Рішення

від 12.03.2019 по справі 924/35/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2019 р. Справа № 924/35/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного агентства резерву України, м. Київ

до дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", с. Богданівці Хмельницької області

про зобов'язання повернути до державного резерву матеріальні цінності - пшеницю, стягнення 2475458,80 грн. штрафних санкцій, з яких 2341572,20 грн. штрафу, 133886,60 грн. пені

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 14.03.2018 р. №721/0/4-18

відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: Державне агентство резерву України, м. Київ звернулось до суду з позовом до дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", с. Богданівці Хмельницької області про зобов'язання повернути до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких було встановлено факти незабезпечення збереження, а саме: пшеницю 3 класу в кількості 254,564 тон та пшеницю 4 класу в кількості 144,815 тон та стягнення 2475458,805 грн. штрафних санкцій, в тому числі 2341572,205 грн. 100% штрафу, 133886,60 грн. пені.

Ухвалою суду від 14.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12.02.2019 р.

Ухвалою суду від 12.02.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 25.02.2019 р.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.03.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у порушення зобов'язань відповідача щодо зберігання матеріальних цінностей, прийнятих за приймальним актом форми Р-16, та в порушення договору відповідального зберігання матеріальних цінностей №1 від 10.08.1999 р., було виявлено факт самовільного відчуження 399,979 тон зерна державного резерву, що підтверджується актом від 06.09.2018 р. №23. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 526, 936, 942, 944, 949, 954 ЦК України, ст. ст. 230, 231 ГК України, ст. ст. 2, 11, 12, 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", п. п. 10, 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 р. №1129, положення постанови Верховної Ради України "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" від 20.02.1996 №57-96-ВР.

У поясненнях (від 20.02.2019 р.) позивач, зокрема, повідомив про помилку у зазначенні вартості матеріальних цінностей, а саме: помилково зазначено 2341572,205 грн. замість 2341572,20 грн., тому сума штрафних санкцій становить 2475458,80 грн. Також зазначив про здійснення розрахунків на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про механізм забезпечення агропромислового виробництва пально-мастильними матеріалами на 1999 рік".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги до відповідача про зобов'язання повернути до державного резерву матеріальні цінності - пшеницю, стягнення 2475458,80 грн. штрафних санкцій, з яких 2341572,20 грн. штрафу, 133886,60 грн. пені підтримав у повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач повноважного представника у засідання не направив, відзиву на позов не надав, причини не повідомив , своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, відомостях з ЄДРЮО, ФОП та ГФ і врученні останньому, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Державним комітетом України по матеріальних резервах (Комітет) і ДП ДАК "Хліб України" Богданівецький КХП (відповідальний зберігач) 10.08.1999 р. укладено договір про відповідальне зберігання №1 (далі - договір), предметом якого є відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей без надання права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Комітет: контролює умови зберігання, якісний та кількісний стан матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються па площах відповідального зберігача; визнає зберігачу природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні витрати, спричинені покращенням якості, на підставі актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією та зменшення кількості продукції на ці втрати та нестачі; відшкодовує витрати зберігача по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, виходячи із розрахунку 2,50 грн. (з урахуванням ПДВ) за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державною резерву, шляхом проведення заліку заборгованості між Комітетом та Міненерго (через його підвідомчі підприємства).

Зберігач згідно з п. 2.2 договору: приймає матеріальні цінності до державного резерву, які закладаються на відповідальне зберігання, за якістю і кількістю, у відповідності до інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, затверджених Державним арбітражем та інструкції Держкомрезерву і Держстандарту України; надає Комітету один примірник приймального акту по формі Р-16, яким оформляться факт закладення матеріальних цінностей у держрезерв на зберігання; створює необхідні умови та забезпечує належне зберігання матеріальних цінностей державною резерву згідно з інструкціями, затвердженими Комітетом, на протязі встановленого ним терміну; самостійно проводить освіження та заміну матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні, з одночасним поданням до Комітету акта про освіження за формою Р-17: надолужує нестачі й втрати матеріальних цінностей державного резерву одноіменними матеріальними цінностями такої ж якості, негайно після виявлення нестач і витрат; щороку, станом на 1 січня, подає звіт Комітету по формі та інформацію про інвентаризацію; забезпечує відпуск та відвантаження матеріальних цінностей державного резерву, в присутності представника одержувача та тільки за нарядами Комітету.

Відповідальний зберігач здійснює зберігання на своїх площах матеріальних цінностей державного резерву в кількості, відповідно до наданих Комітету приймальних актів-зобов'язань по зберіганню за формою Р-16 (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Даний договір набуває чинності з часу його підписання і діє до видання Комітетом розпоряджень-нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, що зберігаються в повному обсязі (п. 9.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.

У матеріали справи надано приймальний акт (зобов'язання зі зберігання №2) від 15.08.1999 р. (форма №Р-16), відповідно до кого відповідальний зберігач - ДП ДАК "Хліб України" Богданівецький КХП прийняв у першу групу такі товари (матеріали), зокрема: пшеницю 3 кл. (фізична вага 306156, залікова - 300056), пшеницю 4 кл. (фізична вага - 383114, залікова - 370849). Акт містить посилання на постанову №1953 від 10.12.1998 р.

Також надано приймальний акт (зобов'язання зі зберігання №4) від 06.09.1999 р. (форма №Р-16), згідно з яким ДП ДАК "Хліб України" Богданівецький КХП як відповідальним зберігачем прийнято в першу групу товари, зокрема: пшеницю 3 кл. (фізична вага 85391, залікова - 81464), пшеницю 4 кл (фізична вага - 196572, залікова - 191171).

В актах зазначено, зокрема, що прийняті за цими актами на відповідальне зберігання товари (матеріали), які належать ГКМР СРСР, зобов'язуються зберігати відповідно до діючих правил та інструкцій ГУМР СРСР в належному стані і повній схоронності та не витрачати їх без наряду ТУ. За порушення правил зберігання, псування, зниження якості, а також порушення недоторканості прийнятих на відповідальне зберігання матеріалів 1 групи нести відповідальність у встановленому порядку.

Акти містять підписи представників та відтиск печатки зберігача.

Згідно з актом від 06.09.2018 р. на підставі наказу Держрезерву від 04.09.2018 року №213, припис від 05.09.2018 року №2802/0/4-18, начальником відділу контролю за зберіганням матеріальних цінностей Держрезерву ОСОБА_2 проведено плановий контрольний захід з метою перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання зерна державного резерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на державному підприємстві Державна акціонерна компанія Хліб України Богданівецький комбінат хлібопродуктів за період з 10.10.2008 р. по 06.09.2018 р. відповідно до припису на виконання завдання. Місцезнаходження пункту відповідального зберігання: ст. Богданівці, вул. Привокзальна, 1, Хмельницький район, Хмельницька область. Контрольний захід проводився з 06.09.2018 р.

Акт містить висновки, відповідно до яких: 1. За період охоплений контрольним заходом руху зерна державного резерву не було. 2. Відпуск зерна державного резерву згідно нарядів Держрезерву не проведено. Розпорядження (наряд) №0.64/64 від 16.11.2016р., а саме перемістити 399,379 тон зерна державного резерву на ДП Чортківський КХП (копія рішення суду про зобов'язання виконати вимоги розпорядження (наряду) та стягнення штрафу та пені по справі №924/645/17 від 19.10.2017 додається), розпорядження (наряд) №0.64/18 від 17.05.2010 р., а саме перемістити 399,379 тоні зерна державного резерву на ДП Дунаєвецький КХП (копія рішення суду про зобов'язання виконати вимоги розпорядження (наряду) та стягнення штрафу та пені по справі №6/2033-10 від 02.02.2011 р. додається) не виконані, за інформацією відповідального зберігача у зв'язку з заборгованістю Держрезервом за зберігання зерна перед ДП ДАК "Хліб України" "Богданівецнкий комбінат хлібопродуктів". 3. Кількісне зберігання матеріальних цінностей не забезпечується. По пшениці 3 класу зафіксовано самовільне відчуження зерна державного резерву в кількості 254,564 т. По пшениці 4 класу зафіксовано самовільне відчуження зерна державного резерву в кількості 144,815 т. 4. Облік не ведеться та звітність не подається.

В акті запропоновано керівництву відповідального зберігача терміново повернути Держрезерву самовільно відчужене зерно державного резерву, про хід виконання зазначеного повідомити до 06.10.2018 р. Також повідомлено про передбачену ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відповідальність.

Акт містить підпис представника відповідача про ознайомлення з ним та отримання одного примірника акта.

У матеріали справи надано лист Міністерства економіки України (від 28.01.2000 р. №53-19/108), адресований Державному комітету України по матеріальних резервах, в якому зазначено, що відповідно до пункту 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року №1129, ціни на матеріальні цінності, що відпускаються з державного резерву, в тому числі і зерно, визначаються Держкомрезервом, виходячи з оптових цін, що діють на час відпуску, кон'юктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Враховуючи стан біржового ринку країни, вважає за доцільне при визначенні цін на зерно використовувати поряд з біржовою інформацією цінову інформацію з позабіржового ринку.

Також надано лист Українського державного науково-дослідного інституту "Ресурс" Державного агентства резерву України від 19.09.2018 р. №639/02/07, адресований Державному агентству резерву України, в якому на виконання доручення Державного агентства резерву України від 17.09.2018 р. №2905/0/4-18 щодо цін на матеріальні цінності Державного агентства резерву України, повідомлено, що інформаційна ціна зерна без урахування доставки на місце зберігання орієнтовно становить: пшениця 3 класу - 5970 грн./т; пшениця 4 класу - 5675 грн./т.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між Державним комітетом України по матеріальних резервах (Комітет) і ДП ДАК "Хліб України" Богданівецький КХП (відповідальний зберігач) укладено договір про відповідальне зберігання №1 від 10.08.1999 р., предметом якого є відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей без надання права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву (п. 1.1 до говору).

Відповідно до Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" шляхом реорганізації Державного комітету України з державного матеріального резерву утворено Державне агентство резерву України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 р. №517 затверджено Положення про Державне агентство резерву України (далі - Положення), яким визначено, що Державне агентство резерву України (Держрезерв) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює управління державним резервом; організовує виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, контролює виконання відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов'язань щодо зберігання, освіження (поновлення), відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також відповідність зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам (п. 4 Положення).

Держрезерв для виконання покладених на нього завдань має право, з-поміж іншого, проводити відповідно до законодавства ревізії та перевірки обліку руху, наявності та якості матеріальних цінностей державного матеріального резерву, які зберігаються на підприємствах системи державного резерву та на підприємствах незалежно від форми власності, які здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву; застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» (п. 7 Положення).

Згідно зі ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ст. 937 ЦК України).

Відповідно до ст. 954 ЦК України положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державний матеріальний резерв державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державний матеріальний резерв відповідальне зберігання - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про державний матеріальний резерв державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997 р. (далі - Порядок), встановлено, що матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Відповідно до приймальних актів форми №Р-16 від 15.08.1999 р. та від 06.09.1999 р. ДП ДАК "Хліб України" Богданівецький КХП прийнято на відповідальне зберігання у 1 групу, зокрема: пшеницю 3 кл. (загальна фізична вага 391547, залікова - 381520), пшеницю 4 кл. (загальна фізична вага - 579686, залікова - 562020).

За приписами ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ст. 938 ЦК України).

Згідно зі ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Як убачається з матеріалів справи, в акті від 06.09.2018 р. №25 у ході перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання зерна державного резерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на державному підприємстві Державна акціонерна компанія Хліб України Богданівецький комбінат хлібопродуктів за період з 10.10.2008 р. по 06.09.2018 р. встановлено, що кількісне зберігання матеріальних цінностей не забезпечується; по пшениці 3 класу зафіксовано самовільне відчуження зерна державного резерву в кількості 254,564 т; по пшениці 4 класу зафіксовано самовільне відчуження зерна державного резерву в кількості 144,815 т. ОСОБА_1 підписано без зауважень та заперечень.

Доказів оскарження, скасування зазначеного акта у встановленому законодавством порядку суду не подано, як і не подано доказів на спростування зазначених в акті від 06.09.2018 р. №25 обставин.

Статтею 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, обставини щодо прийняття відповідачем на зберігання пшениці 3 та 4 класу, що підтверджується актами форми Р-16 від 15.08.1999 р. та від 06.09.1999 р., незабезпечення збереження відповідачем пшениці 3 класу в кількості 254,564 т та пшениці 4 класу в кількості 144,815 т., а також відсутність доказів про наявність будь-яких рішень про відпуск пшениці в зазначеній кількості з державного резерву, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про повернення до державного резерву матеріальних цінностей, а саме: пшениці 3 класу в кількості 254,564 тон та пшениці 4 класу в кількості 144,815 тон.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2341572,205 грн. 100% штрафу, 133886,60 грн. пені.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 7.1 договору про відповідальне зберігання №1 від 10.08.1999 р. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Згідно з ч. 10 ст. 14 Закону України Про державний матеріальний резерв у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до ч. 16 ст. 14 Закону України Про державний матеріальний резерв розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а передбачений пунктами 14 і 15, - з суми простроченого платежу виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пп. 21 п. 5 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997 р., ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. У листі Міністерства економіки України №53-19/108 від 28.01.2000 р. дозволено Держрезерву України при визначенні цін використовувати інформацію позабіржового ринку.

При цьому позивачем надано лист Українського державного науково-дослідного інституту "Ресурс" Державного агентства резерву України від 19.09.2018 р. №639/02/07 із зазначенням ціни зерна: пшениці 3 класу - 5970 грн./т; пшениці 4 класу - 5675 грн./т.

Судом також враховується, що постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 р. №57-96-ВР Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію) передбачено, що Держрезерв здійснює перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться, за результатами яких складаються акти. За виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних цінностей до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

Беручи до уваги вищезазначені норми законодавства та здійснивши перевірку правильності нарахування заявленого до стягнення штрафу та пені, суд доходить висновку, що останні здійснені правомірно та в можливих межах, а тому позовні вимоги про стягнення 2341572,20 грн. 100% штрафу, 133886,60 грн. пені підлягають задоволенню.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги про стягнення 2341572,20 грн. штрафу, 133886,60 грн. пені, суду не подано.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного агентства резерву України, м. Київ до дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", с. Богданівці Хмельницької області про зобов'язання повернути до державного резерву матеріальні цінності - пшеницю, стягнення 2475458,80 грн. штрафних санкцій, з яких 2341572,20 грн. штрафу, 133886,60 грн. пені задовольнити.

Дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" Богданівецький комбінат хлібопродуктів, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Богданівці (код 00953088) повернути до державного резерву матеріальні цінності - пшеницю 3 класу в кількості 254,564 тон та пшеницю 4 класу в кількості 144,815 тон.

Стягнути з дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецький комбінат хлібопродуктів, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Богданівці (код 00953088) на користь Державного агентства резерву України, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28 (код 37472392) 2341572,20 грн. (два мільйони триста сорок одну тисячу п'ятсот сімдесят дві гривні 20 коп.) штрафу, 133886,60 грн. (сто тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 60 коп.) пені.

Стягнути з дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецький комбінат хлібопродуктів, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Богданівці (код 00953088) на користь Державного агентства резерву України, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28 (код 37472392) 72255,47 грн. (сімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень 47 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.03.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28), 3, 4 - відповідачу (31345, Хмельницька область, смт. Богданівці, вул. Привокзальна, 1; 31345, Хмельницька область, селище Богданівці). Всім рек. з пов. про вруч.