Рішення

від 01.04.2019 по справі 907/695/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01.04.2019 м. Ужгород Справа № 907/695/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» , м. Київ б/н від 15.03.2018 р. про ухвалення додаткового рішення та відшкодування судових витрат

по справі № 907/661/18

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Штад-Міш» , м. Виноградів про стягнення суми 58165,05грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штад-Міш» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» про стягнення 62000 грн.

представники сторін: не викликались,

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2019 р. первісний позов задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш , м. Виноградів на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ , м. Київ, суму 50065,06 грн., в т. ч. 48762,50 грн. боргу за поставлений товар, 1202,36 грн. пені та 100,20 грн. трьох відсотків річних, а також суму 1516,63 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. У вказаному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2019 р. вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору за розгляд первісної позовної заяви пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

19.03.2019 р. від представника позивача надійшла заява б/н від 15.03.2018 р. про ухвалення додаткового рішення, яким просить розподілити витрати, пов'язані з розглядом справи, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом господарської справи № 907/695/18 у сумі 22404,97 грн., а також судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Представники сторін у судове засідання для ухвалення додаткового рішення не викликались.

Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, викладені в заяві частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір №1/01/2019-КСВ від 10.01.2019 р. про надання правової допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги).

Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Позивач звернувся до суду з письмовою заявою до якої додано акт наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги від 24.01.2019 р., акт наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги від 07.02.2019 р., акт наданих послуг №3 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 р., акт наданих послуг №4 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 р., копії посадочних документів (квитків АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ ), рахунки на оплату правової допомоги №1 від 24.01.19,№2 від 07.02.19, №3 від 12.03.19,№4 від 12.03.19, рахунки на проживання представника в готелі та платіжні доручення, у підтвердження оплати наведених рахунків.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги адвокат надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити Адвокату гонорар у розмірі, порядку та строки, шо обумовлені Сторонами у цьому Договорі,

У відповідності до пункту 1.3 Договору про надання правової допомоги адвокат за цим Договором здійснює представництво інтересів ОСОБА_3 в судах під час здійснення цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства, а також в інших державних та правоохоронних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Розділ 4 Договору про надання правової допомоги визначає поняття та умови сплати гонорару. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту. За правову допомогу, передбачену цим Договором ОСОБА_3 сплачує Адвокату гонорар, розмір якого визначається додатком (додатками) до нього Договору, який (які) є його невід'ємною частиною та сплачується ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Адвоката відкритий в установі Банку як самозайнятій особі протягом десяти днів з моменту підписання акту наданих послуг.

Згідно із п. 1 Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №1/01/2019-КСВ від 10.01.2019 р., за надання Адвокатом правової допомоги щодо представництва інтересів ОСОБА_3 у Господарському суді Закарпатської області (а також у суді апеляційної та касаційної інстанції) під час розгляду справи №907/695/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 України до Товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш про стягнення заборгованості, та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Штад- Міш до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 України про стягнення боргу, ОСОБА_3 сплачує Адвокату плату (надалі - гонорар) у наступному розмірі:1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок за кожне судове засідання, в якому брав участь Адвокат. Ця сума також включає в себе підготовку всіх процесуальних та інших документів, необхідних для належного захисту інтересів ОСОБА_3 у кожному судовому засіданні; 200 (двісті) гривень добових, за кожний день перебування у відрядженні Адвоката (у разі розгляду справи за межами міста Києва); компенсацію витрат Адвоката на оплату квитків на потяг чи автобус (у разі розгляду справи за межами міста Києва).

Гонорар також сплачується за судове засідання, на яке прибув адвокат, але воно не відбулося з незалежних від адвоката причин (відсутність судді, неможливість проведення; засідання з технічних причин, перенесення або відкладення судового засідання з будь-яких причин тощо).

У разі задоволення (часткового задоволення) позову ОСОБА_3 та відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви. ОСОБА_3 також сплачує адвокату гонорар у розмірі 10% від суми позовних вимог за первинним та зустрічним позовними заявами, але не менше 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 та п. 4 вищезазначеного Додатку сума гонорару визначається та погоджується сторонами в ОСОБА_3 наданих послуг та сплачується ОСОБА_3 протягом п'яти днів з моменту підписання ОСОБА_3 наданих послуг шляхом перерахування коштів на наступний рахунок адвоката. За результатами надання правової допомоги сторони підписують ОСОБА_3 наданих послуг за участь у кожному судовому засіданні.

Пунктом 4 Додатку до Договору про надання правової допомоги визначено, що оформлення ОСОБА_3 наданих послуг відбувається в наступному порядку: адвокат не пізніше п'яти днів з дня проведення судового засідання у справі направляє ОСОБА_3 наданих послуг; клієнт протягом п'яти робочих днів з дня отримання ОСОБА_3 наданих послуг зобов'язаний підписати та повернути його Адвокатові або направити письмову мотивовану відмову від підписання ОСОБА_3 наданих послуг. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення ОСОБА_3 наданих послуг або неповідомлення про результати розгляду ОСОБА_3 у зазначений строк, послуги по Договору вважаються наданими Адвокатом належним чином та прийнятими ОСОБА_3 у повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат у сумі 22404,97 грн. представник позивача надав належним чином завірену копію Договору №1/01/2019-КСВ від 10.01.2019 р. про надання правової допомоги разом з Додатком №1, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №563 від 26.11.2007 року, акт наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги від 24.01.2019 р., акт наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги від 07.02.2019 р., акт наданих послуг №3 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 р., акт наданих послуг №4 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 р., копії посадочних документів (квитків АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ ), рахунки на оплату правової допомоги №1 від 24.01.19,№2 від 07.02.19, №3 від 12.03.19,№4 від 12.03.19, рахунки на проживання представника в готелі №92 від 23.01.19, №331 від 11.03.19, платіжні доручення, у підтвердження оплати рахунків на оплату правової допомоги. №1571 від 25.01.19,№17634 від 13.02.19,№2127 від 13.03.19 №2126 від 13.03.19. Вказані докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 907/695/18.

Разом з тим, з огляду на предмет позовних вимог та розмір заявлених сум до стягнення витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також доведеності понесених витрат.

Разом з тим, що стосується нарахування позивачем витрат пов'язаних з явкою до суду уповноваженого представника, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ухвал суду від 27.11.2018 р. та 20.12.2018 р. судом не встановлювалась явка представника сторони у засідання суду обов'язковою. При цьому, у судових засіданнях 23.01.2019 р. та 05.02.2019 р. оголошувались перерви. Відтак, вимоги щодо відшкодування витрат на проїзд у вказані дати є безпідставними.

Крім того, суд зауважує, що в акті наданих послуг №3 від 12.03.2019 року представником позивача зазначено 2,5 годин - представництва інтересів у судовому засіданні 11.03.2019 року (об 11:30 год. та 15:00 год), які зазначено як два засідання з відповідною подвійною оплатою за участь представника у вказаних засідань - по 1000,00 грн. за кожне, однак у вказану дату відбулось одне судове засідання по даній справі з оголошенням перерви протягом дня, а не два, як зазначено позивачем в акті наданих послуг, а умовами договору та додатком не передбачена погодинна оплата адвоката при представництві інтересів позивача у суді, а визначено оплату послуг адвоката за кожне судове засідання.

Поряд з цим, представником позивача заявлено для розподілу судових витрат у сумі 2750 грн. - додаткових витрат на проживання представника в готелі 23.01.19 та 11.03.19, у підтвердження чого подано рахунки №92 від 23.01.19 на суму 1100,00 грн. (з яких 550 грн. - за раннє поселення) та №331 від 11.03.19 на суму 1650,00 грн. . (з яких 550 грн. - за раннє поселення).

Доказів сплати вказаних рахунків позивачем не подано.

Водночас, суд звертає увагу, що відшкодування додаткових витрат у вигляді оплати за проживання представника у готелі умовами Договору №1/01/2019-КСВ від 10.01.2019 р. про надання правової допомоги разом з Додатком №1 не передбачено та до складу гонорару адвоката не входить. Натомість, вказаними умовами договору та додатку до нього встановлена складова гонорару адвоката у вигляді добових за кожен день перебування адвоката у відрядженні, які включені представником до актів наданих послуг №1-4. З урахуванням вказаного, заявлена до розподілу судових витрат сума додаткових витрат у розмірі 2750,00 грн. є безпідставною.

Враховуючи в сукупності вище викладене та положення частини 4 ст.126 ГПК України заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 22404,97 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, ціни позову та є завищеним щодо іншої сторони спору.

З огляду на вищенаведене, заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНИ» , м. Київ б/н від 15.03.2018 р. про ухвалення додаткового рішення та відшкодування судових витрат підлягає задоволенню частково у розмірі 10000,00 грн.

Щодо заявленого в заяві про ухвалення додаткового рішення відшкодування суми судового збору у сумі 1762,00 грн. суд констатує, що питання відшкодування судового збору вирішено у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2019 р. у даній справі, яким розподілено судові витрати у сумі 1516,63 грн. судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог за первісним позовом та стягнуто на користь заявника (позивача за первісним позовом).

Також, не підлягає розгляду заявлена в заяві про ухвалення додаткового рішення вимога заявника щодо відмови в задоволенні ТОВ Штад-Міш (позивача за зустрічним позовом) про розподіл витрат на надання правничої допомоги, оскільки згідно рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2019 р. у справі №907/695/18 у задоволенні зустрічного позову відмовлено, у зв'язку з чим, судові витрати за зустрічним позовом, у відповідності до ч.1 ст.129 ГПК України покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Штад-Міш (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Партизанська, 63, код ЄДРПОУ: 32839777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УКРАЇНИ (04053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: 37354345) суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) судових витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви у задоволенні відмовити.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 02.04.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі