Постанова

від 20.03.2019 по справі 390/760/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 390/760/17

провадження № 61-28781св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне сільськогосподарське товариство Надія ,

відповідачі: ОСОБА_4, Фермерське господарство ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року у складі судді Пасічника Д. І. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2016 року Публічне акціонерне сільськогосподарське товариство Надія (далі - ПАСТ Надія ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, Фермерського господарства ОСОБА_5 (далі - ФГ ОСОБА_5.), про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання договору недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,13 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. 28 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним сільськогосподарським товариством Надія , правонаступником якого є ПАСТ Надія , укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років, який зареєстровано 04 жовтня 2006 року за № 64 в Кіровоградському відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України. Договором передбачено, що орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін.

Посилався на те, що позивач добросовісно, належним чином виконував свої зобов'язання за договором та більше як за місяць до спливу строку його дії, а саме 16 серпня 2016 року направив на адресу ОСОБА_4 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди.

Проте, у визначений законом строк, ОСОБА_4 так і не направила жодної відповіді на листи-повідомлення ПАСТ Надія та жодним іншим чином не повідомила позивача про прийняте рішення щодо поновлення договору оренди землі.

У подальшому ПАСТ Надія стало відомо, що ОСОБА_4 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ФГ ОСОБА_5, що на думку ПАСТ Надія є порушенням його переважного права на поновлення договору оренди землі від 28 вересня 2006, оскільки позивачем повністю дотримані вимоги, зазначені у статті 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи наведене, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 05 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_5 щодо оренди земельної ділянки, та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 28 вересня 2006 року між ПАСТ Надія та ОСОБА_4

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не дотримався встановленого договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі порядку та процедури поновлення договору оренди, а тому втратив переважне право на його поновлення.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ПАСТ Надія подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки до закінчення строку дії договору надіслав власнику (орендодавцю) лист-повідомлення про свій намір скористатися цим правом, а останній не висловлював своїх заперечень щодо цього у передбачені законом спосіб і строк. Натомість суди не зважаючи на виконання ПАСТ Надія приписів статті 33 Закону України Про оренду землі , у рішенням зазначили, що не надано належних і допустимих доказів, які свідчать, що при укладенні договору оренди землі від 04 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_5 останніми порушено вимоги, встановлені статтею 203 ЦК України. Крім того, судами не взято до уваги докази отримання ОСОБА_4 листа-повідомлення від ПАСТ Надія про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди, а саме лист ПАТ Укрпошта від 30 травня 2017 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судами установлено, що 28 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ЗАСТ Надія , правонаступником якого є ПАСТ Надія , укладений договір оренди земельної ділянки, площею 5,13 га, яка знаходиться на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 10 років, який зареєстрований у Кіровоградському відділі КРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 04 жовтня 2006 року за № 64.

Пунктом 3.2 договору визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Для розірвання договору однією із сторін сторона, що бажає розірвати договір, повинна повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше ніж за 180 календарних днів до закінчення строку дії договору або намірів розірвання договору. У разі відсутності письмових заперечень (листа-повідомлення) з боку кожної із сторін до (після) закінчення строку дії договору, такий договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах. Підставою розірвання договору є закінчення його строку.

Строк дії договору закінчився 28 вересня 2016 року, після чого 04 жовтня 2016 року ОСОБА_4 уклала договір оренди з іншим орендарем ФГ ОСОБА_5 строком на 15 років.

16 серпня 2016 року ПАСТ Надія направило на адресу ОСОБА_4 лист-повідомлення від 15 серпня 2016 року № 654 про використання переважного права щодо поновлення договору оренди землі та додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28 вересня 2006 року, яке вручено ОСОБА_4 24 серпня 2016 року, згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2761300081067.

У листі ПАТ Укрпошти від 30 травня 2017 №165/26-04 вказано, що лист за № 2761300052345, відправлений 16 серпня 2016 року на ім'я ОСОБА_4, за адресою: с. Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області виданий адресату 20 серпня 2016 року.

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень ПАТ Укрпошта станом на 25 травня 2017 року поштове відправлення № 2761300052345 відсутнє, оскільки не зареєстроване в системі.

При цьому, на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого позивачем, вказаний номер 2761300081067, який не співпадає з номером, за яким такий лист направлявся, крім того, лист вручений ОСОБА_6 , а не адресату ОСОБА_4

Проте, 19 квітня 2016 року ОСОБА_4 направила на адресу ПАСТ Надія лист-повідомлення від 18 квітня 2016 року № 269 із вимогою про повернення належної їй земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, яке вручено уповноваженій особі ПАСТ Надія 21 квітня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

28 вересня 2016 року ОСОБА_4 повторно направила на адресу ПАСТ Надія лист-повідомлення із вимогою про повернення належної їй земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, яке вручено уповноваженій особі ПАСТ Надія 04 жовтня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

04 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_5 укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 15 років.

Нормативно-правове обґрунтування

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування положень статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку, що позивач не дотримався встановленого договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі порядку та процедури продовження договору оренди землі, натомість орендодавець належним чином, не пізніше ніж за 180 календарних днів до закінчення строку дії договору оренди, повідомила ПАСТ Надія про відсутність у неї наміру продовжувати договірні відносини та просила повернути належну їй земельну ділянку, при цьому факт отримання орендарем зазначених листів підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.

Також позивачем не надано належних та допустимих доказів, що при укладенні оспорюваного договору оренди землі від 04 жовтня 2016 року його сторонами порушені вимоги статті 203 ЦК України.

Доводи касаційної скарги про те, що ПАСТ Надія дотримані вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі , які передбачають їхнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, є необґрунтованими, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо продовження договору на умовах, запропонованих позивачем. Крім того, умовами договору передбачено право кожної із сторін розірвати договір, попередивши про це іншу сторону за 180 календарних днів. Таким правом і скористалась відповідач ОСОБА_4

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо встановлених обставин справи. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик