Рішення

від 14.03.2019 по справі 916/1962/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1962/18

Господарський суд Одеської області у складі: судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ВІКІНГ

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : ОСОБА_1 ордер серії ОД 313530 від 30.01.2019р.

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ВІКІНГ» про звільнення нежитлового приміщення.

Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси направлено на зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ВІКІНГ» повернути з незаконного користування ним Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси військового нерухомого майна у вигляді КТП за ГП №18 загальною площею 84,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1962/18; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

30.10.2018р. за вх. ГСОО №22223/18 представником відповідача подано відзив, в якому відповідач посилається на відсутність у позивача, Квартирно-експлуатаційної служби міста Одеси, документів, які підтверджували право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), у зв'язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1962/18.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи від 06.11.2018р. справу №916/1962/18 передано на розгляд судді Оборотової О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018р. прийнято справу №916/1962/18 до провадження та призначено підготовче засідання.

28.11.2018р. за вх. ГСОО №24665/18 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить - зобов'язати орендаря за договором оренди державного нерухомого майна №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р. - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 20993888) звільнити та повернути з незаконного користування надане військове нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 84 кв. м., в будівлі КТП за генеральним планом №18 військового містечка №186, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17, орендодавцю - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса (код ЄДРПОУ 08038284) по акту прийому передачі.

28.11.2018р. за вх. ГСОО №24670/18 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої КЕВ м. Одеси не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та вважає їх необґрунтованими та незаконними посилаючись на те, що КЕВ м. Одеса є орендодавцем спірного майна, що підтверджується додатковими угодами до договору оренди №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р.

28.11.2018р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2018р. о 11:30 год.

17.12.2018р. за вх. ГСОО №26015/18 через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він наголошує на відсутності у позивача, КЕВ м. Одеси, будь-яких документів, які б підтверджували право власності на орендоване майно, а також зазначає, що факт виникнення орендних відносин не наділяє будь-яку із сторін правами на майно, що є предметом договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1962/18 на тридцять днів до 14.02.2019р. та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1962/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.03.2019р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.03.2019р. о 15:30 год.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

12 червня 1999р. між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України генерал-майора ОСОБА_2 (надалі - Орендодавець) з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІКІНГ ( надалі - Орендар) в особі директора ОСОБА_3, укладено Договір оренди нежитлових приміщень №116/1999/ГоловКЕУ.

Відповідно пункту 1.1 Орендодавець здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі КТП за генпланом №18 військового містечка №186 загальною 84 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 17, що знаходиться на балансі Одеської КЕЧ району Південного ОК, вартість яких визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна ( додаток № 3 ) і ставить 19660 грн.

Пунктом 2.1 передбачено момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна.

Згідно пункту 2.2 передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно пункту 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 983, 00 грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ).

Пунктом 5.4 передбачено, що у випадку припинення договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Пунктом 9.2 визначено, що суперечки, що виникають у ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не було досягнуто, спірне питання передається на розгляд до арбітражного суду по місцю находження орендодавця.

Пунктом 10.1 встановлено, що даний договір діє з 12.06.1999р. по 31.12.2009 р. строком на десять років.

Відповідно до пункту 10.9 дія договору припиняється у випадку:

- закінчення терміну, на який він був укладений;

- загибелі об'єкту оренди;

- банкрутства орендаря;

- дострокового по спільній згоді сторін або за рішенням арбітражного суду.

На підставі Акту прийому - передачі нежитлових приміщень в оренду від 10.06.1999р., який є додатком №2 до договору №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р., були передані нежитлові приміщення будівлі КТП за генпланом №18 військового містечка №186 загальною 84 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 17.

Відповідно до додаткової угоди №06д/2015/КЕВ від 11.03.2015р. до Договору оренди від 12.06.1999р. пункт 3.1 викладений в наступній редакції: орендна плата встановлена за домовленістю сторін без ПДВ за базовий місяць (грудень 2014р.) на рівні 5040 грн. з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786.

Також відповідно вище зазначено додаткової угоди №06д/2015/КЕВ від 11.03.2015р. були внесені зміни до пункту 10.1, а саме даний договір укладено строком до трьох років, договір діє з 11 березня 2015р. до 27 грудня 2017 року включно.

02.08.2018р. позивачем на адресу відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ВІКІНГ , була направлена претензія №144 про повернення орендованого майна та погашення заборгованості за користування майном у суму 71 182,94 грн.

Отже як зазначає КЕВ м. Одеси, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ВІКІНГ , не виконало свої зобов'язання за Договором №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р., майно яке йому було передано в оренду вчасно не повернуто, чим порушені законні права та інтереси позивача, Квартирно-експлуатаційної служби міста Одеса.

Приймаючи до уваги дані обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК).

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Отже, суд констатує, що взявши на себе зобов'язання, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ВІКІНГ повинно було повернути орендоване майно, та виконати його у строк визначений Договором, проте в порушення умов Договору та норм чинного законодавства відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненні орендованого майна у строк не виконав, чим порушив право позивача, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Суд не приймає доводи відповідача викладені у запереченнях, де він наголошує, що позивач позбавлений права вимогати звільнення приміщення після закінчення строку дії договору виходячи з наступного.

Відповідач, вважає, що сам по собі факт відсутності у позивача та у органу від якого він уповноважений діяти майнового права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, адже право вимоги щодо майна є похідним від права власності на майно.

Згідно ст.ст. 8,13 Закону України Про оборону України , ст.ст. 1, 3, 12, 15 Закону України Про збройні Сили України , наказу Міністерства оборони Укравїни №448 від 03.07.2013р. Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України , Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса є військовою державною структурою, призначеною для квартирно-експлуатаційного забезпечення діяльності військових формувань Міністерства оборони України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління. Земельні ділянки, що належать до земель оборони у відповідності до абз. З ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст.ст. 13, 77. 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 9.14. Закону України Про Збройні Сили України , ст. 1. 4 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України , ст. 1 Закону України Про використання земель оборони , земельні ділянки військових містечок, що знаходяться в Одеському гарнізоні перебувають на обліку та в користуванні квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, відносяться до земель оборони, знаходяться в управлінні Міністерства оборони України, власником яких є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Суд звертає увагу, що відповідно до Договору укладеного №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р. КЕВ м. Одеси є - Орендодавцем, а саме пункту 5.4 орендар зобов'язаний у випадку припинення договору оренди повернути Орендодавцю (КЕВ м. Одеси) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача, приводу того, що факт виникнення орендних відносин не наділяє будь-яку із сторін правами на майно, що є предметом договору, однак, в даному випадку договір оренди, який укладений між сторонами не породжує, а констатує факт користування квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса спірним майном, яким позивач наділений відповідно до закону.

Власником спірного майна є держава в особі Кабінету Міністрів України, а тому посилання відповідача на відсутність права власності КЕВ м. Одеси є безпідставними.

Посилання відповідача про наявність зареєстрованого за ТОВ фірма ВІКІНГ права власності на 45/100 частин приміщення магазину - бару площею 173. 2 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17 Б не спростовують правову позицію позивача, оскільки предметом розгляду справи є нежитлові приміщення будівлі КТП за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17 передані у тимчасове користування за договором оренди № 116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р.

З огляду на викладене позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, щодо повернення військового нерухомого майна у вигляді КТП за ГП №18 загальною площею 84,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки строк дії договору визначений сторонами скінчився 27.12.2017р. а тому, у позивача, як законного користувача військовим майном є наявне право його повернення.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКІНГ - задовольнити.

2. Зобов'язати орендаря за договором оренди державного нерухомого майна №116/1999/ГоловКЕУ від 12.06.1999р. Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКІНГ (65058, АДРЕСА_1 ЄДРПОУ 20993888) звільнити та повернути на користь Квартирно-експлуатаційної служби міста Одеси (65014, вул. Єврейська, буд. 13, м. Одеса, ЄДРПОУ 08038284) військове нерухоме майно у вигляді КТП за ГП №18 загальною площею 84,0 кв.м., яке розташоване за адресою вул. Армійська, буд. 17, м. Одеса.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКІНГ (65058, АДРЕСА_1 ЄДРПОУ 20993888) на користь Квартирно-експлуатаційної служби міста Одеси (65014, вул. Єврейська, буд. 13, м. Одеса, ЄДРПОУ 08038284) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 березня 2019 р.

Суддя О.Ю. Оборотова