Ухвала

від 27.02.2019 по справі 335/11221/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11221/18 1-кс/335/1359/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,представника заявникаадвоката ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,прокурора ОСОБА_5 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю„Архінформ-Проектпро скасуванняарешту майна,,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Архінформ-проект» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту з майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2018 року за № 42018081020000006, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування клопотання представник заявника зазначив, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2019 року накладено арешт на грошові кошти у сумі4 349 666,56 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Архінформ-проект» (ЄДРПОУ 32420051) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що перебувають у володінні Зап. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399); №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 що перебувають у володінні ПАТ «ПУМБ» МФО (334851); №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 що перебувають у володінні АТ «УкрСиббанк» МФО (351005). Заборонено Зап. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399), ПАТ «ПУМБ» МФО (334851), АТ «УкрСиббанк» МФО (351005) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю з банківських рахунків грошових коштів у сумі4 349 666,56 грн., за винятком операцій зі сплати заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань. Встановлено порядок виконання ухвали.

ТОВ «Архінформ-проект» вважає, що існують підстави для скасування арешту майна, оскільки відсутня мета для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту, передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, як зазначає заявник, арешт грошових коштів товариства, які знаходяться на банківських рахунках, призводить до обмеження господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, порушує конституційні права товариства, а тому ТОВ «Архінформ-проект» просить скасувати арешт грошових коштів та відповідні заходи, пов`язані із таким арештом, що накладені ухвалою слідчого Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2019 року.

В судовому засіданні представник ТОВ «Архінформ-проект» - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на доводи, що викладені в ньому, просив суд клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечували та просили в його задоволенні відмовити з підстав, які викладені у письмових поясненнях. Зокрема, посилались на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до ЄРДР 17.01.2018 року за № 42018081020000006, встановлено, що певні особи протягом 2015-2017 років здійснювали організацію фінансово-господарської діяльності ТОВ «Архінформ-проект», у тому числі організацію документального оформлення безтоварних операцій, що призвело до умисного ухилення від сплати податків. Вважають, що арешт, накладений на грошові кошти ТОВ «Архінформ-проект» з метою забезпечення конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, є обґрунтованим та таким, що унеможливить ухилення службових осіб підприємства та афілійованих з ними осіб від відшкодування збитків, завданих їх діями державі.

Заслухавши пояснення представника ТОВ «Архінформ-проект», думку слідчого та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що впровадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42018081020000006 від 17.01.2018 за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі службовими особами ТОВ «Архінформ-проект» (ЄДРПОУ 32420051) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Спец-Альянс Груп» (ЄДРПОУ 41163865), ТОВ «Оліс Строй» (ЄДРПОУ 41612804), ТОВ «Кастортрейд» (ЄДРПОУ 49879416), ТОВ «Еліт Буд Альянс» (ЄДРПОУ 41769171), ТОВ «НБФ Граніт» (ЄДРПОУ 39280679), ТОВ «Будівела» (ЄДРПОУ 39746129) за ч. 1 ст. 205 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2019 року, накладено арешт на грошові кошти у сумі4 349 666,56 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Архінформ-проект» (ЄДРПОУ 32420051) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що перебувають у володінні Зап. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399); №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 що перебувають у володінні ПАТ «ПУМБ» МФО (334851); №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 що перебувають у володінні АТ «УкрСиббанк» МФО (351005).

Заборонено Зап. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399), ПАТ «ПУМБ» МФО (334851), АТ «УкрСиббанк» МФО (351005) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю з банківських рахунків грошових коштів у сумі4 349 666,56 грн., за винятком операцій зі сплати заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань

Встановлено порядок виконання ухвали.

Із клопотання про скасування арешту майна та доданих до нього матеріалів вбачається, що арешт та інші обмеження стосовно ТОВ «Архінформ-проект»,з об`єктивнихпричин, внаслідок використання слідчим суддею права на розгляд клопотання у відсутності представника юридичної особи, на грошові кошти якої накладався арешт, були вжиті необґрунтовано.

Так, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимогст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Частиною 1 ст.174КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. ч. 2-6 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів. В даному випадку арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу;

2) спеціальної конфіскації. В даному випадку арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Арешт у такому випадку накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, в даному випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Із ухвали слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Архінформ-проект» встановлено, що необхідність накладення арешту орган досудового розслідування обґрунтовував тим, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Архінформ-проект», можуть бути в подальшому конфісковані у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.

Разом із тим, слідчому судді не надано належних доказів існування обґрунтованого цивільного позову про стягнення грошових коштів з ТОВ «Архінформ-проект», як і не надано доказів того, що в рамках кримінального провадження, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань17січня 2018року за№ 42018081020000006, будь-якій особі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, або що відносно ТОВ «Архінформ-проект» до ЄРДР внесені відомості як про юридичну особу щодо якої здійснюється провадження.

В судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на меті арешту грошових коштів заявника саме задля можливості їх подальшої конфіскації, для забезпечення цивільного позову. Проте, слідчий суддя наголошує, що відповідно до ч. 6 ст. 170 КППК України арешт майна із метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) допускається лише у разі наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів пред`явлення у кримінальному провадженні обґрунтованого цивільного позову про стягнення грошових коштів із ТОВ «Архінформ-проект», а накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, який може бути подано в майбутньому, суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України, а тому підстави для існування арешту грошових коштів з цих підстав відсутні.

Не знайшлисвого підтвердженняв ходірозгляду клопотанняі наявністьна данийчас іншихпідстав,передбачених ч.2ст.170КПК України, для подальшої дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Так, в ході розгляду клопотання не доведено слідчому судді і те, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Архінформ-проект», на які накладено арешт, набуті кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, і що вони відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому правові підстави для арешту грошових коштів на зазначеному рахунку з метою збереження речових доказів, відсутні.

Крім того, відсутні і підстави існування арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, передбаченоїст. 96-2 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Архінформ-проект», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби або знаряддя вчинення злочину.

До того ж, як вбачається із матеріалів клопотання, органом досудового розслідування внесені відомості до ЄРДР за фактомумисного ухиленнявід сплатиподатків уособливо великомурозмірі службовимиособами ТОВ«Архінформ-проект»,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.212КК України.Відомостей проте,що будь-якійособі булоповідомлено пропідозру увчиненні даногозлочину,або щовідносно юридичноїособи -ТОВ «Архінформ-проект»здійснюється провадження, слідчому судді не надано, а відтак і відсутні підстави для подальшого існування арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчий суддя, враховуючи положення ст. ст.171,173КПК України та оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також можливі негативні наслідки арешту майна для юридичної особи - ТОВ «Архінформ-проект», доходить висновку, що в даному випадку продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним.

Враховуючи те, що у слідчого судді відсутні достатні підстави вважати, що на даний час існує правова підстава для продовження дії арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Архінформ-проект», принципи змагальності та диспозитивності, а також той факт, що орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту, слідчий суддя доходить висновків про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Архінформ-проект»належним йому майном та обумовлювали його арешт.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання представника ТОВ «Архінформ-проект» та скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2019 року.

Керуючись ст. ст. 98, 170-172,173-174,КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Архінформ-Проект про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2019 року (справа №335/11221/18, провадження №1-кс/335/723/2019) на грошові кошти у сумі 4349666,56 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ „Архінформ-Проект (ЄДРПОУ 32420051) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що перебувають у володінні Зап. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399); №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 що перебувають у володінні ПАТ «ПУМБ» МФО (334851); №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 що перебувають у володінні АТ «УкрСиббанк» МФО (351005).

Скасувати заборону проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів у сумі 4349666,56 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ „Архінформ-Проект (ЄДРПОУ 32420051) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що перебувають у володінні Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО (313399); №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 що перебувають у володінні ПАТ «ПУМБ» МФО (334851); №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 що перебувають у володінні АТ «УкрСиббанк» МФО (351005).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1