Ухвала

від 28.02.2019 по справі 810/4536/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4536/17                                                                               У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху   28 лютого 2019 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "СІМІХ" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису, - В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018. Апелянтом подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення суду мотивуючи тим, що копію рішення отримали лише 16.01.2019 року. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що апелянтом апеляційну скаргу подано 15 лютого  2019 року, проте, оскільки оскаржуване рішення отримано апелянтом лише 16 січня 2019 року, то в силу положень ст.295 КАС України, апелянт дійсно має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в межах тридцятиденного строку. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам  ст. 296 КАС України. Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт посилається на те, що Департамент є територіальним органом – структурним підрозділом державної архітектурно-будівельної інспекції України, який не має окремого розрахункового рахунку та не здійснює розрахункових операцій. Департаментом ініційовано до Державної архітектурно - будівельної інспекції України питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі. На момент звернення з даною апеляційною скаргою квитанція про сплату судового збору до Департаменту не надходила. Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Судом не встановлено підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору чи сплату судового збору може бути відстрочено. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. В свою чергу, апелянтом не подано жодних доказів на підтвердження відсутності можливості для сплати судового збору, не наведено інших доводів. Для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивач повинен сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 1600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на час подання апеляційної скарги) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2400,00 грн. (1600,00 грн *150%), виходячи з розміру судового збору, який повинен був сплатити позивач при поданні позову до суду, якби не був звільнений від його сплати. Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101 ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи. Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу. За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : Поновити Державній архітектурно - будівельній інспекції України строк на апеляційне оскарження. У задоволенні клопотання Державної архітектурно - будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору  – відмовити. Апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "СІМІХ" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко