32/82
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.07.06 р. Справа № 32/82
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Каримов А.А.- довіреність від 21.10.03р.
від відповідача: Петрухова Я.М. – довіреність від 03.04.06р.
від третьої особи: Бородіна Н.Л. – довіреність від 05.07.06р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” в особі Донецької обласної дирекції АППБ “Аваль” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк
третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Луч” с. Рівне
про стягнення заборгованості в сумі 325300,08грн.
Позивач, Акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль” в особі Донецької обласної дирекції АППБ “Аваль” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 319033,04грн., за відсотками в сумі 3120,41грн., пені в сумі 3146,63грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на кредитний договір № 010/08-1/0118 від 07.02.05р., додаток № 1 від 07.02.05р. до кредитного договору, договір поруки № 010/14-1/136 від 08.02.05р., розрахунок суми заборгованості, платіжні доручення.
04.04.06р. позивачем був наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що станом на 27.03.06р. заборгованість складає 340141,18грн., з яких за кредитом 319033,04грн., пеня – 15785,10грн., заборгованість за відсотками – 5323,04грн.
07.06.06р. позивачем був наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що станом на 15.03.06р. заборгованість складає 332660,68грн., з яких за кредитом 319033,04грн., пеня – 13627,64грн., заборгованість за несплаченими відсотками – відсутня. Також, вказував на те, що сума заборгованості за кредитом зменшилась на 2000,00грн. у зв'язку з погашенням останньої 17.05.06р., та склала 317033,04грн.
Наведені розрахунки суми боргу, пені приймаються судом, лише як обґрунтування позовних вимог, а не як зміна позовних вимог, враховуючи відсутність відповідної заяви щодо зміни позовних вимог, а також доказів про сплату (додатково) державного мита. Як слід, судом розглядаються, як предмет і обсяг позовних вимог, первісно зазначені в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову вказував на те, що: 1) господарським судом вже розглядається справа про стягнення з СТОВ „Луч” заборгованості за цим кредитним договором; 2) солідарна відповідальність відповідно до діючого законодавства припускає пред'явлення права вимоги до боржника або поручителя, а не одночасно до обох суб'єктів договору; 3) умовами договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником, поручитель несе відповідальність, встановлену договором та законодавством. Однак, зобов'язання боржника може бути виконане за умовами кредитного договору в результаті реалізації заставленого, в якості забезпечення договору, майна.
Ухвалою суду від 16.03.06р. до участі у розгляді справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - СТОВ “Луч”. Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та третьою особою був укладений кредитний договір № 010/08-1/0118 від 07.02.05р. Відповідно до п. 1.1. договору позивач відкрив третій особі невідновлювальну кредитну лінію для поповнення обігових коштів з лімітом кредитування в сумі 500000,00грн. під 21% річних за користування кредитними коштами строком до 28.12.05р.
Додатком № 1 від 07.02.05р. до кредитного договору сторони встановили, що кредитна заборгованість за кредитним договором повинна погашатися позичальником згідно встановленого графіку.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем, протягом дії кредитного договору, фактично було надано третій особі кредитні кошти в сумі 499033,04грн., відповідачем було повернуто позивачу 182000,00грн., про що свідчать платіжні доручення.
З метою забезпечення повного виконання третьої особою зобов'язань, що виникли під час дії кредитного договору № 010/08-1/0118 від 07.02.05р., між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки № 010/14-1/136 від 08.02.05р., згідно якого сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника – третьої особи, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-1/0118 від 07.02.05р., в обсязі зобов'язань в сумі 566000,00грн.
Відповідно до п. 3.1 договору поруки сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви, що не перевищує 566000,00грн. у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.
Таким чином, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, третя особа, всупереч ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконала. Внаслідок цього, станом на 15.03.06р. утворилась заборгованість в розмірі 319033,04грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по кредиту в сумі 2000,00грн. 17.05.06р. В зв'язку з цим провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню.
Судом не приймається твердження відповідача щодо можливості погашення заборгованості за рахунок третьої особи - боржника, оскільки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п. 1 ст. 554 ЦК України).
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тобто, вимога до солідарного боржника є саме правом, а не обов'язком кредитора.
З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 319033,04грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 317033,04грн.
Первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми нарахованих за користування кредитом відсотків в розмірі 3120,41грн., не підлягають задоволенню, оскільки, сам позивач при наданні розрахунку позовних вимог щодо наявності заборгованості станом на 15.03.06р. визначив, що заборгованості по відсотках – не існує.
Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3146,63грн., суд виходить з наступного. Пунктом 10.2 кредитного договору, передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки прострочення платежу.
В судовому засіданні позивач визначив стягнення пені в сумі 323,46грн. за період з 01.12.05р. по 09.12.05р., розраховану на суму боргу 69033,04грн. (що існувала у вказаний період), та в сумі 2823,17грн. за період з 01.01.05р. по 17.01.06р., розраховану на суму боргу 319033,04грн.
Факт порушення відповідачем строків повернення кредиту доведений матеріалами справи, і тому, враховуючи положення ст.ст. 530, 611 ЦК України нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3146,63грн. є правомірним.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 543, 554 ЦК України, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 22, 27, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” в особі Донецької обласної дирекції АППБ “Аваль” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк, за участю третьої особи: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луч” с. Рівне про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 319033,04грн., за відсотками в сумі 3120,41грн., пені в сумі 3146,63грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2000,00грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк (м. Донецьк, вул. Кірова, 145, ЄДРПОУ 25334021, п/р 26002038501 в ЗАТ „Донгорбанк”, код банку 334970) на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” в особі Донецької обласної дирекції АППБ “Аваль” м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46в, ЄДРПОУ 23346741, рахунок 3901548, код банку 335076) заборгованість за кредитним договором в сумі 317033,04грн., пеню в сумі 3146,63грн., витрати з державного мита в сумі 3221,79грн., та 116,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 10.07.06р.
Рішення набирає законної сили 21.07.2006р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 80053 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні