Рішення

від 06.03.2019 по справі 922/3057/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3057/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська", с.Мартинівка Красноградського району Харківської області, до 1) Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м.Первомайський Харківської області , 2) Приватного підприємства "Антар 2", с.Червоне Первомайського району Харківської області, про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.07.2018);

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - ОСОБА_2 (ордер № НОМЕР_1 від 04.12.2018);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська", с.Мартинівка Красноградського району Харківської області, 09.11.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м.Первомайський Харківської області, та Приватного підприємства "Антар 2", с.Червоне Первомайського району Харківської області, про визнання недійсним ОСОБА_3 оренди земельної ділянки, загальною площею 19,2065 га, що знаходиться в територіальних межах Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області, укладеного 14.05.2010 між відповідачами. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірну земельну ділянку державної форми власності було передано Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області в користування ПП "Антар 2" без попереднього проведення аукціону, що є порушенням приписів ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, у зв'язку з відсутністю доказів надіслання відповідачам копій позовної заяви та копій доданих до неї документів, а саме описів вкладення до цінних листів; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є порушенням п. 10 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2018, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3057/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10.12.2018, 2-й відповідач у справі, Приватне підприємство "Антар 2", проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтування порушення його прав та інтересів. Виконання спірного договору оренди землі почалося у 2010 році, у зв'язку з чим на момент звернення позивача до суду (09.11.2018) строк позовної давності сплинув. Також 2-й відповідач не погоджується з доводами позивача щодо недотримання форми договору і порушення вимог щодо істотних умов договору та вважає, що ні Первомайською РДА, ні ПП "Антар 2" не було порушено порядку надання земельної ділянки в оренду. Посилання позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суд від 27.07.2011 відповідач вважає необґрунтованим, оскільки вказаним рішенням аналізуються абсолютно інші правовідносини та інший період, які не мають відношення до даної справи.

21.12.2018 2-й відповідач подав до суду клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. шляхом покладення даних витрат у повному обсязі на позивача по справі.

21.12.2018 1-м відповідачем у справі, Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області, було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що рішення про згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності з метою надання її в оренду та затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відбувалося до набрання чинності змін у абзаці 2 ст. 124 ЗК України. Тому вказані положення не можуть поширюватися на подібні правовідносини, враховуючи принцип зворотної дії у часі. Вимогами ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 Закону України "Про оренду землі", про які зазначено у ст. 15 даного Закону (у редакції від 01.10.2010 та чинній на момент підписання оскаржуваного рішення), не передбачено такої істотної умови договору оренди землі як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим посилання позивача на недотримання форми договору та порушення істотних умов договору є необґрунтованим. 1-й відповідач також заперечував проти посилання позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2011, ненадання позивачем обґрунтування порушення його права чи інтересу та сплив строку позовної давності.

У відповіді на відзив, який було надано до суду 04.02.2019, позивач зазначив, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину та не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Позивач також не погоджується з доводами відповідачів щодо спливу строку позовної давності, оскільки відомості про порушення права зацікавленої особи стало відомо позивачу восени 2018 року, після чого позивач одразу звернувся до суду з відповідним позовом. В обґрунтування заперечень проти доводів відповідачів щодо відсутності підстав для визнання спірного договору недійсним позивач посилається на те, що обов'язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, є проведення земельних торгів, за результатами яких приймається відповідне рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду переможцю земельних торгів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/3057/18 було закрито та справу призначено до розгляду по суті безпосередньо після закінчення підготовчого засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник 2-го відповідачів проти позову заперечували на підставах, викладених у їх відзиві на позовну заяву.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений у попередньому судовому засіданні під розписку.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням Первомайської районної ради Харківської області (1-й відповідач) від 06.04.2007 № 224 Приватному підприємству "Антар 2" (2-й відповідач) було надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності з метою надання її в оренду в межах Красненської сільської ради та проведення нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Рішенням Первомайської районної ради Харківської області ХVII сесії V скликання від 09.11.2007 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 19,20656 га, що надавалась в оренду ПП "Антар 2" для ведення товарного сільгоспвиробництва в межах Красненської сільської ради.

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 02.06.2008 № 367 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виносу її в натуру та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку державної власності терміном на 50 років Приватному підприємству "Антар 2" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Красненської сільської ради. Пунктом другим даного розпорядження спірну земельну ділянку було надано 2-му відповідачу в оренду терміном на 50 років.

14.05.2010 між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (1-й відповідач) та Приватним підприємством "Антар 2" (2-й відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 19,2065 га, що знаходиться в територіальних межах Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Позивач вважає, що вищевказаний Договір було укладено з порушенням приписів чинного на той час законодавства, а саме без проведення аукціону, як це передбачено статтею 124 Земельного кодексу України.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час передачі спірної земельної ділянки в оренду), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Земельна ділянка, яка є предметом спірного ОСОБА_3 оренди від 14.05.2010, відноситься до земель державної форми власності. Порядок укладення правочинів щодо таких об'єктів нерухомості має певні особливості.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У даній статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Тобто, обов'язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до чинного на час спірних правовідносин законодавства, є проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких приймається відповідне рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду переможцю земельних торгів.

Відповідно до підпункту 17 пункту 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VI від 16.09.2008, пункт 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено абзацем третім такого змісту: "У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)".

Саме на приписи вищевказаної норми Закону посилається відповідач, обґрунтовуючи заперечення проти позову.

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки на час прийняття Первомайською районною державною адміністрацією розпорядження від 02.06.2008 № 367 про надання 2-му відповідачу спірної земельної ділянки в оренду Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VI ще не було прийнято.

До того ж, станом на день укладення між відповідачами ОСОБА_3 оренди земельної ділянки від 14.05.2010 абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону припинив свою дію, оскільки пунктом 2 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VI від 16.09.2008 (у редакції на час прийняття даного Закону) було визначено, що абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону діє протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Наступні зміни до абзацу третього підпункту 17 пункту 2 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VI від 16.09.2008 були внесені Законом № 2367-VI від 29.06.2010, а саме визначено, що абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону діє протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, посилання відповідача на норму Закону, яка не була чинною на час прийняття розпорядження про надання в оренду спірної земельної ділянки та укладення договору оренди землі між відповідачами є безпідставним.

Підставою недійсності правочину, в силу приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині третій вказаної статті визначено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв'язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16.

Приймаючи рішення про надання спірної земельної ділянки 2-му відповідачу в оренду без здійснення відповідних торгів (розпорядження від 02.06.2008 № 367), Первомайською райдержадміністрацією порушено порядок надання земельних ділянок в оренду, визначений частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак і приписи ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд не погоджується з доводами 1-го відповідача щодо порушення принципу зворотної дії у часі, з посиланням на те, що рішення про згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності з метою надання її в оренду та затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відбувалося до набрання чинності змін у абзаці 2 ст. 124 ЗК України.

З цього приводу суд зазначає, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки є лише підготовчими діями для можливої передачі земельної ділянки в оренду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже , з огляду на викладене вбачається , що рішення про передачу спірної земельної ділянки 2-му відповідачу в оренду було прийнято Первомайською райдержадміністрацією шляхом прийняття відповідного розпорядження від 02.06.2008 № 367 з перевищенням своїх повноважень та з порушенням діючого законодавства.

Таким чином , судом встановлено, що відповідачами під час укладення ОСОБА_3 оренди земельної ділянки було порушено вимоги діючого на той час земельного законодавства, що є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним.

2-й відповідачем у справі - Приватним акціонерним товариством "Антар 2" заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності, оскільки виконання спірного договору оренди землі почалося у 2010 році, а отже на момент звернення позивача до суду (09.11.2018) строк позовної давності сплинув.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що про укладення відповідачами договору оренди землі без дотримання встановленого законом порядку позивачу стало відомо під час проведення досудового слідства в кримінальному провадженні № 12018220400000841 від 26.10.2018, в якому ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" має процесуальний статус потерпілої сторони з повним комплексом процесуальних прав, у тому числі щодо збирання доказів. Зокрема, в матеріалах справи міститься адвокатський запит від 29.10.2018, адресований Голові Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, щодо надання інформації про обставини укладення ОСОБА_3 оренди земельної ділянки між Первомайською районною державною адміністрацією та ПП "Антар 2" від 14.05.2010.

Таким чином, вбачається, що строк позовної давності станом на час подання позовної заяви до суду не закінчився, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (Справа "Пронина проти України" за заявою № 63566/00) зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на викладене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісчанська" є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 17, 116, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 257, 260 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки загальною площею 19,2065 га, що знаходиться в територіальних межах Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області, укладений 14.05.2010 між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ: 23918373) та Приватним підприємством "Антар 2" (код ЄДРПОУ: 33011014).

Стягнути з Первомайської районної державної адміністрації Харківської області (64107, Харківська область, м.Первомайський, вул. Соборна, буд. 16; код ЄДРПОУ: 23918373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" (63350, Харківська область, Красноградський район, с. Мартинівка, вул. Центральна; код ЄДРПОУ: 30767795) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 881,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Антар 2" (64132, Харківська область, Первомайський район, с. Червоне, вул. Польова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ: 33011014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" (63350, Харківська область, Красноградський район, с. Мартинівка, вул. Центральна; код ЄДРПОУ: 30767795) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 881,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_4