Постанова

від 06.03.2019 по справі 396/1657/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/1657/18

провадження № 22-ц/4809/570/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т. М.

суддів Суровицької Л. В., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, представник - адвокат ОСОБА_2

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія , представник за довіреністю - ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2018 року у складі судді Шепетько В.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Зазначала, що 25 червня 2008 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,52 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524010000:02:002:1382, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району, строком на 10 господарських років. Договір оренди зареєстровано Управлінням Держкомзему Новоукраїнського району 23 березня 2012 року за № 352400004001144. Земельна ділянка була передана відповідачу, який її прийняв та починаючи з 2008 року сплачував орендну плату.

Договір оренди припинив свою дію після закінчення 10-річного строку, який розпочинається з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації, оскільки державна реєстрація вказує на чинність договору і не може змінювати момент його укладення.

Просила визнати припиненим з 25 червня 2018 року договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем щодо земельної ділянки площею 5,52, кадастровий номер 3524010000:02:002:1382, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 25 червня 2018 року між нею та відповідачем щодо земельної ділянки площею 5,52, кадастровий номер 3524010000:02:002:1382, проведену Управлінням Держкомзему Новоукраїнського району 23 березня 2012 року за № 352400004001144.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації задоволено. Суд дійшов висновку, що відповідач навмисно ухилився від свого обов?язку реєстрації речового права на оренду земельної ділянки з метою штучно продовжити строк дії договору оренди, а тому діяв недобросовісно.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не було перевірено, що договір оренди № 465 підписано сторонами, які досягли взаємної згоди з усіх істотних питань щодо його виконання 25 червня 2008 року. Підписання здійснювалось добровільно при повному розумінні всіх наслідків підписання при наявності вільного волевиявлення сторін, що відповідає вимогам частини 1 ст.638 ЦК України. Фактично договір зареєстровано 23 березня 2012 року, що на дату реєстрації в повній мірі відповідало вимогам ст.18 ЗУ Про оренду землі . Строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Розділом Х договору визначено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Розділом ІІ договору передбачено, що договір укладається строком на 10 господарських років. В разі закінчення договору до збирання врожаю - договір вважається продовжним до тих пір, поки урожай не буде зібрано. Зважаючи на те, що договір оренди земельної ділянки № 465 від 25 червня 2008 року зареєстровано 23 березня 2012 року і протягом тривалого періоду (більше ніж 7 років) землевласник не заявляв ніяких претензій стосовно дати реєстрації, суд безпідставно, виходячи за межі позовної заяви, тобто діючи з власної ініціативи, без перевірки обставин реєстрації, без дослідження доказів, які б могли підтвердити відсутність вини в діях товариства при реєстрації, без залучення реєстраторів до розгляду справи, зробив безпідставний та необґрунтований висновок про навмисні дії відповідача по затягуванню моменту державної реєстрації договору. Висновок суду, що строк дії договору почався з моменту виникнення прав та обов'язків сторін, тобто з дати підписання договору є неправомірним і суперечить вимогам статей 18,20 Закону України Про оренду землі , в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Апеляційне провадження відкрито 04 лютого 2019 року (а.с.85), ухвалою від 18 лютого 2019 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 06 березня 2019 року (а.с.94).

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов.

Учасники справи, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи під розписку (а.с.95-103), в засідання апеляційного суду не прибули,причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що саме відповідач навмисно та недобросовісно діючи, ухилився від свого обов?язку реєстрації речового права на оренду земельної ділянки, таке тривале затягування державної реєстрації пов?язане не з непереборними обставинами, а викликане бажанням орендаря штучно продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки.

Однак з такими доводами суду погодитися не можна, оскільки вони ґрунтуються не на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а на припущеннях.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 25 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія укладено договір оренди № 465 земельної ділянки площею 5,52 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524010000:02:002:1382, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району, строком на 10 господарських років. За умовами розділу Х договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України. Договір оренди зареєстровано Управлінням Держкомзему Новоукраїнського району 23 березня 2012 року за № 352400004001144 (а.с.7).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України ).

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України ).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правий висновок викладено Верховним судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, в постанові від 07 червня 2017 року у справі № 872цс17, у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17,а також Верховним судом в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 702/763/16-ц провадження № 61-20541св18.

Наведене свідчить, що висновок суду першої інстанції щодо різного тлумачення моменту відліку строку оренди земельної ділянки є безпідставним.

Суд неправильно здійснив тлумачення правового висновку, викладеного Верховним судом України в постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162ц13, в якому зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності . Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору .

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки почався з моменту його державної реєстрації, тобто з 23 березня 2012 року, а не з дати його укладення 25 червня 2008 року, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з моменту його державної реєстрації.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання в рішенні суду на практику ЄСПЛ , що особа не може відповідати за можливі помилки органів влади під час виконання ними своїх обов'язків, оскільки СТОВ Росія не є органом влади, тому застосування аналогії в договірних відносинах є недоречним.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію спірного договору особисто, а не покладатися на відповідача.

На час пред'явлення позову та розгляду справи строк дії договору оренди земельної ділянки не припинив свою дію і відсутні передбачені законом підстави вважати договір оренди припиненим із скасуванням державної реєстрації договору.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про залишення позову без задоволення.

За правилами ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія сплачено 2114,40 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь з позивача.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.374,375,376,381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія задовольнити.

Скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2018 року.

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації залишити без задволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання 25000, м. Кропивницький, пров. Спаський, 79, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія (місце знаходження 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1, код ЄДРПОУ 30945026) 2114 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 березня 2019 року.

Головуюча суддя Т. М. Авраменко

Судді: Л. В. Суровицька

ОСОБА_5