Постанова

від 07.06.2007 по справі 9/415-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/415-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 червня 2007 р.                                                                                   № 9/415-06  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянув

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг"  

напостанову  від 28.02.2007р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду  

у справі№  9/415-06   господарського суду  Дніпропетровської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до відповідача   Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг"  

про стягнення 9 170,16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –не з'явилися

від відповідача –Маринюк Н.М., за довіреністю

                              Бардіна Ю.О., за довіреністю

                                                  ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг про стягнення 9170,16 грн. плати за зберігання вантажу за період з травня по червень 2006 року.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.06 по справі № 9/415-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Постановою від 28.02.2007р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційна скарга державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ задоволена. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.06 по справі                      № 9/415-06 скасоване. Позовні вимоги задоволені. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг  на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 9170,16 грн. плати за зберігання вантажу, 102,0 грн. державного мита за розгляд справи, 51,0 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

        Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 28.02.2007 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні плати за зберігання вантажу.

         Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й.  від 07.06.2007 р. у зв'язку зі значним завантаженням судді Савенко Г.В., яка входила до складу колегії, що призначала справу до розгляду, справа розглядається колегією суддів у наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді – Ходаківська І.П., Данилова  Т.Б.  

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

      Як вбачається з матеріалів справи між державним підприємством „Придніпровська залізниця” та відкритим акціонерним товариством „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь”, правонаступником якого з 12.01.06 є відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг",  був укладений договір № ПР/ДН-2-04-128/НЮ-899п/2366 від 30.04.04 „Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуг” із додатковою угодою № 11 від 31.01.06, предметом якого є надання позивачем послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення відповідачем розрахунків за ці послуги.

        У травні-червні 2006 року на адресу відповідача надійшли вагони з металевим брухтом, які він своєчасно на свою під'їзну колію під вивантаження у позивача не прийняв, у зв'язку із відсутністю оформлених належним чином документів на вантаж, а саме: неправильно зазначеної ваги у документах, невірно вказаного коду одержувача вантажу, невірно вказаної ваги вагону (тари), є виправлення у номерах вагонів у посвідченнях про вибухонебезпечність вантажу, виправлень у вазі вантажу тощо.

       Після усунення неточностей, спірні вагони були прийняті відповідачем для вивантаження. Внаслідок очікування внесення виправлень у документи на вантаж вагони простоювали на коліях залізниці, про що позивачем були складені акти загальної форми та нарахована додаткова плата за зберігання вантажу: по акту № 118 від 19.04.06 - 509,20 грн., по акту № 124 від 26.04.06 –425,60 грн., по акту № 126 від 27.04.06 –1409,80 грн., по акту № 130 від 03.05.06 –304,00 грн., по акту № 139 від 06.05.06 –570,00 грн., по акту № 142 від 09.05.06 –182,40 грн., по акту № 148 від 11.05.06 –182,40 грн., по акту № 152 від 13.05.06 –372,40 грн., по акту № 156 від 21.05.06 –509,20 грн., по акту № 160 від 25.05.06 –2606,80 грн., по акту № 161 від 28.05.06 - 342,00 грн., а всього на загальну суму 9170,16 грн.

          Відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

         Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Термін вивезення і порядок зберігання встановлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години, дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

          Відповідно до статті 47 Статуту залізниць України у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена (договором, контрактом, замовленням, нарядом та іншим), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.         Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилась настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.

         У відповідності до пункту 2.3 Розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), збір за зберігання вантажів у вагонах, що не були подані під вивантаження з вини вантажоодержувача, справляється на загальних підставах.

        Стаття 25 Статуту залізниць України встановлює, що відправники і одержувачі вибухових, легкозаймистих, радіоактивних, отруйних та інших небезпечних вантажів повинні виконати всі належні заходи, що гарантують безпеку перевезень, мати засоби і мобільні підрозділи для ліквідації аварій та їх наслідків під час перевезення вантажів.

        У відповідності до глави 3 параграфу 96 Технічних умов завантаження та кріплення вантажів при пред`явленні металобрухту до перевезення до кожної накладної у відповідності з вимогами ГОСТу 2787-75 повинно бути прикладене посвідчення про приведення металобрухту у стан безпечний для перевезення, переробки, переплавки та про знешкодження металобрухту від вогневибухонебезпечних матеріалів.

         Апеляційним судом було встановлено, що посвідчення на вибухові вантажі були надані на всі вагони, тобто у залізниці не було підстав відмовити вантажовідправнику у їх прийманні з причин відсутності посвідчення.

         У відповідності до пункту 2 Правил оформлення перевізних документів (статті 6, 23, 24 Статуту), затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084, графи залізничних накладних заповнюються відправником вантажу.

        Графи, які зазначені в пункті 3 Правил оформлення перевізних документів заповнює залізниця.

        Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

       Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

       Зі змісту статті 24 Статуту залізниць України вбачається, що залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, але не зобов'язана.

        З огляду на вищевикладене апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що вантажоодержувач безпідставно відмовився від отримання вантажу, що прибув на його адресу, а плата за зберігання вантажу нарахована позивачем правомірно.

       Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                  ПОСТАНОВИВ:

       Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг"  залишити без задоволення.

       Постанову  від 28.02.2007р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у справі №  9/415-06   господарського суду  Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                     Є. Першиков

Судді                                                                                               Т. Данилова

                                                                                                        І.  Ходаківська