Рішення

від 11.03.2019 по справі 907/695/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/695/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Штундер Д.Л.

розглянувши матеріали справи за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Штад-Міш» , м. Виноградів про стягнення суми 58165,05грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штад-Міш» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» про стягнення 62000 грн.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом - ОСОБА_2, адвокат

від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3, адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 58165,05грн., у тому числі 48762,50грн. заборгованості по оплаті вартості поставленої продукції за Договором поставки №2510/17-1140 від 25.10.2017, суму 1587,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 128,20грн. три відсотки річних та 8700,00грн. за вимушений простій транспорту, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 42 Конституції України, ст.ст.3, 11, 509, 526, 610, 611, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасності проведення розрахунків по оплаті придбаної продукції.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/695/18 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.12.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з мотивів, наведених у ньому.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 20.12.2018 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання у справі № 907/695/18 на 23 січня 2019 р. на 11:00 год.

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш до товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ про стягнення 62000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки №2510/17-1140 від 25.10.2017 в частині поставки неякісного товару, у зв'язку з чим просить стягнути суму 62000грн. авансу, що оплачений за неякісний товар.

Ухвалою суду від 26.12.2018 прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш до товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ про стягнення 62000 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 907/695/18, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 907/695/18.

У засіданні суду 23.01.2019 за згодою представників сторін оголошено перерву у підготовчому засіданні на 05.02.2019.

У засіданні суду 05.02.2019 повторно за згодою сторін оголошено перерву на 13.02.2019.

Ухвалою суду від 13.02.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 11.03.2019.

Позивач за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Пояснив, що на виконання укладеного з відповідачем договору поставки №АБУ/2510/17-1140 від 25.10.2017 року, передоплата за яким складала 62 000, 00 гривень, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 110 762,50 гривень, в тому числі транспортні послуги становили 15000,00 гривень. Посилаючись на те, що Відповідачу не надавалися жодні знижки, з огляду на недоведення відповідачем у встановлений договором спосіб факту поставки неякісного та не в повному обсязі товару (зазначення же будь-яких зауважень у ТТН вважає безпідставними та такими, що суперечать умовам договору), просить суд стягнути з позивача заборгованість за договором, яка становить 48 762,50 грн. Крім суми основного боргу за невиконання грошових зобов'язань позивачем нараховано також 128,20грн. трьох відсотків річних, за період з 17.09.2018 до 19.10.2018, пеню в розмірі 1587,10грн за аналогічний період, а також на підставі п. 7.4 Договору штраф у розмірі 8700грн. за вимушений простій транспорту позивача.

В поданому суду відзиві позовні вимоги за первісним позовом відповідач не визнає. Наголосив, що позивач не забезпечив участь свого уповноваженого представника при прийманні відповідачем поставленого товару, чим порушив умови укладеного між ними договору. Крім того, поставка була здійснена із значним простроченням, внаслідок чого постачальником було надано знижку у розмірі 10000грн. Зауважив, що саме з огляду на відсутність представника постачальника (позивача за первісним позовом) під час доставки товару, виконати приписи п. 4.4. Договору було неможливо. Стверджує, що надіслані 19 вересня 2018 року фотографії та претензії станом по сьогодні, залишені без реагування: ані аванс не повернутий, ані товар не відібраний позивачем. Згодом, ним було долучено до матеріалів справи експертний висновок №В-762 від 19.12.2018 року Закарпатської торгово-промислової палати № В-762, поданий відповідачем на підтвердження невідповідності поставленого товару замовленню.

З аналогічних підстав відповідач за первісним позовом вважає обґрунтованими свої вимоги за зустрічним позовом. Посилаючись на порушення відповідачем за зустрічним позовом вимог закону і договору щодо обов'язку поставки якісного товару, просить суд на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України стягнути 62000грн авансу.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти зустрічних вимог з підстав, наведених у поданому суду відзиві. Вважає твердження позивача за зустрічним позовом стосовно затримки поставки товару безпідставними, оскільки ним не надано жодного належного та допустимого доказу того, в які строки мав бути поставлений товар, як і не доведено вчасного (або хоча б якогось) повідомлення представника Позивача про недоліки поставленого Товару. Внесені на Товарно-транспортній накладній зауваження, підписані директором, на його думку, жодним чином не підтвердженні, при цьому, факт отримання товару на загальну суму 105 889,00 грн. ним визнається. Звертає увагу суду, що факт поставки йому Товару та наявність боргу по його оплаті у розмірі 43 889грн визнається у врученому водію постачальника листі-претензії. Окремо зазначає, що визнана сума заборгованості Відповідачем була зменшена на знижку 10000грн. самовільно, підстави застосування якої йому невідомі. Наголосив, що Умовами Договору сторони визначили порядок приймання товару, зокрема, пункт 4.3. Договору передбачає, що приймання-передача Товару здійснюється на підставі товаро-транспортних накладних. Cаме тому вважає, що право власності на Товар та усі пов'язані із цим ризики виникли у Відповідача в момент отримання Товару та підписання товаро-транспортної накладної, тобто з 19.09.2018 року, як і обов'язок щодо повної оплати Товару.

Також позивачем за первісним позовом подано заперечення на відзив, в якому останнім наведено свої заперечення стосовно поданого в якості доказу експертного висновку Закарпатської торгово-промислової палати. Вважає такий неналежним, недопустимим, недостовірним, недостатнім та таким, що не відповідає вимогам законодавства щодо проведення судових експертиз.

Під час розгляду справи по суті 13.03.2019 судом оголошувалась перерва до 15:00год. Представник позивача подав суду клопотання про залучення спеціаліста-експерта ОСОБА_4 для надання усних пояснень щодо складеного ним і поданого відповідачем у підготовчому засіданні суду експертного висновку №В-762 від 19.12.2018 року Закарпатської торгово-промислової палати № В-762 про невідповідність продукції сертифікатам якості. Крім того, заявив клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін у зв'язку з неможливістю з'явитися у засідання після перерви. Клопотання мотивовано тим, транспорт у зворотній бік, до м. Виноградів, відбуває у 14:30год., що унеможливлює його явку на засідання о 15:00год.

Суд не визнає причину неявки представника після перерви поважною, тому заявлене ним клопотання про відкладення задоволенню не підлягає. Судом також відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 не призначався судом у справі як спеціаліст, а відтак, виклик такої особи у засідання з огляду на положення ст. 71 ГПК України є безпідставним.

Після оголошеної перерви суд продовжив розгляд справи по суті зі стадії заслуховування вступного слова сторін, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Позивач в судовому засіданні 11.03.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, повністю заперечивши вимоги за зустрічним позовом.

Представник відповідача з заявленими у первісному позові позовні вимогами не погоджується в повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні позову повністю. Зустрічний позов підтримує в повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.03.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ (надалі за текстом - Позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Штад-Міш (надалі за текстом - Відповідач ) 25.10.2017 року укладено договір поставки №2510/17-1140, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставляти, а покупець-відповідач приймати та оплачувати будівельні матеріали, вид, одиниця виміру, ціна, умови та строк поставки яких визначені сторонами у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що мають силу специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору. (п.1.1).

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору поставку Товару здійснюється на підставі письмових або усних замовлень покупця. Поставка товару здійснюється на підставі попередньо погоджених сторонами умов, які відображаються у письмовій заявці покупця на кожну окрему партію товару. При цьому , Постачальник зобов'язаний проінформувати Покупця про заплановану поставку товару (п. 4.1 Договору).

Порядок приймання-передачі товару, в тому числі алгоритм дій у випадку наявності заперечень щодо якості чи нестачі товару, сторони обумовили у розділі 4 Договору. Зокрема, Приймання-передача Товару здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних. Якщо при прийманні Товару, буде виявлена нестача, невідповідність якості Товару вимогам стандартів - виклик представника Постачальника є обов'язковим. Представник Постачальника повинен прибути до Покупця протягом трьох днів, з моменту отримання повідомлення. За наслідками приймання-передачі, в такому випадку, має складатись Акт розбіжностей. У випадку ж наявності претензій по якості та кількості, товар не підлягає використанню, до взаємного врегулювання питань.

За відсутності претензій по кількості та якості Покупець зобов'язується прийняти товар відповідно до умов договору шляхом підписання товарно-транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), або інших документів підтверджуючих поставку Товару/надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо) та надати Постачальнику його примірник, в протилежному випадку або у випадку необґрунтованості відмови у підписанні товарно-транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), товарно-транспортні накладні, або інші документи, які підтверджують поставку Товару (шляхових листів, нарядів тощо) вважається підписаним Сторонами, а Поставка належної якості та в повному об'ємі.

При цьому, право власності на Товар та ризики виникають у Покупця в момент передачі Товару Покупцю, що фіксується у товарно-транспортних накладних, та підтверджують момент передачі та отримання Товару Покупцем.

Як стверджує позивач та не спростовується відповідачем (за первісним позовом) на підставі усного замовлення Відповідача, Позивачем було надано рахунок-фактуру №8757 від 17.09.2018 року на загальну суму 110 762,50 гривень.

Згідно з пунктом 6.2. Договору, Поставка товару здійснюється за умови 100% передплати. Факт приймання- передачі Товару підтверджується підписами представників Сторін на товарно-транспортних накладних.

При цьому сторони погодили також випадок передачі товару на умовах відстрочки платежу, тоді обов'язок оплати товару такого поставленого Товару покупцем - протягом п'яти днів від дати поставки Товару.

Поставка товару відбулась 17.09.2018 на підставі товарно-транспортної накладної №Р8508 від 17.09.2018.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, станом на 17.09.2018 року у останнього була передплата за Договором на загальну суму 62000, 00 гривень.

Оскільки, 17.09.2018 Позивач поставив товар на загальну суму 110 762,50 гривень, яка була попередньо оплачена лише у розмірі 62000грн, загальна заборгованість за договором за вказану поставку становила 48 762,50 гри. Оскільки вказана сума не була сплачена позивач (за первісним позовом) звернувся до суду з вимогою стягнути її в примусовому порядку. Окрім того, посилаючись на порушення по відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого йому товару, на підставі п. 7.2 Договору, яким визначено обов'язок покупця сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення пені за період з 17.09.2018 до 19.10.2018 у розмірі 1587,10грн, а на підставі п. 7.1 Договору- 128,20грн трьох відсотків річних за аналогічний період. Також, керуючись п. 7.4 Договору позивач просить стягнути з відповідача 8700грн. штрафу за простій транспортного засобу з вини покупця.

В свою чергу, відповідач, покликаючись на те, що поставка товару, яка є предметом первісного позову, була здійснена постачальником з істотним порушенням щодо якості, кількості та комплектності товару, покликаючись на ст. 678 Цивільного кодексу України, вимагає повернення сплаченої за невкісний товар суми 62000,00грн. - за зустрічним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, в задоволенні вимог за зустрічним позовом слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів №2510/17-1140 від 25.10.2017 року, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем на підставі товарно-транспортної накладної ТТН №Р8508 від 17.09.2018 товар.

Судом встановлено, що така містить написані від руки зауваження щодо загальної кубатури прийнятого товару, а саме: 19,87куб, ціна 4700,00 грн., та щодо транспортних послуг, -12500грн. Разом 105889грн.(-10000грн скидка за несвоєчасне поставлення товару).

В той же час, накладна підписана відповідальною особою покупця - директором товариства.

Умовами Договору сторони визначили порядок приймання товару. Пункт 4.3. Договору передбачає, що приймання-передача Товару здійснюється на підставі товаро-транспортних накладних.

Згідно з п. 6.2. факт приймання-передачі Товару підтверджується підписами представників сторін на товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 4.7. Договору право власності на Товар та ризики виникають у Покупця в момент передачі Товару Покупцю, що фіксується у товаро-транспортних накладних, та підтверджують момент передачі та отримання Товару Покупцем.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Таким чином, факт прийняття товару з врахуванням транспортних послуг в розмірі 15000грн на загальну суму 110762.50грн. підтвержується проставленим директором товариства - покупця підписом.

Внесені ж покупцем на бланку накладної зауваження щодо відвантаженого товару суд до уваги не бере з огляду на їх безпідставність, оскільки внесення таких записів не передбачено ані законодавчим актом, ані умовами договору.

Натомість, випадки наявності претензій по якості та кількості товару врегульовано сторонами у п. 4.4. Договору. Матеріали справи не містять доказів виклику представника Постачальника та складеного акту розбіжностей, відтак, твердження відповідача про поставку товару неналежної якості та кількості є недоведеними належними та допустимими доказами. Вручений водію Лист-претензія таким доказом слугувати не може, оскільки, по-перше, не є викликом представника позивача, по-друге, в ньому визнається як факт отримання (хоч і неналежного за їх твердженням) товару, так і факт наявності заборгованості за отриманий товар.

Саме з огляду на отримання покупцем 17.09.2018 товару у власність, яке було здійснено хоча з зауваженнями, однак, без дотримання встановленої сторонами процедури та порядку врегулювання випадків поставки неякісного товару, суд відхиляє поданий відповідачем доказ - експертний висновок №В-762, складений 19.12.2018 року Закарпатської торгово-промислової палати № В-762, тобто через три місяці перебування товару у власності відповідача. З аналогічних підстав відхиляється і подане відповідачем повідомлення про виклик представника позивача №215 від 14.12.2018.

Окрім того, поданий відповідачем за зустрічним позовом експертний висновок не містить у собі відомостей стосовно дослідження у визначеному ст. 98 ГПК України обставин, які входять до предмету доказування, а саме, комплектності та не якості поставленого за накладною товару, яким саме нормативно-правовим актам чи первинним обліковим доказам не відповідає якість поставленого товару, тощо.

Не доведено відповідачем також і підстави надання йому знижки за затримку поставки товару, як не доведено і самої затримки відправником вантажу (простій транспортного засобу). За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, така поставка здійснювалася на підставі усного замовлення покупця. Зазначені у специфікації строки, на які посилається відповідач як на дати поставки товару, такими доказами слугувати не можуть, оскільки така специфікація була направлена на погодження відповідачу, доказів же їх погодження жодною із сторін суду подано не було, відтак, такий доказ не є достовірним та достатнім в розумінні статей 78, 79 ГПК України.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку невиконання Покупцем п. 6.2. Договору, постачальник має право призупинити поставку Товару, до моменту повного розрахунку (зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника), крім того, у випадку якщо Постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав Товар Покупцеві на умовах відстрочки платежу, а покупець не оплатив такий поставлений Товар протягом п'яти банківських днів від дати поставки Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, та додатково штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Таким чином, з врахуванням доведення факту отримання відповідачем за зустрічним позовом товару, право власності на Товар та усі пов'язані із цим ризики виникли у Відповідача в момент отримання Товару та підписання товаро-транспортної накладної, тобто 18.09.2018 року. В той же час у Відповідача виник обов'язок оплатити непокритої авансом частини його вартості у розмірі 48762,50грн протягом п'яти днів, тобто до 24.09.2018 року. Докази сплати боргу у суду відсутні.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, зокрема, наведеним вище пунктом 7.2 Договору.

Відтак, враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в повному обсязі в строк до 24.09.2018 не виконав, вимога про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річний є підставною та правомірною. Поряд з цим, при розрахунку позивачем застосовано період прострочення відповідача з 17.09.2018 до 19.10.2018, однак, прострочення оплати у відповідача почалося з 25.09.2018. За таких обставин, заявлена до стягнення сума пені та трьох відсотків річних підлягає до задоволення частково, а саме: за період з 25.09.2018 до 19.10.2018, і в здійсненому судом перерахунку складає 1202,36грн. пені та 100,20грн. трьох відсотків річних, в іншій же частині слід відмовити.

Стосовно вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення 8700,00 грн. штрафу за вимушений простій транспортного засобу.

Так, відповідно до п.7.4. договору у випадку, якщо транспорт Постачальника затримується на складі (будівельному майданчику) Покупця через несвоєчасне прибуття для прийому-передачі уповноваженого представника Покупця, неготовність майданчика для розвантаження та в інших випадках з вини Покупця, Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику штраф у розмірі 300 (триста) грн. за кожну годину простою транспортного засобу Постачальника.

Посилаючись на вимушену затримку транспорту Позивача на будівельному майданчику Відповідача (за первісним позовом) та керуючись наведеним п.7.4. Договору, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 8700грн штрафу.

При цьому, жодних доказів на підтвердження факту затримки транспорту протягом 29 годин з вини відповідача, ним подано не було, відтак, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем вказаної вимоги, в зв'язку з чим така задоволенню не підлягає.

Зустрічний позов заявлено з підстав невиконання позивачем-продавцем своїх зобов'язань в частині поставки якісного товару та в належній кількості.

Стверджуючи про неякісний товар та посилаючись на ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару, позивач(за зустрічним позовом) просить суд стягнути з відповідача 62000грн боргу (авансу, що оплачений за неякісний товар).

Враховуючи наведені вище висновки суду, позивачем за зустрічним позовом не доведено факту поставки неякісного та не в повному обсязі товару, в зв'язку з чим в задоволенні зустрічного позову належить відмовити повністю.

Суд звертає увагу, що покликаючись на ст. 678 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача борг-аванс у розмірі 62000грн., при цьому не заявляє про відмову від договору.

Наведена позивачем судова практика, а саме постанова Верховного суду від 16.11.2018 по справі №912/420/18, не приймається судом до уваги, оскільки предметом спору у ній є техніка, яка має гарантійне обслуговування та передбачає можливість поломки, тобто предмети спорів не є тотожними. До того ж у вказаній справі визначався порядок фіксування недоліків та дефектів товару, які виявлялися після його експлуатації, і такий порядок сторонами був дотриманий. Експертний висновок же був додатковим доказом.

Натомість, у справі, що розглядається, позивачем за зустрічним позовом не дотримано договірного порядку фіксації зауважень щодо якості товару, відтак, складений через три місяці експертний висновок не може доводити факт порушення, який повинен був бути доведений встановленим договором способом при прийнятті товару, або ж зразу після нього, але ніяк не через три місяці після володіння товаром, ідентичність якого неможливо перевірити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом частково, а саме: 50065,06грн. в т. ч. 48762,50грн. боргу за поставлений товар, 1202,36грн. пені та 100,20грн трьох відсотків річних за прострочення грошового зобов'язання, відмовивши в решті вимог; в задоволенні ж зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом підлягають до відшкодування пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом - на позивача (за зустрічним позовом).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш (90300, Закарпатська обл, м. Виноградів, вул. Партизанська, 63, ідентифікаційний код: 32839777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ (04053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 37354345) суму 50065,06грн. (П'ятдесят тисяч шістдесят п'ять гривень 06 коп.), в т. ч. 48762,50грн. боргу за поставлений товар, 1202,36грн. пені та 100,20грн трьох відсотків річних, а також суму 1516,63 грн. (Одна тисяча п'ятсот шістнадцять гривень 62 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача за зустрічним позовом .

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.03.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі