Рішення

від 27.02.2019 по справі 460/3101/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2019 року м. Рівне №460/3101/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Головачик В.О.,

відповідача: представник Голос С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦКС "Склобуд" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанови, припису, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦКС Склобуд" (далі - ТОВ "ЦКС "Склобуд", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - Управління Держпраці, відповідач), за змістом якого просило:

визнати протиправною та скасувати постанову №РВ45411338/000504/Т8-ФС від 03.12.2018 про накладення штрафу на ТОВ "ЦКС "Склобуд";

скасувати припис №РВ 454/1338/АВ/П від 30.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведення інспекційного відвідування ТОВ "ЦКС "Склобуд" посадова особа Управління Держпраці виявила порушення законодавства про працю, зокрема: в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, адміністрацією ТОВ "ЦКС "Склобуд" не укладено трудові договори з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівники ТОВ "ЦКС "Склобуд" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Позивач вказав, що при проведенні інспекційного відвідування інспектором були допущені ряд порушень Порядку №295. Зокрема, державним інспектором в Акті зазначено, що перевіркою досліджувались цивільно-правові договори. Разом з тим, укладення цивільно-правових договорів регулюється Цивільним кодексом України (розділ 61 Кодексу), на них не поширюються норми трудового законодавства України, а тому, цивільно-правові відносини не є предметом інспекційного відвідування. Також вказав, що акт та припис складені в останній день інспекційного відвідування 30.10.2018, не були надані для ознайомлення та, всупереч вимогам п. 20 Порядку №295, були отримані ТОВ "ЦКС "Склобуд" одночасно лише 02.11.2018.

Повідомив, що відповідно до п. 24 Порядку №295, припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Всупереч п. 24 Порядку №295 інспектором було винесено Припис одночасно з Актом, що тим самим позбавило права ТОВ "ЦКС "Склобуд" надати зауваження до Акту.

Позивач також зазначив, що розгляд справи про накладення штрафу відбувався 23.11.2018 та 03.12.2018. Разом з тим, рекомендовані листи про повідомлення про розгляд справи ТОВ "ЦКС "Склобуд" були отримані позивачем 20.11.2018 та 04.12.2018 відповідно. Вважає, що таким чином повідомлення про розгляд справи були направлені з порушенням строків, визначених Порядком.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦКС "Склобуд" зазначило, що в 2018 році між ОСОБА_12 та ТОВ "ЦКС "Склобуд" укладались договори підряду в порядку Глави 61 ЦК України. Підрядник виконував роботи згідно з цивільно-правовим договором. За результатами виконуваної роботи підрядник отримував винагороду, не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик. Оскільки основним місцем роботи ОСОБА_12 було ПрАТ "Костопільський завод скловиробів", то згідно з його письмовими поясненнями, ОСОБА_12 не бажав укладати трудовий договорів з ТОВ "ЦКС "Склобуд", оскільки перебував в трудових відносинах з іншим підприємством. Вказані пояснення надавались відповідачу до моменту винесення оскарженої постанови, однак не були ним прийняті до уваги.

Позивач також зазначив, що згідно з укладеними договорами підряду, підрядник надавав послуги по нагляду за електроінструментами. Відповідно до довідки ТОВ "ЦКС "Склобуд" від 10.12.2018 на балансі товариства знаходиться більше 18 одиниць електроінструментів, оскільки позивач є будівельною компанією, яка здійснює будівельні роботи сезонно. Тобто, укладення цивільно-правових договорів пов'язане з необхідністю терміново виконати некваліфіковані підрядні роботи.

Вважає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством врегульовано процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором, процес організації трудової діяльності залишається за межами і метою такого договору є отримання певного матеріального результату.

Позивач ствердив, що між сторонами виникли саме цивільно-правові, а не трудові відносини, з огляду на те, що на вказану особу не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку. Також позивачем не здійснювався облік його робочого часу. Крім того, за виконану роботу виплачена винагорода, а не заробітна плата, що свідчить про цивільно-правовий характер відносин. Термін дії таких угод не перевищував 30 днів. Припинення правовідносин здійснюється шляхом розірвання укладеного цивільно-правового договору, а не шляхом звільнення у випадках та у порядку, регламентованому Кодексом законів про працю України.

Позивач також зазначив, що інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб'єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення фактів, що мають юридичне значення. Виходячи з цього, позивач вважає, що при написанні Акту відповідач користувався шаблоном, не досліджувалось реальність взаємостосунків між товариством та підрядником, не було опитано підрядника на предмет його взаємовідносин з товариством, не було зроблено детального аналізу ситуації, що дає змогу стверджувати про безпідставність висновків відповідача, які ґрунтуються на його власних припущеннях.

Позивач вважає, що сукупність наведених підстав та процедурних припущень, які були допущені під час інспекційного відвідування дає підстави вважати протиправними оскаржені припис та постанову.

Ухвалою від 19.12.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 02.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач позову не визнав, подав відзив на адміністративний позов (а.с.69-72), в якому зазначив про необґрунтованість доводів позивача. Вказав, що за результатами інспекційного відвідування ТОВ "ЦКС "Склобуд" складено акт №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018, винесено припис на усунення виявлених порушень та протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема, встановлено порушення: частини 1 статті 21 КЗпП України, адміністрацією ТОВ "ЦКС "Склобуд" не укладено трудові договори з працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; частини 3 статті 24 КЗпП України, працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці винесено постанову про накладення штрафу: РВ 454/1338/0000504/ТД-ФС від 03.12.2018 щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 111690,00 грн за порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України та частини 3 статті 24 КЗпП України.

Відповідач зазначив, що працівники допускаються до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом директора, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Також встановлено, що ТОВ "ЦКС "Склобуд" використовується праця громадян на підставі цивільно-правових договорів, зокрема ОСОБА_12, який виконує роботи відповідно до договорів цивільно-правового характеру №1 від 02.01.2018, №18 від 01.02.2018, №27 від 01.03.2018, №38 від 01.04.2018, №48 від 01.05.2018, №60 від 01.06.2018, №70 від 01.07.2018, №78 від 01.08.2018, №87 від 01.09.2018, згідно з п.1.1 договорів виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи: нагляд за безпечною експлуатацією електрогосподарства, ведення журналу обліку перевірки та випробування електроінструменту. Разом з тим, характер виконуваної ОСОБА_12 роботи, а саме нагляд за безпечною експлуатацією електрогосподарства, ведення журналу обліку перевірки та випробування електроінструменту вказує на безперервну трудову функцію електромеханіка на підприємстві. Щодо безперервної роботи, то про це свідчить системність укладання цивільно-правових договорів між ТОВ "ЦКС "Склобуд" в особі директора ОСОБА_13 та ОСОБА_12

Відповідач вказав, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює гідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Відповідач також вважає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва (господарської діяльності підприємства), тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Управління Держпраці ствердило, що як видно з цивільно-правових угод, укладених між позивачем та ОСОБА_12, їх предметом є процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки вищевказана фізична особа систематично виконували певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи у встановлений строк, без визначення обсягу виконуваної роботи, тобто праця за цим договором не була юридично самостійною, а здійснювалась у межах господарської діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функції електромеханіка. У самій цивільно-правовій угоді не зазначено, який конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо. Не міститься також конкретного переліку послуг та їх числового вираження - обсягу наданих ОСОБА_12 на адресу ТОВ "ЦКС "Склобуд" послуг в акті виконаних робіт.

Відповідач також повідомив суд, що п. 1.3.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України №4 від 09.01.1998 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" визначено, що керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен, зокрема: призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку; затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці. Управління Держпраці вважає, що роботи, які виконував ОСОБА_12, є роботами інженерно-технічного працівника підприємства, який повинен мати достатній рівень кваліфікації, на підприємстві мають бути затверджені посадові інструкції та інструкції з охорони праці, з якими необхідно ознайомити всіх працівників, в тому числі, особу, яка забезпечує нагляд за безпечною експлуатацією електрогосподарства, ведення журналу обліку перевірки та випробування електроінструменту. За наведених обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав письмові пояснення (а.с.106-107), в яких вказав, що згідно з наказом №1 від 02.01.2018 відповідальною особою по охороні праці, промсанітарії та електробезпеки на ТОВ "ЦКС "Склобуд" є директор товариства ОСОБА_13 Окрім того, між Колективним підприємством "КТБ" та ТОВ "ЦКС "Склобуд" укладено договір, предметом якого є електровимірювання в електроустановках, ремонт двигунів та обслуговування електроустановок. Журнал обліку, перевірки та випробування електроінстументів вівся виключно директором ТОВ "ЦКС "Склобуд" ОСОБА_13 Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_12, з яким було укладено цивільно-правовий договір, не перебував в трудових відносинах з підприємством. Відповідальною особою за електрогосподарством є директор товариства ОСОБА_13, ремонтні роботи електрообладнання та нагляд здійснювала підрядна організація КП "КТБ".

Ухвалою від 29.01.2019 в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у позові повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив та врахував таке.

26.10.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ №1196 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЦКС Склобуд" (а.с.73) та направлення на ім'я інспектора праці, головного державного інспектора відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Миронюк Н.О. на інспекційне відвідування від 26.10.2018 №1052-Н/09-27 з питань додержання вимог законодавства про працю в ТОВ "ЦКС Склобуд" (а.с.74).

Як зазначено в наказі та направленні на інспекційне відвідування, підставою для інспекційного відвідування слугував лист Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.09.2018 №9124/05. Під час інспекційного відвідування підлягатимуть перевірці: розділи 3, 4, 5, 6, 9, 11 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за №1500/31368. Інспекційне відвідування буде проведено з 29 жовтня по 30 жовтня 2018 року включно.

Копію направлення на інспекційне відвідування від 26.10.2018 №1052-Н/09-27 отримав директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Склобуд" ОСОБА_13 під підпис 29.10.2018.

Суд встановив, що інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області Миронюк Наталією Олександрівною складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, №РВ454/1338/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018) (а.с.75-81), відповідно до якого в період з 29.10.2018 з 12:30 год. по 30.10.2018 до 16:30 год. проведено інспекційне відвідування ТОВ "ЦКС Склобуд" ( код ЄДРПОУ 33318895, 35000, Рівненська область, Костопільський район, м. Костопіль, вул. Дерев'яна, 7В) у присутності директора ТОВ "ЦКС Склобуд" ОСОБА_13

В Акті інспекційного відвідування №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018 зазначено про виявлені порушення:

частини 1 статті 21 КЗпП, адміністрацією ТОВ "ЦКС "Склобуд" не укладено трудові договори з працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12;

частини 3 статті 24 КЗпП, працівники ТОВ "ЦКС "Склобуд" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

На звороті аркуша 8 Акта інспекційного відвідування №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018 зазначено, що у зв'язку з відмовою від підпису два примірники акта направлено об'єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення: 215600426655 від 31.10.2018 (а.с.80).

Також суд встановив, що інспектором праці, головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Миронюк Наталією Олександрівною складено Припис про усунення виявлених порушень №РВ 454/1338/АВ/П від 30.10.2018 (а.с.82-83), яким директора ТОВ "ЦКС Склобуд" ОСОБА_13 зобов'язано усунути порушення частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України.

У приписі зазначено, що два примірники припису у зв'язку з відмовою керівника чи уповноваженого органу об'єкта відвідування від підписання або неможливістю особистого вручення направлено об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення: 215600426655 від 31.10.2018 (а.с.83).

Суд встановив, що два примірники Акту інспекційного відвідування від 30.10.2018 №РВ454/1338/АВ, два примірники Припису про усунення виявлених порушень від 30.10.2018 №РВ 454/1338/АВ/П були направлені засобами поштового зв'язку відповідачем на адресу ТОВ "ЦКС Склобуд" 31.10.2018 о 17:11 (а.с.84).

Позивач повідомив суду, що копії Акту інспекційного відвідування від 30.10.2018 №РВ454/1338/АВ та Припису про усунення виявлених порушень від 30.10.2018 №РВ454/1338/АВ/П ТОВ "ЦКС "Склобуд" отримано 02.11.2018.

05.11.2018 позивач подав Управлінню Держпраці заперечення до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018, за змістом якого просив Управління Держпраці розглянути заперечення до акту інспекційного відвідування юридичної особи №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018, скасувати припис №РВ 454/1338/АВ/П від 30.10.2018, повідомити про дату і місце розгляду даного заперечення та запросити представників ТОВ "ЦКС "Склобуд" для участі у розгляді заперечень (а.с.30-32).

07.11.2018 ТОВ "ЦКС "Склобуд" подало відповідачу доповнення до заперечення, в якому вказало, що відповідно до винесеного припису від 30.10.2018 №РВ 454/1338/АВ/П станом на 07 листопада 2018 року укладено трудові угоди з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11 Повідомлено, що інші особи, які виконували роботи на підставі цивільно-правового договору підряду, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9 не бажають укладати трудові угоди, оскільки працюють за основним місцем роботи. Позивач просив відповідача врахувати всі зазначені обставини та не застосовувати до ТОВ "ЦКС "Склобуд" санкції, визначені чинним законодавством (а.с.33).

07.11.2018 Управління Держпраці надіслало позивачу відповідь на заперечення до Акту інспекційного відвідування за №04-16/6073 від 07.11.2018, в якому вказало, що доводи, наведені в запереченні, не спростовують порушення, викладені в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ454/1338/АВ від 30.10.2018 (а.с.34-35).

03.12.2018 перший заступник начальника Управління Держпраці ОСОБА_16, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 30.10.2018 №РВ454/1338/АВ щодо порушень ТОВ "ЦКС Склобуд" законодавства про працю встановив: в порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України , адміністрацією ТОВ "ЦКС "Склобуд" не укладено трудового договору з працівником ОСОБА_12; частини 3 статті 24 КЗпП України, працівник ТОВ "ЦКС "Склобуд" ОСОБА_12 допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу; виніс Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №РВ45411338/000504/Т8-ФС, якою за порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП, частини третьої статті 24 КЗпП на позивача накладено штраф у розмірі 111690,00 грн (а. с.28).

Вважаючи протиправними винесений посадовими особами відповідача припис та постанову про накладення штрафу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення №96).

Пунктом 2 Положення №96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Підстави, порядок, процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю фізичними особами встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою КМУ від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України" (далі - Порядок №295).

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 11.07.1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України №1985-VI від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Відповідно до 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку №295).

Відповідно до пункту 21 Порядку №295, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 24 Порядку №295 передбачено, що припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Згідно з пунктом 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що два примірника копії акта інспекційного відвідування та припису про усунення порушень законодавства про працю від 30.10.2018 були надіслані позивачу рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення 31.10.2018, у зв'язку з відмовою керівника об'єкта відвідування від підписання акта інспекційного відвідування. Зазначені обставини представник позивача не заперечив.

За наведених обставин, судом не встановлено порушень відповідачем процедури складання акта інспекційного відвідування та припису та надіслання таких документів позивачу засобами поштового зв'язку.

Матеріалами справи стверджено, що ТОВ "ЦКС "Склобуд", отримавши 02.11.2018 поштою примірники Акту інспекційного відвідування №РВ454/1338/АВ та припису №РВ 454/1338/АВ/П, 05.11.2018 подав відповідачу заперечення, в якому не погодився з викладеною інформацією в Акті інспекційного відвідування №РВ454/1338/АВ та просив скасувати припис (а.с.31-32).

Наведені в запереченні обставини були відхилені відповідачем повністю за результатами розгляду заперечення, про що надано відповідь від 07.11.2018 № 04-16/6073 (а.с.34-35).

Однак, в подальшому, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування, відповідач частково врахував доводи ТОВ "ЦКС "Склобуд" та при прийнятті оскарженої постанови вказав на порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України лише щодо не укладення трудового договору з одним працівником - ОСОБА_12 (а.с.28).

При цьому, представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що висновки за результатами інспекційного відвідування щодо порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України стосовно працівників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - були зроблені безпосередньо інспектором праці, яких проводив інспекційне відвідування та складав оскаржений припис. Але за наслідками розгляду заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області справи про накладення штрафу було визнано обґрунтованим порушення законодавства про працю лише в частині працівника ОСОБА_12

Суд зауважує, що ні у відзиві, ні в судовому засіданні відповідачем не наведено жодних доводів та аргументів щодо правомірності встановлених порушень в частині працівників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

За таких обставин, не зважаючи на те, що після інспекційного відвідування позивачем було укладені трудові договори з працівниками: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (всього шість працівників з десяти), суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України стосовно працівників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, позаяк в подальшому сам відповідач погодився з правомірністю участі таких осіб в господарській діяльності товариства на підставі цивільно-правових договорів. Відтак, вимоги оскарженого припису про усунення таких порушень суд вважає необґрунтованими та безпідставними. На прийняття оскарженої постанови про накладення штрафу зазначені порушення не вплинули, оскільки не були враховані самим відповідачем.

Оцінюючи доводи відповідача про порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України внаслідок неоформлення трудового договору з працівником ОСОБА_12, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, з аналізу зазначеної норми, трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівник не сам організовує роботу і виконує її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковується відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну чи дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.24 КАЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації - працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату роботодавця, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені законодавством про працю гарантії та компенсації.

Проте, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Суд звертає увагу, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, який визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Незважаючи на деякі спільні риси цивільно-правових договорів та трудового договору, вони є різними, оскільки, перш за все, підпадають під сферу дії різних законодавчих актів. Так, відносини між роботодавцем та працівником за трудовим договором регулюються КЗпП України, на нього поширюється дія Закону України "Про охорону праці" та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти з охорони праці. При укладанні цивільно-правової угоди (договору) на сторін (замовника та виконавця) поширюються норми цивільного законодавства України.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори (за винятком ч.1 ст.24 КЗпП України), а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд вважає, що сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Судом встановлено, що з січня 2018 року по вересень 2018 року ТОВ "ЦКС Склобуд" (замовник) укладались цивільно-правові договори з виконавцем ОСОБА_12 (а.с.39-47).

За умовами вказаних цивільно-правових договорів виконавець зобов'язаний був надати замовнику послуги по нагляду за безпечною експлуатацією електрогосподарства, ведення журналу обліку, перевірки та випробування електроінструменту (пункти 1.1 договорів).

У пунктах 1,2-1.4 укладених цивільно-правових договорів зазначено, що робота виконується з матеріалів замовника. Робота має відповідати наступним вимогам: робота має бути виконана якісно та вчасно. Виконавець виконує роботу на свій ризик, за безпеку праці відповідає сам.

За умовами пунктів 3.1 замовник приймає виконану роботу і оплачує виконавцеві винагороду за виконану роботу в сумі 1800,00 грн (в період дії договору від 02.01.2018 №1), в сумі 625,00 грн (в період дії договорів №18 від 01.02.2018, №27 від 01.03.2018, №38 від 01.04.2018, №48 від 01.05.2018, №60 від 01.06.2018, №70 від 01.07.2018, №78 від 01.08.2018, №87 від 01.09.2018).

Актами здавання-приймання виконаних робіт комісія ТОВ "ЦКС "Склобуд" та ОСОБА_12 визнали, що обумовлені договором роботи виконані добре, а за виконану роботу замовник сплачував виконавцеві визначену договором винагороду (зворотній бік а.с. 39-47).

Жодних відомостей про те, що виконавець ОСОБА_12 за укладеними цивільно-правовими договорами не погоджується з укладенням відповідного цивільно-правового договору, відповідачем під час інспекційного відвідування здобуто не було, а відтак вказані угоди вважаються такими, що укладені за вільним волевиявленням, на розсуд сторін і погоджені ними.

Суд зауважує, що у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг, трудові відносини не виникають. Виконавець, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Дослідженням штатного розпису ТОВ "ЦКС Склобуд", затвердженого наказом директора ТОВ "ЦКС "Склобуд" від 02.01.2018 №3, встановлено відсутність посади, до обов'язків якої відносився б нагляд за безпечною експлуатацією електрогосподарства та електроінструментів, огляд електроінструментів та консультації з необхідності її ремонту тощо (а.с.108-109).

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ "ЦКС "Склобуд", затверджених Протоколом загальних зборів трудового колективу товариства від 18.12.2017 та наказом директора товариства №7 від 02.01.2018, встановлено розпорядок робочого дня в товаристві: початок роботи - з 08:00; закінчення роботи - з 17:00 (а.с.110-114).

Допитаний в судовому засіданні 27.02.2019 свідок ОСОБА_12 пояснив, що роботи на виконання договорів цивільно-правового характеру виконувались ним приблизно 2-3 рази на місяць, у вільний від основної роботи час. До його обов'язків відносилось огляд електроінструментів, перевірка на їх справність, консультація в разі необхідності ремонту електроінструментів. Свідок ствердив, що самостійно ремонту електроінструментів він не здійснював, журналу обліку, перевірки та випробування електроінструменту не вів. Також вказав, що бажання укладати із позивачем трудовий договір в період з січня 2018 року по вересень 2018 року він не мав, оскільки перебував в трудових відносинах за основним місцем роботи на ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" на посаді майстра по електропостачанню служби головного енергетика з 23.12.2002. Підтвердив, що оплата наданих послуг проводилася саме по факту наданих конкретних послуг за актом здавання-приймання виконаної роботи, а не за сам процес виконання трудових обов'язків протягом робочого дня.

Матеріалами справи стверджено, що наказом №1 від 02.01.2018 ТОВ "ЦКС "Склобуд", зокрема: створено службу з охорони праці в особі директора ОСОБА_13; призначено ОСОБА_13 відповідальною особою за електробезпеку на підприємстві (а.с.115).

Окрім цього, відповідно до Договорів №21 від 09.10.2017, №15 від 16.10.2018, укладених між Колективним підприємство "КТБ" м. Рівне (виконавець) і ТОВ "ЦКС "Склобуд" (замовник), замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання слідуючих робіт: елетровимірювання в елетроустановках напругою до 1000В Ремонт ел. Двигунів. За виконання роботи за умовами даного договору замовник перераховує виконавцю згідно з актом приймання виконання робіт (а.с.117-118).

Відповідно до Журналу обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників, як додатку №6 до пункту 6.7.36 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, від 10.01.2008 періодична перевірка та випробування електроінструментів ТОВ "ЦКС "Склобуд" в період з 12.10.2017 по 04.10.2018 проводилась електротехнічною лабораторією КП "КТБ" (а.с.118-122).

Таким чином, зазначені роботи виконувались не ОСОБА_12, а іншою особою, на підставі господарського договору, і такі обставини відповідачем не спростовані. При цьому, ОСОБА_12 не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, позаяк він в періоді спірних правовідносин працевлаштований за основним місцем роботи на ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" на посаді майстра по електропостачанню служби головного енергетика (а.с.37).

Наведені обставини свідчать на користь висновку, що виконання ОСОБА_12 робіт з огляду електроінструментів, перевірки на її справність, консультації про необхідність ремонту електроінструментів не вимагали щоденної зайнятості на підприємстві позивача та відповідної кваліфікації інженерно-технічного працівника, а відтак, могли виконуватись на підставі цивільно-правового договору, без укладення трудового договору.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд критично оцінює висновки відповідача щодо порушення ТОВ "ЦКС Склобуд" законодавства про працю, які зазначені в акті інспекційного відвідування, оспорюваних постанові про накладення штрафу та приписі, оскільки такі висновки не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Враховуючи, що у ході судового розгляду не підтверджено факту порушення позивачем законодавства про працю, встановлено відсутність правових підстав для винесення постанови про накладення на позивача штрафу, спірні припис №РВ 454/1338/АВ/П від 30.10.2018 про усунення ТОВ "ЦКС "Склобуд" виявлених у ході інспекційного відвідування порушень законодавства про працю та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами РВ454/1338/000504/ТД-ФС від 03.12.2018 суд вважає такими, що винесені безпідставно, відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності спірних припису та постанови. Натомість доводи позивача ґрунтуються на матеріальному законі, відповідають обставинам справи та дослідженим доказам, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3,61) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС "Склобуд" (вул. Дерев'яна, 7 В, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 33318895) до Управління Держпраці у Рівненській області (вул.Лермонтова,7, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними та скасування постанови, припису задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ454/1338/000504/Т8-ФС від 03.12.2018 та припис про усунення виявлених порушень №РВ 454/1338/АВ/П від 30.10.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС "Склобуд" (вул. Дерев'яна, 7 В, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 33318895) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (вул.Лермонтова,7, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 39780243) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.