Рішення

від 11.03.2019 по справі 127/26486/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/26486/18

Провадження 2/127/4567/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП Вінницька овочева компанія про встановлення факту, стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

19.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП Вінницька овочева компанія про стягнення заробітної плати. 22.11.2018 року подав заяву про збільшення позовних вимог і просив встановити факт перебування у трудових відносинах в період з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року та з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року (а.с. 65).

Свою позицію обґрунтовував тим, що має кваліфікацію зварювальника і 01.02.2017 року почав працювати в ПП Вінницька овочева компанія , проте трудові відносини з вини директора ОСОБА_3 оформлені не були. За виконану роботу в 2017 році директор виплатив заробітну плату і обіцяв оформити трудовий договір. В період з 02.01.2018 року по 08.03.2018 року він також виконував роботу на підприємстві, зварив 6 рам вартістю по 4750 грн., заготовки на цепи в кількості 96 шт. вартістю 960 грн., порізав 5 труб на заготовки для рам, вартістю 1000 грн., порізав листи для борон, вартістю 800 грн., а також інші електрозварювальні роботи на загальну суму 1100 грн. Таким чином, за період роботи з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року він виконав зварювальні роботи на загальну суму 32 360 грн., але заробітну плату не отримав. Оскільки з вини відповідача не були оформлені трудові правовідносини, відповідно до ст.ст. 94, 232, 233 КЗпП України позивач ОСОБА_2 просив ухвалити рішення, яким встановити факт перебування ОСОБА_2 і ПП Вінницька овочева компанія у трудових відносинах в період з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року та з 02.01.2018 року по 08.03.2018 року і стягнути з ПП Вінницька овочева компанія на користь ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 32 360 грн. В судовому засіданні позивач і представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали. Позивач додатково повідомив, що за період роботи з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року від щодня був на роботі, без вихідних, з 8.30 до 17.30 год., обідня перерва - з 12 до 13 години, але трудовий договір із ПП не укладав. Відповідач з ним розрахувався, сплатив 6 000 грн. за виготовлену борону, тому він претензій матеріального характеру за цей період не має. В період з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року він також за пропозицією директора на виконання робіт прийшов до ПП Вінницька овочева компанія , залишив трудову книжку, копію паспорту і диплому, але директор з ним трудовий договір або інший договір не укладав, щоб уникнути сплати податків, запис в трудову книжку не вносив і за виконану роботу не розрахувався. Розпорядок робочого дня був такий самий, він щодня виходив на роботу. В цей період він виготовив ряд зварювальних робіт на підприємстві, тому просив встановити факт перебування на посаді електрогазозварника. Зазначив, що оплата роботи за виготовлені борони була договірна, 6 000 грн. за 1 борону. Його такі умови влаштовували. Крім того, він за домовленістю з директором робив заготовки до виробів, рами, різав листи, тому невиплачена заробітна плата становить 32 360 грн.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав і обґрунтовував заперечення тим, що ОСОБА_2 ніколи не перебував в трудових відносинах із ПП Вінницька овочева компанія , трудової книжки у відповідача немає, а усна домовленість з директором щодо проведення конкретних робіт за плату містить ознаки цивільно-правового договору, а не трудового. Оскільки ОСОБА_2 допустив брак в роботі, зіпсував метал, з яким працював, директор з ним не розрахувався. Крім того, ніякі конкретні суми із ОСОБА_2 не обговорювались, належних доказів щодо вартості виконаних робіт позивач не надав, а сума в розмірі 32 360 грн. є надуманою. Представник просив врахувати, що на підприємстві затверджений штатний розпис, всі працівники офіційно працевлаштовані, дотримуються робочого графіку і отримують заробітну плату, за них сплачуються податки, а такої посади як електрогазозварник взагалі не було і на підприємстві така посада не вводилась. Оскільки позовні вимоги не доведені, крім того, в частині вимог щодо встановлення факту перебування в трудових відносинах позивач пропустив строк позовної давності, представник відповідача ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що працював на ПП Вінницька овочева компанія бухгалтером з червня по грудень 2017 року, але позивача ОСОБА_2 знає, оскільки він на підприємстві виконував певні зварювальні роботи. В грудні 2017 року на підприємство надійшло замовлення на виготовлення великої кількості борон, тому директор шукав спеціалістів і запропонував ОСОБА_2 їх виконати. Знає, що ОСОБА_2 погодився на пропозицію і в січні 2018 року працював на території бази, різав заготовки для борон, зварював їх. Про яку оплату він домовлявся із директором - не відомо, але зі слів також знає, що директор з ним не розрахувався. Трудовий договір із ОСОБА_2 ніколи не укладався, його трудової книжки в бухгалтерії не було, лише копія паспорта і диплома, податки за нього не сплачувались, заробітна плата не нараховувалась. На яких умовах ОСОБА_2 виконував роботи за замовленням в 2018 році, протягом якого періоду працював, який об'єм робіт, чи дотримувався розпорядку дня, чи щодня виходив на роботу - не знає.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що працював на ПП Вінницька овочева компанія в період з 12.09.2017 року до 04.05.2018 року. ОСОБА_2 прийшов на роботу в січні 2018 року і працював в цеху по березень 2018 року. Він працював зварювальником, робив борони, колеса, рами для обробки землі. Щодня вони бачились, дотримувались робочого графіку, ішли додому разом. ОСОБА_2 не був працевлаштований, на яких умовах домовлявся з директором - не знає, але відомо, що директор з ним не розрахувався за виконану роботу і сума боргу приблизно 30 000 грн.

Судом проведені наступні процесуальні дії у справі.

24.10.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області відкрите загальне провадження у справі та призначене підготовче засідання на 22.11.2018 року.

22.11.2018 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 65).

11.12.2018 року проведене підготовче засідання і призначена справа до судового розгляду по суті (а.с. 85).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Так, в судовому порядку підлягають встановленню факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Пленум ВСУ в постанові від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказав, що незважаючи на те, що суди мають право встановлювати юридичні факти, але при цьому вони повинні керуватися або законами, або підзаконними актами, якими керуються сторони правовідносин в позасудовому порядку.

В судовому засіданні обов'язок доказування настання юридичного факту належить заявнику.

Так, позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно посвідчення № Ві1/18-8-6 має кваліфікацію зварника із допуском 111 Т BW W01 R t3,5/6D57/159 H-L045 ss nb ng (ручне дугове зварювання покритим електродом мереж водо забезпечення та каналізації, теплових мереж, металевих конструкцій будівель) на підставі результатів атестації, що проводились відповідно до Правил атестації зварників, затверджених Держнаглядохоронпраці України від 19.04.1996 р. № 61 (а.с. 7, 8).

Згідно трудової книжки позивач ОСОБА_2 до 07.07.2015 року працював у Вінницькому коледжі будівництва і архітектури КНУБА. З 06.07.2017 року до 19.10.2017 року працював електрогазозваником 4 розряду в ТОВ Флоріант-Т . З 27.03.2018 року до 18.05.2018 року працював електрозварником ручної зварки по третьому розряду. З 22.05.2018 року працює електрозварником ручної зварки в ТОВ Лазер-Вінниця (а.с. 10-15).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про встановлення факту перебування в трудових відносинах із ПП Вінницька овочева компанія в період з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року і в період з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року позивач зазначив, що трудовий договір з ним не укладався, проте за ці періоди він за домовленістю з директором виконав ряд зварювальних робіт, за 2017 рік директор з ним розрахувався, а за 2018 рік - ні. Встановлення факту необхідно для вирішення питань щодо трудового стажу та оплати праці за вказаний період.

Проте, відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішнього трудового розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).

Порядок укладення трудового договору, строки трудового договору визначаються ст.ст. 23, 24 КЗпП України.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1)при організованому наборі працівників;

2)при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4)у випадку, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5)при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.. 187 цього Кодексу);

6)при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7)в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).

Отже, законом передбачений порядок укладення трудового договору і необхідні його умови при прийнятті відповідного працівника на роботу.

Проте, позивач не надав належних доказів перебування в трудових відносинах із ПП Вінницька овочева компанія в період з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року і в період з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року.

Поясненнями позивача і матеріалами справи підтверджено, що трудові угоди (контракти) у ці періоди між ОСОБА_2 і ПП Вінницька овочева компанія не укладались, відповідний запис в трудовій книжці не здійснювався, заробітна плата не мала систематичного характеру і єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не перераховувався.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач подавав заяви про прийняття на роботу із зазначенням посади, трудову книжку, паспорт і документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію) тощо.

Слід зазначити, що позивач не вказав у позові, про перебування на якій посаді у вказаний період він просить встановити факт, але зазначив, що він виконував зварювальні роботи за своєю кваліфікацією. Проте, зварювальні роботи відносяться до категорії робіт із шкідливими і важкими умовами праці, при їх виконанні передбачено право на пільгову пенсію за Списком № 2, тому для прийняття на роботу за спеціальністю ОСОБА_2 повинен був також подати докази щодо обов'язкового попереднього медичного огляду. Проте, таких доказів позивач не надав.

Крім того, в матеріалах справи містяться штатні розписи ПП Вінницька овочева компанія на період з січня 2016 року по грудень 2016 року (а.с. 26-27), з січня по грудень 2017 року (а.с. 28-34), на 2018 рік (а.с. 35-38, 93) в яких посада електрозварника, електрогазозварника не була передбачена.

Також позивач не довів, що він працював на ПП Вінницька овочева компанія і виконував роботу з визначеної роботодавцем посади відповідної кваліфікації, виконував визначену трудову функцію в діяльності підприємства, з ознайомленням з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з визначенням робочого місця і систематичною оплатою праці.

Натомість, в судовому засіданні було встановлено, і це підтвердив сам позивач та свідки, що за усною домовленістю між ним та директором ПП ОСОБА_3 встановлювався обсяг роботи і проводилась оплата праці директором по факту виконаних робіт, разово, а не шляхом нарахування через бухгалтерію. Тобто, ОСОБА_2 доручалось виконання індивідуально визначеної роботи.

Це спростовує твердження позивача про трудові відносини, оскільки предметом трудового договору є сама праця працівника в процесі виробництва за відповідною кваліфікацією, і однією з ознак трудового договору є те, що процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, а після закінчення виконання завдання, трудова діяльність не припиняється.

Позивач визнав, що в 2017 рік директор ОСОБА_3 сплатив йому 6 000 грн. за виготовлення 1 борони. Це влаштовувало його, тому він погодився на виконання конкретного завдання. В 2018 році директор ОСОБА_3 знову запропонував йому виконати замовлення на виготовлення борон, з металу замовника, з оплатою праці - 6 000 грн. за 1 борону, і він також погодився на такі умови.

Тому, позивачеві був визначений конкретний обсяг роботи за відповідну плату, позивача влаштовувала мета такого договору і певний матеріальний результат, він сам організовував і виконував свою роботу. Такі умови містять ознаки цивільно-правового договору, а не трудового в розумінні ст. 21 КЗпП України.

За зверненням ОСОБА_2 Управлінням Держпраці у Вінницькій області була проведена перевірка на ПП Вінницька овочева компанія на предмет працевлаштування і в ході вивчення первинних облікових документів не встановлено факту перебування у трудових відносинах із підприємством (а.с. 22).

Враховуючи правову природу договірних відносин, їх ознак, сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що підстав для встановлення факту трудових відносин між ОСОБА_2 та ПП Вінницька овочева компанія в період з 01.02.2017 року до 01.03.2017 року, а також з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року немає.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної ним роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Системи оплати праці, порядок оплати праці на підприємствах визначені відповідними статтями 96, 97, главою VІІ КЗпП України, Законом України Про оплату праці .

Позивач сам визначив, що його заробітна плата за період з 02.01.2018 року до 08.03.2018 року становить 32 360 грн., оскільки в цей період він виконав зварювальні роботи 6 рам по 4 750 грн., виконав заготовки на цепи в кількості 96 штук вартістю 960 грн., виконав порізку 5 труб і вартість цих робіт 1000 грн., виконав порізку металевих листів для борон і вартість цих робіт 800 грн., крім того, виконував інші електрозварювальні роботи на загальну суму 1100 грн.

Відповідно до положень частини третьої статті 1 2 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження фактичного проведення цих робіт позивач надав креслення елементів металевих конструкцій (а.с. 39-42), фотокартки (а.с. 43-51), додаток до договору купівлі-продажу від 09.01.2018 року між ПП Вінницька овочева компанія та ПП Укрпромпостачсервіс , специфікацію про вартість 1 борони, акт приймання-передачі від 29.03.2018 року борони вартістю 451 200 грн., накладну на постачання 1 борони вартістю 451 200 грн. (а.с. 66-69).

Разом з тим, надані докази свідчать про наявність договірних відносин між двома підприємствами і не підтверджують того, що ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах із ПП Вінницька овочева компанія і невиплачена йому заробітна плата становить 32 360 грн., а креслення і фотокартки самі по собі не свідчать про виготовлення цих конструкцій ОСОБА_2, їх вартість тощо.

Крім того, дані позовні вимоги є похідними і залежать від доведення факту трудових відносин, але оскільки такий факт в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, підстав для стягнення заробітної плати також немає.

Також суд не приймає як належний доказ позовних вимог письмові пояснення директора ПП Вінницька овочева компанія ОСОБА_3 від 03.04.2018 року, які він надавав співробітникам Лівобережного відділення поліції ВВП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 18), оскільки такі пояснення не є конкретизованими щодо перебування в трудових відносинах позивача і відповідача, суперечать іншим дослідженим доказам, а також поясненням самого позивача.

Враховуючи наведені обставини, норми закону, в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 94, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258-259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП Вінницька овочева компанія про встановлення факту, стягнення заробітної плати - відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 63/10;

відповідач ПП Вінницька овочева компанія , код ЄДРПОУ 36474781, м. Вінниця, вул. М.Шимка, 16/7.

Повне судове рішення складене 20.03.2019 року.

Суддя: