Рішення

від 21.02.2019 по справі 280/5058/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2019 року Справа № 280/5058/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромбуд-ІІІ» (69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33175001)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 393961146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпромбуд-ІІІ» (далі - ТОВ Ремпромбуд-ІІІ , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2018 № НОМЕР_1, яким встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошового зобов'язання, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму ПДВ 15301 грн. за травень 2018 року та № НОМЕР_2, яким встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2018 року на суму 151527 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 37882 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактично висновок відповідача грунтується на тому, що реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ Менор Трейд не підтверджено, оскільки останній не має достатньої кількості працівників та має ознаки фіктивності так як в Єдиному державному реєстрі судових рішень України міститься інформація, де ТОВ Менор Трейд є фігурантом кримінальних проваджень, що не відповідає дійсності. Вказує на те, що надані до перевірки документи по взаємовідносинах з ТОВ Менор Трейд є достатніми доказами, які вказують на реальний зміст господарських операцій, на момент існування взаємовідносин ТОВ Менор Трейд було належним чином зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було платником ПДВ. Крім того, позивач не має такого обовязку, як здійснювати перевірку своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення ними трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів. Що стосується кримінального провадження, то сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.101.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 22 грудня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач адміністративний позов не визнав, 22 грудня 2018 року надав до суду відзив (вх. №42348), відповідно до якого вказує, що під час проведення перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ОСОБА_3 кодексу України. Зазначає, що при формуванні податкового кредиту за травень 2018 року позивачем неправомірно враховано суму ПДВ у розмірі 151527,44 грн. у зв'язку з включенням сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Менор Трейд . Зауважує, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом. ТОВ Менор Трейд не має достатньої кількості працівників для виконання обсягу будівельних робіт, що зазначені в актах прийняття виконаних ремонтних робіт за травень 2018 року від 31.05.2018, відсутні транспортні засоби, спецтехніка та достатній людській ресурс, спеціально кваліфіковані працівники для виконання робіт даного напрямку, атому підприємство не могло виконати зазначений обсяг робіт. Крім того, відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали досудового розслідування головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України № 32018000000000039 від 30.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2015-2018 років невстановленими особами створено та придбано ряд юридичних осіб, серед яких ТОВ Менор Трейд , з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. Враховуючи те, що перевіркою не встановлено фактичну можливість виконання послуг ТОВ Менор Трейд по капітальному ремонту ІІ-розділу ДП-5 Доменний цех ПАТ Запоріжсталь та Поточного ремонту змінного устаткування несамохідного шлаковозу з ковшем самостійно як підрядчиком так із залученням субпідрядних організацій - не підтверджено виконання визначеного обсягу робіт працівниками, то первинні бухгалтерські документи є такими, що не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Просить в позові відмовити.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив (вх. № 126 від 03.01.2019), у якій додатково звертає увагу суду, що всі первинні документи підписані сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень, повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Відповідачем не зазначено, які саме порушення мають місце в документах і жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

22 грудня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 24.01.2019 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого засідання та у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 21.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що у період з 16.10.2018 по 22.10.2018, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ОСОБА_3 кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ремпромбуд-ІІІ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за травень 2018 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ Менор Трейд , результати якої викладені в акті перевірки № 645/08-01-14-01/33175001 від 29.10.2018.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ОСОБА_3 кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за травень 2018 року на суму 151527 грн. та порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231, п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187 ОСОБА_3 кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму ПДВ 15301 грн. за травень 2018 року.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за травень 2018 року встановлено їх завищення на суму 15301 грн. та перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за травень 2018 року встановлено його завищення на суму 151527 грн. Такий став висновок контролюючий орган зробив у звязку з відсутністю на ТОВ Менор Трейд достатньої кількості працівників для виконання обсягу будівельних робіт, що зазначені в Актах прийняття виконаних ремонтних робіт за травень 2018 року від 31.05.2018. Крім того, при дослідженні первинних документів виписаних ТОВ Менор Трейд на адресу позивача встановлено відсутність інформації стосовно витрат праці, використання обладнання та машин, спецтехніки, у звязку з чим підприємство не могло виконати зазначений обсяг робіт. Також податковий орган звертає увагу на те, що відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали досудового розслідування головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України № 32018000000000039 від 30.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2015-2018 років невстановленими особами створено та придбано ряд юридичних осіб, серед яких ТОВ Менор Трейд , з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в частині надання послуг не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

На підставі висновків акту перевірки № 645/08-01-14-01/33175001 від 29.10.2018 12 листопада 2018 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошового зобов'язання, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму ПДВ 15301 грн. за травень 2018 року та № НОМЕР_2, яким встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2018 року на суму 151527 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 37882 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ОСОБА_3 кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2018 між ПАТ Запоріжсталь як Замовником та позивачем як Підрядником укладено договір підряду № 20/2018/828. Підпунктом 1.1 цього Договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник зобовязується на власний ризик виконати у порядку та на умовах цього Договору роботи з ремонту змінного обладнання (шлаковози) доменного цеху ПАТ Запоріжсталь , перелік яких наведено у специфікаціях. Роботи приймаються за актами виконаних робіт за формою КБ-2 з додатками та справками КБ-3.

На підтвердження фактичного виконання договору підряду № 20/2018/828 позивачем надано специфікацію № 1, справки про вартість виконаних робіт, Акти прийома виконаних робіт, оборотно-сальдова відомість та податкові накладні з квитанціями.

Для виконання робіт за Договором № 20/2018/828 позивачем було залучено Субпідрядника ТОВ Менор Трейд , про що укладено договір № 2/2018/1 субпідряду на виконання робіт з поточного ремонту від 01.05.2018. Підпунктом 1.1 цього Договору передбачено, що Підрядник доручає, а Субпідрядник зобовязується на власний ризик виконати у порядку та на умовах цього договору роботи з поточного ремонту шлаковозів доменного цеху ПАТ Запоріжсталь , перелік яких наявний у Графіку виконання робіт. Відповідно до п. 8.5 Договору виконані роботи приймаються Підрядником від Субпідрядника за актами форми КБ-2в.

На момент існування господарських правовідносин між позивачем та ТОВ Менор Трейд останнє було зареєстровано як юридична особа, не перебуває в процесі припинення, міститься інформація стосовно особи керівника юридичної особи і зазначенням її персональних даних, а також документів, на підставі яких вона діє.

На підтвердження фактичного виконання Договору № 2/2018/1 надано Акти приймання виконаних будівельних робіт, Акти надання послуг, справки про вартість виконаних робіт складені податкові накладні, оплата підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також 23.04.2018 між ТОВ Архінформ-Проект як Підрядником та позивачем як Субпідрядником укладено Договір субпідряду № 1162/ДП5/4 відповідно до п.п. 1.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобовязується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього Договору роботи з капітального ремонту доменної печі № 5 доменного цеху ПАТ Запоріжсталь .

Для виконання частини роботи за цим Договором 01.05.2018 між позивачем як Підрядником та ТОВ Менор Трейд як Субпідрядником укладено Договір № 2/2018/2 субпідряду на виконання робіт з поточного ремонту, п.п. 1.1 якого передбачено, що Підрядник доручає, а Субпідрядник зобовязується на власний ризик виконати у порядку та на умовах цього Договору роботи з капітального ремонту доменної печі № 5 доменного цеху ПАТ Запоріжсталь , перелік яких наявний у Графіку виконання робіт.

На виконання Договору № 2/2018/2 надано акти приймання-передачі виконаних робіт, акти надання послуг, податкові накладні, специфікація № 1, платіжні доручення.

Відповідно до наявного матеріалах справи Договору № 0107-18-1 про відступлення права вимоги від 01.07.2018, укладеного між ТОВ Менор Трейд (первісний кредитор) та ТОВ Радмір-К (новий кредитор), первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору та стає кредитором за Договором № 2/2018/1 субпідряду на виконання робіт з поточного ремонту від 01.05.2018, укладеного між ТОВ Менор Трейд та позивачем та за Договором № 2/2018/2 субпідряду на виконання робіт з капітального ремонту від 01.05.2018, укладеного між ТОВ Менор Трейд та позивачем. Таким чином заборгованість позивача перед ТОВ Радмір-К2 складала 299164,71 грн. що відображено у оборотно сальдовій відомості по рахунку 631. Відповідно до платіжного доручення № 259 02.07.2018 заборгованість позивачем була погашена у повному обсязі. Відповідно до Акту заліку взаємної заборгованості № 310518-1АЗ від 31.05.2018 між позивачем та ТОВ Менор Трейд проведено залік взаємної заборгованості у розмірі 91808,54 грн.

Доводи податкового органу та суду, що ТОВ Менор Трейд не мало фактичної можливості виконати зазначені роботи, враховуючи відсутність трудових ресурсів, суд вважає необґрунтованими.

Чинне законодавство не забороняє залучати до виконання робіт та послуг третіх осіб з метою економії власних ресурсів, часу тощо.

Крім того умовами згаданих договорів не заборонено позивачу залучати до виконання робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним за якість виконаних робіт перед Замовником.

Акт перевірки містить повний перелік первинних документів, які фактично надані на перевірки та суду та підтверджують реальність вчинення господарських операцій, а також підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень. Відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує реальність відповідних господарських операцій.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу, що згідно з ОСОБА_3 розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) на підприємстві працювало 6 осіб, в тому числі директор, та відсутні працівники за цивільно-правовими договорами, відсутність обладнання та машин, а відтак ТОВ Менор Трейд не має достатньої кількості працівників для виконання обсягу будівельних робіт, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Також, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Під час зясування обставин по справі в суді, податковим органом не встановлено та не доведено в судовому порядку нікчемність договорів підряду, на підставі яких були виконанні роботі і не встановлена їх недостовірність чи суперечність.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали досудового розслідування головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України № 32018000000000039 від 30.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2015-2018 років невстановленими особами створено та придбано ряд юридичних осіб, серед яких ТОВ Менор Трейд , з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, суд вважає необґрунтованими, із наступних підстав.

Сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №816/809/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Посилання відповідача на кримінальне провадження відкрите за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно контрагента відхиляються судом, оскільки не містить у собі обставин, які б свідчили про невиконання зазначених осіб своїх договірних зобов'язань саме по господарським відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постановах Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 809/1139/17, 26.06.2018р. у справі № 808/2360/17.

Крім того, при вирішенні податкових спорів суд виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи відповідно, а відтак за змістом ОСОБА_3 кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість, податку на прибуток.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, платника податку на прибуток, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017711401 від 12.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017701401 від 12.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромбуд-ІІІ» (69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33175001) сплачену суму судового збору в розмірі 3070,66 грн. (три тисячі сімдесят гривень 66 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 393961146).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2019.

Суддя А.В. Сіпака