Постанова

від 10.12.2009 по справі 2а-2135/09

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Копія:                                         Справа № 2а-2135/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року         Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Попович С.М., розглянувши у письмовому провадженні в місті Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення попущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2009 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулись до суду з позовами до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність відповідача та про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни» за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року в розмірі 3891 грн. 90 коп. кожному.

Відповідно до ст. 116 КАС України позовні заяви об’єднані судом в одне провадження для спільного розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони мають статус «Дітей війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з     18 листопада 2004 року їм повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках їм така допомога не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, а невиплата соціальної допомоги – протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить із 01 січня – 350 грн., з 01 квітня – 359 грн., з 01 жовтня – 366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн. На думку позивачів, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії за 2006 – 2008 роки заборгувало кожному з них по 3891 грн. 90 коп.

Оскільки їх законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, а про їх існування стало відомо лише після висвітлення про це у пресі в зв’язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, позивачі вважають, що строк звернення з позовами до суду ними пропущено з поважної причини, в зв’язку з чим просять його поновити.

На підставі ч. 3 ст. 122 КАС України за клопотанням сторін суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення щодо вимог кожного із позивачів, в якому зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому ОСОБА_15 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 р. Верховною Радою України та ОСОБА_15 Міністром України відповідних нормативно-правових актів не видавалось.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» від 19 грудня 2006 р. № 489-V дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. з 2008 р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. № 107 визнано неконституційним.

Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян ОСОБА_15 Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008 р. № 5. Відповідно до п. 8 цієї постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивачі невірно провадять розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

В законодавстві існує прогалина у законодавчому регулюванні виплат дітям війни.

Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни, а також відсутні повноваження щодо встановлення та зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсій або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат.

Відповідач просить застосувати строк звернення до суду, оскільки з ухваленням рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивачі дізналися про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернулися.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позови підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивачі є дітьми війни, тобто вони мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрія їм нараховано суми підвищення пенсій як «Дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 01 січня 2008 року – 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а потім відповідно до постанови ОСОБА_15 Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІV п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному ОСОБА_15 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та ОСОБА_15 Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не реалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивачі не мали правових підстав для нарахування їм підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком як дітям війни, а управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Законом України від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 р. визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» щодо зупинення дії на 2007 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 грудня 2006 р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 р. визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» щодо зупинення дії на 2007 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії з             01 січня 2007 р. по 08 липня 2007 р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.

З 09 липня по 31 грудня 2007 року позивачі мали правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ч.1, ч. 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Після винесення 09 липня 2007 р. рішення Конституційним Судом України, яке було оприлюднене і яким відновлено пільги позивачам, останні мали змогу звернутися з адміністративними позовами до суду у встановлений законом строк, однак своїм правом не скористалися. Юридична необізнаність не може вважатися поважною причиною і підставою для поновлення строку на звернення до суду. Більш того, на застосуванні строку звернення до суду наполягає і відповідач.

Згідно пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року № 2195-ІV викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачам підвищено пенсії на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).

З 22 травня 2008 року на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) управлінням Пенсійного фонду України в               м. Олександрії Кіровоградської області позивачам не здійснювався.

З 01 січня по 22 травня 2008р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року поновили свою дію 22 травня 2008 року, а тому з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області позивачам правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Починаючи з 22 травня 2008 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії, не на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком.

Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою ОСОБА_15 Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується ОСОБА_15 Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в    м. Олександрії Кіровоградської області нарахувати та виплатити зазначеним позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Права позивачів на отримання підвищення до пенсії в зазначеному розмірі поновлено рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. З цього часу позивачі мали дізнатися про поновлення їх прав і звернутися до суду з позовами.

Як свідчать матеріали справи, позовні заяви надійшли до суду 09 жовтня 2009 р. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати починаючи з 09 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. включно, оскільки поважних причин щодо пропуску строку позивачами не наведено.

На підставі викладеного, та ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (зі змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1,    п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись  ст. 7,  ч. 1, ч. 2 ст. 99, ч. 1, ч. 2 ст. 100, ст.ст. 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни» задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в                 м. Олександрії щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком зазначеним позивачам як «Дітям війни» за період з 09 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області здійснити зазначеним позивачам перерахунок підвищення пенсії як особам, що мають статус дітей війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Олександрійського

  міськрайонного суду                         ОСОБА_16