Рішення

від 12.03.2019 по справі 645/1478/16-ц

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1478/16-ц

Провадження № 2/645/20/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

за участю учасників провадження:

позивача - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна - ОСОБА_7,

третя особа - ОСОБА_8 .О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_4, ОСОБА_9, треті особа - ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю Оцінка 24 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування державної реєстрації вказаного договору, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2016 року позивач ОСОБА_2, звернулася до Фрунзенського районного суду з позовною заявою до відповідачів - ТОВ ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_4 та ОСОБА_9, треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю Оцінка 24 в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 58 що розташована за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок 4/1, та має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат - 2 (дві) укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_4 12 березня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 286, скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу квартири № 58 що розташована за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок 4/1, та має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат - 2 (дві) укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_4 12 березня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 286.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.08.2007 р. між ЗАТ ОТП Банк (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_10 було укладено договір №ML-701/714/2007, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 42560,00 швейцарських франків, зі строком повернення кредиту не пізніше 03.08.2022 р., процентна ставка 3,99% без урахування інших комісій. 03.08.2007 р. на забезпечення зобов'язань ОСОБА_10 між ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу змінила прізвище на - ОСОБА_10) було укладено договір іпотеки № PLC-701/714/2007, відповідно до якого остання надала в іпотеку належне їй нерухоме майно - квартиру №58 що розташована за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1. Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2014 року (справа №2/645/78/14) позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про стягнення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - було задоволено. 11.03.2016 р. Фрунзенським районним судом міста Харкова було винесене рішення по справі №645/61/16-ц (провадження №2/645/724/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_10, ОСОБА_2, Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту. Дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку 26.05.2016 р. ухвалою Апеляційного суду Харківської області воно було залишене без змін. Згідно Цивільного процесуального кодексу України, що діяв на час винесення ухвали, ухвала суду апеляційної інстанції набирає сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку. Таким чином рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 11.03.2016 р. по справі №645/61/16-ц набрало законної сили лише 26.05.2016 р. Проте 12 березня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстрованому в реєстрі за № 286 (далі за текстом ДОГОВІР ) був здійснений продаж нерухомого майна зареєстрованого за ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу ОСОБА_2), а саме квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1 , та має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат -2 (дві). Сторонами вказаного договору були вказані: ПРОДАВЕЦЬ - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , код ЄДРПОУ - 36789421(місцезнаходження: місто Київ, вулиця Фізкультури, 28-Д) в особі ОСОБА_13, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 03.03.2016 року за реєстром №158; ПОКУПЕЦЬ - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, що проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Продаж квартири , що належала ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу - ОСОБА_2), а саме квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1, проводився на виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2014 року (справа №2/645/78/14, провадження № 645/4451/13). Також позивач зазначає, що представнику ТОВ ОТП Факторинг Україна було достовірно відомо про те, що квартира є об'єктом права сумісної власності ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу - ОСОБА_2) та ОСОБА_8 в силу приписів ст.ст. 3, 21,65,74 Сімейного кодексу України. Про обізнаність продавця достовірно свідчить п. і) ст. 5.1. договору іпотеки від 03.08.2007 р. №PSL-701/714/2007. В Пункті 4.9. договору вказано, що Продавець 08.06.2015 року шляхом почтового відправлення зі зворотнім повідомленням та описом вкладення направив повідомлення Іпотекодавцю про намір укласти цей договір купівлі-продажу щодо квартири, що засвідчує дотримання Продавцем права переважної купівлі осіб, які мають зареєстровані права та вимоги відносно квартири. Іпотекодавець протягом тридцяти днів не висловив наміру придбати квартиру на умовах цього договору. Крім того, в Пункті 4.9. договору вказано, що Продавець 08.06.2015 року шляхом почтового відправлення зі зворотнім повідомленням та описом вкладення направив повідомлення Іпотекодавцю про намір укласти цей договір купівлі-продажу щодо квартири, що засвідчує дотримання Продавцем права переважної купівлі осіб, які мають зареєстровані права та вимоги відносно квартири. Іпотекодавець протягом тридцяти днів не висловив наміру придбати квартиру на умовах цього договору. Проте ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_8, який в силу положень сімейного кодексу є співвласником квартири, не були повідомлені взагалі про наміри ТОВ ОТП Факторинг Україна укласти договір купівлі продажу вказаної квартири. Також ОСОБА_2 зазначає, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2014 року по справі № 645/4451/13 в тому числі вирішено: На підставі іпотечного договору № PCL-701/714/2007 від 03 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_15Є, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд б.№4/1 кв.№58, та яка належить ОСОБА_2, на погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна за кредитним договором № ML-701/714/2007 від 03 серпня 2007 року у розмірі 717 303 грн. 44 коп., із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України Про іпотеку , для чого Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна надати право від імені ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки квартири. Вказане рішення набрало законної сили. Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна не оскаржувалося. Рішення є обов'язковим для виконання для всіх кого воно стосується. Незважаючи на це, в порушення рішення суду, ТОВ ОТП Факторинг Україна продав квартиру не від імені Ярошиной а від свого імені.

Також позивач зазначає, що оцінки майна, а саме квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1, була проведена за два дні о укладання оспорюваного договору купівлі продажу на підставі заявки наданої суб'єкту оцінювання ТОВ Оцінка24 посадовими особами ТОВ ОТП Факторинг Україна . Оцінка проводилася без виходу експерта. Під час надання заявки на проведення оцінки посадова особа ТОВ ОТП Факторинг Україна надало суб'єкту оцінювання недостовірні данні стосовно власника квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1, а саме достовірно знаючи що Солонецька змінила прізвище на Ярошину в заявці вказала старе прізвище Солонецька . Окрім того позивач зазначає, що оспорюваний правочин проведений в порушення дії мораторію на відчуження іпотечного майна, яке передане у заставу за договором споживчого кредиту. В зв'язку з вищезазначеними обставинами, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та дав аналогічні пояснення викладені вище, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представника відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна - ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Через канцелярію суду надав письмовий відзив проти позову, в яких зазначив, що підстави визнання договору купівлі-продажу квартири, зазначені ОСОБА_2 в своєму позові, є безпідставними та необґрунтованими. Наголосив, що договір купівлі-продажу квартири був здійснений згідно чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення згідно яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа ОСОБА_8 позов підтримав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_10 позов підтримав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 надала завірену належним чином копію справи, просила розглянути справу за її відсутності.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Оцінка 24 в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підстави визнання договору купівлі-продажу квартири, зазначені ОСОБА_2 в своєму позові, є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

03.08.2007 р. між ЗАТ ОТП Банк (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_10 було укладено договір № ML-701/714/2007, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 42 560,00 швейцарських франків, зі строком повернення кредиту не пізніше 03.08.2022 р., процентна ставка 3,99% без урахування інших комісій.

03.08.2007 р. на забезпечення зобов'язань ОСОБА_10 за кредитним договором № ML-701/714/2007, між ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу змінила прізвище на - ОСОБА_10) було укладено договір іпотеки № PLC-701/714/2007, відповідно до якого остання надала в іпотеку належне їй нерухоме майно - квартиру № 58 що розташована за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2014 року по справі № 2/645/78/14) позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про стягнення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - було задоволено.

12 березня 2016 року укладено договір купівлі-продажу квартири № 58 що розташована за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1, яка має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат -2 (дві), та зареєстрована за ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу ОСОБА_2), між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , код ЄДРПОУ - 36789421(місцезнаходження: місто Київ, вулиця Фізкультури, 28-Д) в особі ОСОБА_13 (Продавець) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 (Покупець). Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за № 286.

Згідно умов п. 1.1. Договору представник продавця передає квартиру у власність Покупцю, а покупець приймає у власність цю квартиру і зобов'язується сплатити за неї оговорену грошову суму.

Згідно умов п. 1.5. Продавець стверджує щодо квартири не ведуться судові спори, прав щодо неї у третіх осіб немає.

З матеріалів справи вбачається, що представнику - ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 було достовірно відомо про те, що на час укладання договору, квартира фактично знаходилася під арештом на підставі рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 11.03.2016 р. по справі № 645/61/16-ц, яке не набрало законної сили, згідно якого був скасований арешт.

11.03.2016 р. Фрунзенським районним судом міста Харкова було винесене рішення по справі № 645/61/16-ц за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_10, ОСОБА_2, Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту. Рішення було оскаржене в апеляційному порядку. 26.05.2016 р. ухвалою Апеляційного суду Харківської області воно було залишене без змін. Встановлено, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, 12.03.2016 року, рішення не набрало законної сили. представнику - ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 було достовірно відомо про те, що на час укладання договору купівлі-продажу, квартира фактично знаходилася під арештом.

В судовому засіданні, встановлено, що представнику - ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу було достовірно відомо про те, що квартира є об'єктом права сумісної власності ОСОБА_12 (після розірвання шлюбу - ОСОБА_2) та ОСОБА_8 в силу приписів ст.ст. 3, 21,65,74 Сімейного кодексу України. Обізнаність продавця підтверджує п. і) ст. 5.1. договору іпотеки від 03.08.2007 р. №PSL-701/714/2007.

Відповідно до умов ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Згідно умов ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ч. 1 статті 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно умов ч. 2 статті 68, розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

В пункті 1. 6 договору вказано, що квартира яка відчужується, візуально оглянута Покупцем (Відповідачем), оглядом встановлено, що вона знаходиться у стані, що є повністю придатним для використання житла за цільовим призначенням.

Однак під час розгляду справи, з пояснень ОСОБА_2 та третьої особи - ОСОБА_8, відповідача (покупця за договором) ОСОБА_4 достовірно встановлено що покупець - ОСОБА_4 не була у квартирі до моменту укладання спірного договору.

Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу встановлений порядок сплати вартості квартири, згідно якого Покупець (Відповідач) повинен сплатити продавцю до 10 години 00 хвилин чотирнадцятого березня 2016 року кошти в розмірі 300531,00 гривень шляхом внесення на поточний рахунок Продавця №26507002333333, код банку МФО 300528.

В судовому засіданні, під час розгляду справи, з пояснень відповідача - ОСОБА_4 встановлено, що грошові кошти на рахунок ТОВ ОТП Факторинг Україна , як було встановлено п.2.1. договору купівлі-продажу, особисто нею не вносились, а вартість квартири у сумі 20 000 доларів США, сплачено наступним чином: 19000,00 доларів США передано, під час укладання договору, тобто 12.03.2016 року у приміщені нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 представнику ТОВ ОТП Факторинг Україна - ОСОБА_7; 1000,00 доларів США на передодні представнику агентства нерухомості, в якості завдатку.

Пояснення відповідача ОСОБА_4 також підтверджуються показами свідка ОСОБА_16, який був опитаний в судовому засіданні 28.02.2018 року.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу, встановлено що на підтвердження факту повного розрахунку за договором Продавець зобов'язується надати Покупцю платіжне доручення, яке за домовленістю сторін є підтвердженням факту повного розрахунку між сторонами договору та відсутність будь-яких претензій до покупця щодо розрахунку за вищевказану квартиру. На підтвердження цього ні Продавцем, ні Покупцем до матеріалів справи не надано підтверджуючих даний факт документів. Порядок надходження грошових коштів відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу майна було порушено. Надана представником ТОВ ОТП Факторинг Україна бухгалтерська довідка від 08 листопада 2018 року не є належним доказом, підтверджуючим зарахування грошових коштів.

Позивачем - ОСОБА_2 у позовній заяві зазначено, та у судовому засіданні відповідачем - ОСОБА_4 підтверджено, що грошові кошти передавались представнику відповідача - ТОВ ОТП Факторинг Україна , офіційний платіж відсутній. Встановлено, що правочин має ознаки безгрошового, та його дійсність оспорено Позивачем.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що Покупець зобов'язується сплатити за вищевказану квартиру ціну, встановлену договором, прийняти квартиру від Продавця на умовах договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що Продавець зобов'язується попередити Покупця про права третіх осіб на вищевказану квартиру, про всі відомі йому недоліки квартири, передати квартиру покупцю на умовах договору.

Під час розгляду справи з пояснень відповідача - ОСОБА_4 було встановлено, що представник - ТОВ ОТП Факторинг Україна не повідомив її, що квартира є об'єктом сумісної власності подружжя, про те, що в квартирі окрім ОСОБА_8 проживає ОСОБА_2 та неповнолітня донька ОСОБА_2, достовірно знаючи про них, чим порушено п.3.3. договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи та пояснень відповідача ОСОБА_4 вбачається, що представнику - ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_17 порушено п. 4.1 договору купівлі-продажу, щодо фактичної передачі квартири. Встановлено, що фактичної передачі квартири від Продавця Покупцю, передача ключів, відповідно до умов договору також не здійснювалась.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що за домовленістю сторін право власності на квартиру у Покупця виникає з моменту підписання договору купівлі-продажу, що є порушенням вимог, встановлених статтею 334 Цивільного кодексу України.

При укладенні договору купівлі-продажу Продавцем порушені і умови п. 4.9. договору купівлі-продажі, яким передбачено, що Продавець 08.06.2015 року шляхом почтового відправлення зі зворотнім повідомленням та описом вкладення направив повідомлення Іпотекодавцю про намір укласти цей договір купівлі-продажу щодо квартири, що засвідчує дотримання Продавцем права переважної купівлі осіб, які мають зареєстровані права та вимоги відносно квартири. Іпотекодавець протягом тридцяти днів не висловив наміру придбати квартиру на умовах цього договору.

До матеріалів справи представником - ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 надано повідомлення без вихідного номеру та печатки, датована 02.06.2015 року, підписана ОСОБА_7 про намір ТОВ ОТП Факторинг Україна укласти договір купівлі продажу вказаної квартири з пропозицією ОСОБА_2 в термін 30 днів з дати отримання письмово повідомити про намір купити квартиру. З пояснень ОСОБА_2 встановлено, що повідомлення нею не отримувалось. Як вбачається з матеріалів справи на наданому нотаріусу повідомленні про вручення поштового відправлення відсутня відмітка про вручення повідомлення Відповідача - Позивачу.

Згідно з ч. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та Іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Як передбачено ст.7 ЗУ Про іпотеку за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стаття 38 Закону України про іпотеку передбачає, за наявності застереження в іпотечному договорі, право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Продавцем (Відповідачем) порушені приписи ст. 38 Закону України Про іпотеку в частині повідомлення іпотекодавця. Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити Іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання Іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки.

Ані ОСОБА_2, ані третя особа - ОСОБА_8, який в силу положень сімейного кодексу є співвласником квартири, не були повідомлені взагалі про наміри ТОВ ОТП Факторинг Україна , щодо продажу квартири.

Підпунктом і) п. 5. 1 ст. 5 договору іпотеки передбачено, що зміст ст.ст. 3,21,65,74 Сімейного кодексу України Іпотекодавцю роз'яснено. Іпотекодавець перебуває у фактичних сімейних відносинах. Це додатково підтверджує обізнаність Продавця (ТОВ ОТП Факторинг Україна ) про правовий статус предмета іпотеки. Продавець (ТОВ ОТП Факторинг Україна ) повинен був повідомити ОСОБА_8 , як співвласника квартири про свій намір укласти договір купівлі продажу та отримати його згоду на продаж.

Відповідно до п. 2.7. глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачено право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження. Для посвідчення такого договору Іпотекодержатель зобов'язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель зобов'язаний документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В зв'язку з вищезазначеним, суд вважає, що подані представником ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 нотаріусу копія повідомлення ОСОБА_2 без вихідного номеру та печатки, що датована 02.06.2015 року та підписане ОСОБА_7 про намір представника ТОВ ОТП Факторинг Україна ОСОБА_7 укласти договір купівлі продажу, та надане повідомлення про вручення поштового відправлення з відсутньою відміткою про вручення ОСОБА_2 - не можна вважати документальним підтвердженням Продавця, належного повідомлення осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки. Таким чином нотаріус не мав права посвідчувати договір купівлі-продажу спірної квартири.

Крім того, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2014 року по справі № 645/4451/13 вирішено - на підставі іпотечного договору № PCL-701/714/2007 від 03 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_15Є, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд б.№4/1 кв.№58, та яка належить ОСОБА_2, на погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна за кредитним договором № ML-701/714/2007 від 03 серпня 2007 року у розмірі 717 303 грн. 44 коп., із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України Про іпотеку , для чого Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна надано право, від імені ОСОБА_2, укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки квартири. Вказане рішення набрало законної сили. ТОВ ОТП Факторинг Україна не оскаржувалося. Рішення є обов'язковим для виконання для всіх кого воно стосується. Незважаючи на це, в порушення рішення суду, Продавець (Відповідач) здійснив продаж квартири не від імені Ярошиної а від свого імені.

Відповідно до п. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний правочин проведений Продавцем (Відповідачем) в порушення вимог дії мораторію на відчуження іпотечного майна, яке передане у заставу за договором споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1 Закон України Про мораторій , не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку. Закон набрав чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості. В судовому засіданні встановлено, що Кредитний договір № ML-701/714/2007 від 03.08.2007 р. був укладений на придбання нерухомого майна, з метою використання його у споживчих цілях, а отже є споживчим кредитом. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу квартири від 12 березня 2016 року загальна площа квартири № 58 за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1 складає 46,3 м.кв.

З аналізу викладеного вбачається, що на момент укладення 12 березня 2016 року оспорюваного правочину дії ТОВ ОТП Факторинг Україна по відчуженню іпотечного майна за споживчим кредитом без згоди власника (іпотекодавця) суперечили Закону, а тому він не відповідав вимогам ст. 203 ЦК України. Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України). Таким чином, установлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Встановлюючи можливість застосування норм Закону № 1304-VII до спірних правовідносин, судом враховується наступне. Спірне майно є предметом іпотеки та виступає, як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчим кредитом наданим йому кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті відповідно до вищевказаних договорів.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 9 вересня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-483цс15в якій вказав, що, установлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.

Рішення суду, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не підлягає виконанню. За своїм змістом Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного суду України № 6-44цс15 від 25.03.2015 року, № 6-1102цс15 від 23.09.2015 року, № 6-483цс15 від 9.09.2015 року, № 6-58цс15 року від 15.05.2015 року.

Таким чином, ТОВ ОТП Факторинг Україна використав належне йому право на захист своїх порушених прав та судом правомірно задоволено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, вказане рішення суду не може бути виконано на підставі Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Матеріалами справи встановлено, що оцінку квартири проведено суб'єктом оцінювання ТОВ Оцінка 24 по неперевіреній інформації Продавця (Відповідача) ТОВ ОТП Факторинг Україна щодо стану та розрахункової частини вартості об'єкта оцінки, без огляду експертом, с порушенням вимог діючого законодавства щодо проведення оцінювання, з метою зниження вартості об'єкта оцінювання в звіті. Стосовно достовірності в звіті даних щодо суб'єкта оцінювання - відповідальність за точність та адекватність наданої інформації лежить на замовнику. Замовник попереджений, що особи які надали недостовірні вихідні данні, використання яких під час оцінки призвело до надання необ'єктивної оцінки про вартість майна несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

ТОВ ОТП Факторинг Україна у своєму відзиві на позов не надає пояснень, щодо звіту про оцінку майна на підставі якої була визначена вартість відчуженого майна за оспорюваним договором. В судовому засіданні відповідачі не спростували доказів ОСОБА_2 щодо оспорюваного договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. ст 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу,може бути визнано недійсним за позовом зацікавленої особи.

За змістом ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, позбавлення права власності Позивача здійснено Відповідачами без дотримання порядку, встановленого законом.

За таких умов, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку що вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , ст.ст. 1, 3, 5, 7, 33, 36, 38, 39, Закону України "Про іпотеку , ч. 3 ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 10, 11, 60, 86, 88, 209, 214, 215, ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_4, ОСОБА_9, треті особа - ОСОБА_10, ОСОБА_8, нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю Оцінка 24 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування державної реєстрації вказаного договору - задовольнити .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1 , та має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат -2 (дві), укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_4 12 березня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 286.

Скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу квартири №58 що розташована за адресою : м. Харків, Стадіонний проїзд, будинок №4/1 , та має наступні характеристики: ізольована, житлова площа - 30,2 кв.м., загальна площа - 46,3 кв.м., кількість кімнат -2 (дві), що був укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_4 12 березня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 286.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , ОСОБА_4, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1502 грн. 66 копійок з кожного .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб - адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_3, місце проживання :ІНФОРМАЦІЯ_5;

Відповідач - ТОВ ОТП Факторинг України , податковий номер 36789421, р/р 2650700233333, МФО 300528, місце знаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д;

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

Відповідач - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7;

Третя особа - ОСОБА_10, ІПН НОМЕР_5, АДРЕСА_2;

Третя особа - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_6, АДРЕСА_3;

Третя особа - приватний нотаріус ХМНО Харківської області ОСОБА_11, місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 140-А;

Третя особа - ТОВ Оцінка 24 , ЄДРПОУ 38727016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мельникова, 12,

Повний текст рішення виготовлено 21 березня 2019 року.

Суддя

Фрунзенського районного суду ОСОБА_18

м.Харкова