Рішення

від 28.02.2019 по справі 0640/4466/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Житомир справа № 0640/4466/18

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

14.09.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" (далі - ТОВ Укртранспромсервіс ) із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.08.2018 №043314 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Липа В.А.) відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 17.10.2018 на 12:00.

17.10.2018 за вх. №20673/18 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 36-44).

17.10.2018 у зв'язку із перебуванням судді Липи В.А. у відпустці судове засідання відкладене на 19.11.2018 на 12:00 (а.с. 61).

08.11.2018 за вх. №22164/18 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 69-74).

У зв'язку з проходженням суддею Липою В.А. військової служби за призовом осіб офіцерського складу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року №17), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року №306, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, адміністративної справи №0640/4466/18.

Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2018 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №0640/4466/18 визначено суддю Єфіменко О.В.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження з проведення підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 20.12.2018 на 14:00.

12.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 11.12.2018 вих. №4173/02/8-18 (а.с. 92-100).

20.12.2018 підготовче засідання відкладене на 22.01.2019 на 15:30 у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 20.12.2018 (а.с. 127-128).

У підготовчому засіданні 22.01.2019 судом у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу від 22.01.2019 про продовження розгляду справи у порядку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення розгляду справи на 28.02.2019 на 14:00, які внесені секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 22.01.2019 (а.с. 137-139).

28.01.2019 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову вх. №1731/19 (а.с. 143-147).

Ухвалою суду від 29.01.2019 відмовлено позивачу у забезпеченні позову (а.с. 151-153).

11.02.2019 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява вх. №2739/19 від 11.02.2019 (а.с. 155-175).

26.02.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 196-198).

28.02.2019 ухвалою суду заяву про уточнення позовних вимог від 11.02.2019 повернуто без розгляду.

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 28.02.2019, постановленою у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 28.02.2019 (а.с. 213-214).

У судовому засіданні 28.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог пояснила, що складення акту про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт належить виключно до компетенції посадових осіб Укртрансбезпеки, які здійснюють рейдові перевірки (перевірки на дорозі). Крім того, як видно з надісланої на адресу ТОВ Укртранспромсервіс копії акта №060378 від 05.07.2018, зазначений акт складено стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, хоча оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій винесена відносно ТОВ Укртранспромсервіс , на думку представника позивача законодавством не передбачено можливості винесення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів відносно інших юридичних або фізичних осіб, які не вказані в такому акті.

Також представник позивача зазначила, що на вимогу посадових осіб відповідача водієм були надані до перевірки усі необхідні документи. Зауважила, що методика, якою регламентується процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, повинна бути затверджена саме Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Однак, методика визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу не затверджена. А тому порядок визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу залишається не регламентованим у національному законодавстві, відповідно, не може бути визначене точне навантаження на вісь (осі) транспортного засобу та встановлене перевищення допустимого навантаження працівниками Укртрансбезпеки на пересувному пункті габаритно-вагового контролю за відсутності затвердженої на національному рівні методики такого визначення.

У судовому засіданні представник позивача стверджувала, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю має бути укомплектований свідоцтвом про повірку ваг та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію. Однак відповідач не надав таких документів, що підтверджує те, що показники ваг, які не пройшли повірку є недостовірними та не можуть братися до уваги.

У судовому засіданні 28.02.2019 представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 92-100). В обґрунтування заперечень пояснила, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.08.2018 №043314 винесено обґрунтовано, за порушення, які мали місце та із дотриманням процедури визначеної законодавством про автомобільний транспорт.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.08.2018 на адресу ТОВ Укртранспромсервіс надійшов лист Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області вих. №2595/02/8-18 від 14.08.2018 з доданими копіями акта проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 №060378 від 05.07.2018, розрахунку від 05.07.2018, складених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області (а.с. 15-16).

Уповноваженим представником ТОВ Укртранспромсервіс подано до відповідача заперечення на вказаний акт та розрахунок від 05.07.2018 (а.с. 111-114).

28.08.2018 за результатами розгляду справи Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн №043314 стосовно ТОВ Укртранспромсервіс за порушення ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 14).

Позивач, вважаючи вказану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт).

Згідно з п.п.15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ №1567 (далі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 1 п.п. 4 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як видно з матеріалів справи, 05.07.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя км 103, під час проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь 25.2 т (нормативно допустима 22 т.) без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженим компетентним органом, чим порушено вимоги ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт .

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №060378 від 05.07.2018 про проведення перевірки, акт №0019879 від 05.07.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0000884 від 05.07.2018 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у розмірі 263,04 євро.

При цьому, слід зазначити, що водій транспортного засобу з усіма складеними документами ознайомлений, про що свідчить його підпис. Жодних заперечень, заяв, клопотань, скарг від водія транспортного засобу не надходило.

Пунктом 15 Порядку №879 визначено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Суд зазначає, що відсутність розробленої методики проведення габаритно-вагового контролю, на яку посилається позивач, не спростовує вчинення правопорушення, зафіксованого працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 Про внесення змін до Порядку здійсненій габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні пункт 19 з Порядку №879 виключений.

Посилання позивача на відсутність методики визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу не є підставою визнання протиправними дій контролюючих осіб Укртрансбезпеки по складанню документів за наслідками перевірки.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду (справа №820/1420/2018, справа №804/5296/17).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі вимірювання навантаження на вісь, (процедури оцінки відповідності* В+D, або В+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.

Декларація про відповідність №3 від 29.11.2017 вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030Т-АS2-РWIА, який використовувався 05.07.2018 для габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Також із цієї декларації слідує, що виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п.5.2 національного стандарту ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (ОІМL R 134-1:2006, IDT) , а також сертифікату перевірки типу №UА.ТК.002.СВ.0303-17.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність визначено, що затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до п.1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.

Пунктом 6 Додатку 3 до Технічного регламенту вказано, що у разі, коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.

На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь №030Т-АS2-РWIA, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, виданий сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2017, який дійсний до 27.11.2027. Даний документ виданий відповідно до Додатку 3, розділу Процедури оцінки відповідності Модуль В (перевірки типу) до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 28 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки) вказано, що відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання, викладені у пунктах 29, 33, 38 і 39 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що засоби вимірювальної техніки, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту 30 цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених засобів/

Пунктом 30 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F зазначено, що призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування (або доручає їх проведення) для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 32 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F, призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений засіб вимірювальної техніки або доручає його нанесення під свою відповідальність.

На засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалося зважування даного транспортного засобу було видано сертифікат відповідності від 29.11.2017 з додатком, із зазначенням в останньому номерів звітів про випробування. Даний сертифікат зареєстрований у реєстрі органу з оцінки відповідності за №UА.ТR.002.СВ.0303-17 (а.с. 101-102).

Вищезазначені документи видані ДП Харківстандартметрологія, яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Пунктами 2-6 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, зважування транспортного засобу RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2- РWIA №379, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.ТR.002.СВ.0303-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Крім того, статтею 48 Закону передбачено обов'язок автомобільних перевізників та водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Відповідно до ст.49 Закону водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Водночас, відповідно до п.21 Порядку контролю у разі виявлення у ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно додатку 3.

Відповідно до п.25 Порядку контролю справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання).

Відповідно до п.26 Порядку контролю про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, яке було направлено суб'єкту господарювання 21.07.2017.

Так, представником суб'єкта господарювання на розгляд справи про порушення надано договір оренди транспортного засобу, згідно якого вбачається, що транспортний засіб RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 перебуває в оренді ТОВ Укртранспромсервіс .

При цьому слід зазначити, що під час проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу ОСОБА_4 уповноваженим особам Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, в якості документів, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах надано лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХО 680780 та СХО 680781, про перебування транспортного засобу в оренді не зазначалось.

Так, відповідно до статті 2 Закону України Про транспорт нормативні акти, які визначають умови перевезення, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.

Згідно з п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС забороняється.

Згідно з п.27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду справи про порушення, винесено постанову про притягнення до адміністративно-господарського штрафу №043314 від 28.08.2018 відносно ТОВ Укртранспромсервіс .

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області при винесенні постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу від 28.08.2018 №043314 у сумі 1700,00 грн, діяли у межах наданих повноважень та відповідно до Конституції та Законів України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Укртранспромсервіс є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" (вул. Перемоги, 23, с. Журбинці, Бердичівський район, Житомирська область, 13326. РНОКПП/ЄДРПОУ: 41016771) до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (майдан ОСОБА_5, 12, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 12 березня 2019 року.

Головуючий суддя Єфіменко Ольга Володимирівна