Рішення

від 05.03.2019 по справі 2604/10296/12

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2604/10296/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарях Сиченку К.О., Коровичу О.С., Івашку О.Л.,

Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2,

представника позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_3,

представників відповідача

за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання недійсними договорів та стягнення коштів та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання припиненими договорів поруки,

в с т а н о в и в:

В квітні 2012 року ПАТ Універсал Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості. В подальшому, в якості третьої особи було залучено ТОВ Макар .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року позов ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа ТОВ Макар про стягнення заборгованості задоволено (т. 5 а.с. 130-136).

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ Універсал Банк про визнання договорів недійсними. Позовні вимоги мотивує тим, що дійсно він отримував кредитні кошти від ПАТ Універсал Банк , однак, заперечує щодо зміни банком в односторонньому порядку умов погашення кредиту, в тому числі він не надавав згоди на зміну річної кредитної ставки по двом кредитним договорам. Так, відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року (далі - кредитний договір-1) було визначено цільове призначення кредиту на придбання майна, а саме чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 172,20 кв.м., житловою площею 90,00 кв.м.; відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року (далі - кредитний договір-2) було визначено цільове призначення кредиту на придбання майна, а саме нежитлових приміщень по вул. І.Лепсе, 31, загальною площею 227,0 кв.м. Зазначає, що підписання спірних кредитних договорів стало наслідком численного порушення норм чинного законодавства та прав позивача, як позичальника та споживача кредитних послуг. 21 листопада 2007 року укладено договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 та № 057-2900/756-0500/Р-2, відповідно до яких ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно зобов'язалися перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 всіх його зобов'язань, що виникли по кредитним договорам від 21 листопада 2007 року. В забезпечення кредитного договору-1 21 листопада 2007 року між ОСОБА_11 та банком укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 6543, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 та між ОСОБА_2 та банком укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 6541, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором-1 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_9 укладено договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1; з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором-2 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_10 укладено договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/2; в забезпечення кредитного договору-2 13 грудня 2008 року між виробничим підприємством у формі ТОВ Макар та банком укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 6543, предметом якого є нежилі приміщення (літ. А) з № 1 по № 33 по вул. І.Лепсе, 31. Так, банком в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки за умовами кредитного договору-1 з 9,95% річних до 10,95% річних з 15 липня 2008 року, а за умовами кредитного договору-2 з 8,9% річних до 10,95% річних з 15 липня 2008 року, про що ОСОБА_2 дізнався звіряючи суму заборгованості з розрахунком банку, жодних змін і доповнень до спірних кредитних договорів між сторонами укладено не було. Крім того, банком була зменшена ставка орендної плати, передбаченої за умовами договору оренди від 09 листопада 2008 року, укладеної між ОСОБА_2 та банком на 30% та зафіксували суму орендної плати в національній валюті, яка була джерелом погашення кредитів. Зміна орендної плати призвела до погіршення майнового стану ОСОБА_2 з вини банку, а тому він припинив погашення кредиту. Звертає увагу суду на те, що у графіках платежів, що є додатками № 2 до спірних договорів, не визначено розміру конкретної процентної ставки. Також, в погашення зобов'язань за спірним кредитним договором-2 було незаконно списано кошти з його депозитного рахунку, який було надано в заставу майнових прав за договором банківського обслуговування фізичної особи № 000009111 від 21 листопада 2007 року. Відповідно до абз. 2 п.п. 1 додаткової угоди № 1 від 27 грудня 2007 року до спірного кредитного договору-2, сторони додатково погодили, що при настанні подій, вказаних в п. 1.2 цієї додаткової угоди, він надає банку право на притримання майна (депозиту за вищевказаним депозитним договором) до повного виконання всіх зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором. Також при заставі майнових прав, реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває прав вимоги в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави. Банком майже в повному обсязі не була надана ОСОБА_2 у письмовій формі інформація про кредитні умови перед укладенням договорів про надання споживчого кредиту, чим було порушено ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів і що призвело до введення позичальника в оману, в порушення п. 1.1.1 кредитних договорів, ніяких змін і доповнень не було укладено. Зазначив, що п.п. 2.5, п.п. 3.3, п.п. 3.5, п.п. 5.2.5, п.п. 5.3.7, п. 4, п. 6.4 кредитних договорів суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Конституції України, Закону України Про захист прав споживачів , Закону України Про страхування та ЦК України. Оскільки кредитні договори здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, вони є недійсними. Так, банк уклав угоду про припинення зобов'язань за кредитним договором (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за графіком) з одним зі своїх клієнтів 07 лютого 2011 року, не вживаючи заходів до такого врегулювання з позичальником, що є дією, яка вводить в оману. На заяву позичальника від 01 жовтня 2010 року про реструктуризацію кредитів з причин зменшення платоспроможності через ріст курсу CHF та здешевлення його LIBOR-ставок з боку банку не було жодної реакції. З іншого боку банк надіслав лист № 3593/14-ГО від 14 листопада 2008 року, в якому звертався із проханням про зменшення ставки орендної плати, передбаченої умовами договору оренди від 09 листопада 2008 року, укладеного між ОСОБА_9 та банком на 30% та про фіксацію суми в національній валюті. Такі прохання банку були задоволені. На неодноразові звернення позичальника до банку питання підняття відсоткової ставки по депозиту, про відстрочення строку погашення процентів, про зміни умови двох кредитних договорів (зменшення процентної ставки), про погашення кредитів шляхом покупки на валютних аукціонах НБУ та про повернення відсоткових ставок за іпотечними кредитами до тих, які вказані в початкових договорах банк не реагував. Оскільки кредитні договори № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ Банк Універсальний з порушенням норм чинного законодавства України, просить визнати їх недійними та застосувати до них наслідки недійсності правочину; просить визнати недійсними договори іпотеки, поруки, застави, а саме: договір поруки № 057-29/00/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/2 від 21 листопада 2007 року; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6543; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6541;договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/2 від 27 грудня 2007 року; договір іпотеки від 30 грудня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 4170 та зобов'язати ПАТ Універсал Банк повернути в порядку реституції суму списану з депозитного рахунку ОСОБА_2 та прийняти у рахунок суми повернення грошових коштів.

У вересні 2013 року ОСОБА_2 подав заяву про збільшення зустрічних позовних вимог в якій просить стягнути з ПАТ Універсал Банк депозитні кошти у сумі 5 240 674,00 грн. та проценти за депозитом в сумі 1 478 300,81 грн..

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ Макар про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, поруки, застави, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів залишено без розгляду (т. 5 а.с. 124-125).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року скасовано, справу в частині зустрічного позову направлено для продовження розгляду. (т. 5 а.с. 198-199).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили рішенням Дніпровського районного суду м. Києва в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ Макар про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, поруки, застави, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів (т. 5 а.с. 206).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року заявлено самовідвід головуючого судді Виниченко Л.М. у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ Макар про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, поруки, застави, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів (т. 5 а.с. 230-231).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 жовтня 2016 року, визначено головуючого суддю Яровенко Н.О. (т. 6 а.с. 17).

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав заяву про зміну (доповнення) підстав позову в якій просить визнати кредитні договори № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ Банк Універсальний недійсними та застосувати до них наслідки недійсності правочину, визнати недійсними з моменту укладання договори іпотеки, поруки, застави, а саме: договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/2 від 21 листопада 2007 року; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6543; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6541; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/2 від 27 грудня 2007 року; договір іпотеки від 30 грудня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 4170, стягнути з ПАТ Універсал Банк депозитні кошти в сумі 5 240 674,00 грн. та проценти за депозитом в сумі 1 736 745,01 грн. (т. 6 а.с. 124-131).

В грудні 2017 року третя особа ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_10, ТОВ Макар про визнання припиненими договорів поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_9 Позовні вимоги мотивує тим, що 21 листопада 2007 року між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 057-2900/756-0500, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 856 444,00 швейцарських франків строком до 10 листопада 2024 року зі сплатою 9,95% річних за користування кредитом. Також 27 грудня 2007 року між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 057-2900/756-0886, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 1 189 256,00 швейцарських франків строком користування до 10 грудня 2037 року зі сплатою 8,95% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору від 21 листопада 2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення), нараховується процентна ставка в розмірі 29,85% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства. За умовами п. 1.1.1 кредитного договору від 27 грудня 2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення), нараховується процентна ставка в розмірі 26,85% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства. У забезпечення кредитних зобов'язань по кредитному договору від 21 листопада 2007 року між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_9 21 листопада 2007 року укладено договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/1. У забезпечення кредитних зобов'язань по кредитному договору від 27 грудня 2007 року між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_9 27 грудня 2007 року укладено договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1. Однак, умови обох кредитних договорів в подальшому неодноразово змінювалися без згоди поручителя в порушення умов договорів поруки. Крім того, банк неодноразово звертав стягнення на предмет застави (депозит), чим знову ж таки змінив умови кредитних договорів та збільшив обсяг відповідальності поручителів без будь-якої згоди з їх боку. Оскільки згода на збільшення процентної та підвищеної ставки поручителем не надавалось, вважає договори поруки припиненими. Окрім того, поручителю відомо, що з 15 липня 2008 року банк змінив процентну ставку за кредитними договорами та те, що між сторонами кредитних договорів в подальшому укладалися додаткові угоди до них, які були укладені без згоди поручителів і також можуть збільшувати обсяг відповідальності останніх (т. 6 а.с. 142-145).

Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про забезпечення позову відмовлено.

В березні 2018 року представник ПАТ Універсал Банк подав до суду відзив на зустрічний позов в якому зазначає, що зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Так, представник банку повідомляв суд про невідповідність зустрічних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_9 нормам ЦПК України, а тому вважає, що позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. Крім того, в порушення вимог ЦПК України позивачем за зустрічним позовом подавалась до суду заява про зміну підстав та предмету позову, який судом прийнято до провадження, що є недопустимим. Також ОСОБА_2 визнав обставини отримання кредитів за вказаними ним кредитними договорами, з часом відмовився від визнання даних обставин та не довів, що він визнав обставини про отримання кредитів внаслідок помилки, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, тому така відмова судом не повинна прийматися. Зазначає, що в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року про призначення експертизи зазначалось які питання поставити на вирішення експертизи: Яку суму коштів та у якій валюті складає фактична заборгованість за кредитами перед ПАТ Універсал Банк ? Яку суму коштів та у якій валюті було отримано ОСОБА_2 від ПАТ Універсал Банк ? На яку суму коштів та у якій валюті зменшив зобов'язання ПАТ Універсал Банк ? Насправді ж, кредитні договори з позичальником укладалися не з ПАТ Універсал Банк , а з ВАТ Банк Універсальний Банк , тому поставлені судом питання не вирішення експертизи є некоректним, тому в свою чергу наданий суду висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23 березня 2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз не може бути допустимим доказом, оскільки відповіді експерта на запитання суду стосуються отримання кредитів від ПАТ Універсал Банк , оплата ОСОБА_2 на користь ПАТ Універсал Банк за призначенням платежів в погашення заборгованості за кредитними договорами документально не підтверджується. Фактично експертом була зроблена експертиза на основі припущень, без усіх необхідних матеріалів і документів, які були потрібні експерту для проведення зазначеної експертизи. ОСОБА_2 не укладалися інші кредитні договори крім кредитного договору № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року із змінами та доповненнями та кредитного договору № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року, інші кредитні договори між ОСОБА_2 та ВАТ Банк Універсальний , ВАТ Універсал Банк , ПАТ Універсал Банк не укладалися. За кредитним договором № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 856 444 швейцарських франка, після чого на підставі заяви на купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту № 01 від 21 листопада 2007 року, підписану ОСОБА_2, за франки було придбано іншу валюту - долари США у розмірі 756 185,50 доларів США та направлено на рахунок НОМЕР_3 (USD), з якого позичальником 21 листопада 2007 року було знято кошти в розмірі 756 170,00 доларів США. З кредитним договором № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 1 189 256 швейцарських франка, після чого на підставі заяви на купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту № 01 від 27 грудня 2007 року, підписану ОСОБА_2, за франки було придбано іншу валюту - долари США у розмірі 1 013 554,40 доларів США та направлено на рахунок НОМЕР_3 (USD), з якого позичальником 27 грудня 2007 року було знято кошти в розмірі 900,00 доларів США, а 28 грудня 2017 року - 113 550,00 доларів США. Факт надання кредитних коштів позичальнику відповідно до п. 2.1.3 кредитних договорів підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та меморіальними ордерами від 21 листопада 2007 року та від 27 грудня 2007 року, у яких зазначено, що на вказаний рахунок надійшли позичальнику кредитні кошти відповідно до п. 1.1 кредитних договорів. Після отримання на рахунок позичальника кредитних коштів, він розпорядився ними, здійснивши валюто-обмінні операції, що підтверджується заявою на купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту, підписану позичальником від 21 листопада 2007 року та заявою на купівлю валюти за іншу іноземну валюту, підписану позичальником від 27 грудня 2007 року. В результаті конвертації позичальником валют з швейцарських франків на долари США, грошові кошти в доларах США надійшли на рахунок НОМЕР_3, з якого позичальником було знято готівку, що підтверджується заявою про видачу готівки від 27 листопада 2007 року, заявою про видачу готівки від 27 грудня 2007 року, заявою про видачу готівки від 28 грудня 2007 року Крім того, факт надання кредитів визнавав позичальник, який звернувся до банку з листом 14 листопада 2013 року з пропозицією про погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки. Як вбачається зі змісту цього листа, позичальник визнав отримання кредитів за вказаними кредитними договорами.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року, в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної судово-економічної експертизи відмовлено.

В червні 2018 року представник ПАТ Універсал Банк подав відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_9 з якого вбачається, що позов, поданий третьою особою, знаходиться поза предметом спору у даній справі між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПАТ Універсал Банк , тому взагалі не може розглядатися в межах справи № 2604/10296/16 та позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими доказами та є такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Так, банком видано кредит ОСОБА_2 на загальну суму 2 045 700,00 швейцарських франків з яких: за кредитним договором № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року в розмірі 856 444,00 швейцарських франків, за кредитним договором № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року в розмірі 1 189 256,00 швейцарських франків. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником ОСОБА_2 за цими кредитними договорами між банком та ОСОБА_9 було укладено договір поруки № 057-2900/7586-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року. Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору від 21 листопада 2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 29,85 % річних, розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника, нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства. За умовами п. 1.1.1 кредитного договору від 27 грудня 2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 26,85 % річних, розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника, нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства. Відповідно до п. 2.1.3 кредитних договорів від 21 листопада 2007 року та від 27 грудня 2007 року сторонами погоджено відкриття позичальником поточного рахунку у кредитора для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій позичальника з надання та погашення кредиту. Згідно із наданими банком виписками по рахунку кредитні кошти за укладеними кредитними договорами від 21 листопада 2007 року та від 27 грудня 2007 року позичальнику було перераховано у повному обсязі. Відповідно до умов кредитного договору від 21 листопада 2007 року станом на 08 червня 2015 року банком нарахована заборгованість у розмірі 763 683,47 швейцарських франків, що станом на зазначену дату за курсом НБУ еквівалентно сумі 17 191 049,49 грн. з яких: заборгованість по кредиту - 757 360,62 швейцарських франки, еквівалент 17 048 717,71 грн.; відсотки - 2 653,16 швейцарських франки, еквівалент 59 724,49 грн. та підвищені відсотки - 3 669,69 швейцарських франки, еквівалент 82 607,29 грн. За кредитним договором від 27 грудня 2007 року станом на 08 червня 2015 року нарахована заборгованість в сумі 117 208, 76 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ сумі 2 638 451,23 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 100 307,44 швейцарських франки, еквівалент 2 257 990,69 грн.; відсотки - 16 198,78 швейцарських франки, еквівалент 364 645,88 грн. та підвищені відсотки - 702,54 швейцарських франки, еквівалент 15 814,67 грн. Загальна сума заборгованості складає 880 892,23 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 08 червня 2015 року сумі 19 829 500,72 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості. Договорами поруки ОСОБА_9 зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за невиконання позичальником умов обох кредитних договорів. З помісячного розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21 листопада 2007 року, який міститься в матеріалах справи вбачається, що позивачем нараховувалися з 15 липня 2008 року до 30 вересня 2011 року відсоткова ставка 10,95 % річних та за порушення строків погашення кредиту підвищена відсоткова ставка 32,85 % річних до 30 вересня 2011 року. При цьому, ПАТ Універсал Банк за період з 15 липня 2008 року по 30 вересня 2011 року здійснював технічне сторнування відсотків та підвищених відсотків, у результаті чого позичальнику повернено надлишок надмірно утриманих коштів на загальну суму 3 577,05 швейцарських франків, після чого відсоткова ставка нараховувалася 9,95 % річних та застосовувалася підвищена процента ставка у розмірі 29.85 % річних, отже, банк не мав на меті підвищення відсоткової ставки без належної підстави і під час технічної помилки, перевіривши дані, одразу виправив ситуацію з метою приведення у відповідність до умов кредитних договорів. При цьому, позичальник сам підтверджує у своїх документах, що допустив порушення умов кредитних договорів та припинив належно виконувати зобов'язання, чим сам створив умови для застосування підвищеної ставки з боку банку, що передбачено обома кредитними договорами, та договорами поруки. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2007 року убачається, що ПАТ Універсал Банк нараховувалися з 15 липня 2008 року до 04 жовтня 2011 року відсоткова ставка 10,95 % річних та за порушення строків погашення кредиту підвищена відсоткова ставка 32,85 % річних до 04 жовтня 2011 року. При цьому банком також за період з 15 липня 2008 року по 04 жовтня 2011 року здійснене технічне сторнування відсотків та підвищених відсотків, у результаті чого позичальнику повернено надлишок надмірно утриманих коштів на загальну суму 16 257,78 швейцарських франків, після чого відсоткова ставка нараховувалася 8,95 % річних та застосовувалася підвищена процента ставка у розмірі 26,85 % річних. 05 січня 2011 року банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави майнових прав № 00000911- 3 -9 (попередні договори застави майнових прав сторонами розірвано), предметом застави виступили майнові права ОСОБА_2, набуті ним на підставі договору банківського обслуговування № 000009111 від 21 листопада 2007 року, які полягають у праві отримати за контрактом від ПАТ Універсал Банк грошові кошти (вклад), внесені на відкритий депозитний рахунок в обсязі 5 240 674,00 грн., застава забезпечувала виконання зобов'язань за кредитним договором № 057- 2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року. Того ж дня, між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, який передбачав передачу прав вимоги за вказаним депозитом від ОСОБА_2 до ПАТ Універсал Банк . Відкладальною умовою набрання ним чинності сторонами визначено надсилання повідомлення про настання факту відступлення права вимоги з моменту відправлення повідомлення, якщо інше не передбачено в самому повідомленні за певних умов (п. 2 Договору відступлення права вимоги). 16 січня 2012 року ПАТ Універсал Банк направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення від 13 січня 2012 року про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вказує про: зміст порушення, вчиненого боржником; загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; опис предмета забезпечувального обтяження; посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Окрім вказаного, у повідомленні також зазначено про настання строку виконання всіх зобов'язань за кредитним договором на 31 день з моменту направлення цього повідомлення, у випадку невиконання боржником вимог про усунення порушення. Також, у повідомленні ПАТ Універсал Банк , керуючись п. 2 укладеного договору відступлення права вимоги, зазначено про набрання чинності договором відступлення права вимоги на 31 день з моменту направлення цього повідомлення, у випадку невиконання боржником вимог про усунення порушення. Повідомлення направлено за двома адресами, вказаними позивачем. Відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13 січня 2012 року. Звертає увагу, що, незважаючи на той факт, що повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання було зареєстровано в Державному реєстрі 13 січня 2012 року, а відправлення відбулося 16 січня 2012 року, ПАТ Універсал Банк вступив у права за договором відступлення прав 17 лютого 2012 року, без порушень тридцятиденного терміну для виконання зобов'язання, наданого боржнику. Таким чином, з врахуванням невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, ПАТ Універсал Банк 16 лютого 2012 року набув право вимоги дострокового повернення кредиту та всіх платежів за кредитним договором, право на звернення стягнення в позасудовому порядку та вступив у права за договором банківського обслуговування № 000009111 від 21 листопада 2007 року на підставі договору відступлення права вимоги від 05 січня 2011 року. Реалізуючи свої набуті майнові права на депозитний вклад у сумі 5 240 674,00 грн., ПАТ Універсал Банк здійснив перерахування вказаної суми на транзитний рахунок № НОМЕР_4 для перерахування та погашення заборгованості за кредитним договором № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року. Зазначає, що сторонами договору застави майнових прав № 00000911- 3 -9 від 05 січня 2011 року, та договору відступлення права вимоги від 05 січня 2011 року є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2, обидва правочини визнані сторонами, в судовому порядку вказані правочини не оспорено (отже діє презумпція дійсності правочину). До того ж, ОСОБА_9, як зокрема і інші поручителі, не є стороною вказаних договорів, та взагалі його права та інтереси цими договорами як не зачіпаються, так і не охоплюються змістом цих правочинів. Отже, зважаючи на те, що правочинами між банком, позичальником та поручителем визначено порядок договірного списання, а у межах договору застави майнових прав (щодо депозиту) та відступлення права вимоги між банком та позичальником визначено порядок звернення стягнення на предмет застави (депозит), ПАТ Універсал Банк діяв у межах вимог законодавства та у спосіб передбачений правочинами. Крім того, просить застосувати до спірних відносин строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову підтримують, просять їх задовольнити, визнати кредитні договори № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ Банк Універсальний недійсними та застосувати до них наслідки недійсності правочину, визнати недійсними з моменту укладання договори іпотеки, поруки, застави, а саме: договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/2 від 21 листопада 2007 року; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6543; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6541; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/2 від 27 грудня 2007 року; договір іпотеки від 30 грудня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 4170, стягнути з ПАТ Універсал Банк депозитні кошти в сумі 5 240 674,00 грн. та проценти за депозитом в сумі 1 736 745,01 грн. Крім того, позивач ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_9, просить їх задовольнити, визнати припиненими договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_9

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в своєму позові, підтримує, просить їх задовольнити, визнати припиненими договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_9 Крім того, підтримує позовні вимоги позивача ОСОБА_2, просить їх задовольнити, визнати кредитні договори № 057-2900/756-0500 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886 від 27 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ Банк Універсальний недійсними та застосувати до них наслідки недійсності правочину, визнати недійсними з моменту укладання договори іпотеки, поруки, застави, а саме: договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/2 від 21 листопада 2007 року; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6543; договір іпотеки від 21 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 6541; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року; договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/2 від 27 грудня 2007 року; договір іпотеки від 30 грудня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 4170, стягнути з ПАТ Універсал Банк депозитні кошти в сумі 5 240 674,00 грн. та проценти за депозитом в сумі 1 736 745,01 грн. Крім того, позивач ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_9, просить їх задовольнити, визнати припиненими договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між ВАТ Банк Універсальний , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_9

Представники відповідача ПАТ Універсал Банк в судовому засіданні позовні вимоги не визнають з підстав, зазначених у відзивах на позов ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_9, просять відмовити в задоволенні позовів в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_10 та представника третьої особи ТОВ Макар в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, третю особу, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_9 та представника відповідача, експерта, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Суд, вислухавши появлення позивача за зустрічним позовом, його представника, представника відповідача за зустрічним позовом, 3-ю особу ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а позов третьої особи ОСОБА_9 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 21 листопада 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 057-2900/756-0500, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 856444,00 швейцарських франків строком до 10.11.2024 року зі сплатою 9,95 % річних за користування кредитом.

Також 27 грудня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 057-2900/756-0886, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 1189256,00 швейцарських франків строком користування до 10.12.2037 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 8,95 % річних за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору від 21.11.2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 29,85 % річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства.

За умовами п. 1.1.1 кредитного договору від 27.12.2007 року, за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 26,85 % річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства.

У забезпечення кредитних зобов'язань по кредитному договору від 21.11.2007 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_9 21 листопада 2007 року укладено договір поруки № 057-2900/756-0500-Р/1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.12.2007 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_9 27 грудня 2007 року укладено договір поруки № 057-2900/756-0886-Р/1.

Зазначеними договорами поруки ОСОБА_9 зобов'язався відповідати перед ВАТ "Банк Універсальний" у повному обсязі за невиконання позичальником ОСОБА_2 умов обох кредитних договорів.

Згідно п. п. 1.1 договорів поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21.11.2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27.12.2007 року поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитних договорів № 057-2900/756-0500 від 21.11.2007 року та № 057-2900/756-0886 від 27.12.2007 року, укладених між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п. п. 1.2 зазначених договорів поруки поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначених основних договорів і він погоджується з ними, зокрема: сума основного договору - 856444,00 та 1189256,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту відповідно 3897229,58 грн. та 5199993,32 грн. за курсом НБУ на день укладення основного договору відповідно по обох кредитних договорах, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума основного договору виражена в іноземній валюті;

відповідно по обох кредитних договорах 9,95 % та 8,95 % річних - розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплати аліментів;

відповідно по обох кредитних договорах 29,85 % та 26.85 % річних - розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені строки/терміни сплати платежів;

термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 10 листопада 2024 року та 10 грудня 2037 року відповідно, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань; інші умови основного договору.

Згідно п. п. 1.3-1.4 зазначених договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки №057-2900/756-0500-Р/1 від 21.11.2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27.12.2007 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під "згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та (або) отримання його письмової згоди з такими змінами та (або) шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та (або) укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Згідно пункту 2.2 обох договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом з повідомленням про його вручення). т. 1 а. с. 18-20, 24-26 - договір поруки з ОСОБА_9

Судом установлено, що з 15 липня 2008 року банк змінив процентну ставку за кредитними договорами, а саме: за кредитним договором від 21.11.2007 року передбачена п.1.1 кредитного договору базова ставка була збільшена з 9,95% до 10,95% річних, а передбачена п.1.1.1 кредитного договору підвищена ставка була збільшена з 29,85% до 32,85%.

За кредитним договором від 27.12.2017 року передбачена п.1.1 кредитного договору базова ставка з 8,95% була збільшена до 10,95% річних, а передбачена п.1.1.1 кредитного договору підвищена ставка була збільшена з 26,85% була збльшена до 32,85%.

Встановлено, що дані обставини не заперечує відповідач, також підтвердженням цього є надані банком розрахунки заборгованості за обома кредитними договорами.

Встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №057-2900/756-0500 від 21.11.2007 року у період з 10.12.2007 року по 10.07.2008 року банк зараховував проценти, виходячи зі ставки 9,95% річних (колонка "Зараховано по відсоткам"). Починаючи з 10.08.2008 року банк зараховував проценти, виходячи зі ставки 10,95% річних.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №057-2900/756-0886 від 27.12.2007 року у період з 10.01.2008 року по 10.07.2008 року банк зараховував проценти, виходячи зі ставки 8,95% річних (колонка "Зараховано по відсоткам"). Починаючи з 10.08.2008 року банк зараховував проценти, виходячи зі ставки 10,95% річних.

Відповідно до вимог частин першої та четвертої статті 559 ЦК України, яка діяла на час виникнення правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07.02.2014 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у пункті 22 роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Таким чином, оскільки в договорах поруки не передбачено можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди і в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а в матеріалах справи відсутні відомості щодо інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Саме такий правовий висновок щодо застосування статті 559 ЦК України, в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин, в аналогічних справах висловлено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1161цс15, в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 298/825/15-ц, провадження № 61-1480св17, від 8 лютого 2018 року у справі № 646/285/16-ц, провадження № 61-3843св18, від 14 березня 2018 року у справі № 363/4361/15-ц, провадження № 61-1671св18.

З урахуванням наведеного, права поручителя ОСОБА_9 підлягають судовому захисту за його позовом шляхом визнання поруки за договорами поруки №057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та №057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року такою, що припинена, а не шляхом припинення договорів поруки, як заявлено в позові третьої особи.

Позовні вимоги позичальника ОСОБА_2 не підлягають до задоволення, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року, яким ЦК України було доповнено ст. 1056-1, набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Згідно з п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.

Отже, банком рішення про підвищення процентної ставки та підвищеної процентної ставки за обома кредитними договорами було прийнято до набрання чинності законом, відповідно до якого умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, згідно п.2.12 обох кредитних договорів кредитор може збільшити процентну ставку, зазначену у п. 1.1 договору, у разі зміни Національним банком України розміру чинної облікової ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або інших заходів, які збільшують вартість на українському ринку, та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або у інших випадках, якщо кредитор обгрунтовано вважає, що така зміна процентної ставки відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора. Про зміну процентної ставки кредитор має повідомити позичальника письмово: за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до дати зміни процентної ставки. При цьому у разі незгоди з зміною процентної ставки позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової процентної ставки, достроково повернути кредитору всю суму кредитних коштів, отриманих за цим договором (в тому числі несплачену суму кредиту), сплатити йому в повному обсязі нараховані проценти за користування кредитом та інші витрати, що підлягають сплаті кредитору згідно умов цього договору і лише за умови повного виконання всіх зобов'язань позичальника за цим договором розірвати цей договір; протягом 7 (семи) календарних днів з дати набрання чинності нового розміру процентної ставки.

Письмова форма повідомлення кредитором позичальника про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом передбачає направлення кредитором відповідного письмового повідомлення позичальнику поштою та/або шляхом розміщення відповідних повідомлень на дошках оголошень у приміщеннях установ кредитора та/або іншим засобом.

Факт непогашення позичальником у строк до останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової процентної ставки, на користь кредитора всієї суми існуючої заборгованості позичальника за цим договором, (а саме: неповернення всієї суми кредиту, несплата всієї суми нарахованих процентів та інших платежів), є згодою позичальника з таким новим розміром процентної ставки, що нараховується за користування кредитом згідно умов цього договору.

Таким чином, доводи позовної заяви ОСОБА_2 про те, що банком в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки та підвищеної процентної ставки, є безпідставними і такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки таке підвищення процентної ставки банком відбулося до набрання чинності вказаних змін до цивільного законодавства України.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 після підвищення процентної ставки почав сплачувати проценти за новою ставкою, що відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 205 та ч. 2 ст. 642 ЦК України вказує на згоду позичальника зі зміненим розміром процентної ставки.

Доводи позовної заяви про те, що умови пунктів 2.12, 3.3, 3.5, 5.2.1, 5.2.4, 5.2.5, 5.3.7 та 6.4 кредитних договорів є несправедливими й не відповідають вимогам статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суд відхиляє, оскільки Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Згідно усталеної практики Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

За змістом частини п'ятої цієї норми, у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шість статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Доводи позивача про те, що він визнає обставини підписання обох кредитних договорів, однак банк йому не надав кредитні кошти відповідно до умов договорів, тобто банк не виконав умови кредитних договорів щодо надання кредитних коштів в швейцарських франках, суд відхиляє, оскільки частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент вчинення правочину. Порушення умов договору може бути підставою для його розірвання, а не визнання недійсним (стаття 651 ЦК України). До такого правого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 4 лютого 2015 року у справі № 6-222цс14.

Згідно правого висновку, викладеного Верховним Судом України в рішенні від 1 липня 2009 року у справі № 6-18899св08, реєстр. № 4299615, права особи, у разі несумлінного виконання або невиконання умов договору, не підлягають захистові шляхом визнання його недійсним з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення позову про розірвання або зміну такого договору, якщо є підстави, передбачені статтею 651 ЦК України, із застосуванням правових наслідків такого розірвання чи зміни.

Доводи позивача про те, що він отримав грошові кошти від банку, проте гроші було отримано не за умовами оспорюваних кредитних договорів, а за договорами оренди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів по виконанню ним умов договорів оренди щодо сплати щомісячних орендних платежів.

Інші доводи позовної заяви ОСОБА_2 суд також відхиляє, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, оцінюючидокази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та оцінюючиналежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_9 підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства Універсал Банк на користь ОСОБА_9 640 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 642, 1056-1 ЦК України, ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст. 2, 3, 4, 5, 10-13, 18, 23, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В зустрічному позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання недійсними договорів та стягнення коштів відмовити.

Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання припиненими договорів поруки - задовольнити.

Визнати припиненими договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між Відкритим акціонерним товариством Банк Універсальний та ОСОБА_9.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Універсал Банк (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, рахунок № 32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_9 (адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 березня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко