Ухвала

від 06.05.2019 по справі 2604/10296/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 2604/10296/12

Головуючий у першій інстанції - Виниченко Л.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/552/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Універсал банк , треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, поруки, застави, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю Макар про визнання припиненими договорів поруки, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року в зустрічному позові ОСОБА_3 до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Макар про визнання недійсними договорів та стягнення коштів відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ПАТ Універсал Банк , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ТОВ Макар про визнання припиненими договорів поруки задоволено, визнано припиненими договори поруки № 057-2900/756-0500-Р/1 від 21 листопада 2007 року та № 057-2900/756-0886-Р/1 від 27 грудня 2007 року, укладені між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_4 Стягнуто з ПАТ Універсал Банк на користь ОСОБА_4 640 грн. судового збору. (т.11 а.с.66-67, 69-82)

Не погодившись з рішенням районного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, 18 квітня 2019 року ОСОБА_3 направив по пошті апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. (т.11 а.с.106-118)

26 квітня 2019 року матеріали цивільної справи передано до Київського апеляційного суду та 06 травня 2019 року передано судді Левенцю Б.Б.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення отримав лише 19 березня 2019 року. (т.11 а.с.106-116)

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року(т.11 а.с.63-67), копію повного оскаржуваного рішення ОСОБА_3 отримав 19 березня 2019 року(т.11 довідковий а.с.), тому, зважаючи на положення п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

У статті 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз положень зазначеного Закону і статті 22 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, визначеному статтею 5 Закону України Про судовий збір , не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Стаття 5 Закону України Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норму про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що вони звільняються від сплати судового збору з метою захисту їх порушених прав (стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів ).

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про судовий збір у частині третій статті 22 Закону України Про захист прав споживачів слова державного мита були замінені словами судового збору .

Отже, при прийнятті Закону України Про судовий збір законодавець передбачив можливість застосування Закону України Про захист прав споживачів при визначенні пільг певної категорії осіб щодо сплати судового збору.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Стадії цивільного процесу об'єднані єдиним завданням - справедливим розглядом і вирішенням цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Саме таке тлумачення норм Закону України Про судовий збір і статті 22 Закону України Про захист прав споживачів застосовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі 761/24881/16-ц.

Апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, тому апеляційне провадження підлягає відкриттю апеляційним судом.

Відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

В порядку ст. 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Також, виходячи з положень ч. 4 ст. 360 ЦПК України, відзив та додані до нього документи має бути направлений іншим учасникам справи, а докази відправлення мають бути долучені до відзиву для пред'явлення суду.

У порядку підготовки справи до розгляду, з метою перевірки заявлених апелянтом у скарзі доводів, необхідно виконати дії, передбачені ст.ст. 361, 365 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 359, 361, 365 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Поновити строк ОСОБА_3 на оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року.

Направити учасникам справи копію цієї ухвали та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

Відзив на апеляційну скаргу може бути подано до 23 травня 2019 року.

Виконати дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

---

Б.Б. Левенець