Справа № 815/2227/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Куща М.О.,
представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс» про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення ОМР від 27.08.2014 року № 5286-VI, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс» , у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати положення пункту 71 по Суворовському району Додатку №2 до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції , яким передбачена спеціальна відведена стоянка за адресою м. Одеса, вул. Ядова, 16в, площею 1237,5 кв.м. та кількістю місць для паркування - 90.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року вирішено проводити розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження.
01.06.2018 року за вх..№ 15560/18 від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які були витребувані судом ухвалою від 14.05.2018 року.
У підготовчому судовому засіданні 04.06.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, та витребувано у відповідача та третьої особи письмові докази.
04.06.2018 року за вх..№15686/18 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спорту, на стороні відповідача, КП «Одестранспарксервіс» .
04.06.2018 року за вх..№15689/18 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що ця справа не належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства.
04.06.2018 року за вх..№15691/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
04.06.2018 року за вх..№15693/18 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
06.06.2018 року за вх..№15900/18 від представника відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи письмових доказів на виконання усної ухвали суду від 04.06.2018 року.
08.06.2018 року за вх..№16269/18 від представника відповідача повторно надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
11.06.2018 року за вх..№16396/18 від представника позивача надійшло клопотання про залучення копій документів до матеріалів справи.
11.06.2018 року за вх..№16398/18 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
11.06.2018 року за вх..№16399/18 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
18.06.2018 року за вх..№17063/18 від представника відповідача надійшли заперечення.
21.06.2018 року за вх..№17698/18 від представника позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача.
21.06.2018 року за вх..№17700/18 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у задоволенні заяви представника відповідача - Одеської міської ради про закриття провадження у справі - відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у задоволенні заяви представника відповідача - Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Разом з тим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення ОМР від 27.08.2014 року № 5286-VI - залишено без руху та вказано, що недоліки позовної заяви необхідно усунути позивачу шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з урахуванням встановлених в судовому засіданні 21.06.2018 року обставин.
25.06.2018 року за вх..№18005/18 від представника відповідача надійшла заява з додатками.
02.07.2018 року за вх..№18736/18 від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення позову.
Ухвалою від 03.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення ОМР від 27.08.2014 року № 5286-VI залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року справу прийнято до провадження та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні 18.12.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, КП «Одестранспарксервіс» , а розгляд справи було відкладено.
14.01.2019 року за вх..№1225/19 від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 15.01.2019 року судом розглянуто клопотання представника позивача про витребування доказів від 21.06.2018 року за вх..№17700/18 та усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано у відповідача письмові докази.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
11.02.2019 року за вх..№4913/19 від представника відповідача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019 року.
В обґрунтування позову, у відповіді на відзив та у поясненнях на заперечення відповідача представник позивача зазначає, що 03.04.2018 року за адресою вул.. Ядова, 16-В, м. Одеса почалось будівництво на прибудинковій території, яка належить позивачу. Як було з'ясовано позивачем, будівництво здійснюється на підставі рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року №5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції . Зокрема, пунктом 71 Додатку №2 по Суворовському району передбачено будівництво спеціальної відведеної стоянки за адресою вул.. Ядова, 16-В, м. Одеса. Позивач вважає, що дане рішення в частині будівництва автостоянки за адресою вул.. Ядова, 16-В, м. Одеса є протиправним, таким, що порушує законні права та інтереси членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» , а тому підлягає скасуванню. Так, представником позивача зазначається, що дане рішення порушує норми Конституції України, Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , положення нормативно-правових актів та підзаконних актів, які визначають технічні умови розміщення об'єктів будівництва тощо. У зв'язку із безпідставністю винесення оскаржуваного рішення та тим, що воно прямо порушує законні права та інтереси позивача, представник позивача просив суд скасувати його в частині пункту 71 по Суворовському району Додатку № 2.
04.06.2018 року за вх..№15691/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зазначеної заяви по суті спору Одеська міська рада проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування власної правової позиції представником відповідача зазначається, що позивачем в установленому законом порядку не встановлено ані права власності на територію за адресою вул.. Ядова, 16-В, м. Одеса, ані межі прибуткової території, у зв'язку із чим неможливо встановити зв'язок права власності позивача на земельну ділянку за вказаною адресою. У зв'язку із цим представник відповідача вказує на фактичну відсутність порушеного права у позивача. Разом з тим, представник відповідача наголошує на тому, що під час винесення оскаржуваного рішення не було порушено ані норми матеріального, ані норми процесуального права, рішення прийнято у встановлений спосіб та у межах повноважень. Таким чином, рішення є повністю правомірним, а позов безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс» правом надання пояснень по суті спору не скористались, жодних письмових документів до суду не надали, у судове засідання жодного разу не з'явились.
У матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення (Т.2, а.с. 130, 141), згідно яких треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс» , про розгляд справи сповіщені належним чином та завчасно.
Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом було сповіщено третіх осіб про дату, час і місце засідання належним чином, а про причини неявки вони не повідомили та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутністю до суду не надали, судом було прийнято рішення про можливість подальшого розгляду справи за явкою представників позивача та представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» утворено 28.07.2009 року (Т.1, а.с. 110) та має на балансі житловий комплекс, отриманий згідно акту приймання-передачі від 31.07.2009 року (Т.1, а.с.10-11). Згідно зазначеного документу будівлю введено в експлуатації 12.05.2009 року, основним видом діяльності якого згідно з Єдиним Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
Рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції було затверджено перелік земельних ділянок, серед яких у додатку №2 за п.71 по Суворовському району визначено, що за адресою м. Одеса, вул.. Ядова, 16-В відведена стоянка площею 1237,5 кв.м. та кількістю місць для паркування - 90 (Т.1, а.с. 41-66).
Як зазначає представник позивача, 3 квітня 2018 року за зазначеною адресою почались будівельні роботи із облаштування спеціально відведеної автостоянки, які здійснювало Комунальне підприємство «Одестранспарксервіс . Факт проведення будівельних робіт підтверджується приєднаними у якості додатків до позову фотографіями (Т.1, а.с. 39-40).
Представником позивача здійснювались запити та надавались заяви до правоохоронних органів, до ГУ Держпродспоживлужби в Одеській області, до Прокурора Одеської області, до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, до Голови Одеської міської ради (Т.1, а.с. 13-29), однак відповіді представнику позивача надано не було.
Правовідносини, що виникли, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та низкою актів технічного характеру, які встановлюють санітарні норми.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 ч.1 ст.1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ч.4 ст.4 цього ж Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно ч.10 ст. цього Закону майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому співвласниками у власність, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
У відповідності до ст..38,39 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Згідно ч.2-4 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Відповідними технічно-санітарними актами, які встановлюють зазначені норми, є Наказ Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996 року, яким затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Державні санітарні правила), а також Наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. № 44, яким затверджено Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі - Державні будівельні норми).
Відповідно до положень Пунктів 1.1. та 1.2. Державних санітарних правил державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.
Дотримання цих Правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення.
Ці Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.
При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України, що використовуються для вказаних цілей.
Відповідно до п.5.28 Державних санітарних правил Індивідуальні гаражі та відкриті майданчики для постійного зберігання особистих автомобілів місткістю до 300 легкових автомобілів слід розміщувати на периферії мікрорайонів або спеціально виділених ділянках житлових районів з віддаленням від дитячих ігрових майданчиків, місць відпочинку населення, шкіл, дошкільних закладів.
Відстані від наземних і наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок, призначених для постійного і тимчасового зберігання легкових автомобілів, і станцій технічного обслуговування з урахуванням проїздів до них, до житлових і громадських будівель, а також до ділянок шкіл, дитячих ясел-садків, лікувальних закладів стаціонарного типу і закладів відпочинку слід приймати не менше наведених у додатку N 10 (а саме не менше 25 метрів)
Крім цього, преамбулою Державних будівельних норм визначено, що ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.
Пунктом 7.44 даних ОСОБА_1 встановлено, що гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення.
Пунктом 7.50 визначено, що відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5., а саме не менше 25 метрів.
Згідно п.14.1.229 ч.14.1 ст.14 Податкового кодексу України спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу.
Згідно п.4,6 ч.1 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно ч.1 ст.5 цього Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Представником позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що законодавчо визначені поняття прибудинкова територія та спеціально відведені автостоянки виключають можливість їх розміщення на одній території в натурі. Більш того, визначення такі території можуть бути прилежними одна до одної, однак вони мають бути визначені у відповідності до наявних правил та норм.
Представником відповідача в свою чергу зазначено, що позивачем не надана та взагалі відсутня будь-яка документація стосовно визначення прибуткової території та не оформлено права користування прибудинковою територією у встановленому законодавством порядку. Таким чином, під час винесення оскаржуваного рішення Одеська міська рада як розпорядник земельної ділянки комунальної власності надала його для облаштування паркових місць. Подальше розташування місць для паркування з урахуванням встановлених правил та норм здійснюється, на думку представника відповідача, оператором автостоянки.
З приводу цього суд зазначає, що визначення прибудинкової території чітко встановлене національним законодавством, а її мінімальні розміри з урахуванням санітарних норм та вимог безпеки конкретизуються вищезазначеними Наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996 року, яким затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, а також Наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. № 44, яким затверджено Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Судом встановлено, що, на момент винесення оскаржуваного рішення, будівля була фактично розміщена за адресою та введена в експлуатацію. Таким чином, при затвердженні переліку спеціальних земельних ділянок відповідач мав враховувати те, що подальше розміщення на затверджених ділянках автостоянки порушуватиме встановлені санітарні та будівельні вимоги.
Разом з тим, суд наголошує, що згідно наявних у матеріалах справи фотоматеріалів вбачається, що поруч із проведеними роботами розташований дитячий майданчик.
Відповідно до п.5.28 Державних санітарних правил Індивідуальні гаражі та відкриті майданчики для постійного зберігання особистих автомобілів місткістю до 300 легкових автомобілів слід розміщувати на периферії мікрорайонів або спеціально виділених ділянках житлових районів з віддаленням від дитячих ігрових майданчиків, місць відпочинку населення, шкіл, дошкільних закладів.
Судом у цьому вбачається порушення прямо передбаченої норми щодо встановлення відстані розміщення гаражних та паркових споруд від житлових будинків та зон відпочинку, дитячих майданчиків.
Представником відповідача, серед іншого, наголошувалось на тому, що позивачем не здійснено державної реєстрації права на нерухоме майно, у зв'язку із цим відсутній як зв'язок земельної ділянки за адресою м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 16-В та позивачем, так і взагалі правові підстави користування вказаною земельною ділянкою.
Спори щодо права власності спори з приватно-правовим характером не належать до юрисдикції адміністративних судів та не було предметом розгляду даної справи.
Разом з тим, суд зазначає, що визначення власності багатоквартирного будинку має особливий правовий характер та визначається спеціальними нормами чинного законодавства.
Так, пунктами 5,6, 9 ч.1 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Разом з тим, належне визначення прибудинкової території дійсно відбувається у встановленому законодавством порядку, визначеному ст..122, 123 ЗК України.
У матеріалах справи, серед іншого, міститься клопотання позивача до Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.07.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в якості прибудинкової території для обслуговування житлового будинку (Т.2, а.с. 121), однак рішення за цим клопотанням ще не прийнято.
Разом з тим, застосовуючи адміністративний аналіз порядку та підстав прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає, що під час його винесення не були встановлені необхідні для обґрунтованого рішення фати та обставини, що призвело до порушення прав, свобод та інтересів співвласників багатоквартирного будинку.
Суд критично ставиться також до того твердження відповідача, що позивачем для захисту власних прав та інтересів не було здійснено звернення до органів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки згідно ст..55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
А у відповідності до положень ст.. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Більш того, статте. 125 Конституції України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Враховуючи вищевикладене, даний аргумент відповідача судом не приймається.
Таким чином, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваного рішення стосовно затвердження спеціально відведеного місця для паркування за адресою м. Одеса, вул. Ядова, 16в відповідачем проігноровано встановлені чинним законодавством норми та вимоги санітарної та будівельної безпеки щодо встановлення відстані між розміщенням житлових споруд та гаражних (паркувальних) місць. Посилання відповідача на не проведення реєстрації позивачем прибудинкової території у встановленому законодавством порядку жодним чином не свідчить про правомірність винесеного рішення. Натомість, позивачем було логічно, послідовно, з посиланнями на норми чинного законодавства викладено аргументи на підтвердження власної правової позиції та надано документальне підтвердження стосовно наявності порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.
З урахуванням критеріїв, встановлених ч.2 ст.2 КАС України, та того, що позивачем обґрунтовано підтверджено власну правову позицію, а відповідачем не надано жодних обґрунтованих доводів на спростування позиції позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» до Одеської міської ради підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) (Т.1 а.с. 4).
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» ( код ЄДРПОУ 36611715) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Керуючись ст.ст., 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 16-В; код ЄДРПОУ 36611715) до Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради (місцезнаходження: 65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67а; код ЄДРПОУ 39431426), КП «Одестранспарксервіс» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Ніженська, 51; код ЄДРПОУ 38018133) про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення ОМР від 27.08.2014 року № 5286-VI - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати положення пункту 71 по Суворовському району Додатку № 2 до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції , яким передбачена спеціальна відведена стоянка за адресою м. Одеса, вул. Ядова, 16в, площею 1237,5 кв.м. та кількістю місць для паркування - 90.
Стягнути з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівське-2009» ( код ЄДРПОУ 36611715) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України .
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року .
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.03.2019 року.
Суддя О.М. Тарасишина
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2019 |
Оприлюднено | 22.03.2019 |
Номер документу | 80604263 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні