Рішення

від 06.03.2019 по справі 400/3089/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р. № 400/3089/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит - Холд", пр-т Центральний, 72, Миколаїв,54017

до відповідача: Миколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про: визнання протиправними дій,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателит - Холд» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської міської ради (далі- відповідач 1) та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі – відповідач2) про визнання протиправними дій відповідача 1 по затвердженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 та дії відповідача 2 по формуванню витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 на підставі вказаних коефіцієнтів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі спільними діями встановлюють нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 в сумі 4838183,68 грн., без належного визначення локальних коефіцієнтів та їх подальшого застосування, діючи неправомірно.

Відповідач, Миколаївська міська рада, надав заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки цифрові значення коефіцієнтів локальних факторів (Км3) визначені в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, що затверджена рішенням Миколаївської міської ради № 3/40 від 27.01.2011 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва” (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателит - Холд» є власником нежитлового нерухомого майна, загальною площею 602,9 кв. м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1.

Дане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 2992 кв. м.

До вересня 2014 року, ця земельна ділянка знаходилась у користуванні ТОВ «Заречное» на підставі договору оренди № 7127.

У зв'язку із правонаступництвом прав та обов'язків ТОВ «Заречное», з листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателит - Холд» неодноразово зверталось із проханням до відповідача 1 щодо здійснення дії по укладанню договору оренди з ним, як із новим користувачем земельної ділянки. Однак до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки з позивачем не укладено.

Оскільки позивач є користувачем земельної ділянки, зобов'язаний сплачувати кошти за користування нею.

У відповідності до п. 4.2 договору оренди землі № 7127 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становила 987 928,50 грн.

Відповідно до довідки про грошову оцінку земельної ділянки, станом на початку 2009 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 становила 987928,50. Довідку отримувало ТОВ «Заречное» - правонаступником якого є позивач.

Сукупний коефіцієнт Км3 в довідці визначний в розмірі 1,01, а коефіцієнт Км2 в розмірі 2,12.

У листопаді 2018 року відповідач1 направив на адресу позивача пропозицію щодо укладання змін до договору оренди землі, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 23.11.2009 року за № 7127.

В п.1.3. та п. 1.5 договору про зміни, відповідач 1 пропонував доповнити п.2.4 та п. 4.2 договору оренди, положеннями про те, що нормативно – грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2018 року, становить 4838183,68 грн.

У 2011 році нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, була затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40.

26.01.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сукупний коефіцієнт Км3 встановлений в розмірі 1,33, а коефіцієнт Км2 становить, 3,04. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки 4838183, 68 грн.

Не погоджуючись із діями відповідачів, позивач звернувся до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку землі» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

27.01.11 Миколаївська міська рада прийняла рішення №3/40 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва”. До цього рішення також вносились зміни рішенням міськради від 23.12.11 № 12/58, від 01.03.2012року № 15/24.

Згідно пункту 3.10. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №18/15/21/11 від 27.01.06 (далі – Порядок), вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.

          Таблиця 1.7, додатку 1 до пунктів Порядку 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку, передбачає граничні мінімальні та максимальні значення коефіцієнтів локальних факторів: в зоні магістралей 1,05-1,2, в зоні пішохідної доступності 1,04-1,15, в зоні регулювання забудови 1,07-1,11 та інші.

          Порядком визначені певні межі (максимальне та мінімальне значення) локальних коефіцієнтів, а Миколаївська міська рада повинна була встановити конкретне цифрове значення кожного локального коефіцієнту безпосередньо для м. Миколаєва.

Додатком до рішення №3/40 від 27.01.11 є “Схема функціонально-планувальних, істерико-культурних та природно-ландшафтних локальних факторів” .

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Крім того, враховуючи, що рішення Миколаївської міської ради №3/40 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва” з додатками, є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання господарських відносин, він є регуляторним актом. Відповідно до ст.12 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

          Судом з'ясовано, що Миколаївською міською радою додатку до рішення №3/40 від 27.01.11 “Схема функціонально-планувальних, істерико-культурних та природно-ландшафтних локальних факторів” надано гриф “для службового користування” та офіційне оприлюднення його у місцевих друкованих засобах масової інформації не здійснено.

Тобто, всупереч п. 3.10 Порядку, конкретні значення коефіцієнтів локальних факторів для м. Миколаєва, з яких складається сукупний коефіцієнт Км3, належним чином не визначені.

Також, судом встановлено про відсутність на сайті відповідних додатків до рішення № 3/40, з яких би вбачались підстави встановлення коефіцієнту Км2 у розмірі 3,04.

Відповідно до п. 3.6. Порядку встановлено Км2 - це зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Однак суд зазначає, що за відсутності додатків до рішення № 3/40, неможливо пересвідчитись в тому, що встановлюючи його Миколаївська міська рада дійсно врахувала якісь зміни щодо містобудівної цінності земельної ділянки по вулиці Велика Морська, 52/, які зумовили збільшення розміру коефіцієнту Км2.

Належне визначення коефіцієнту Км3 та Км2 має суттєве значення, оскільки із їх врахуванням визначається коефіцієнт – Км.

Саме Км – це коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км=Км1*Км2*Км3.

Отже, за відсутності доказів належного визначення відповідачем 1 Км2 та Км3, суд приходить до висновку, що встановлюючи коефіцієнт Км не були враховані фактори регіонального, зонального та локального характеру, та відповідно вартість земельної ділянки.

Застосування відповідачем 1 сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 здійснено без підтвердження врахування особливостей місцерозташування земельної ділянки.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Миколаївської міської ради по застереженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначені нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправними дій Головного Держгеокадастру в Миколаївській області по формуванню витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 на підставі вказаних коефіцієнтів Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04, суд зазначає.

Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами ч. 2 ст. 20 Закону України “Про оцінку земель” оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку земель”, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

          Постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, відповідно до якої та згідно з наказом № 18/15/21/11 затверджено Порядок оцінки земель, який регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Згідно з п. 2.1 Методики 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Отже, витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Нормативно – грошова оцінка земель проводиться у автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного комплексу органів Держгеокадастру.

Тобто відповідач 2 при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1, діяв в межах наданих повноважень, оскільки відомості щодо базової вартості 1 кв. м. та розмірів локальних коефіцієнтів внесені до програми відповідно до рішень Миколаївської міської ради, та при формуванні витягу з технічної документації були відображені автоматично .

Враховуючи вище викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову, щодо визнання протиправними дій відповідача 2 по формуванню витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1 на підставі вказаних коефіцієнтів.

На підставі викладено суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5800,00 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 01.11.2018, додатком до договору, актом здачі-прийняття робіт та платіжним дорученням № 482 від 21.12.2018 року на суму 3600 грн., платіжним дорученням № 526 від 18.02.2019 року.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

          1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

          2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

          3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

          4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

          На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2018 року № 2018/11/SН, додаток № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 2018/02/SН від 01.11.2018 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АП-00000012, платіжне доручення № 482 від 21.12.2018 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АП-00000002, платіжне доручення № 526.

Дослідивши надані позивачем докази на понесення витрат на правничу допомогу адвоката, суд встановив, що вони доводять факт понесення таких витрат, оскільки до позову додано документу про фактичну оплату послуг на суму 5800,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення витрат позивача на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит - Холд"( пр-т Центральний, 72, Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 32229658) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області ( пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) по затвердженню та застосуванню сукупного коефіцієнту Км3 в розмірі 1,33 та коефіцієнту Км2 в розмірі 3,04 при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:07:028:0004, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 52/1.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит - Холд"( пр-т Центральний, 72, Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 32229658) судовий збір в розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 466 від 10.12.2018 року.

5. Стягнути з Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит - Холд"( пр-т Центральний, 72, Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 32229658) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5800,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот гривень).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 В. С. Брагар