11/86-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 р. № 11/86-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Мележик Н.І, Плюшка І.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2007 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" до ТОВ НВП "Корвет" про стягнення боргу,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" звернулось до суду з позовом до ТОВ НВП "Корвет" про стягнення 4480 грн. неустойки за порушення строків поставки продукції за договором поставки №27/03 від 20 березня 2006 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2007 року апеляційну скаргу ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" залишено без задоволення а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року залишено без змін.
Рішення та постанова мотивовані тим, що сторони в договорі не узгодили умов та розміру відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання та не визначили питання щодо застосування Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2007 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача неустойку в сумі 4480 грн. за прострочення поставки та недопоставку продукції.
Стверджує, що апеляційний господарський суд безпідставно не застосував Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення №888 від 25 липня 1988 року, відповідно до якого за прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% вартості не поставленої в строк продукції.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Судами встановлено, що 20 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №27/03, згідно з пунктом 1.1 якого товариство з обмеженою відповідальністю НВФ “Дніпротехсервіс” зобов'язалось поставити у термін не пізніше ніж 21 день з дня попередньої оплати у розмірі 50 % від суми вартості узгодженої партії продукції та передати у власність, а товариство з обмеженою відповідальністю НВП “Корвет” в свою чергу прийняти та оплатити продукцію у кількості та асортименті відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
У пункті 9.1. сторони узгодили загальну умову відповідальності –“згідно чинного законодавства”.
Відповідно до специфікації №1 до договору №27/03 від 20 березня 2006 року поставці підлягала шпала дерев'яна просочена тип 2 в кількості 700 шт. на загальну суму 56002 грн. 80 коп.
Відповідно до платіжного доручення №1838 від 3 квітня 2006 року та №2770 від 12 квітня 2006 року позивач здійснив часткову попередню оплату та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 44 802 грн. 24 коп.
Відповідно до накладних №1/4 від 26 квітня 2006 року та №01/12 від 12 травня 2006 року відповідач частково та з порушенням встановлених строків поставив товар на суму 44 802 грн. 24 коп.
Судом встановлено, що сторони не узгодили умови та розмір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. В договорі також відсутнє і посилання на Положення про поставку продукції виробничо –технічного призначення №888 від 25 липня 1988 року.
Також встановлено, що сторони в договорі не визначили конкретні підстави (порушення строків поставки, розрахунків, тощо) та конкретний розмір неустойки або конкретну норму Закону, яким передбачена ця відповідальність.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору… та визначенні умов договору…
Позивач не надав суду доказів врегулювання у договірному порядку питання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за договором поставки, зокрема, щодо підстав стягнення та розміру неустойки.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення неустойки в зв'язку з відсутністю підстав для її нарахування, а отже, не знаходить підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2007 року - без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді Н. Мележик
І. Плюшко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 802413 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні