Рішення

від 25.02.2019 по справі 922/3308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3308/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ", м. Лозова, Харківська область про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" суму заборгованості в розмірі 984508,91 грн., пеню за невиконання грошових зобов'язань за договором в розмірі 55361,29 грн. та 30% річних в сумі 46929,07 грн. Просить суд також стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 16301,99 грн. за подання позову до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато підготовче провадження та його розгляд призначено на 20.12.2018 р. о 11:00.

На підставі ухвали суду від 28.01.2019 р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "21" лютого 2019 р. о 12:00.

За підписом помічника судді, було повідомлено сторін, що у зв'язку з відпусткою судді Жигалкіна І.П., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28 березня 2016 року, повідомляю про перенесення судового засідання у справі № 922/3308/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ", м. Лозова про стягнення 1086799,27 грн., призначеного ухвалою суду від 28 січня 2019 року, з 21 лютого 2019 року на 25 лютого 2019 року о(б) 12:00 .

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, у наданому клопотанні просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. На адресу суд 20.02.2019 р. надано платіжні доручення за № 109 від 01.02.2019 р. на суму 100 000,00 грн. та за № 112 від 04.02.2019 р. на суму 100 000,00 грн., де зазначено про перерахування коштів за товар згідно договору №5307 від 27.04.2018 р.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

27 квітня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпрополімермаш» (надалі - «Продавець» ) та «Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКМЗ» (надалі - «Покупець» ) було укладено Договір купівлі-продажу № 5307 (надалі - «Договір» ).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання (надалі - «Товар» ).

Згідно п. 1.2. Договору найменування, номенклатура, ціна та кількість Товару та строк його оплати і поставки обговорені у відповідному Додатку №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Ціна на Товар формується виходячи з вартості Товару в євро (в еквіваленті, по курсу, передбаченому цим Договором) і встановлюється в українських гривнях та вказується в Додатку №1 до Договору. При цьому оплата Товару здійснюється в національній валюті України.

Додатком №1 до Договору визначено ціну Товару з ПДВ в сумі 112 560,00 євро, що за міжбанківським курсом продажу євро, встановленим на дату, що передує даті укладення Договору, становить 3 626 728,22 грн.

У відповідності до п. 5.1. Договору платежі здійснюються у відповідності з Графіком оплати Товару, вказаним у відповідному Додатку № 1 до цього Договору, з обоввЂ�язковим врахуванням вимог розділу 3 цього Договору.

Так, Графіком оплати Товару (Додаток № 1 до Договору) визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату Товару трьома платежами, а саме: - Перший платіж (30%) в сумі 1 088 018,47 грн. впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання договору. - Другий платіж (60%) в сумі 2 176 036,93 грн. впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність Товару до відвантаження з заводу виробника. - Остаточна оплата вартості Товару (10%) в сумі 362 672,82 грн. впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі Товару.

04.05.2018 року ТОВ «ТД «ЛКМЗ» було здійснено перший платіж в сумі 1 088 018,47 грн.

12.07.2018 року Продавцем було направлено Покупцю письмове повідомлення про готовність Товару до відвантаження.

17.07.2018 року ТОВ «ТД «ЛКМЗ» було отримано письмове повідомлення про готовність Товару до відвантаження.

Таким чином, ТОВ «ТД «ЛКМЗ» мало здійснити другий платіж за Договором до 22.07.2018 р.

28.09.2018 р. ПрАТ «Дніпрополімермаш» здійснило передачу Товару ТОВ « ТД «ЛКМЗ» , що підтверджується актом приймання-передачі Товару від 28.09.2018 р. та актом виконаних робіт (пусконалагоджувальних робіт) від 28.09.2018 р..

Таким чином ТОВ «ТД «ЛКМЗ» мало здійснити остаточну оплату вартості Товару (10%) в сумі 362 672,82 грн. до 01.10.2018 р.

Проте, Покупцем було здійснено другий платіж в розмірі 2 176 036,93 грн. лише 07.08.2018 р., а остаточну оплату вартості Товару (третій платіж) станом на дату звернення Продавця до суду з цією позовною заявою, Покупець так і не здійснив.

Таким чином, станом на момент звернення продавця до суду з цією позовною заявою заборгованість Покупця перед Продавцем за Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 р. становить 11 256 євро, що за міжбанківським курсом продажу євро станом на дату, що передує даті складання цієї позовної заяви (32,2726 грн./1 євро) становить 363 260,39 грн.

27 квітня 2018 року Сторони підписали Додаток № 1.2. до Договору купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 р. (далі по тексту - Додаток), відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець - прийняти та оплатити інструмент (надалі іменується - Товар), перелік якого також встановлений цим додатком до Договору.

У відповідності до п. 2 Додатку встановлено наступний графік оплати Товару: оплата 100% впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару на склад Покупця.

31.08.2018 року ПрАТ «Дніпрополімермаш» поставило, а ТОВ «ТД «ЛКМЗ» прийняло Товар згідно Додатку № 1.2 до Договору, про що свідчить Додаток № 2.2 до Договору купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 р. Акт приймання-передачі товару від 31.08.2018 р., та видаткова накладна № 77789 від 31.08.2018 р.

Таким чином, з урахуванням п. 2. Додатку № 1.2 до договору, ТОВ «ТД «ЛКМЗ» зобов'язане здійснити оплату за поставлений товар у строк до 30.09.2018 року.

Проте, станом на дату звернення Продавця до суду з цією позовною заявою ТОВ «ТД «ЛКМЗ» так і не здійснило оплату поставленого товару.

Таким чином, станом на момент звернення продавця до суду з цією позовною заявою заборгованість Покупця перед Продавцем за Додатком № 1.2 до Договору купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 р. 19 250,03 євро, що за міжбанківським курсом продажу євро станом на дату, що передує даті складання цієї позовної заяви (32,2726 грн./1 євро) становить 621 248,52 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення оплати за весь період прострочення, а також 30% річних від суми простроченого платежу.

Вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати Товару за Договором становить 984 508,91 гривень, пеня за невиконання грошових зобов'язань за Договором становить 55 361,29 гривень та 30% річних становлять 46 929,07 гривень.

Позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 0810/18-1 від 08.10.2018 р. Відповідач не надавав відповіді на цю вимогу та не сплатив наявну заборгованість (копія вимоги та докази відправлення додаються).

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 статті 706 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем під час розгляду справи вчинено часткове погашення боргу, що підтверджується наданим до суду, 20.02.2019 р., платіжних доручень за № 109 від 01.02.2019 р. на суму 100 000,00 грн. та за № 112 від 04.02.2019 р. на суму 100 000,00 грн., де зазначено про перерахування коштів за товар згідно договору №5307 від 27.04.2018 р., у зв'язку з чим, суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача суму сплаченого позивачем судового збору за подання позову, оскільки Відповідачем здійснено часткове погашення боргу після звернення з позовом до суду.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 257, 525, 526, 610, 612, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224-229, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛКМЗ (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, Ідентифікаційний код 33510973) на користь Приватного акціонерного товариства Дніпрополімермаш (49600, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 147, Ідентифікаційний код 00218615) суму заборгованості у розмірі 784 508,91 гривень, пеню за невиконання грошових зобов'язань за Договором у розмірі 55 361,29 гривень та 30% річних у розмірі 46 929,07 гривень, а також суму судового збору за подання позову у розмірі 16 301,99 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суму заборгованості у розмірі 200 000,00 грн. - в позові відмовити.

Повне рішення складено 05.03.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя ОСОБА_1