Постанова

від 06.03.2019 по справі 2а-1870/8515/12

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: В.М. Соколов

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 р. Справа № 2а-1870/8515/12 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Спаскіна О.А.,

Суддів: Бенедик А.П. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2012, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.10.12 по справі № 2а-1870/8515/12

за позовом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 року, Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" в якому просила підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. подання Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби задоволено.

Підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" .

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами ОДПІ дотримано встановлений порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а службова особа Товариства протиправно відмовила у допуску до проведення такої перевірки.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Конвалія" подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні подання відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції п. 81.1 ст. 81, ст. 94 Податкового кодексу України. Також, скаржником зазначено, що на час розгляду справи в Сумському окружному адміністративному суді знаходиться справа №2а-1870/9614/12 за позовом Товариства до ОДПІ про визнання наказу №815 від 17 жовтня 2012 року про проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якого приймалось рішення про застосування адміністративного арешту активів, визнаний протиправним та скасований.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року та прийнято нову, якою у задоволенні подання відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні подання апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1, яка за доводами податкового органу не допустила до проведення перевірки, з 05 жовтня 2012 року не є службовою особою Товариства, а отже арешт майна не може бути застосовано, оскільки платник податків не відмовився від проведення документальної перевірки та допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2018 року касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції у Сумській області задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

В свою чергу, Верховний Суд, дійшов висновку про те, що згідно із п. 2 частини п'ятої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України. Натомість судом апеляційної інстанції залишено поза увагою доводи апеляційної скарги Товариства, щодо оскарження наказу №815 від 17 жовтня 2012 року про проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення про застосування адміністративного арешту платника податків.

З огляду на викладене, в даному випадку, з урахуванням висновків Верховного Суду, перегляду підлягає постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання, призначеного на 06.03.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, оцінивши докази в їх сукупності, висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду зазначене.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги та касаційної скарги, що ОДПІ направлено до Товариства запит "Про надання документальних підтверджень та пояснень від 22 травня 2012 року за №4317/10/15-339, який отриманий Товариством від 28 травня 2012 року. На даний запит Товариством не надано до ОДПІ пояснень з документальними підтвердженнями поставлених у запиті питань.

20 серпня 2012 року, відповідачем прийнято наказ на проведення позапланової виїзної перевірки за № 625. Посадовими особами ОДПІ 20 серпня 2012 року здійснено вихід за місцем реєстрації підприємства для проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2012 року. Уповноважені особи Товариства за місцем реєстрації підприємства були відсутні. У зв'язку з цим посадовими особами податкового органу було складено акт щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) та неможливість вручення направлення та наказу на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства № 58/22-005/14024122 від 20 серпня 2012 року.

Інспекторами податкової служби було направлено службову записку до відділу податкової міліції на встановлення місцезнаходження посадових осіб, у відповідь на яку 28 серпня 2012 року складено довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків Товариства.

05 вересня 2012 року ОДПІ видано наказ за № 663 на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства. Посадовими особами ОДПІ 05 вересня 2012 року здійснено вихід за місцем реєстрації підприємства для проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2012 року. Уповноважені особи Товариства за місцем реєстрації підприємства були відсутні. У зв'язку з цим посадовими особами податкового органу було складено акт щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) та неможливість вручення направлення та наказу на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства № 70/22-005/14024122 від 05 вересня 2012 року.

Інспекторами податкової служби було направлено запит № 96 від 05 вересня 2012 року на встановлення місцезнаходження платника. Відділом податкової міліції видана довідка за № 214/07-0108 від 11 вересня 2012 року, в якій зазначається - підчас виїзду за адресою реєстрації Товариства директора та головного бухгалтера не встановлено.

17 вересня 2012 року ОДПІ видано наказ за № 712на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства. Посадовими особами ОДПІ 17 вересня 2012 здійснено вихід за місцем реєстрації підприємства для проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2012 року. Уповноважені особи Товариства за місцем реєстрації підприємства були відсутні. У зв'язку з цим посадовими особами податкового органу було складено акт щодо відсутності посадових (службових) осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за юридичною адресою № 75/22-005/14024122 від 17 вересня 2012 року та акт щодо неможливості вручення направлення та наказу на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства № 76/22- 005/14024122 від 17 вересня 2012 року.

Керуючись п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України ОДПІ 17 жовтня 2012 року видано наказ № 815 про проведення документальної позапланової перевірки Товариства. Відповідно до акта відмови від допуску до перевірки №92/22-005/14024122 від 17 жовтня 2012 року перевірку не було проведено у зв'язку з тим, що службова особа, секретар Шишиморова Л.М., після ознайомлення з наказом та направленнями №000275, №000276, №000273 від 17 жовтня 2012 на право проведення перевірки не підписала їх та відмовила у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки.

17 жовтня 2012 року, у відповідності до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України начальником ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника Товариства.

18.10.2012 року, Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням в якому просить підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Колегія суддів, переглядаючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року з урахуванням висновків Верховного Суду, дійшла висновку про таке.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України начальником ОДПІ прийнято рішення від 17 жовтня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника Товариства.

Пунктом 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Так, приписами п.94.6. ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Як встановлено п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Статтею 183-3 КАС України (в редакції на час прийняття рішень) передбачено право звернення органів доходів і зборів до суду із поданням щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із п. 2 частини п'ятої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У п. 9 Інформаційного листа ВАСУ від " 02" лютого 2011 року №149/11/13-11 "Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби" вказано, що відповідно суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту, оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, з посиланням на вказаний лист, що незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Крім того, слід вказати, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. В такому разі суд також повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за поданням податкового органу.

При цьому, спір про право, в розумінні 283 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Як встановлено з матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги, наявний спір про право, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія" подало до Сумського окружного адміністративного суду позов до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області щодо оскарження наказу №815 від 17 жовтня 2012 року про проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення про застосування адміністративного арешту платника податків.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" породжує спір між позивачем та відповідачем щодо правомірності (законності) призначення перевірки.

Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 30.01.2018 по справі №808/3441/14.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини, які свідчать про наявний спір про право, і в порушення п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС, безпідставно відкрив провадження у даній справі.

З огляду на викладене, подання позову про скасування наказу щодо призначення перевірки, не допуск до якої слугував підставою для виникнення обставин для внесення подання, свідчить про наявний спір про право, а тому колегія суддів дійшла висновку про неможливість розгляду цього подання в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС.

Враховуючи, що КАС не передбачає порядку дій суду у випадку виявлення підстав для відмови у відкритті провадження за поданням контролюючого органу, після відкриття такого провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС за аналогією закону, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну позицію підтримав також і Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 15.12.2016 по справі № 826/1438/16, від 12.05.2015 по справі № 1170/2а-346/12.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 272, 283, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 по справі № 2а-1870/8515/12 скасувати.

Провадження у справі за поданням Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик З.О. Кононенко