Ухвала

від 08.08.2019 по справі 907/695/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" серпня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/695/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш" на дії приватного виконавця Ярошевського Д.А., якою просить визнати його дії, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника від 10.06.2019 року у виконавчому провадженні № 59317887 та постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2019 року у виконавчому провадженні №5931788, неправомірними та скасувати вказані постанови приватного виконавця

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш", м. Виноградів

про стягнення суми 58165,05грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України", м. Київ

про стягнення 62000 грн.,

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від скаржника (ТОВ Штад-Міш ) - Пшеницька Г.В., представник за довіреністю від 16.01.2019 року

від стягувача - не з`явився

від приватного виконавця - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2019 року у справі №907/695/18 первісний позов задоволено частково: присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" суму заборгованості в розмірі 50065,06грн.

В подальшому, додатковим рішенням від 01.04.2019 відповідача за первісним позовом також присуджено до стягнення з відповідача суму 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На примусове виконання вказаних рішень суду 13.05.2019 року по справі №907/695/18 Господарським судом Закарпатської області було видано відповідні накази.

На адрес Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш" на дії приватного виконавця Ярошевського Д.А ., якою товариство просить визнати його дії, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника від 10.06.2019 року у виконавчому провадженні № 59317887 та постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2019 року у виконавчому провадженні №5931788, неправомірними та скасувати вказані постанови приватного виконавця. Скаржник вважає, що накладення арештів на все рухоме і нерухоме майно та всі рахунки відповідача, здійснені приватним виконавцем, є грубим порушенням приписів законодавства про виконавче провадження та втручанням у підприємницьку (господарську) діяльність. Наголосив, що під час винесення постанови про арешт всього рухомого майна приватним виконавцем безпідставно не було враховано приписи абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження та не враховано, що майно боржника є рухомим, а, отже, його арешт повинен здійснюватися лише після проведення опису такого майна. Накладення ж виконавцем арешту на нерухоме майно було здійснено без перевірки та проведення інвентаризації наявного в боржника нерухомого майна, і як наслідок, - не було здійснено накладення арешту саме на певне нерухоме майно в межах суми стягнення. На думку скаржника, зазначення окремим пунктом в межах суми стягнення не виконує обов`язок, що прописаний в ст. 56 Закону. Щодо накладення арешту на всі банківські рахунки (кошти) боржника, зауважує, що виконавець не виявив кількість таких рахунків і не наклав арешт в межах суми стягнення. Скаржник звертає увагу суду, що накладення арештів на все майно та всі рахунки товариства призводить до повного припинення підприємницької діяльності товариства та неможливості виконання основного рішення, тому, на його думку, наявні правові підстави для задоволення його скарги.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019, проведеному на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Закарпатської області № 02-02/128/19 від 01.07.2019 у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у відпустці, справу (скаргу на дії приватного виконавця) розподілено судді Андрейчуку Л.В.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання за участю стягувача, боржника та приватного виконавця; запропоновано приватному виконавцю до дня розгляду скарги подати суду письмові пояснення з приводу заявленої скарги.

В ході розгляду скарги приватний виконавець подав письмові пояснення на скаргу, якими не погоджується з викладеними у ній доводами в повному обсязі. Вважає, що всі дії щодо примусового виконання наказів Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/695/18 були вчинені ним відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження . Накладення ж арешту на майно та кошти боржника в межах суми стягнення, про які просив заявник-стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження, було здійснено з дотриманням Закону та спрямоване на реальне виконання рішення суду.

В доповнення до поданої скарги, боржник направив суду письмові пояснення до неї, в яких виклав наступне. Аналіз судової практики застосування ст. 343 ГПК України Верховного Суду по господарським справам аналогічного характеру та змісту свідчить про те, що належним способом захисту може бути як зобов`язання приватного виконавця вчинити певні дії, так і скасування спірних постанов та визнання їх недійсними . Тому вважає обраний ним спосіб захисту вірним, таким, що реально поновить його порушене право. При цьому, у разі, якщо формулювання прохальної частини на думку суду не є належними, просить захистити права та інтереси скаржника іншим не забороненим способом захисту. Звертає увагу суду, що блокування будь-якого з вищевказаних платежів не тільки повністю припиняє підприємницьку роботу товариства, але і становить небезпеку на виробництві в частині відключення енергопостачання, припинення договору оренди землі у зв`язку із несплатою орендної плати та притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб товариства за невчасну сплату податків та зборів. 3 приводу арешту банківських рахунків, з яких здійснюються оплата податків та зборів, заробітної плати, страхованих внесків тощо наводить позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 червня 2018 року, яка зводиться до наступного: арешт грошових коштів боржника, що знаходяться на рахунку, призначеному, у тому числі для оплати праці працівників і здійснення нарахувань на заробітну плату, суперечить Конституції України та нормам чинного законодавства.

Стягувач у засідання суду не з`явився, письмових пояснень на скаргу не подав, хоча і клопотав про відкладення розгляду скарги з цією метою, одночасно заперечуючи проти викладених у ній доводів.

В судовому засіданні 07.08.2019 судом оголошувалась перерва до 08.08.2019.

Розглянувши, дослідивши та оцінивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду скарги є дії приватного виконавця, які за твердженням скаржника полягають у наступному: по - перше, накладення арешту на рухоме майно боржника здійснено без складення його опису; по-друге, накладення арешту на нерухоме майно було проведено без інвентаризації та конкретизації, на яке саме майно накладено арешт в межах суми стягнення, чим порушено вимоги ст. 56 Закону України; по-третє, постанова про накладення арешту на кошти боржника не була направлена боржнику (скаржнику); по-четверте, накладення арешту на всі банківські рахунки (кошти) боржника здійснено не в межах суми стягнення та без встановлення кількості таких рахунків; по-п`яте, накладення арешту на рахунок, з якого здійснюються платежі по оплаті праці, податках та зборах, плати за оренду, електропостачання повністю припиняє підприємницьку діяльність товариства.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 цього ж Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ст. 26 Закону визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Статтею 56 Закону врегульовано процедуру накладення арешту майна (коштів) боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Так, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Судом встановлено, що 10 червня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем, відповідно до статті 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 56739,85 грн.

Згодом, 11 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем, відповідно до статті 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника, а саме: накладено арешт на всі розрахункові рахунки у всіх видах валюти, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику - ТзОВ Штад-Міш , у межах суми 56739,85 грн.

З наданих суду матеріалів виконавчого провадження, зокрема, заяви стягувача про примусове виконання рішення, адресованій приватному виконавцю Ярошевському Д.А., вбачається, що така містить також клопотання про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника, однак, не містить жодної інформації щодо конкретизації належного боржнику майна. Наведена обставина повністю спростовує доводи скаржника щодо непроведення перевірки та інвентаризації майна боржника на день винесення оскаржуваної постанови виконавця, оскільки обов`язковість вчинення цієї дії відповідно до ст. 26 Закону України Про виконавче провадження зумовлюється виключно вказівкою стягувача на майно боржника, яке підлягає перевірці.

В силу закону виконавцеві надано право накласти арешт як на все майно боржника, так і на окремі речі. Крім того, законодавцем розмежовано порядок накладення арешту на рухоме майно, що підлягає державній реєстрації та на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації ( щодо останнього - то арешт накладається виконавцем лише після проведення його опису). За таких обставин, суд доходить висновку, що при винесені оскаржуваної постанови приватний виконавець наклав арешт на все нерухоме та рухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, що не дає підстави вважати його дії неправмірними.

Суд також констатує, що накладений виконавцем арешт як на кошти, так і на майно боржника було обмежено сумою стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, тобто 56739,85грн, а тому доводи скаржника і цій частині не знаходять свого підтвердження і спростовуються викладеним у самих же оскаржуваних постановах.

Щодо доводів скаржника про неправомірність винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника.

Згідно з пунктом 2 статті 48 Законом України "Про виконавче провадження", забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При винесенні ж оскаржуваної постанови виконавцем дотримано всі вимоги закону, оскільки зазначено в межах якої суми накладено арешт, а також внесено конкретні застереження щодо коштів, на звернення стягнення яких існує пряма заборона (як от заробітна плата, податки тощо).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається (Означеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №916/73/19, від 06.11.2018 у справі №923/560/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18).

Щодо тверджень скаржника про не надіслання копії постанови про арешт коштів боржника, то відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі

Суд звертає увагу також на той факт, що боржник, як сторона виконавчого провадження, має право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Вказаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Тому, навіть у випадку неотримання скаржником надісланої виконавцем простою кореспонденцією постанови, його право в силу вільного доступу до інформації про хід виконавчого провадження не може бути визнано судом порушеним, а відтак, не підлягає захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Штад-Міш" на дії приватного виконавця Ярошевського Д.А. відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановленийч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 13.08.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук