Постанова

від 05.03.2019 по справі 618/1224/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м. Харків

справа № 618/1224/18-ц

провадження № 22ц/818/1291/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.

за участю секретаря - Ігнатової Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Колодязнянське

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колодязнянське на ухвалу судді Дворічанського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року в складі судді Гніздилова Ю.М.,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Колодязнянське про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки та просила розірвати договір оренди землі від 10 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Колодязнянське про надання в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 6321882000:01:001:0009, площею 6,3608 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Колодязнянське повернути вказану земельну ділянку, підписавши акт прийому-передачі; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Дворічанського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді, Товариство з обмеженою відповідальністю Колодязнянське подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за належною підсудністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі , не звернув уваги на те, що позови до юридичних осіб пред'являються до суду за їх місцезнаходженням, та не врахував, що місцезнаходження відповідача є місто Дніпро, отже справа не підсудна Дворічанському районному суду Харківської області.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судове засідання учасники справи не з'явилися. Матеріали справи містять відомості про повідомлення учасників справи. Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колодязнянське необхідно залишити без задоволення, ухвалу судді - залишити без змін.

Ухвала судді першої інстанції, з висновком якої погоджується судова колегія, мотивована тим, що справа підсудна Дворічанському районному суду Харківської області.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Матеріали справи свідчать про те, що в провадженні суду першої інстанції знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колодязнянське про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 6321882000:01:001:0009, площею 6,3608 га, яку надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, яка є нерухомим майном.

Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 41 та 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ № 3 від 01 березня 2013 року, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від пред'явлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Матеріали справи свідчать про те, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке розташовано на території Дворічанського району Харківської області.

Отже, за наявності в позові вимог, що виникають з приводу нерухомого майна, визначальними для визначення підсудності справи є положення виключної підсудності, за якими позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відкриваючи провадження у справі за місцезнаходженням земельної ділянки, суд першої інстанції обгрунтовано керувався правилами виключної підсудності.

Посилання відповідача на те, що позов необхідно пред'являти за правилами загальної підсудності за його місцезнаходженням у місті Дніпро, є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли з договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, тобто у даному випадку мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Оскільки ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1. ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колодязнянське -залишити без задоволення.

Ухвалу судді Дворічанського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 05 березня 2019 року.