Ухвала

від 26.03.2019 по справі 13/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

26 березня 2019 року, м. Херсон, справа № 13/399

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подану у справі

за позовом Акціонерного товариства Херсонгаз

до Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль

про стягнення 1 940 572,85 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників сторін та ДВС:

від стягувача - ОСОБА_1,

від боржника - ОСОБА_2,

від ДВС - ОСОБА_3,

у с т а н о в и в:

07.03.2019 Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль звернулося до суду у межах даної справи зі скаргою на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження № 8949578 та просить:

- визнати дії щодо примусового списання грошових коштів у сумі 6 592 734,44 грн за платіжною вимогою № 1/7 від 11.02.2019 незаконними та протиправними,

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність щодо не зупинення виконавчих проваджень, у тому числі виконавчого провадження № 8949578,

- заборонити здійснювати будь-яке примусове списання коштів з розрахункових рахунків боржника та звернення стягнення на майно підприємства до закінчення дії розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р від 16.01.2019 Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності ,

- визнати недійсними наслідки виконавчої дії з примусового списання грошових коштів у сумі 6 592 734,44 грн

- зобов'язати повернути 6 592 734,44 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2019 вказана скарга прийнята до розгляду та її розгляд призначений на 26.03.2019.

Поряд з викладеним судом встановлено 10.11.2003 Господарським судом Херсонської області на виконання рішення, прийнятого 26.08.2003 за результатами розгляду даної справи, стягувачу виданий наказ № 13/399 від 10.11.2003.

Як слідує з постанови № 15-240 від 08.05.2008 про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом Відділом державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ м. Херсона відкрите виконавче провадження, а у відповідності до постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 17.01.2019 воно знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під № ВП 8949578.

17.01.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № ВП 8949578 винесена постанова про арешт коштів боржника, за змістом якої у відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з Акціонерного товариства Херсонгаз 6 592 734,44 грн, зокрема: виконавчих написів нотаріуса № 1190 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн, № 1191 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн, № 1187 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн, № 1189 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн, № 1192 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн, № 1188 від 18.04.2003 на суму 200 000 грн; а також наказів Господарського суду Херсонської області № 10/236-07 від 16.10.2017 на суму 182 214,29 грн, № 13/399 від 10.11.2003 на суму 1 942 390,88 грн, № 4/363-05 від 20.12.2005 на суму 997 094,01 грн, № 14/470-07 від 16.04.2008 на суму 833316,16 грн, № 14/101-ПН від 30.01.2004 га суму 135 134,69 грн, № 10/258-07 від 02.10.2007 на суму 247 839,20 грн, № 14/408-07 від 18.03.2008 на суму 142 461,83 грн, № 3/3220-05 від 10.10.2006 на суму 141 084,83 грн, № 4/364-05 від 17.04.2006 на суму 168 295,88 грн.

За цією постановою державним виконавцем накладений арешт на грошові кошти боржника у межах суми стягнення, з урахуванням виконавчого збору, на суму 6 592 734,44 грн, а 01.03.2019, за твердженнями скаржника вказана сума списана з його розрахункового рахунку відповідно до виставленої державним виконавцем платіжною вимоги № 1/7 від 11.02.2019.

Отже, судом встановлено, що оспорювані дії та бездіяльність державного виконавця здійснені у межах зведеного виконавчого провадження, а тому їх оспорювання у межах господарської справи, за якою виданий наказ про стягнення лише частини суми заборгованості у межах зведеного виконавчого провадження, не належить до компетенції господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 115 ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим і виконується у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (надалі ОСОБА_4 № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС врегульовано частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, за змістом якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 1 ГПК України (тут і надалі - у чинній редакції) встановлює, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Розділ VI ГПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень регулює питання реалізації сторонами виконавчого провадження права на звернення до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу відповідно).

Таким чином, право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України, та діями відповідної посадової особи під час примусового виконання цього рішення.

Однак згідно із приписами статті 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких указані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження вимагається наявність підстав для завершення виконавчого провадження, а таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову.

У зведеному виконавчому провадженні виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

ОСОБА_4 № 1404-VIII не передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Хоча порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження окремо не визначено, однак стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Згідно з положеннями частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У частині п'ятій цієї ж статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинне законодавство не регулює іншим чином порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання виконавчих документів, виданих уповноваженими на це органами, та судових рішень, то у такому випадку застосовується частина перша статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання виконавчих документів, виданих уповноваженими на це органами, та судових рішень, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15, від 12 вересня 2018 року справа № 906/530/17, від 17.10.2018 у справі № 5028/16/2/2012.

Положеннями розділу VI ГПК України не урегульовані процесуальні рішення, які суд має право застосувати у випадку відсутності юрисдикції на розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, а тому суд вважає за необхідне застосувати положення частини 10 статті 11 ГПК України щодо аналогії закону, а саме положення пункту 1 частини 1 статті 231 того ж Кодексу, за якими господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у скарзі на дії ьа бездіяльність державного виконавця, які вчинені у межах зведеного виконавчого провадження, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись статтями 231, 342. 343 ГПК України,

у х в а л и в:

Провадження у справі за скаргою Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль на постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 13 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 26.03.2019

Суддя М.К. Закурін