Ухвала

від 26.02.2019 по справі 760/15348/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

Справа № 760/15348/16

№2-зз/760/5/19

№2-з/760/28/19

У Х В А Л А

І . Вступна частина

26 лютого 2019 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Відповідача ОСОБА_1 - адвоката Галамая А.В.

представника Відповідача ГТУЮ у м. Києві - Колтюк О.М.

розглянув у судовому засіданні в залі суду клопотання Відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову застосованих згідно з ухвалою від 22.02.2017 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Треті особи: Обслуговуючий автогаражний кооператив Жуляни , ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання права на оформлення спадкових прав, а також його заяву про застосування зустрічного забезпечення у справі.

ІІ. Описова частина

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві про визнання свідоцтва про право власності недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання права на оформлення спадкових прав.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року провадження в справі за вказаним позовом відкрито та призначено справу до судового розгляду.

21 лютого 2017 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на гараж АДРЕСА_1, з метою недопущення відчуження спірного майна.

25 січня 2019 року до суду звернувся Відповідач у справі ОСОБА_1 з двома клопотаннями, перше з яких - клопотання про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на гараж, а друге - клопотання про зустрічне забезпечення у справі шляхом зобов'язання Відповідача внести на депозитний рахунок суду суму в розмірі 150000 гривень в якості забезпечення відшкодування можливих збитків власника гаражу, спричинених необгрунтованим обтяженням його права власності.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову Відповідача обгрунтовує тим, що справа перебуває в провадженні суду вже більше двох років, а накладений арешт на гараж надмірно обтяжує право власності Позивача, вжиті заходи фактично втратили характер тимчасових, а тому, враховуючи, як вважає Відповідач, надуманість заявленого позову, з метою захисту законних прав власника ОСОБА_1 просить скасувати їх.

Крім того, на випадок відмови у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення, Відповідач наполягає на необхідності вжиття зустрічного забезпечення, оскільки наявне обтяження об'єкту нерухомого майна негативним чином впливає на привабливість даного об'єкту на ринку довготривалої оренди. Відповідач, як він вважає, фактично позбавлений можливості здати гараж в оренду на тривалий час через те, що потенційних орендарів стримує від укладення договору наявний арешт на гараж, який свідчить про спірний правовий статус об'єкту та сумнів у належності його власнику.

Від такого стану речей Відповідач, як він вказує, несе матеріальні збитки у формі упушеної вигоди, яка могла б складати за його розрахунками близько трьох тисяч гривень щомісяця.

Беручи до уваги тривалість судового розгляду та неможливість достовірно передбачити строки розгляду справи, Відповідач просить застосувати зустрічне забезпечення та зобов'язати Позивача внести на депозитний рахунок суму в розмірі 150000 гривень, яка б гарантувала відшкодування Відповідачу шкоди, заподіяної внаслідок обтяження його майна.

У судовому засіданні представник Відповідача підтримав подані заяви як про скасування заходів забезпечення, так і про зустрічне забезпечення (якщо у скасуванні забезпечення буде відмовлено).

Представник Головного територіального управління юстиції у місті Києві висловився проти скасування забезпечення позову, проте не заперечував проти застосування зустрічного обтяження.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином. Її неявка не перешкоджає розгляду заяв.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи 21 лютого 2017 року питання про обгрунтованість заяви про забезпечення позову суд зазначав, що оскільки спір між сторонами стосується визнання недійсним свідоцтва про право власності на гараж, на який Позивач просить накласти арешт, клопотання про забезпечення позову у такий спосіб є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Суд продовжує дотримуватись думки про те, що застосовані заходи забезпечення позову є ефективним та виваженим інструментом, спрямованим на забезпечення можливості ефективного захисту прав Позивача у випадку задоволення позову, та в той же час не є надмірними з позиції забезпечення прав титульного власника майна на володіння та користування ним.

За таких обставин суд не вбачає можливості для скасування застосованих заходів забезпечення позову у вигляді арешту на гараж АДРЕСА_1.

В той же час, обгрунтованим, на думку суду, є клопотання Відповідача про зустрічне забезпечення.

Згідно з ч.1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 4 статті 154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Відповідно до частини 5 вказаної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Суд вважає достатньою мірою логічними та обгрунтованими твердження Відповідача про те, що наявність зареєстрованого обтяження на об'єкт нерухомого майна впливає на його привабливість серед потенційних орендарів на ринку орендних послуг і може, відповідно, мати причинно-наслідковий зв'язок з можливими труднощами з укладенням договору.

З наданих Відповідачем матеріалів (роздруківки пропозицій щодо здавання гаражних приміщень в оренду) судом встановлено, що прийнята Відповідачем при розрахунку упущеної вигоди ставка орендної плати в розмірі 3000 гривень цілком відповідає ринковій кон'юнктурі.

Таким чином, посилання Відповідача на заподіяння йому шкоди внаслідок обтяження належного йому об'єкту нерухомості заслуговує на увагу, і спір між сторонами про відшкодування такої шкоди внаслідок застосування за заявою Позивача заходів забезпечення позову, у випадку відмови у задоволенні позову, є цілком прогнозованим і перспективним.

Враховуючи тривалість розгляду справи, а також подальше збереження чинності арешту на майно на час перегляду справи в апеляційному порядку, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у повному обсязі, зобов'язавши Позивача ОСОБА_4 внести на депозитний рахунок суду суму в розмірі 150 000 гривень для задоволення можливих вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Суд роз'яснює Позивачу, що для зустрічного забезпечення їй надається строк у 10 днів, протягом якого вона має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо Позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

ІV. Резолютивна частин а

Керуючись ст. ст. 149, 154, 158 ЦПК України, суд ухвалив:

1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно з ухвалою від 22.02.2017 відмовити.

2.Заяву ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 внести на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва суму в розмірі 150 000 гривень в якості зустрічного забезпечення відшкодування можливих матеріальних збитків ОСОБА_1 внаслідок обтяження належного йому майна за наступними реквізитами:

Отримувач: Солом'янський районний суд міста Києва;

Код отримувача ЄДРПОУ: 26268059;

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача: 820172;

Рахунок отримувача: 37318005112089;

Призначення платежу: Зустрічне забезпечення у справі 760/15348/16 .

3.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання

Суддя: