Ухвала

від 29.09.2017 по справі 755/27711/13-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/27711/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_7 НіцуІ.Г

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_10

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження відносно

ОСОБА_7 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_8 , за обвинуваченням ч.2 ст.15 п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_9 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396 ;ч.1 ст.309 КК України колегія суддів ,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.5, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.15 п.5, п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України.

В ході судового розгляду від адвоката ОСОБА_12 надійшло клопотання про заміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт, свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що на даний час не існує жодного ризику передбаченого ст. ст. 177,178 КПК України, які могли б бути підставою для продовження утримання обвинуваченого під вартою. Так, ОСОБА_7 перебуває під вартою з 13.05.2013 року, всі докази були дослідженні як зі сторони обвинувачення так і зі сторони захисту, допитані потерпілі, свідки , надані пояснення спеціалістів та експертів, допитані інші обвинувачені Кутовий та Хуторний. Прокуратура закінчила пред`явлення обвинувачення та надання доказів. Крім того закордонний паспорт та паспорт громадянина України у обвинуваченого були відібрані, що унеможливлює останньому залишити територію України.

Прокурор заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, зазначаючи, що дане клопотання є необґрунтованим.

Потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення клопотання не заперечив.

Адвокат ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_12 .

Адвокат ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_9 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_12 .

Щодо наявності підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 з 13.05.2013року утримується під вартою, ризиками, що стали підставою для застосування найбільш суворішого запобіжного заходу визначені слідчими суддями: тяжкість інкримінованого злочину , суворість можливого покарання, загроза впливу на свідків, ризик переховування від органів досудового слідства та суду, можливість знищення або спотворення будь-яких речей або документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підставидляпродовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно п.9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання в порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до кримінального процесуального законодавства України», виключно «єдиною» метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст.132КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

За такихобставин,суд враховуєпрактику Європейськогосуду зправ людини,яка свідчитьпро те,що рішеннясуду повиннозабезпечити нетільки правапідозрюваного,обвинуваченого,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,що вимагаєвід судубільшої суворостів оцінціцінностей суспільства,вважає задоцільне напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівта оціненихв сукупностіз усімаобставини,у томучислі:вагомістю наявнихдоказів провчинення обвинуваченимкримінального правопорушення;тяжкістю покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінобвинувачується;вік тастан здоров`я;міцність соціальнихзв`язків;репутацію;майновий стан;дотримання умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше;відсутність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення,та безумовноїнедоведеності фактутого,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходів,не можезапобігти доведеномупід часрозгляду клопотанняризику,вважає занеобхідне змінитизахід забезпеченнякримінального провадженняу видітримання підвартою назапобіжний західу виглядідомашнього арештуза адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.)та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.), в межах строку двох місяців, а саме до 28.11.2017 року оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуобвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 331КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання адвоката ОСОБА_12 щодо зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.

Запобіжнийзахід ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , протягом всього кримінального провадження до моменту його припинення за встановлених законом обставин.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Зобовязати ОСОБА_7 невідкладно прибути за місцем свого проживання АДРЕСА_1 .

зобовязти ОСОБА_7 не відлучатися цілодобово з місця свого проживання за

адресою : АДРЕСА_1 без дозволу суду.

Покласти на ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України строком до 28 листопада 2017 р. обовязки:

Носити електронний засіб контролю;

Не відлучатися за межі постійного місця проживання без дозволу суду;

Повідомляти суд про зміну місця свого проживання

Продовжити ОСОБА_9 та ОСОБА_8 строком до 28 литстопада 2017 р. дію обов`язків визначених ухвалою суду від 09 квітня2015 р. а саме

відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України обовязки:

Не відлучатися за межі постійного місця проживання без дозволу суду;

Повідомляти суд про зміну місця свого проживання

ОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України :

Носити електронний засіб контролю;

Не відлучатися за межі постійного місця проживання без дозволу суду;

Повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Виконання ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доручити начальнику Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, якому направити копію даної ухвали.

Виконання ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 доручити начальнику Печерського УП ГУНП у м.Києві, якому направити копію даної ухвали.

Зобов`язати орган внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 негайно поставити його на облік, і повідомити про це суд.

Роз`яснити обвинуваченим, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали в частині зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу покласти на СВ Дніпровського УП ГУНП ув м. Києва, а контроль на прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 .

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, їх захисникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді :