Рішення

від 28.02.2019 по справі 540/2443/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2443/18 15 год. 10 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Житница Украины" з іноземними інвестиціями до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне підприємство "Житница Украины" з іноземними інвестиціями (далі-позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 22.11.2018 р. № Ж2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 670140,00 грн.

Ухвалою від 04.12.2018 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 19.02.2018 р.

Ухвалою від 19.12.2018 р. за клопотанням відповідача судове засідання відкладене на 25.01.2019 р.

Ухвалою від 23.01.2019 р. за клопотанням відповідача подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 25.01.2019 р.

Ухвалою від 25.01.2019 р. суд витребував додаткові докази, у зв'язку із чим у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 01.02.2019 р.

Ухвалою від 01.02.2019 р. закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 11.02.2019 р.

11.02.2019 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 20.02.2019 р.

20.02.2019 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 27.02.2019 р.

Ухвалою від 27.02.2019 р. суд забезпечив позов шляхом зупинення стягнення штрафу з позивача в розмірі 670140,00 грн. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №58406761 від 18.02.2019 р.

27.02.2019 р. суд видалився до нарадчої кімнати.

28.02.2019 р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Головного управління Держпраці у Херсонській області проведене інспекційне відвідування позивача, за наслідками якого складений акт №ХС/2664/509/АВ, що став підставою для винесення постанови про накладення штрафу №ХС2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 22.11.2018 року у розмірі 670140 грн., за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпПУ та Постанови КМУ № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу» . Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо порушення ПП «Житница Украины» з іноземними інвестиціями вказаних вимог, а саме, допуск до роботи найманих працівників без укладення трудових договорів, є необґрунтованими, оскільки між фізичними особами зазначеними в постанові від 22.11.2018 р. та підприємством на момент проведення інспекційного відвідування були укладені цивільно-правові договори. Також, під час проведення перевірки відповідачем була зафіксована особа, яка, на думку інспекторів, виконувала обов'язки охоронця без укладення із підприємством трудового договору. Позивач із вказаним не погоджується, оскільки охоронець на підприємстві не працював, і особа щодо якої відповідач наклав штраф йому невідома, тому відомості внесені до акту стосовно працівника-охоронця є неправдивими. Посилаючись на існування цивільно-правових відносин із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, позивач наполягає на відсутності підстав для притягнення його до відповідальності за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору. Зазначені відповідачем в акті інспекційного відвідування обставини не відповідають дійсності, а тому оскаржувану постанову вважає протиправною. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

18.12.2018 р. відповідачем наданий відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що останній просить відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне. Інспекторами праці проведене інспекційне відвідування ПП «Житница Украины» з іноземними інвестиціями з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого 05.11.2018р. складений Акт №ХС2664/509/АВ про порушення вимог законодавства про працю, серед яких зокрема, ч.3 ст.24 КЗпП України. Так, на момент проведення перевірки на підприємстві знаходилися наступні працівники: гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, яка відмовилася називати своє прізвище (виконував обов'язки охоронця). Відповідач стверджує, що будь-яких трудових або цивільно-правових договорів, що підтверджували би відносини позивача із вищевказаними особами інспектору праці не надавалися, а ні в день перевірки, а ні під час отримання позивачем копії акту з відеозаписом інспекційного відвідування. Однак, перед розглядом справи про накладення штрафу позивачем були надані цивільно-правові договори укладені між ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 Відповідач зазначає, що надані договори містять явні ознаки трудового договору, крім того, позивач забезпечив громадян робочим місцем і всім необхідним обладнанням, матеріалами та фактично допустив до виконання трудових обов'язків, що свідчить про укладення сторонами саме трудового договору. Тобто, виконувались певні функції за конкретними посадами. На підставі викладеного, вважає позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями зареєстроване як юридична особа 09.11.2001 року. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ - 31759785). Директор - ОСОБА_8.

На підставі наказу начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області №1111 від 01.11.2018 р. про проведення інспекційного відвідування, направлення на проведення інспекційного відвідування від 01.11.2018 р. № 1470, 02.11.2018 р. інспекторами праці ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у присутності директора ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями ОСОБА_8 проведене інспекційне відвідування позивача за адресою: м. Херсон, пров. Смоленський, буд 2, з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого, 05.11.2018 р. складений Акт №ХС2664/509/АВ (далі - Акт №2664).

Актом №2664 зафіксоване порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, викладене наступним чином.

«На підприємстві працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Так, на момент проведення інспекційного відвідування 02.11.2018 р. працівники знаходились на підприємстві: ОСОБА_4, виконував обов'язки електрика, ОСОБА_7, виконувала роботу по господарству, ОСОБА_6 працює робітником, ОСОБА_5, виконує обов'язки касира, ОСОБА_3, виконує обов'язки замішувача тіста та працівник, який відмовився назвати своє прізвище та ім'я та по-батькові, виконував обов'язки охоронника. Як пояснив керівник підприємства, всі зазначені вище працівники не подавали заяв на прийом на роботу. Всі зазначені працівники підтвердили, шляхом опитування, що їм визначено робоче місце, проведено до початку роботи інструктаж з техніки безпеки, встановлено роботодавцем графік роботи, своєчасно виплачується заробітна плата, зокрема касир ОСОБА_13 працює згідно графіку, ОСОБА_3 працює з 7 годин 30 хвилин до 18-00 годин. Таким чином не дотримано вимоги ч.3 ст24 КЗпПУ постанови ПКМУ № 413 ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями. До акта додаються листи опитування працівників об'єкта відвідування та пояснення керівника підприємства» .

Директор ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями ОСОБА_8 відмовився від підписання вказаного акту.

05.11.2018 року відповідачем винесений припис № ХС 2664/509/АВ/П про усунення виявлених порушень.

На виконання припису, позивачем надіслане на адресу ГУ Держпраці у Херсонській області письмове повідомлення № 11 від 07.11.2018 р. про прийняття на роботу до ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (додаються 5 повідомлень про прийняття працівника на роботу від 05.11.2018 р.).

22.11.2018 р. за результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, ГУ Держпраці у Херсонській області винесена постанова № ХС 2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ПП «Житниця Украины» з іноземними інвестиціями штрафу, за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413, у розмірі 670140,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 22.11.2018р. №ХС2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраця України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до п.п. 1 п. 4 Положення №386/2011, Держпраця України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Згідно п.7 Положення №386/2011, Держпраця України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України.

Так, статтею 259 КЗпП України, унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі Порядок № 295).

У відповідності до приписів п.п 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

В силу п. 3 Порядку № 295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Згідно з п.п. 8,9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Отже, з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Судом встановлено, що перевірка позивача була призначена на підставі інформації Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Херсонській області (лист від 01.11.2018 р. № 928/11/01-2018) та службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно правових актів управління з питань праці ОСОБА_9 від 01.11.2018 р.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування, в якому зазначено, що у позивача працівники - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та особа, що виконувала функції охоронця допущені до роботи без укладання трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Як встановлено судом спір стосується правомірності накладення відповідачем на позивача штрафних санкцій за допущення до роботи працівників без укладання трудового договору.

Позивач стверджує, що особи, які були присутні на підприємстві під час інспекційного відвідування не є найманими працівниками, а надавали послуги за цивільно-правовими угодами. Інформація в опитувальних листах цих осіб, які додані до акту інспекційного відвідування, не відповідає тій, яку ці особи повідомили інспекторам праці, тому висновки про виконання ними функцій за конкретними посадами на ПП "Житница Украины" не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що відповідно до цивільно-правових угод ОСОБА_4 надавав послуги обслуговування електрообладнання та електромереж, ОСОБА_17 - фасування хлібобулочних виробів на замовлення замовника, ОСОБА_6 - технічне обслуговування обладнання та випікання, ОСОБА_7 - малярні роботи, фарбування стін, ОСОБА_3 - технічне обслуговування та випікання хлібобулочних виробів.

За умовами договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (п. 1.2 договору). Факт надання послуг засвідчується актами приймання-передачі (п. 1.4 договору). Розділами 2, 3 визначені обов'язки виконавця та замовника за договорами. Розділами 4 та 5 договорів визначені ціна та порядок оплати послуг, а також відповідальність сторін.

Відповідач наполягає, що особи, які були присутні на підприємстві позивача під час проведення інспекційного відвідування повідомили інспекторам праці, що вони були ознайомлені із правилами внутрішнього трудового розпорядку, отримали інструктаж із правил техніки безпеки, їм встановлений графік роботи, визначене робоче місце, виплачується заробітна плата - тобто вони виконують трудові обов'язки. Зазначена інформація зафіксована в опитувальних листах, заповнених та підписаних працівниками особисто, а також відеозаписом інспекційного відвідування, що проведений інспектором праці.

Для з'ясування зазначених обставин судом за клопотанням сторін допитані у судовому засіданні в якості свідків інспектори праці, які брали участь у інспекційному відвідуванні - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та особи, які були присутні на підприємстві під час інспекційного відвідування ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що в ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями працює з 2019 року, близько одного місяця. В момент проведення інспекторами Держпраці перевірки був присутній на території підприємства, так як прийшов відвідати свого кума, директора підприємства ОСОБА_8 та на його прохання допомагав діставати хліб із печі. Повідомив, що заяву про прийом на роботу писав вже після проведення перевірки. Коли саме укладав угоду не пам'ятає. На даний час працює водієм, графік роботи з 08:00 год. Також, при надані судом для огляду опитувального листа та цивільно-правового договору, що містяться в матеріалах справи, свідок заперечив факт підписання ним вказаних документів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що з грудня 2018 р. працює в ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями комірником готової продукції на підставі трудового договору. Повідомила, що до офіційного працевлаштування на підприємстві, бухгалтер - ОСОБА_19 декілька раз запрошувала її до підприємства для виконання певних робіт (пофарбувати, прибрати та інше). 02.11.2018 року знаходилася на території ПП "Житница Украины", фарбувала на вулиці решітки, в цей час, на підприємство зайшли декілька осіб, запитали в неї чим вона займається та пішли до приміщення. Після чого, викликали до кабінету, де був бухгалтер, для заповнення опитувальних листів. На питання суду, пояснила, що в листі всюди ставила прочерк. Також, при надані судом для огляду опитувального листа, що міститься в матеріалах справи, свідок заперечила факт підписання нею наданого документу. Повідомила, що її адреса та номер телефону, не відповідає тим, які зазначені у листі.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в 2018 році бухгалтер ОСОБА_20, запропонувала йому додатковий заробіток у сумі 100-150 грн., для цього йому потрібно було на ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями перенести муку із одного складського приміщення в інше, робота зайняла декілька годин. В трудових відносинах із підприємством не перебував. Повідомив, що під час перебування на пекарні та виконання ним вказаної роботи, прийшли особи, які проводили перевірку, задавали свідку питання, а саме: «як його звати» , «які функції він виконує» , «яка адреса його проживання» . При надані судом для огляду опитувального листа, що міститься в матеріалах справи, свідок заперечив факт підписання ним вказаного документу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що в момент проведення інспекційного відвідування Держпрацею знаходилася на території ПП ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями, виконувала разову роботу, на прохання бухгалтера ОСОБА_20, а саме, перекладала хліб та складала його по ящикам. На питання суду, ОСОБА_17 повідомила, що на час проведення перевірки не виконувала обов'язки касира та особу ОСОБА_8, як директора підприємства, не знала. Також, при надані судом для огляду цивільно-правового договору та опитувального листа, що містяться в матеріалах справи, свідок заперечила факт підписання нею вказаних документів.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 (головний державний інспектор ГУ Держпраці в Херсонській області) суду пояснила, що 02.11.2018 р. вона разом із представниками Міграційної служби, Національної поліції та іншими інспекторами праці вийшли на інспекційне відвідування на ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями за адресою: м. Херсон, пров. Смоленський, 2 для проведення інспекційного відвідування. Перевірка проводилася у присутності директора підприємства - ОСОБА_8. На початку перевірки директор запросив інспекторів до офісу бухгалтера ОСОБА_20, яка ознайомилася із направленням на проведення інспекційного відвідування та зробила його копію. Після чого, вони зайшли в приміщення де випікався хліб та побачили першого працівника, який здійснював заміс тіста, останній повідомив своє прізвище - ОСОБА_3. Даний факт зафіксований на відео. На питання представника відповідача, свідок відповіла, що документи, які підтверджували би особу ОСОБА_3, останнім не надавалися, його опитування проводилося нею особисто, зазначила, що підпис інспектора в опитувальному листі жодними нормами не передбачений. На питання суду, свідок пояснила, що наприкінці відвідування опитувальні листи були передані інспектору Новосад Н.В., яка очолювала перевірку. Також, повідомила, що на території ПП "Житница Украины" знаходилася особа, яка виконувала функції охоронця та відкривала ворота при вході до підприємства, від опитування останній відмовився, відомо лише було його ім'я - Володимир.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 (головний державний інспектор ГУ Держпраці в Херсонській області) суду пояснив, що 02.11.2018 року він разом із інспекторами праці прибув на ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями для проведення інспекційного відвідування. Зазначив, що при вході на підприємство стояв охоронець. Зайшовши на територію ПП "Житница Украины" інспектори вручили директору ОСОБА_8 направлення на проведення інспекційного відвідування, в якому він розписався. Після чого, свідок разом із інспекторами зайшли до цеху та зафіксували працівників на відео, а саме, як ОСОБА_3 замішував тісто, ОСОБА_6 та ОСОБА_17 надавали пояснення, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заповнювали листи опитування. Також, ОСОБА_11 вказав на те, що працівники особисто заповнювали листи - опитування із зазначенням свого прізвища, ім'я та по-батькові. На питання представника позивача, свідок відповів, що заповненні працівниками листи були передані інспектору праці ОСОБА_9 як особі , що очолювала інспекційне відвідування.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (головний державний інспектор ГУ Держпраці в Херсонській області) суду пояснила, що 02.11.2018 р. вона разом із представниками Міграційної служби, Національної поліції та іншими інспекторами праці вийшли на інспекційне відвідування на ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями за адресою: м. Херсон, пров. Смоленський, 2. Під час проведення інспекційного відвідування був присутній директор підприємства ОСОБА_8, який перед перевіркою ознайомився із направленням та зробив його копію. Також, ОСОБА_12 зазначила, що разом із ОСОБА_11 пройшли до цеху підприємства, де побачили жінку, яка представилася касиром та погодилася власноручно заповнити опитувальний лист. Після чого, свідок піднялася на другий поверх цеху, де проводилися ремонтні роботи та працювали дві особи, які представилися малярем та електриком Опитувальні листи вказані особи заповнювали особисто в адміністративній будівлі. На питання представника позивача, свідок пояснила, що особи громадян, які надавали пояснення на підприємстві, інспекторами не встановлювалися, оскільки останні не мають права зобов'язувати вимагати від працівників документи, що посвідчують їх особи. Також, ОСОБА_12 зазначила, що в день перевірки представники підприємства не надали інспекторам, а ні трудові, а ні цивільно-правові договори на працюючих осіб.

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснила, що з 2005 року працює касиром на ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями на підставі трудового договору, а також займається організацією ведення діловодства останнього. В день проведення Держпрацею інспекційного відвідування перебувала на підприємстві. Представників праці під час перевірки не супроводжувала, знаходилася в своєму кабінеті, що розташований в адміністративній будівлі. Також, ОСОБА_18 зазначила, що не була присутня в момент опитування працівників та не бачила, що саме вони заповнювали. Однак, коли їй надавали для ознайомлення вже заповнені листи, вона запам'ятала вказані робітниками їх прізвища, ім'я, по-батькові та «прочерки» і слова «ні» . На питання суду, свідок повідомила, що всі працівники, які знаходилися на підприємстві в день інспекційного відвідування, виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів, які заповнювалися нею та підписувалися робітниками.

При цьому, зазначила, що ОСОБА_4 виконував обов'язки на підставі цивільно-правового договору, який підписував у присутності ОСОБА_18, це була разова робота, ремонт розеток на підприємстві, розрахувалися із ним згідно договору.

Свідок пояснила, що вона особисто покликала на підприємство ОСОБА_7 для виконання певної роботи, а саме: пофарбувати та прибрати територію. ОСОБА_7 знаходилася на підприємстві в день проведення працівниками Держпраці інспекційного відвідування, виконувала обов'язки на підставі цивільно-правового договору, розрахувалися із нею згідно договору, яка саме сума не пам'ятає. Після проведення перевірки оформили її на підприємстві офіційно - комірницею готової продукції.

ОСОБА_6 є кумом директора підприємства, який прийшов в день перевірки на прохання останнього, для надання допомоги в цеху, а саме: перенесення муки із одного складського приміщення в інше. З даною особою також укладався цивільно-правовий договір.

Свідок також повідомила, що 02.11.2018 р. ОСОБА_17 прийшла на підприємство для ознайомлення із обсягом роботи, щоб на майбутнє влаштуватися офіційно на роботу в ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями комірником готової продукції. Пояснила, що з ОСОБА_17 також уклали цивільно-правовий договір.

Щодо ОСОБА_3 пояснила, що працював на підприємстві 3-4 дні, виконував певний обсяг роботи, якої саме свідок не знає. В день перевірки також був присутній на території ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями.

На питання суду, ОСОБА_18 відповіла, що на території підприємства ні в момент перевірки, ні на сьогоднішній день не має охорони об'єкта. В день перевірки директор покликав особу для того, щоб прийняти його на роботу, але жодних обов'язків він не виконував.

Із наданих пояснень слідує, що свідки підтвердили, що не перебували у трудових відносинах із ПП "Житница Украины" з іноземними інвестиціями, а виконували разову роботу за дорученням.

Діловод ОСОБА_18 стверджувала, що із працівниками були укладені цивільно-правові договори на виконання разової роботи за потребою підприємства. На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду цивільно-правові угоди із фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_4, акти прийому наданих послуг за цивільно-правовими угодами, податковий розрахунок (форма 1 ДФ) що нарахування та виплати вказаним особам доходу за цивільно-правовими угодами у 4 кв. 2018 року, звіт про нарахування єдиного внеску у січні 2019 року, у тому числі і за цивільно-правовими угодами та платіжні доручення про перерахування до бюджету нарахованих податків і зборів.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що обов'язок інспектора праці зафіксувати на підприємстві наявність осіб, а доводити правомірність їх перебування на підприємстві - обов'язок суб'єкта господарювання.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже спірним у даній справі є рішення відповідача про застосування штрафних санкцій, правомірність якого він має довести.

На підтвердження правомірності спірного рішення відповідач надав суду матеріали інспекційного відвідування, у тому числі опитувальні листи та відеозапис.

Із оглянутого у судовому засіданні відеозапису інспекційного відвідування судом встановлено на відеофайлах 1007304, 1007305, 1007306, 1007307, 1007308 зафіксовані інспектори праці на фоні воріт, що відкриваються та закриваються.

На відео файлі 1007309 зафіксовано ознайомлення керівника (ОСОБА_8) та діловода (ОСОБА_18О.) із наказом та направленнями на інспекційне відвідування, інспектори представились, пред'явили посвідчення. Також зафіксовано заповнення листа опитування від імені ОСОБА_8 іншою особою - ОСОБА_18 Відображене виробниче приміщення, у якому інспектори надали для заповнення особам, які там знаходились (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3А.) , листи опитування. Через погану якість відео зйомки та шум неможливо встановити ні зміст розмови, ні зміст заповнених листів опитування.

На відео файлі 1007310 відображено як інспектори зайшли на другий поверх приміщення, де вручили листи опитування двом особам (ОСОБА_4, ОСОБА_7В.). У дворі інспектор спілкувалась із чоловіком, який відмовився представитись та назвати своє прізвище, сказав лише ім'я - Володимир. Інформація, що ця особа охоронець прозвучала від інспекторів. На відеозаписі не зафіксовано пояснення самого Володимира. Далі у кабінеті бухгалтера заповнювали листи опитування дві особи (ОСОБА_4, ОСОБА_7В.), голос за кадром сказав, що викликає їх за необхідністю, діловод ОСОБА_18 зазначила, що потім напишеш, що ти їх просто запросив.

На відео файлі 1007311 відображено територію підприємства та склад.

На відео файлі 1007312 відображено територію підприємства та кабінет бухгалтера.

Суд відмічає, що більшість часу відео файлів займає запис, який не несе жодної інформації - знімається підлога, стеля, ворота, двір та приміщення підприємства. Натомість відсутня інформація про дату та час відео зйомки, місце її проведення. Під час опитування осіб не відзнято як вони представляються, відсутні їх усні пояснення на якій підставі ці особи перебувають на підприємстві та чим займаються у момент інспекційного відвідування. Із відео запису неможливо встановити відповіді осіб на питання інспекторів, чути голос лише інспектора та шум техніки. Також оператором не зафіксовані письмові відповіді осіб у листах опитування, відсутня зйомка і самих вже заповнених листів опитування.

Відтак твердження свідків про те, що вони давали зовсім інші відповіді, ніж ті, що зафіксовані в листах опитування відеозапис не спростовує, не спростовує він також і твердження свідків, що вони на підприємстві виконували разову роботу на виклик бухгалтера.

За таких обставин, суд вважає безпідставним застосування штрафних санкцій до позивача за допущення до роботи без укладання трудового договору п'яти осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, особи, яка відмовилась себе назвати (Володимир), оскільки відповідачем не доведено перебування зазначених осіб із позивачем у фактичних трудових відносинах, тобто підпорядкування трудовому розпорядку, отримання заробітної плати, виконання процесу, а не отримання кінцевого результату.

Разом із тим, суд погоджується із відповідачем про застосування до позивача штрафних санкцій за допущення до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_3 із наступних підстав.

На відео файлах 1007309 та 20181102144803 відображено проведення опитування ОСОБА_3 під час інспекційного відвідування, який пояснив, що він стажер, працює тістомісом 4 дні, йому визначене робоче місце, проведений інструктаж із техніки безпеки, він забезпечений необхідними для роботи засобами, йому встановлений графік роботи, він домовився із власником про виплату заробітної плати два рази на місяць. Опитування проводилось на робочому місці ОСОБА_3 поряд із машиною, що замішує тісто, біля запиленого борошном столу, працівник був у робочому одязі, забрудненому борошном.

Тобто ОСОБА_3 фактично був допущений до роботи без укладання трудового договору.

Суд не бере до уваги надану позивачем цивільно-правову угоду, оскільки у цивільно-правовій угоді передбачено надання послуг технічне обслуговування та випікання хлібобулочних виробів, а із відео файлів слідує, що фактично ОСОБА_3 виконував обов'язки замішувача тіста. Тобто характер виконуваної роботи ОСОБА_3 встановлено та доведено належними доказами, що свідчить про виконання ним саме процесу праці, а не кінцевого результату, на який спрямована цивільно-правова угода.

Щодо твердження ОСОБА_3 про його стажування, що відображено на відео файлах 1007309 та 20181102144803, суд зазначає наступне.

Згідно із Законом України Про вищу освіту , Законом України Про освіту , Законом України Про зайнятість у більшості випадків мета стажування - це набуття особою практичного досвіду виконання завдань і обов'язків на робочому місці підприємства, установи, організації до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця. Проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Якщо посада працівника не відноситься до перелічених вище категорій, то такий працівника має бути прийнятий на роботу ( оформлений ) за правилами КЗпП, у разі необхідності - із випробувальним терміном.

ОСОБА_3 не є студентом вищого або учнем професійно-технічного навчального закладу, відтак допущення його до роботи мало відбуватись виключно після укладення трудового договору.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками

Спірним рішенням від 22.11.2018 р. № Ж2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на позивача накладений штраф за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпПУ за допущення до роботи без укладання трудового договору шести осіб у сумі 670140, 0 грн., тобто у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (3723,0 грн. мінімальна заробітна плата станом на 02.11.2018р. х 30 кратний розмір = 111690,0 грн. х 6 працівників).

Оскільки із наведених вище міркувань суд прийшов до висновку про не доведенність належними та допустимими доказами відповідачем правомірності свого рішення щодо застосування штрафних санкцій за допущення до роботи без укладання трудового договору п'яти осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, особи, яка відмовилась себе назвати, - суд вважає, що рішення у цій частині належить скасувати (111690,0 штраф за одну особу х 5 = 558450,00 грн.).

Разом із тим із наведених вище підстав, суд вважає правомірним накладення на позивача штрафу у розмірі 111690,0 грн. за допущення до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_3

Отже суд частково задовольняє позовні вимоги.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м.Херсон, вул. Тираспільська, 1) від 22.11.2018 р. № Ж2664/509/АВ/П/ПТ/ТД-ФС в частині накладення на приватне підприємство "Житница Украины" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 31759785, 73000, м.Херсон, пров. Смоленський, 2) штрафу у сумі 558450,00 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства "Житница Украины" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 31759785, 73000, м.Херсон, пров. Смоленський, 2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8376 (вісім тисяч сімдесят шість) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м.Херсон, вул. Тираспільська, 1).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2019 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 112040100