Рішення

від 15.03.2019 по справі 567/517/17

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/517/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 сільської ради Острозького району ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання рішень протиправними, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2В, ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання рішень протиправними, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку звернувся ОСОБА_7 На доведення позовної заяви вказує, що в його власності знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в с.Могиляни Острозького району Рівненської області по вул.Заводська, 17 і загальна площа земельних ділянок, якими він користується і які знаходяться за вказаною адресою становить 0,2431 га, частина з якої, орієнтовною площею 0,12 га, якою він користується більше 30 років і по межі якої ним в 1990 році встановлено огорожу, використовується ним для ведення особистого селянського господарства.

Зазначає, що в січні 2015 року, вчергове звернувся до ОСОБА_5 сільської ради з заявою про передачу зазначеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та рішенням від 22.01.2015 року йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було розроблено відповідний проект землеустрою в ході чого встановлено, що розмір земельної ділянки, яка може бути передана йому у власність становить 0,1077 га та 26.10.2016 року зазначений проект він подав для затвердження до ОСОБА_5 сільської ради з проханням передати у власність земельну ділянку площею 0,1077 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, на що отримав повідомлення про те, що умовою затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку є зміна площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з площі 0,1077 га на площу 0,06 га. у зв'язку з відсутністю додаткової площі на даній земельній ділянці та накладенням земельної ділянки з земельними ділянками суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_8

Посилається на те, що при розгляді його заяви ОСОБА_5 сільська рада порушила вимоги ст.122 ЗК України щодо двотижневого розгляду його заяви та обов'язку затвердити проект землеустрою у випадку відповідності його рішенню органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на виготовлення такого проекту.

Зазначає, що в лютому 2017 року отримав рішення ОСОБА_5 сільської ради №130 від 25.01.2017 року "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради №434 від 22.01.2015 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_7М." за яким змінено площу земельної ділянки щодо якої йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка знаходиться в с.Могиляни Острозького району по вул.Заводська, 17 з 0,12 га на 0,07 га та зазначене рішення мотивовано тим, що йому надано земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу сільськогосподарського призначення на підставі рішення сесії сільської ради №68 від 23.01.2017 року, а також тим, що зменшення розміру земельної ділянки відбулось за рахунок надання частини земельної ділянки сусіду ОСОБА_2

Вказує, що у зв'язку з отриманням зазначеного рішення дізнався, що стосовно частини зазначеної земельної ділянки рішенням ОСОБА_5 сільської ради Острозького району №468 від 27.04.2015 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а рішенням ОСОБА_5 сільської ради Острозького району №140 від 24.02.2017 року проект землеустрою було затверджено та передано ОСОБА_2 в приватну власність земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2624285100:01:002:0207) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в с.Могиляни Острозького району та на підставі зазначеного рішення державним реєстратором ОСОБА_9 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Вважає, що таке рішення органу місцевого самоврядування є протиправним, оскільки зазначеному органу, як і ОСОБА_2 було відомо, що саме він користується спірною земельною ділянкою і на час прийняття рішень щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_2 на розгляді сільської ради вже перебувала його заява про затвердження проекту землеустрою про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а відтак протиправним є і рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_5 сільська рада Острозького району позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи про те, що 06.07.2012 року рішенням ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №184 вирішено надати дозвіл ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,06 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови в с.Могиляни, вул.Заводська, 17 Острозького району і з часу прийняття вказаного рішення позивач постійно ініціював питання про збільшення наданої йому площі під забудову. Зокрема, у своїй заяві від 01.10.2012 року він просив збільшити розмір земельної ділянки під забудову до 0,12 га, проте підстав для задоволення такої заяви в сільської ради не було.

18.12.2012 року ОСОБА_5 сільською радою прийнято рішення №238, яким вирішено перевести земельну ділянку орієнтовною площею 0,15 га за адресою с.Могиляни по вул.Заводська в землі запасу ОСОБА_5 сільської ради.

З вказаних земель запасу ОСОБА_5 сільська рада рішенням від 22.01.2015 року №434 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_7М." надала ОСОБА_7 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га в с.Могиляни по вул.Заводській, 17 Острозького району за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля). З цих же земель запасу рішенням ОСОБА_5 сільської ради від 27.04.2015 року №468 було надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення по вул.Заводська, 18 Острозького району, на підставі якого ОСОБА_2 було виготовлено відповідний проект, який було надано на затвердження сесії ОСОБА_5 сільської ради та який був погоджений ОСОБА_5 сільською радою, суміжними землекористувачами та разом з позитивним висновком експерта державної експертизи Держгеокадастру був винесений на розгляд сесії сільської ради і рішенням ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області від 24.02.2017 року №140 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5624285100:01:002:0207) для ведення особистого селянського господарства та надано ОСОБА_2 в приватну власність зазначену земельну ділянку.

Зазначає, що 24.05.2016 позивач подав на адресу сільської ради заяву з проханням обміряти земельну ділянку, якою він фактично користується по вул.Заводській, 17 та скласти відповідний акт, що було вчинено та складено акт за підписом спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_6, голови сільської ради ОСОБА_10, депутатів сільської ради (членів земельної комісії) ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, яким було встановлено, що згідно рішення зборів членів колгоспу від 04.04.1975 р. ОСОБА_7 виділялось 0,06 га під забудову, а тому виходячи з встановленої площі забудови 0,03 га є самозахватом землі.

Оскільки рішенням сесії сільської ради №178 від 14.06.2012 року ОСОБА_14 (дружині позивача) було виділено для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради 0,0140 га, то для сім'ї ОСОБА_14 біля ділянки, відведеної під забудову, було надано земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у загальному розмірі 0,12 га.

Зазначає, що рішенням ОСОБА_5 сільської ради від 26.07.2016 № 68, у зв'язку з тим, що фактична площа забудови та площа, необхідна для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, перевищувала 0,06 га, на підставі заяви ОСОБА_7, останньому було збільшено площу під забудову та встановлено її в розмірі 0,1200 га та при цьому, збільшення площі здійснювалося шляхом обговорення депутатами сільської ради і представником ОСОБА_7 із застереженням, що на 0,06 га відповідно повинна бути зменшена площа земельної ділянки, яка планувалась для надання ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства рішенням ОСОБА_5 сільської ради від 22.01.2015 року №434.

Зазначає, що 26.10.2016 року позивач звернувся до сільської ради з заявою про затвердження розробленого ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якої було подано проект землеустрою, який не був погоджений ні суміжними землекористувачами, ні органом Держгеокадастру в установленому законодавством порядку, а також додано протокол від 19.01.2000 року обстеження та погодження меж земельних ділянок, які передаються в приватну власність ОСОБА_15 для ведення особистого підсобного господарства в с.Могиляни Острозького району. Зазначає, що даний протокол стосується погодження меж земельної ділянки, що передавалася у приватну власність ОСОБА_15, а не позивачу і тому він безпідставно вважав, що даний протокол можна вважати погодженням меж земельної ділянки, щодо якої йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

У зв'язку з цим, листом від 29.11.2016 №1300 позивачу було повідомлено, що його заяви були розглянуті на сесії ОСОБА_5 сільської ради та, що депутати сільської ради не проголосували за даний проект рішення у зв'язку з тим, що позивачу депутатами було доведено до відома, що у разі зміни площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з площі 0,1077 на площу 0,06 га позивачу буде затверджено проекти для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та проект для ведення особистого селянського господарства, оскільки на даній земельні ділянці додаткової площі немає.

Пояснила, що рішенням ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №178 від 14.06.2012 року було переведено в землі запасу сільськогосподарського призначення та землі запасу житлової та громадської забудови земельну ділянку орієнтовною площею 0,0280 га та передано в приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення ОСОБА_14 (дружині позивача) орієнтовною площею 0,0140 га та ОСОБА_8, орієнтовною площею 0,0140 га.

Дане рішення було оскаржено ОСОБА_14 до суду на тій підставі, що воно порушує її права на земельну ділянку площею 0,38 га, яку було передано у приватну власність її матері ОСОБА_16 відповідно до рішення ОСОБА_5 сільської ради у 1994 році та яка згідно рішення ОСОБА_5 сільської ради №5 від 05.05.2000 року була передана у користування ОСОБА_14

ОСОБА_14 стверджувала, що в межі належної їй земельної ділянки площею 0,38 га входить також земельна ділянка, що була надана ОСОБА_8 оспорюваним рішенням. Зазначає, що оскільки належна відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка розташована одразу після земельної ділянки ОСОБА_8 та межує з землею, якою користується позивач, вважає, що обставини оскарження рішення ОСОБА_5 сільської ради №178 від 14.06.2012 стосуються також і обставин цієї справи.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 14.05.2013 року у справі №567/243/13-ц в задоволенні позову ОСОБА_14 було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_14 не набула в порядку, передбаченому законом, право власності чи права користування на земельну ділянку площею 0,38 га, що знаходиться в межах населеного пункту на території ОСОБА_5 сільської ради і зазначене рішення суду залишено в силі ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 19.06.2013 року.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що вказана земельна ділянка площею 0,38 га після смерті матері ОСОБА_14 - ОСОБА_16 в 1998 році продовжувала використовуватися ОСОБА_14 та її чоловіком ОСОБА_7, з яким вона разом проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться на відповідній земельній ділянці площею 0,38 га., тобто у 2012-2013 роках, коли дружина позивача ОСОБА_14 оскаржувала рішення ОСОБА_5 сільської ради про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_8, позивач жодним чином не заявляв про порушення своїх прав на оскаржувану земельну ділянку.

Зазначила, що з огляду на перебування у шлюбі з ОСОБА_14 та фактичне спільне проживання разом з нею за однією адресою, вбачається, що позивач був обізнаний про обставини вказаного судового провадження, проте все ж подав позов до суду вже з інших підстав - стверджуючи про належність спірної земельної ділянки саме йому, а не його дружині ОСОБА_14

Пояснила, що спір щодо меж земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_8 рішенням ОСОБА_5 сільської ради № 178 від 14.06.2012 враховуючи той факт, що земельна ділянка ОСОБА_2 розташована між земельною ділянкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7, був розглянутий управлінням Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області і як зазначено у листі управління від 05.10.2012 № 04-19-12/1201, для вирішення земельного спору, піднятого у зверненні ОСОБА_8, був здійснений виїзд в с.Могиляни голови Острозької РДА та начальника управління Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області, за наслідками чого було вирішено, що в даному випадку вирішення земельного спору можливе шляхом прийняття відповідного рішення ОСОБА_5 сільської ради, в якому можливо було б або залишити спірну земельну ділянку в землях запасу сільської ради, або надати її частини у власність громадянам пропорційно до суміжних присадибних ділянок, або визначити дорогу загального користування для доступу до спірних земельних ділянок громадянами.

Зазначає, що таким чином управлінням Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області підтвердило відсутність права ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку.

3 приводу оскарження позивачем рішення ОСОБА_5 сільської ради Острозького району № 130 від 25.01.2017 року "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради № 434 від 22.01.2015 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_7" зазначила, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 у справі № 567/519/17 зазначене рішення сільської ради від 25.01.2017 визнано протиправним та скасовано на тій підставі, що рішення від 22.01.2015 як акт індивідуальної дії було реалізовано, а тому сільська рада, відповідно до наданих їй повноважень, була позбавлена права вносити в такий акт будь-які зміни. Разом з тим суд вирішив за необхідне зазначити, що "як вбачається з наданої позивачем копії проекту землеустрою він не погоджений сільською радою, а також суміжними землекористувачами. Відтак, у разі недотримання особою, якій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, вимог, передбачених ст. 186-1 ЗК України, у відповідача виникає право для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не шляхом внесення змін в рішення, яке фактично було реалізоване".

Вважає, що таким чином, судом підтверджено, що на підставі рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою в останнього ще не виникло право власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи про те, що позивачем не надано доказів добросовісного користування ним спірною земельною ділянкою протягом 30 років та виділення йому спірної земельної ділянки відповідно до норм діючого на той час земельного законодавства.

Вважає, що ОСОБА_5 сільською радою Острозького району не порушено вимог ст.118 ЗК України щодо двотижневого розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, оскільки наданий позивачем проект не було належним чином погоджено.

Зазначає, що він у встановленому ЗК України порядку звернувся до ОСОБА_5 сільської ради Острозького району з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та, отримавши такий дозвіл, виготовив проект землеустрою, у встановленому законом порядку погодив межі земельної ділянки та отримав рішення ОСОБА_5 сільської ради від 24.02.2017 р. №140, яким затверджено проект землеустрою та надано йому в приватну власність земельну ділянку площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства і 03.03.2017 зареєстрував в державного реєстратора Острозької міської ради ОСОБА_9 право власності на зазначену земельну ділянку.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Острозька міська рада Рівненської області посилаючись на те, що дії державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку було вчинено відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, вважає, що підстав для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку немає.

В судовому засіданні встановлено, що позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 15.11.1972 року (паспорт СР226570, виданий Острозьким МРВ УМВС України в Рівненській області 25.09.1997 року) і оспорює право на земельну ділянку розміром 0,01 га свого сусіда ОСОБА_2, зазначаючи, що більше 30 років добросовісно користується зазначеною земельною ділянкою.

Частиною 2 статті 77 ЗК УРСР було визначено, що колгосп за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) надає присадибні земельні ділянки вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості, а частиною 4 зазначеної статті було визначено, що робітники, службовці та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, використовують надані їм присадибні земельні ділянки для будівництва жилих будинків та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства.

З рішення Острозького районного суду від 14.05.2013 року вбачається, що під час розгляду вказаної справи було досліджено свідоцтво про забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, план забудови земельної ділянки від 04.09.1975 року та проект індивідуального житлового будинку в с.Могиляни по вул.Заводська, 17, відповідно до яких ОСОБА_7 на підставі рішення зборів уповноважених членів колгоспу ім.17 Вересня від 24.04.1975 року та рішення виконкому ОСОБА_5 сільської ради народних трудящих від 26.06.1975 року була надана під забудову земельна ділянка площею 0,06 га.

Зазначене не заперечувалось учасниками справи.

Вказана земельна ділянка обліковується за ОСОБА_7 по земельно-кадастровій книзі ОСОБА_5 сільської ради, яка заведена в 1996 році, як така, що надана під забудову. Клопотань про витребування інших земельно-кадастрових книг чи погосподарських книг сільської ради від учасників справи не надходило.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в 1975 році позивачу у встановленому законом порядку було виділено присадибну земельну ділянку для будівництва жилого будинку та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства, площею 0,06 га.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що суміжним землекористувачем (сусід з лівої сторони відносно вул.Заводської) є відповідач у справі ОСОБА_2, який разом зі своєю сім'єю проживає в частині будинку, який знаходиться по вул.Заводська, 18 с.Могиляни Острозького району, а в іншій частині будинку разом зі своєю сім'єю проживає ОСОБА_8

Спір, який розглядається по даній справі, стосується земельної ділянки, яка знаходиться з тильної сторони земельних ділянок, наданих для ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та призначених для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських приміщень і споруд та з правої сторони зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою розміром 0,0140 га ОСОБА_14 (дружини ОСОБА_7М.), яка в свою чергу з правої сторони межує з земельною ділянкою ОСОБА_15, а з тильної сторони зазначена земельна ділянка межує з землями запасу ОСОБА_5 сільської ради.

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_7 вказує на те, що зазначена земельна ділянка протягом більше 30 років перебуває в його користуванні і використовується для сільськогосподарського виробництва, а тому він, відповідно до ст.116, 118, 119 ЗК України, має право на отримання зазначеної земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації та за набувальною давністю.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 119 ЗК України визначено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 26.01.1998 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №3 передала в приватну власність ОСОБА_7 для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,40 га. Зазначена земельна ділянка обліковується за ОСОБА_7 по земельно-кадастровій книзі ОСОБА_5 сільської ради (заведена в 1996 році) як пашня.

Звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, ОСОБА_7 та його представник вказують на те, що саме спірна земельна ділянка входить у склад земель, які належать ОСОБА_7 на підставі зазначеного рішення. В той же час, представник сільської ради це заперечує та зазначає про те, що в склад земель, які обліковуються за ОСОБА_7 по рішенню ОСОБА_5 сільської ради Острозького району №3 від 26.01.1998 року входять декілька земельних ділянок, які знаходяться поза с.Могиляни Острозького району та використовуються ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства. В той же час, представник ОСОБА_5 сільської ради зазначила про те, що правовстановлюючі документи, які визначені ст. 125 ЗК України щодо зазначених земельних ділянок ОСОБА_7 не виготовлені, в тому числі їм не присвоєні кадастрові номера. Не надано такі докази і позивачем у справі.

В позовній заяві та поясненнях представника позивача в судовому засіданні, вони зазначають, що ОСОБА_7 отримав спірну земельну ділянку до 1987 року.

Відповідно до діючого на той час ЗК УРСР, земля перебувала виключно у державній власності та могла надаватися тільки у користування (ч.2 ст.3 ЗК УРСР).

Відповідно до ст.16 ЗК УРСР, надання земельних ділянок у користування здійснювалось у порядку відведення, яке проводилося на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих органів обласної, районної міської, селищної і сільської рад у порядку, встановленому законодавством, а ч.5 ст.20 ЗК УРСР було визначено, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач таких доказів не подав, а отже його пояснення про належне користування спірною земельною ділянкою в період дії ЗК УРСР (1970 року) не довів.

Відповідно до ст.3 ЗК УPCP (1990 року), надання землі у користування було віднесено до компетенції Рад народних депутатів.

Відповідно до ст.19 зазначеного Кодексу, надання земельних ділянок здійснювалося за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснювали державні та інші землевпорядні організації.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядала клопотання (заяву) у строк не більше місяця, давала дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляла про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджувався з власником землі або землекористувачем та подавався до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядала його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймала рішення про надання земель.

Відповідно до ст. 22 зазначеного Кодексу, право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, без встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось.

Відповідно до ст. 23 ЗК УPCP (1990 року), право постійного користування землею посвідчувалось державними актами, які видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, а відповідно до ст. 24 цього Кодексу, право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлялось договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлювалась Кабінетом Міністрів України.

Водночас, ст.125 ЗК України (2001 року) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Звертаючись до суду з позовом, позивач таких доказів не подав, а отже його пояснення про належне користування спірною земельною ділянкою в період дії ЗК УРСР та ЗК України не довів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставни, суд вважає, що оскільки право користування земельною ділянкою, залежно від часу виникнення такого права та воно виникає на підставі чітко визначених земельним законодавством документів, то твердження позивача та свідків, які допитані в судовому засіданні, про добросовісність користування земельною ділянкою не може вважатися допустимим доказом виникнення у нього такого права.

В судовому засіданні встановлено, що 06.07.2012 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №184 надала дозвіл ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Разом з тим, 01.10.2012 року ОСОБА_7, зазначаючи про те, що ним 01.08.2011 року набуто право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводській, 17 і зазначений житловий будинок з надвірними будівлями знаходяться на земельній ділянці орієнтовною площею 0,12 га, якою він користується близько 35 років, звернувся до ОСОБА_5 сільської ради з заявою про внесення змін у рішення №184 від 06.07.2012 року.

Таким чином, ОСОБА_7, достовірно знаючи про те, що на законних підставах в його користуванні перебуває земельна ділянка розміром 0,06 га, зажадав від ОСОБА_5 сільської ради передачі йому у власність земельної ділянки більшого розміру, якою він користувався незаконно.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2012 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №238 перевела земельну ділянку орієнтовною площею 0,15 га (спірна земельна ділянка), яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська в землі запасу зазначеної сільської ради.

22.01.2015 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №434 надала дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

Положення ст. 116 та 118 ЗК України виділяють дві окремі підстави для отримання земельної ділянки у власність: приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

При першій підставі, коли здійснюється набуття права власності на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні громадянина, передача у власність такої земельної ділянки здійснюється рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на підставі заяви громадянина, а також технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.1, 2 ст.118 ЗК України). У випадку одержання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації (коли земельна ділянка не перебуває у користуванні) необхідним є попереднє отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який надається на підставі заяви громадянина та графічних матеріалів, на яких зазначається бажане місце розташування земельної ділянки (ч.6, 7 ст. 118 ЗК України).

Таким чином, рішення сільської ради про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою додатково підтверджує, що спірна земельна ділянка не перебувала в його законному користуванні.

Зазначене підтверджується і рішенням Острозького районного суду від 14.05.2013 року з якого вбачається, що ОСОБА_14 (дружина позивача ОСОБА_7М.) зверталась до суду з позовом щодо права на земельну ділянку площею 0,38 га, яка знаходиться в с.Могиляни Острозького району по вул.Заводська, 17, в порядку спадкування після своєї матері, та в задоволенні зазначеного позову будо відмовлено. Водночас, з зазначеного рішення вбачається, що від час розгляду вказаної справи було досліджено свідоцтво про забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, план забудови земельної ділянки від 04.09.1975 року та проект індивідуального житлового будинку в с.Могиляни по вул.Заводська, 17, відповідно до яких ОСОБА_7 на підставі рішення зборів уповноважених членів колгоспу ім.17 Вересня від 24.04.1975 року та рішення виконкому ОСОБА_5 сільської ради народних трудящих від 26.06.1975 року була надана під забудову земельна ділянка площею 0,06 га. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_7 та його дружина в різний час та з різних підстав зверталися до суду з приводу права на одну і ту ж земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що 24.05.2016 року ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_5 сільської ради з проханням провести обмір земельної ділянки, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17, зазначаючи, що фактично нею користується.

З акту обстеження земельної ділянки від 13.06.2016 року, який підтверджений депутатами сільської ради в судовому засіданні, вбачається, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_7 було встановлено, що згідно рішення членів колгоспу від 24.04.1975 року під забудову ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку площею 0,06 га, в той час як орієнтовна площа земельної ділянки на якій знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_7 на час обстеження становить 0,091 га. Під час обстеження комісія сільської ради прийшла до висновку про те, що загальний розмір земельної ділянки, яка використовується сім'єю ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства та яка знаходиться біля земельної ділянки, наданої ОСОБА_7 під забудову становила 0,12 га.

В подальшому, рішенням ОСОБА_5 сільської ради №68 від 26.07.2016 року внесено зміни в рішення зазначеної сільської ради та надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району.

З повідомлення ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" від 22.01.2018 року вбачається, що зазначеним підприємством на підставі рішень ОСОБА_5 сільської ради №68 від 26.07.2016 року та №184 від 06.07.2012 року було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель запасу в с.Могиляни по вул.Заводська, 18 Острозького району.

25.01.2017 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №130 внесла зміни в зазначене рішення в частині розміру земельної ділянки та надала дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, зазначивши, що зменшення площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з 0,12 га пов'язано з тим, що земельна ділянка площею 0,06 га була надана з земель запасу сільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення сесії сільської ради №68 від 26.07.2016 року.

Рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_5 сільської ради №130 від 25.01.2017 року.

В судовому засіданні встановлено, що 13.02.2017 року ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_5 сільської ради з письмовою заявою в якій зазначив, що 26.10.2016 року звертався з заявою про погодження проекту землеустрою та просив скасувати рішення сільської ради №130 від 25.01.2017 року як таке, що суперечить законодавству, а також просив затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1077 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району за рахунок земель сільськогосподарського призначення та передати йому у власність зазначену земельну ділянку.

Листом від 24.03.2017 року ОСОБА_5 сільська рада проінформувала ОСОБА_7, що відповідно до рішення №130 від 25.01.2017 року йому було надано земельну ділянку площею 0,07 га, а задовільнити його прохання щодо передачі земельної ділянки площею 0,1077 га можливості немає із-за відсутності земельних ділянок такою площею.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради від 22.01.2015 року №434 та договору від 03.10.2016 року ОСОБА_7 в ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1077 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 17 Острозького району.

Звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання рішень протиправними, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку позивач стверджує, що зазначений проект землеустрою погоджений належним чином з відповідними фізичними та юридичними особами, що не відповідає дійсності.

Згідно з ч. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 зазначеного Кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

З листа відділу в Острозькому районі ГУ Держгеокадастру у Рівненської області від 22.01.2018 за № 28-17-0.29-25/101-18 вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства в с.Могиляни Острозького району Рівненської області Управлінням Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області та відділом в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області не погоджувався.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій", матеріали погодження проекту землеустрою становлять частину проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При цьому, суд бере до уваги і те, що викопіювання з кадастрової карти території ОСОБА_5 сільської ради з нанесенням земельної ділянки орієнтовною площею 0,1077 га, наміченої для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_7 в с.Могиляни, що міститься в проекті землеустрою, наданому позивачем, не погоджене сільським головою та спеціалістом-землевпорядником сільської ради.

Відповідно, без наявного погодження проекту землеустрою Держгеокадастром у ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області були відсутні підстави для його затвердження.

Окрім того, суд бере до уваги і те, що позивачем не надано протокол обстеження та погодження меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами.

На підтвердження факту погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем ОСОБА_7 надано протокол погодження та обстеження меж земельних ділянок, які передаються в приватну власність ОСОБА_15 для ведення особистого підсобного господарства в с.Могиляни Острозького району в якому погоджено межу між земельними ділянками ОСОБА_15 та ОСОБА_7 та зазначено, що суміжні земельні ділянки знаходяться по вул.Заводська та межа проходить по існуючій залізній огорожі на протязі 80,3 м., що не відповідає абрису горизонтального знімання, наявному в матеріалах справи, де відображено, що межа між земельними ділянками становить 27.83 м. Водночас, в судовому засіданні встановлено, що рішенням №178 від 14.06.2012 земельна ділянка, яка знаходиться в с.Могиляни по вул. Заводська була передана для дружини позивача ОСОБА_14 і тому земельна ділянка, яка планувалась для виділення ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства не може бути суміжною з земельною ділянкою ОСОБА_15

Одночасно, суд бере до уваги наявну в проекті землеустрою довідку з державної статичної звітності (форма №6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 02.03.2016 № 02-18/224, з якої вбачається, що земельна ділянка, яка проектується до відведення у власність в с.Могиляни Острозького району ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства станом на 01.01.2016 обліковувались за громадянами, яким надані землі для особистих підсобних господарств. При цьому як вбачається з листа відділу в Острозькому районі ГУ Держгеокадастру у Рівненської області від 22.01.2018 за № 28-17-0.29-25/101-18 дана довідка була надана на підставі клопотання ОСОБА_7 від 23.02.2016 року до якого було долучено кадастровий план земельної ділянки з описом меж, який також не погоджений сільським головою.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що 27.04.2015 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №468 надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,01 га, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 18 Острозького району для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Судом встановлено, що на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради від 27.04.2015 року №468 та договору від 27.04.2015 року ОСОБА_2 в ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0100 га для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 18 Острозького району. З зазначеного проекту вбачається, що межі земельної ділянки, яка виділялась ОСОБА_2 були погоджені належним чином та зазначений проект було погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області.

25.11.2016 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №95 надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0736 га (суміжна ділянка), яка знаходиться в с.Могиляни по вул.Заводська, 18 Острозького району (кадастровий номер 5624285100:01:002:0203) для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та ОСОБА_2 в ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки і 21.12.2016 року проведено державну реєстрацію права власності зазначеної земельної ділянки.

24.02.2017 року ОСОБА_5 сільська рада Острозького району рішенням №140 затвердила проект землеустрою та передала ОСОБА_2 в приватну власність земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2624285100:01:002:0207) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в с.Могиляни Острозького району.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 03.03.2017 року державним реєстратором Острозької міської ради Рівненської області ОСОБА_9 на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради від 24.02.2017 року було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2624285100:01:002:0207), призначену для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Могиляни Острозького району.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин зокрема.

Норми ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають самостійність реалізації територіальними громадами, органами та посадовими особами місцевого самоврядування наданих їм повноважень.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і здійснюється на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності визначено ч. 1 ст. 116 ЗК України. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, передбачених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування, в даному випадку ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області, є підставою набуття фізичними і юридичними особами права власності на земельну ділянку, що знаходиться у комунальній власності.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.5 ЗК України, принципами земельного законодавства України, серед інших, є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення раціонального використання та охорони земель, а відповідно до ст.12 зазначеного Кодексу, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, серед іншого, належить організація землеустрою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ОСОБА_5 сільська рада діяла в межах наданих їй повноважень, а тому підстав для визнання незаконними рішення ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №468 від 27.04.2015 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2", рішення ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №140 від 24.02.2017 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення" немає.

Водночас, зважаючи на те, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку була проведена відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, то підстав для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оформленого рішенням державного реєстратора ОСОБА_9 від 06.03.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га (кадастровий номер 2624285100:01:002:0207) для ведення особистого селянського господарства немає.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

в позові ОСОБА_7 (жит. ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (жит. ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області (місцезнаходження: с.Могиляни, вул.Центральна, 75 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387023), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог Рівненської області, вул.Героїв Майдану, 4, ЄДРПОУ 05391005) про визнання незаконними рішення ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №468 від 27.04.2015 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2", рішення ОСОБА_5 сільської ради Острозького району Рівненської області №140 від 24.02.2017 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення", скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оформлене рішенням державного реєстратора ОСОБА_9 від 06.03.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га (кадастровий номер 2624285100:01:002:0207) для ведення особистого селянського господарства відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.03.2019.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_17