Постанова

від 11.07.2019 по справі 567/517/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року

м. Рівне

Справа № 567/517/17

Провадження № 22-ц/4815/643/19

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Назарук В.А.

Рішення ухвалене в м. Острог Рівненської області

Дата складання повного тексту рішення 22.03.2019

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

з участю представників сторін: адвокат Януль В.С., адвокат Хмарук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Могилянської сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області про визнання рішень протиправними, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 , Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання рішень протиправними, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає незаконним та необґрунтованим вказане рішення, при ухваленні якого неправильно застосовано норми процесуального та порушення норм матеріального права.

Зазначає, що відмовляючи в позові місцевий суд послався на обставини, котрі не мають будь-якого відношення до справи або не дають підстав для відмови в позові або не є встановленими в ході судового розгляду справи.

Вказує, що суд в обґрунтування своїх висновків безпідставно посилається на рішення судів 2012-2013 років по інших справах, які будь-якого відношення до розглянутої судом справи не мають.

Вважає суперечливими та непослідовними висновки суду щодо законності його землекористування, розміру земельної ділянки, що перебувала в його користуванні.

Також, вважає висновок суду, що ділянка розміром 0,01 га, що є предметом спору, не входить в склад земельних ділянок, що зазначені в земельно-шнуровій книзі, рішенні сільської ради - є безпідставним.

Зазначає, що факт незаконного (самовільного) користування ним земельною ділянкою належними документами (судовими рішеннями, рішеннями органу самоврядування тощо) не встановлений. Цією ділянкою він користується тривало та добросовісно більше 30 років. Будь-яких претензій з приводу такого користування до нього не було. Відповідно не було будь-яких підстав для відібрання цієї ділянки від нього та передачі її ОСОБА_2 Законність користування спірною земельною ділянкою стверджується довідкою Управління Держгеокадастру в Рівненській області від 02 березня 2016 року №03-18/224, котра знаходиться в матеріалах Проекту землеустрою земельної ділянки.

Вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги матеріали вказаного Проекту землеустрою як доказу його права на спірну земельну ділянку, мотивуючи свої висновки тим, що цей Проект не погоджений з органами Держгеокадастру та з сільською радою. Такі висновки суду вважає явно незаконними, адже рішення Могилянівської сільської ради від 22 січня 2015 року №434, на виконання якого розроблений Проект є чинним, обов`язковим до виконання згідно ст. 144 Конституції України.

За наведених підстав, просив рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_2 - адвокат Хмарук Ю.М. вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що сам по собі факт надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не породжує у позивача права на земельну ділянку, відносно якої надано такий дозвіл.

Вказує, що позивачем також не спростовано той факт, що ним було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідності з ч.ч.6,7 ст. 118 ЗК України (що регулюють порядок безоплатного передання земельної ділянки у власність, що не перебуває у користуванні громадянина), що підтверджує відсутність у нього законної підстави для користування земельною ділянкою на момент звернення з такою заявою до Могилянівської сільської ради.

Стверджує, що жодних прав позивача при прийнятті Могилянівською сільською радою оскаржуваних рішень не було порушено, а тому підстав для задоволення позову немає.

Натомість, рішення Могилянівської сільської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку мають безпосереднє відношення до даної справи, оскільки пояснюють причини, які призвели до зменшення фактичної вільної площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка може бути приватизована позивачем.

За наведеного, просили залишити рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

У поданому на апеляційну скаргу поясненні , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Острозька міська рада Рівненської області, зазначає, що дії державного реєстратора Бернацького А.О. відділу реєстрації виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області вчинялись відповідно до чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо дій державного реєстратора вважають необґрунтованими.

У задоволення апеляційної скарги просили відмовити в повному обсязі, рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 адвокат Януль В.С. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Хмарук Ю.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення №468 від 27.04.2015 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 ", Могилянівська сільська рада діяла в межах наданих їй повноважень, а тому підстав для визнання незаконними цього рішення №468 від 27.04.2015 року та рішення Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області №140 від 24.02.2017 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення" немає.

Крім того, зважаючи на те, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку була проведена відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України №1127 від 25.12.2015 року, то підстав для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оформленого рішенням державного реєстратора Бернацького А.О. від 06.03.2017 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства також немає.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проживає в АДРЕСА_1 де й зареєстрований за місцем проживання з 15.11.1972 року та оспорює право свого сусіда ОСОБА_2 на виділену йому земельну ділянку розміром 0,01 га, зазначаючи, що більше 40 років добросовісно користується зазначеною земельною ділянкою. При цьому як на правову підставу своїх вимог посилається на ст.ст.116,118,119 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення зборів уповноважених членів колгоспу ім.17 Вересня від 24.04.1975 року та рішення виконкому Могилянівської сільської ради народних трудящих від 26.06.1975 року була надана під забудову земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,06 га.

Вказана земельна ділянка обліковується за ОСОБА_1 по земельно-кадастровій книзі Могилянівської сільської ради, яка заведена в 1996 році, як така, що надана під забудову.

Рішенням Могилянівської сільської ради Острозького району № 3 від 26.01.1998 року передано в приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,40 га. Зазначена земельна ділянка обліковується за ОСОБА_1 по земельно-кадастровій книзі Могилянівської сільської ради (заведена в 1996 році) як рілля.

Технічна документація на відведення зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 та правовстановлюючі документи на неї не виготовлялась, в натурі межі земельної ділянки не виносились та межові знаки не виставлялись.

06.07.2012 року Могилянівська сільська рада рішенням №184 надала дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

18.12.2012 року Могилянівська сільська рада Острозького району рішенням №238 земельну ділянку орієнтовною площею 0,15 га (в яку входить спірна земельна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 перевела в землі запасу зазначеної сільської ради.

22.01.2015 року Могилянівська сільська рада Острозького району рішенням №434 надала дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га , яка знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

На підставі згаданого рішення від 22.01.2015 року №434 та договору від 03.10.2016 року ОСОБА_1 в ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1077 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

27.04.2015 року з тих же земель запасу (рішення №238) рішенням Могилянівської сільської ради №468 було надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 , на підставі якого ОСОБА_2 було виготовлено відповідний проект, який був погоджений Могилянівською сільською радою, суміжними землекористувачами та разом з позитивним висновком експерта державної експертизи Держгеокадастру був винесений на розгляд сесії сільської ради і рішенням якої від 24.02.2017 року №140 було затверджено проект землеустрою земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2 ) для ведення особистого селянського господарства та надано ОСОБА_2 її приватну власність.

25.11.2016 року Могилянівська сільська рада Острозького району рішенням №95 надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0736 га (суміжна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3 ) для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та ОСОБА_2 в ПП "Рівненський інженерний центр науково-інноваційних технологій" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки і 21.12.2016 року проведено державну реєстрацію права власності зазначеної земельної ділянки.

13.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Могилянівської сільської ради з письмовою заявою в якій зазначив, що 26.10.2016 року звертався з заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1077 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення та передати йому у власність зазначену земельну ділянку.

Листом від 24.03.2017 року Могилянівська сільська рада проінформувала ОСОБА_1 , що задовільнити його прохання щодо передачі земельної ділянки площею 0,1077 га можливості немає із-за відсутності земельних ділянок такою площею.

Зазначена обставина виникла в зв`язку зі збільшенням площі земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначення для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд з 0,06 до 0,12 га. (т.1 а.с.158, т.2 а.с.143).

Як вбачається з листа відділу в Острозькому районі ГУ Держгеокадастру у Рівненської області від 22.01.2018 за № 28-17-0.29-25/101-18, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Могиляни Острозького району Рівненської області Управлінням Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області та відділом в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області не погоджувався .

Також цей проект землеустрою не погоджений сільським головою та спеціалістом-землевпорядником сільської ради.

ОСОБА_1 не надано протокол обстеження та погодження меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами.

За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку, що без наявного погодження проекту землеустрою Держгеокадастром у Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області були відсутні підстави для його затвердження.

Відповідно у сільради не було підстав не затверджувати проект землеустрою ОСОБА_2 та не передавати йому у власність спірну земельну ділянку.

Згідно ч. 2 ст. 78, 116 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, а визнаватися незаконним та скасовуватися правовий акт органу влади чи місцевого самоврядування може лише за позовом власника майна у випадку невідповідності закону чи порушення прав власника (ст. 393 ЦК України).

ОСОБА_1 не є власником спірної земельної ділянки і його твердження, що саме він має право на отримання у власність земельної ділянки площею 0,01 га наданої відповідачу, оскільки більше 30 років на законних підставах нею користувався не заслуговують на увагу, оскільки здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність фізичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних та допустимих доказів надання у користування ОСОБА_1 , спірної частини земельної ділянки, оформлення правовстановлюючих документів та відповідно виникнення у нього права на неї, яке на його думку порушене та він намагається захистити, матеріали справи не містять.

Крім того, як зазначено вище, в своєму позові ОСОБА_1 зазначав, що правовими підставами його позовних вимог є ст.ст. 116,118,119 ЗК України.

Колегія суддів вважає таке твердження позивача помилковим.

Зокрема, згідно ч.4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Тобто, фактично підстав для ухвалення сільрадою рішення №434 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га , яка знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення не було, оскільки безоплатно у власність йому рішенням тої ж Могилянівської сільської ради № 3 від 26.01.1998 року вже було передано в приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,40 га.

Крім того, Верховний Суд (ВС/КЦС, справа № 742/2916/15-ц від 11.04.2018р.) зазначив, що аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України). Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов`язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ним не погоджені межі землекористування як суміжним землекористувачем безпідставні оскільки, відповідно до правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду у справі № 581/1039/15-ц від 28.03.2018 року підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації, не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування рішень Могилянівської сільської ради №468 від 27.04.2015 року та №140 від 24.02.2017 року щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства, а також для скасування державної реєстрації виниклого у ОСОБА_2 права власності.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 15 липня 2019 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук