддя В. Шевченко