Рішення

від 12.02.2019 по справі 916/3162/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3162/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/3161/17

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (пр. Ушакова, 4, Херсон, 73000)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ" (Гагарінське плато, 5, Одеса,Одеська область, 65009)

про стягнення 187 135,92 грн.;

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, ордер №110659, від 12.02.2019;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ", в якій просить суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 187135,92 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» умов Договору-1 та Договору-2 в частині своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП «ХМТП» вантажів, що при відсутності вільних складських приміщень у ДП «ХМТП» виключає можливість своєчасної обробки залізничних вагонів з вантажами і інших Клієнтів, що прибувають у ДП «ХМТП» , та призвело до виставлення додаткових рахунків на відшкодування послуг Залізниці (плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, та інші).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2018р. відкрито провадження у справі №916/3162/17за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. в задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 апеляційну скаргу ДП "ХМТП" задоволено; рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2018 у справі № 916/3162/17 скасовано; позов задоволено; стягнуто з ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» на користь ДП "ХМТП" 187 135,92 грн. боргу та 7 017,63 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд справи.

Постановою Верховного суду від 16.10.2018р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2018р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. по справі № 916/3162/17 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018р., справу №916/3162/17 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка своєю ухвалою від 14.11.2018р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2018р. підготовче провадження було закрито.

09.02.2018року відповідач надав відзив на позов відповідно якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що акти здачі-прийняття робіт, на які посилається ДП "ХМТП" в позовній заяві, підготовлені та підписані з боку ДП "ХМТП" особами, повноваження яких не визначені (ОСОБА_3, інженером 1-ї категорії ОСОБА_4) в правовідносинах між сторонами. Ці акти підписані одноособово, значно пізнішими датами, ніж обставини, що являються підставами для заявлення позову, з відвертим ігноруванням позиції іншої сторони (неповідомленням щодо їх складання) про фінансові послуги перед третьою особою (відшкодування плати за користування вагонами, зберігання вантажу в вагонах), які не входять до предмету договорів, на яких ґрунтуються правовідносини сторін.

Також відповідач зазначає, що в правовідносинах, які склались у нього з ДП "ХМТП", відсутні ознаки цивільного правопорушення з його боку та підстави для відшкодування збитків позивачу.

Крім того, 19.12.2018р. та 11.02.2019р. відповідач надав письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного суду від 16.10.2018р., згідно яких позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими та безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (далі - Позивач, ДП «ХМТП» , ОСОБА_5) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» (далі - Відповідач, ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» , Клієнт) було укладено генеральний договір на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 14/104Д від 22.11.2014 року (далі - Договір-1) та договір на виконання робіт № 9/104Д від 21.12.2016 року (далі - Договір-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1, предметом договору є організація та здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій (надалі - Перевалка), зовнішньоторговельних та транзитних вантажів Клієнта, що слідують через ОСОБА_5.

Згідно п. 1.1. Договору-2, ОСОБА_5 організовує і здійснює своїми силами і засобами за кошти Клієнта роботи (далі по тексту - Роботи): навантажувально - розвантажувальні операції (далі по тексту - Перевалка) зовнішньоторгівельних та транзитних вантажів (далі по тексту - Вантаж) Клієнта, що слідують через ОСОБА_5, а також, по письмовій згоді Сторін, забезпечує короткочасне накопичення суднових партій Вантажу (на зерновому перевантажувальному комплексі (далі по тексту - ЗПК), критих складах ОСОБА_5, плав'ємностях ОСОБА_5 та/або Клієнта) для подальшого відвантаження Вантажу з ОСОБА_5 на водний або інший вид транспорту.

Позивач зазначає, що належним чином виконало свої зобов'язання за вищезазначеними Договорами, а саме відповідно до пп. 3.3.1., 3.3.2., п. 3.3. Договору-1 та Договору-2 здійснило на своїй території перевалку Вантажів, які прибули для Клієнта, в тому числі організувало розвантаження вантажів з суден і вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, узгодженими в додатках до цих Договорів, забезпечило приймання і здавання Вантажів, ведення обліку Вантажів на ОСОБА_5.

Згідно п. 3.12. Договору-1 та п. 3.10. Договору-2, ОСОБА_5 також забезпечило виконання вимог «Тимчасового порядку взаємодії ХФ ДП «АМПУ» (АДМІНІСТРАЦІЇ ХЕРСОНСЬКОГО МП), ДП «ХМТП» , Комплексу сумісної діяльності (компанії Дніпро- Карго ЛТД) та станції Херсон-Порт Одеської залізниці з обробки та обліку вагонів» та Єдиного технологічного процесу роботи Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» і станції Херсон-Порт Одеської залізниці» .

П. 4.1.3. Договору-1 та Договору-2 передбачено, що Клієнт забезпечує надходження Вантажу на ОСОБА_5 згідно погоджених графіків відвантаження вагонів та своєчасний вивіз його із ОСОБА_5. При невиконанні даного зобов'язання та при досягненні норми одночасного зберігання, яка вказана в Додатках до иих Договорів. ОСОБА_5 має право припинити прийом вантажу на ОСОБА_5, і всі витрати, пов'язані з простоєм вагонів та іншого транспорту, в ньому випадку відносяться на рахунок Клієнта.

Пунктом 4.5. Договору-1 та п. 4.6. Договору-2 передбачено, що Клієнт забезпечує своєчасність надходження на рахунок ОСОБА_5 платежів за виконанні ОСОБА_5 роботи та послуги, згідно умов цього Договору.

У відповідності до п. 4.23. Договору-1 та п. 4.29. Договору-2 - Клієнт зобов 'язаний підписати надані ОСОБА_5 виконання робіт (надання послуг) належно вповноваженою на таке підписання особою, скріпити печаткою та повернути ОСОБА_5 по одному примірнику таких ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_5 у строк протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх відправлення ОСОБА_5 поштою або вручення представникові (експедитору) Клієнта під підпис.

П. 5.2.2.3. Договору-1 та Договору-2 встановлено, иго при наданні ОСОБА_5 додаткових послуг, що не були включені в попередню оплату. Клієнт оплачує їх при остаточному розрахунку.

У відповідності до положень Договорів укладених між ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацією Херсонського морського порту), надалі Адміністрація та ДП «ХМТП» - Адміністрація надає ОСОБА_5 послуги із взаєморозрахунків з Регіональною філією «Одеська залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» (надалі залізниця) за послуги з організації перевезень та надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, а ОСОБА_5 своєчасно приймає та оплачує надані послуги і відшкодовує їх вартість Адміністрації.

Також, ОСОБА_5 зобов'язане своєчасно відшкодовувати витрати Адміністрації за послуги Залізниці, в порядку та в строки, визначенні даними Договорами.

Позивач також зазначає, що ОСОБА_5, було виконано зобов'язання перед Адміністрацією у відповідності до умов зазначених Договорів в повному обсязі, однак ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» своїх зобов'язань з відшкодування вартості послуг залізниці за зберігання вантажу в вагонах, плату за користування вагонами, згідно виставлених рахунків ДП «ХМТП» за Договором-1 та Договором-2 на сьогоднішній день не виконало.

За умовами Договору-1 та Договору-2, ОСОБА_5 прийняло на себе зобов'язання спільно з ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацією Херсонського морського порту) узгоджувати завезення вантажів залізницею в ОСОБА_5 через АС «Месплан» (плани та графіки відвантаження) відповідно до планів перевезень і можливостей ОСОБА_5 (п.3.1.).

20.10.2016 року на адресу ДП «ХМТП» від ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ»

надійшла заявка за вих.№ 20-10/16 на підтвердження прийому судна « PALMALI

DISCOVERY» під навантаження 6 300.00 mt max. шроту соняшника, підхід якого очікується 28-30 жовтня 2016 року. Цього ж дня прийом даного судна ДП «ХМТП» було підтверджено.

Однак як стверджує позивач, судно « PALMALI DISCOVERY» зайшло на територію ДП «ХМТП» лише 01.11.2016року, що підтверджується записами вахтового журналу.

Також, 07.11.2017 року на адресу Позивача від Відповідача надійшла заявка за вих.№ 07-11/16 на підтвердження прийому судна « ISMAYIL SHIKHLY» під навантаження 6000.00 тн. шроту гранульованого, підхід якого очікується 12 листопада 2016 року. Цього ж дня прийом даного судна ДП «ХМТП» було підтверджено.

Зазначене судно зайшло на територію ДП «ХМТП» із значним запізненням, а саме, 14.11.2016року, що також підтверджується записами вахтового журналу.

01.04.2016 року на адресу ДП «ХМТП» від ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» надійшла заявка за вих.№ 12-11/16 на підтвердження прийому судна « Cape Scott» під навантаження 13200.00 тн. шроту не гранульованого, підхід якого очікується 13-16.11.2016 р. Цього ж дня прийом даного судна ДП «ХМТП» було підтверджено.

Однак як стверджує позивач, судно « Cape Scott» зайшло на територію ДП «ХМТП» 19.11.2016 року, чим також порушило строки зазначені у заявці та договорах.

Позивач вказує, що ПАТ «Укрзалізниця» застосувала конвенційні заборони відносно підтвердження графіків відвантаження вагонів з вантажами Клієнтів, які прямували на адресу ДП «ХМТП» , у зв'язку з накопиченням вагонів на станції призначення, на підходах до неї та відсутністю вільних складських ємностей у ДП «ХМТП» . Відсутність можливості прийняття та розміщення вантажів стало наслідком порушення ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» умов укладених з ДП «ХМТП» Договору-1 та Договору-2, в частині своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП «ХМТП» вантажів (а саме подання суден, згідно затверджених графіків, під відвантаження вантажів в обсязі достатньому для звільнення складів та плавзасобів підприємства від вантажів, з метою забезпечення своєчасної обробки критих вагонів, вагонів зерновозів, з вантажами, що прибували у ДП «ХМТП» на їх адресу).

Накопичення вагонів на станції призначення та відсутність можливості їх прийняття для обробки неминуче призвело до додаткових витрат на відшкодування послуг ПАТ «Укрзалізниця» Регіональна Філія «Одеська залізниця» (плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, та інші).

Також, технологія вивантаження залізничних вагонів за погодженням з Клієнтом передбачає додаткові операції, які викликають понаднормативний простій залізничних вагонів, а саме проведення лабораторного аналізу вантажу перед вивантаженням, доопрацювання вантажів в залізничних вагонах, виконання маневрових робіт з перестановки вагонів для переадресування та в очікуванні представників відправників вантажів у разі розбіжності кількості вантажу в залізничних вагонах при перевантаженні на залізничних вагах.

За посиланнями позивача, ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» здійснено порушення умов Договору-1 та Договору-2 в частині своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП «ХМТП» вантажів, що при відсутності вільних складських приміщень у ДП «ХМТП» виключає можливість своєчасної обробки залізничних вагонів з вантажами і інших Клієнтів, що прибувають у ДП «ХМТП» , та призвело до виставлення додаткових рахунків на відшкодування послуг Залізниці (плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, та інші).

У відповідності до п. 1.1. Договорів № 257Р від 25.01.2016 року та № 218Р від 30.12.2016 року укладених між ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацією Херсонського морського порту) (далі - Адміністрація) та ДП «ХМТП» - в порядку та умовах визначених даними Договорами, Адміністрація надає ОСОБА_5 послуги із взаєморозрахунків з Регіональною філією «Одеська залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» (надалі - залізниця) за послуги з організації перевезень та надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, а ОСОБА_5 своєчасно приймає та оплачує надані послуги і відшкодовує їх вартість Адміністрації.

Пунктом 3.1.1.8. Договору № 218Р від 30.12.2016 року та п. 3.1.1.9. Договору № 257Р від 25.01.2016 року передбачено, що ОСОБА_5 зобов'язане своєчасно відшкодовувати витрати Адміністрації за послуги Залізниці, в порядку та в строки, визначенні даними Договорами.

Рахунки на оплату вищевказаних зобов'язань №№ 224 від 30.01.2017р., 282 від 02.02.2017р., 330 від 08.02.2017 р., 336 від 08.02.2017 р. 345 від 09.02.2017 р., 349 від 09.02.2017р., 395 від 13.02.2017 р., 407 від 14.02.2017 р., 447 від 17.02.2017 р., 600 від 03.03.2017р., 602 від 06.03.2017 р., 675 від 15.03.2017 р., 687 від 16.03.2017 р. та ОСОБА_5 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 379 від 10.03.2017 р., 320 від 28.02.2017 р., 223 від 10.02.2017 р., 201 від 10.02.2017 р., 318 від 28.02.2017 р„ 386 від 10.03.2017 р„ 192 від 07.02.2017 р., 158 від 03.02.2017 р., 154 від 03.02.2017 р„ 145 від 02.02.2017 р., 149 від 01.02.2017 р., 112 від 30.01.2017 р., 115 від 27.01.2017 р. були наручно надані представнику Відповідача під розпис та частково надіслані поштою на адресу ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» та ним отримані, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.02.2017 р. та записами у Журналі реєстрації видачі первинної документації контрагентам .

Позивач на адресу відповідача надіслав листа від 14.06.2017р. №03-28/32 про необхідність термінового погашення дебіторської заборгованості у сумі 187 135,92 грн. за зберігання вантажу в вагонах, плату за користування вагонами, маневрові роботи згідно виставлених рахунків. Вказаний лист отриманий відповідачем 19.06.2017р.

Так як відповідачем заборгованість не була погашена, позивач 29.08.2017р. з метою отримання оплати виконаних робіт за договорами №14/104Д та №9/104Д направив на адресу відповідача претензію №18-08/301 про сплату заборгованості. Вказану претензію відповідач отримав 06.09.2017р. Проте, кошти за зберігання вантажу в вагонах, плату за користування вагонами не сплатив.

Позивач стверджує, що ОСОБА_5 було виконано зобов'язання перед Адміністрацією у відповідності до умов зазначених договорів в повному обсязі, що підтверджується ОСОБА_5 звірки взаємних розрахунків за період: жовтень 2016 р. - квітень 2017 р. однак, ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» своїх зобов'язань перед ДП «ХМТП» за Договором-1 та Договором-2 не виконало, що в свою чергу призвело до спричинення збитків ДП «ХМТП» , які виразились у понесенні додаткових витрат у вигляді сплати Адміністрації 187 135, 92 грн. за зберігання вантажу в вагонах, плати за користування вагонами, маневрові роботи, які відбулися з вини Відповідача.

Посилаючись на вищенаведені обставини Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (далі - Позивач, ДП «ХМТП» , ОСОБА_5) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» (далі - Відповідач, ТОВ «ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ» , Клієнт) було укладено генеральний договір на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 14/104Д від 22.11.2014 року та договір на виконання робіт № 9/104Д від 21.12.2016 року.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договорів виконав свої зобов'язання щодо здійснення на своїй території перевалки вантажів, які прибули для відповідача, в тому числі організував розвантаження вантажів з суден і вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, узгодженими в додатках до договорів (1-2). Також позивач забезпечив приймання і здавання вантажів, введення обліку вантажів на ОСОБА_5.

На оплату наданих послуг позивач на адресу відповідача надіслав рахунки №224 від 30.01.2017р., №282 від 02.02.2017р., №330 від 08.02.2017р., №336 від 08.02.2017р., №345 від 09.02.2017р., №349 від 09.02.2017р., №395 від 13.02.2017р., №407 від 14.02.2017р., №447 від 17.02.2017р., №600 від 03.03.2017р., №602 від 06.03.2017р., №675 від 15.03.2017р., №687 від 16.03.2017р.

Також позивач на адресу відповідача надсилав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №379 від 10.03.2017р., №320 від 28.02.2017р., №223 від 10.02.2017р., №201 від 10.02.2017р., №318 від 28.01.2017р., №386 від 10.03.2017р., №192 від 07.02.2017р., №158 від 03.02.2017р., №154 від 03.02.2017р., №145 від 02.02.2017р., №149 від 01.02.2017р., №112 від 30.01.2017р., №115 від 27.01.2017р. (т.1, а.с.84-96). У вказаних актах в графі "послуга" зазначено "плата за користування вагонами (відшкодування)" та "зберігання вантажу в вагонах (відшкодування).

До кожного рахунку були надані звіти по розрахункам із залізницею за транспортні витрати, відомості, в яких зазначені номера вагонів, залізничних накладних, вантаж, час простою вагонів і клієнта, відомості плати за користування вагонами і акти загальної форми.

Акти загальної форми і відомості плати за користування вагонами, складені залізницею, підтверджують факт затримки вагонів понад встановлений час.

Як зазначено вище, сторони пунктом 4.23. Договору-1 та пунктом 4.29. Договору-2 встановили - що Клієнт зобов'язаний підписати надані ОСОБА_5 акти виконання робіт (надання послуг) належно вповноваженою на таке підписання особою, скріпити печаткою та повернути по одному примірників таких ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_5 у строк протягом 10 банківських днів з дати відправлення підприємством поштою або вручення представникові (експедитору) Клієнта під підпис. У випадку відмови від підписання або неповернення підписаних ОСОБА_5 виконаних робіт (надання послуг) протягом строку, вказаного в даному пункті, вважається, що ОСОБА_5 є погодженими сторонами та надані послуги/виконані роботи підлягають оплаті клієнтом.

Отже, за умовами договору вважається, що відповідач, отримавши акти здачі-приймання робіт, погодив їх з позивачем.

Судом встановлено, позивачем на адресу відповідача був надісланий лист від 14.06.2017р. №03-28/32 про необхідність термінового погашення дебіторської заборгованості у сумі 187 135,92 грн. за зберігання вантажу в вагонах, плату за користування вагонами, маневрові роботи згідно виставлених рахунків. Вказаний лист отриманий відповідачем 19.06.2017р. Крім того, позивач 29.08.2017р. з метою отримання оплати виконаних робіт за договорами №14/104Д та №9/104Д направив на адресу відповідача претензію №18-08/301 про сплату заборгованості. Вказану претензію відповідач отримав 06.09.2017р. Проте, кошти за зберігання вантажу в вагонах, плату за користування вагонами не сплатив.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як вже було зазначено вище, відповідачем було порушено умови визначені генеральним договором №14/104Д від 22.11.2014 року та договором на виконання робіт №9/104Д від 21.12.2016 року в частині невиконання свого обов'язку щодо своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП «ХМТП» вантажів, а саме подання суден, згідно з затвердженими графіками, під відвантаження вантажів в обсязі достатньому для звільнення складів та плавзасобів підприємства від вантажів, метою забезпечення своєчасної обробки критих вагонів, вагонів зерновозів, вантажами, що прибували у ДП «ХМТП» на їх адресу.

Крім того, відповідач відповідно до зазначених договорів не забезпечив своєчасний вивіз прийнятих на зберігання в ДП «ХМТП- вантажів, а саме подання суден, згідно затверджених графіків, під відвантаженні; вантажів в обсязі достатньому для звільнення складів та плавзасобів підприємства від вантажів, з метою забезпечення своєчасної обробки критих вагонів, вагонів зерновозів, з вантажами, що прибували у ДП «ХМТП» на їх адресу.

Щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та отриманими збитками позивача, на думку суду внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, а саме недотримання умов договору №14/104Д від 22.11.2014 року та договору на виконання робіт №9/104Д від 21.12.2016 року позивачем були понесені додаткові витрати Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) за послуги залізниці у сумі 187135,92 грн.

Наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача понесених у вигляді відшкодування Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) додаткових витрат за послуги залізниці у сумі 187135,92 грн., які виникли з вини відповідача щодо не забезпечення своєчасного вивозу прийнятих на зберігання позивача вантажів.

Таким чином, позивачем цілковито доведено наявність усіх елементів складу допущеного правопорушення (протиправна поведінка, вина, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, наявність негативних наслідків), зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в вигляді понесених додаткових вимога в розмір 187 135,92грн. підлягають задоволенню.

Відправляючи справу на новий розгляд Верховний суд в своїй постанові від 16.10.2018р. окреслив коло обставин які потребують доданого дослідження та встановлення при новому розгляді.

Так, відносно строку дії генерального договору на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 14/104Д від 22.11.2014 року (договір -1) та договору на виконання робіт № 9/104Д від 21.12.2016 року (договір - 2), а також виникнення тих обставин, на які посилається Позивач і які, свідчать про порушення умов Договору-1 та Договору-2 Відповідачем, судом встановлено.

Договір -1 згідно пункту 11.1 Договору та Додаткової угоди №3 від 03.12.2015 року до цього Договору вступає в силу з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2016 року. А Договір-2 згідно пункту 12.1. Договору вступає в силу з 01.01.2017 року та діє по 31.12.2017 року.

Обставини які свідчать про порушення умов договорів виникли у період часу з 30 жовтеня 2016 року по 19 листопада 2016 року (час на протязі якого повинні були прибути судна PALMALI DISCOVERY , ISMAYIL SHIKHLY та CAPE SCOTT для завантаження вантажу та час фактичного прибуття суден).

Згідно заявки від ТОВ ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ за вих.№ 20-10/16 прийом судна PALMALI DISCOVERY під навантаження шроту соняшника, очікувався 28-30.10.2016 року, згідно заявки за вих.№ 07-11/16 прийом судна ISMAYIL SHIKHLY під навантаження шроту гранульованого, очікувався 12.11.2016 року та заявки за вих.№ 12-11/16 прийом судна CAPE SCOTT під навантаження шроту не гранульованого, очікувався 13-16.11.2016 року). Судно PALMALI DISCOVERY прибуло 01.11.2016 року, завантаження закінчено 05.11.2016року, судно ISMAYIL SHIKHLY прибуло 14.11.2016 року, завантаження закінчено 18.11.201 року та судно CAPE SCOTT прибуло 19.11.2016 року, завантаження закінчено 22.11.2016року.

Стосовно питання прибуття з запізненням судна PALMALI DISCOVERY , ISMAYIL SHIKHLY і CAPE SCOTT на територію ДП ХМТП у строк, визначений, з огляду на положення Закону України Про морські порти України , Зводу звичаїв морського порту Херсон, Обов'язкових постанов по морському порту Херсон та умов укладених договорів.

У відповідності до наявних у матеріалах справи стандартних актів обліку стоянки (коротка форма) суден PALMALI DISCOVERY , ISMAYIL SHIKHLY і CAPE SCOTT зазначені судна прибули у Херсонський морський торговельний порт с запізненням.

Так, згідно заявки ТОВ ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ за вих. № 20-10/16 прийом судна PALMALI DISCOVERY очікувався 28-30.10.2016 року, а судно прибуло до порту Херсон о 22:35 годині 01.11.2018 року.

Згідно заявки ТОВ ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ за вих. № 07-11/16 прийом судна ISMAYIL SHIKHLY очікувався 12.11.2016 року, судно прибуло до порту Херсон 20:30 годині 14.11.2018 року.

Згідно заявки ТОВ ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ за вих. № 12-11/16 прийом судна CAPE SCOTT очікувався 13-16.11.2016 року, судно прибуло до порту о 8:45 годині 19.11.2018 року.

Що стосується рахунків на оплату, судом встановлено що в призначені платежів зазначених рахунків міститься посилання на договори 1 чи договір 2, при цьому в зазначених рахунках міститься додаткова інформації з посиланням на звіти. Відповідні звіти, розом з Актами загальної форми і відомості плати за користування вагонами, складені залізницею, підтверджують факт затримки вагонів понад встановлений час, що в свою черу, фактично засвідчують факт понесення позивачем додаткових витрат саме в період дії Договору -1 та Договору-2.

Відносно змісту цивільних прав та обов'язків сторін відповідно до умов Договору -1 та Договору-2.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, підставою стягнення суми у розмірі 187 135,92 грн. є збитки, спричинені додатковими витратами і завдані Позивачу у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів від 22.11.2014 № 14/104Д та від 21.12.2016 № 9/104Д у частині не своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП ХМТП вантажів.

Пунктом 4.1.3. Договору-1 та Договору-2 передбачено, що Клієнт забезпечує надходження Вантажу на ОСОБА_5 згідно погоджених графіків відвантаження вагонів та своєчасний вивіз його із ОСОБА_5. При невиконанні даного зобов'язання та при досягненні норми одночасного зберігання, яка вказана в Додатках до цих Договорів, ОСОБА_5 має право припинити прийом вантажу на ОСОБА_5, і всі витрати, пов'язані з простоєм вагонів та іншого транспорту, в цьому випадку відносяться на рахунок Клієнта.

ТОВ ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ допустило порушення умов Договору-1 в частині своєчасного забезпечення вивозу прийнятих на зберігання в ДП ХМТП вантажів, що при відсутності вільних складських приміщень у ДП ХМТП виключило можливість своєчасної обробки залізничних вагонів з вантажами і інших Клієнтів, що прибували у ДП ХМТП , та викликало виставлення додаткових рахунків (витрат) на відшкодування послуг Залізниці (плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, та інші).

Отже, відповідні додатковими витратами які було понесено ДП ХМТП в наслідок порушення Відповідачем умов генерального договору на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 14/104Д від 22.11.2014 року, з урахуванням положень ч.2 ст. 224, ст. 225 ГК України, стали витрати по відшкодуванню послуг ПАТ Укрзалізниця Регіональна Філія Одеська залізниця (плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, та інші).

Що стосується заперечень відповідача, вони фактично дублюють висновки зроблені в поставні Верховного суду від 16.10.2018р., дослідження та оцінку яким було надано по тексту рішення вище.

Інші ж заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (пр. Ушакова, 4, Херсон, 73000) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ" (Гагарінське плато, 5, Одеса,Одеська область, 65009) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІК УКРПРОДЕКСПОРТ" (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, 5, код ЄДРПОУ 39002120) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695) борг в розмірі 187 135 (сто вісімдесят сім тисяч сто тридцять п'ять)грн.. 92коп., судовий збір в сумі 2 807 (дві тисячі вісімсот сім)грн. 05коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 лютого 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна