Постанова

від 02.07.2019 по справі 0640/4466/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/4466/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

02 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" (далі - ТОВ "Укртранспромсервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.08.2018 № 043314 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що складення акту про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт належить виключно до компетенції посадових осіб Укртрансбезпеки, які здійснюють рейдові перевірки (перевірки на дорозі). Крім того, як видно з надісланої на адресу ТОВ "Укртранспромсервіс" копії акта № 060378 від 05.07.2018, зазначений акт складено стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , хоча оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій винесена відносно ТОВ "Укртранспромсервіс", на думку позивача законодавством не передбачено можливості винесення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів відносно інших юридичних або фізичних осіб, які не вказані в такому акті. Окрім того позивач зазначає, що на вимогу посадових осіб відповідача водієм були надані до перевірки усі необхідні документи. Методика, якою регламентується процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, повинна бути затверджена саме Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Однак, методика визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу не затверджена. А тому порядок визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу залишається не регламентованим у національному законодавстві, відповідно, не може бути визначене точне навантаження на вісь (осі) транспортного засобу та встановлене перевищення допустимого навантаження працівниками Укртрансбезпеки на пересувному пункті габаритно-вагового контролю за відсутності затвердженої на національному рівні методики такого визначення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.08.2018 на адресу ТОВ "Укртранспромсервіс" надійшов лист Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області вих. № 2595/02/8-18 від 14.08.2018 з доданими копіями акта проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 05.07.2018, розрахунку від 05.07.2018, складених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області (а.с. 15-16).

Уповноваженим представником ТОВ "Укртранспромсервіс" подано до відповідача заперечення на вказаний акт та розрахунок від 05.07.2018 (а.с. 111-114).

28.08.2018 за результатами розгляду справи Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн № 043314 стосовно ТОВ "Укртранспромсервіс" за порушення ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 14).

Позивач, вважаючи вказану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (надалі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (надалі - Порядок № 879) плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Згідно підпункту 9 пункту 2 Порядку № 879 пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до абзацу третього 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із матеріалів справи слідує, що 05.07.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя км 103, під час проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь 25.2 т (нормативно допустима 22 т.) без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженим компетентним органом, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт № 060378 від 05.07.2018 про проведення перевірки, акт № 0019879 від 05.07.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0000884 від 05.07.2018 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у розмірі 263,04 євро.

Водій транспортного засобу з усіма складеними документами ознайомлений, про що свідчить його підпис. Жодних заперечень, заяв, клопотань, скарг від водія транспортного засобу не надходило.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Колегія суддів зазначає, що відсутність розробленої методики проведення габаритно-вагового контролю, на яку посилається апелянт, не спростовує вчинення правопорушення, зафіксованого працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 "Про внесення змін до Порядку здійсненій габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" пункт 19 з Порядку № 879 виключений.

Колегія суддів зазначає, що покликання апелянта на відсутність методики визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу не є підставою визнання протиправними дій контролюючих осіб Укртрансбезпеки по складанню документів за наслідками перевірки.

Аналогічний правовий висновок висвітлено Верховним Судом у справах № 820/1420/2018, та № 804/5296/17.

Слід також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі вимірювання навантаження на вісь, (процедури оцінки відповідності* В+D, або В+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю "оцінка відповідності" - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.

Декларація про відповідність № 3 від 29.11.2017 вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030Т-АS2-РWIА, який використовувався 05.07.2018 для габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Також із цієї декларації слідує, що виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п.5.2 національного стандарту ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (ОІМL R 134-1:2006, IDT)", а також сертифікату перевірки типу №UА.ТК.002.СВ.0303-17.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до п.1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.

Пунктом 6 Додатку 3 до Технічного регламенту вказано, що у разі, коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.

На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь № 030Т-АS2-РWIA, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, виданий сертифікат перевірки типу № 000438 від 27.11.2017, який дійсний до 27.11.2027. Даний документ виданий відповідно до Додатку 3, розділу "Процедури оцінки відповідності Модуль В (перевірки типу)" до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 28 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки) вказано, що відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов`язання, викладені у пунктах 29, 33, 38 і 39 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що засоби вимірювальної техніки, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту 30 цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених засобів/

Пунктом 30 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F зазначено, що призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування (або доручає їх проведення) для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 32 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F, призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений засіб вимірювальної техніки або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта стосовно не проходження засобом вимірювальної техніки повірки та зазначає, що наа засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалося зважування даного транспортного засобу було видано сертифікат відповідності від 29.11.2017 з додатком, із зазначенням в останньому номерів звітів про випробування. Даний сертифікат зареєстрований у реєстрі органу з оцінки відповідності за № UА.ТR.002.СВ.0303-17 (а.с.101-102). Вищезазначені документи видані ДП Харківстандартметрологія, яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Пунктами 2-6 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зважування транспортного засобу RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_3 проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2- РWIA №379, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.ТR.002.СВ.0303-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Колегія суддів також зазначає, що форма Акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, затверджена додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422. При цьому, затверджена форма Акту, не передбачає відображення будь-яких даних стосовно ваг, якими проводиться зважування транспорту.

Крім того, статтею 48 Закону передбачено обов`язок автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Відповідно до ст.49 Закону водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Водночас, відповідно до п.21 Порядку контролю у разі виявлення у ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно додатку 3.

Відповідно до п.25 Порядку контролю справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання).

Відповідно до п.26 Порядку контролю про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, яке було направлено суб`єкту господарювання 21.07.2017.

Так, представником суб`єкта господарювання на розгляд справи про порушення надано договір оренди транспортного засобу, згідно якого вбачається, що транспортний засіб RENAULT МАGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_3 перебуває в оренді ТОВ "Укртранспромсервіс".

При цьому слід зазначити, що під час проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу ОСОБА_3 уповноваженим особам Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, в якості документів, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах надано лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , про перебування транспортного засобу в оренді не зазначалось.

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезення, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Згідно з п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС забороняється.

Згідно з п.27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Саме тому, з урахуванням зазначених обставин, за результатами розгляду справи про порушення, винесено постанову про притягнення до адміністративно-господарського штрафу №043314 від 28.08.2018 саме відносно ТОВ "Укртранспромсервіс".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області при винесенні постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу від 28.08.2018 № 043314 у сумі 1 700,00 грн, діяли у межах наданих повноважень та відповідно до Конституції та Законів України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспромсервіс" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 липня 2019 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.