УХВАЛА
06 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 9/17-4164-2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі
за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1) Виконавчого комітету Одеської міської ради,
2) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про визнання недійсними рішення від 04.07.2002 № 151, свідоцтва про право власності та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року Заступник прокурора Приморського району міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними рішення Виконкому Одеської міськради від 04.07.2002 № 151, свідоцтва про право власності та визнання за державою в особі ФДМУ права власності на нежитлові будівлі загальною площею 12663 кв.м, розташовані в м. Одесі, пров. Лермонтовський, 2.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2011, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 та Вищого господарського суду України від 12.03.2013, позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2011 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 у цій справі, Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, адже суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Так, скаржник вказав на порушення зазначеними судовими рішеннями права власності Одеської обласної ради на пам'ятки культурної спадщини місцевого значення Одеської області, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України і входять до складу майнового комплексу санаторію "Лермонтовський", а саме: Особняк Шпенцера, Водолікарню Ісаковича та Люлькимахера.
Таким чином, як зазначило Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради , Одеська обласна рада є особою, яка не брала участі у справі, стосовно якої суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки, а тому вона відповідно до положень частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України має право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011. При цьому скаржник послався на п. 6.1.1. Положення про управління обласної ради з майнових відносин, згідно з яким Управління має право виступати від імені та в інтересах обласної ради у суді та бути її представником.
Скаржник, зокрема, вказав на те, що рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2003 №154-XXIV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада" затверджено Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, станом на 01.04.2003 року, до якого, у тому числі увійшли такі об'єкти культурної спадщини, як Особняк Шпенцера (архітектор ОСОБА_4), побудований в 1912 році, та Водолікарня Ісаковича та Люлькимахера (архітектор ОСОБА_5), побудована в 1912 році, що знаходяться в провулку Лермонтовському, 2 в місті Одесі на території санаторію Лермонтовський. Таким чином, на думку скаржника, при здійсненні розмежування загальнодержавної та комунальної власності Одеська обласна рада, як орган місцевого самоврядування, котрий представляє спільні інтереси територіальних громад області, у встановленому законодавством порядку отримала у спільну власність територіальних громад області об'єкти культурної спадщини місцевого значення Одеської області, у тому числі названі вище об'єкти.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 поновлено Управлінню обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011 у справі № 9/17-4164-2011, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою від 10.12.2018 - розгляд справи призначено на 15.01.2019.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради у справі №9/17-4164-2011 на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, адже скаржником не доведено, що оскаржувані судові рішення прийняті про його права, інтереси та (або) обов'язки або права, інтереси та (або) обов'язки Одеської обласної ради, а, відтак, судова колегія дійшла висновку про те, що у даному випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
19.02.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 9/17-4164-2011, подана 05.02.2019 через Південно-західний апеляційний господарський суд.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 9/17-4164-2011 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.03.2019.
Разом з тим, під час підготовки справи № 9/17-4164-2011 до перегляду в касаційному порядку з'ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 справу № 922/765/15 разом із касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 у цій справі передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 14.02.2019 у справі № 922/765/15 зазначає, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 06.08.2018 у справі № 910/14369/16.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу, що у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/14369/16 з посиланням на статті 254, 261, 272 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017), висловлена позиція, що особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки і яке вже було переглянуто судом апеляційної та касаційної інстанції і залишено без змін, може звернутися з відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. У цій справі рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 було переглянуто в апеляційному порядку Київським апеляційним господарським судом, а в подальшому Вищим господарським судом України (в період дії редакції, чинної до 15.12.2017) та за результатами такого перегляду залишено без змін.
Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість перегляду тих судових рішень, які не були переглянуті у передбаченому попередньою редакцією процесуального кодексу порядку.
Однак наведеними положеннями не передбачено можливості перегляду в апеляційному порядку тих судових рішень, які вже були переглянуті у касаційному порядку.
Ухвалою від 21.02.2019 об'єднана палата прийняла до розгляду справу № 922/765/15.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 9/17-4164-2011, до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/765/15.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Провадження за касаційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 9/17-4164-2011 зупинити до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/765/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2019 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80268843 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні