УХВАЛА
11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Василишина А.Р.- головуючого, Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області у складі Костюк С.В. від 03 серпня 2018 року
за позовом: 1. Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс", 2. Приватного підприємства "Локус"
до: 1. Приватного підприємства "Леол", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Буд", 3. Приватного підприємства "Торгово - промислова компанія "Арсен", 4. Фізичної особи - підприємця Шиятого Володимира Володимировича
про встановлення земельного сервітуту,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Луцькпідшипниксервіс" (20 лютого 2019 року) повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області від 03 серпня 2018 року у даній справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вище приписи статті 288 Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2018 року (повний текст складено 19 листопада 2018 року ) було 10 грудня 2018 року.
Як вже зазначалося вище, з даною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 20 лютого 2019 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що касаційна скарга подається до Суду повторно, оскільки первісно подана скарга, яка подавалася вчасно, була повернута Судом (ухвала від 14 січня 2019 року) через відсутність у скарзі передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для касаційного оскарження, а оскільки скаржником виправлено допущені при первинному зверненні недоліки і повторно подано касаційну скаргу строк на касаційне оскарження слід вважати таким, що пропущений з поважних причин.
Однак, Суд не вважає наведені обґрунтування такими, що наразі дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у даній справі з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними , крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з положеннями частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження можу бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Господарським процесуальний кодекс України єдиною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку визначає поважність причин його пропуску і при цьому, вирішення питання про визнання тих чи інших причин/обставин поважними лежить у межах повноважень Суду.
Судом встановлено (скаржником підтверджено у тексті повторно поданої касаційної скарги і відповідного клопотання), що копію ухвали Суду від 14 січня 2019 року (про повернення касаційної скарги) ним отримано вже 28 січня 2019 року, однак з цією касаційною скаргою (повторною) скаржник звернувся до Суду лише 20 лютого 2019 року, тобто аж через 23 дні з моменту отримання копії ухвали Суду.
Маючи дійсний намір отримати судовий захист, скаржник, усвідомлюючи, що строк касаційного оскарження ним вже пропущено, має діяти оперативно і не допускати будь-яких зволікань для виправлення виявлених недоліків.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, Суд вважає, що причини наведені Приватним підприємством "Луцькпідшипниксервіс" у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку не є поважними , оскільки такі причини залежали суто від свідомого волевиявлення скаржника, який мав діяти сумлінно як при первинному зверненні до касаційного суду (належні обґрунтування) так, тим паче, і при повторному поданні касаційної скарги (недобросовісне зволікання).
Відповідно до положень частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" без руху з наданням скаржникові строку для наведення інших (за наявності) підстав поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у даній справі.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 288, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області від 03 серпня 2018 року у справі № 903/220/18 залишити без руху.
2. Надати скаржникові строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для наведення інших (за наявності) підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 12.03.2019 |
Номер документу | 80366564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні