Ухвала

від 27.03.2019 по справі 280/662/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення адміністративного позову

27 березня 2019 рокуСправа № 280/662/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" (72380, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Нове, вул. Гагаріна, буд. 21, код ЄДРПОУ 30846507)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанови відповідача №ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019, №ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 щодо накладення штрафу.

Ухвалою суду від 18.02.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2019.

Ухвалою суду від 20.03.2019 підготовче засідання відкладено на 22.04.2019.

26 березня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі (вх.№11923) шляхом:

- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес , код ЄДРПОУ 30846507 на суму штрафу 3 723 грн. та зупинити стягнення за цією постановою (виконавче провадження № 58620880, відкрите у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області);

- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес , код ЄДРПОУ 30846507 на суму штрафу 223 380 грн. та зупинити стягнення за цією постановою (виконавче провадження № 58601974, відкрите у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області)

Позивач заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що відповідачем винесено постанови №ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 та №ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" штрафу на загальну суму 227 103,00 грн. за порушення законодавства про працю. Зазначає, що в провадження суду перебуває справа Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 та № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 про накладення штрафів в загальному розмір 227103,00 грн. Вказує, що разом із позовною заявою до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову проте, позивачу було ухвалою суду від 18.02.2019 відмовлено у задоволені заяви мотивуючи тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження направлення відповідачем оскаржуваних постанов до органу державної виконавчої служби, підтвердження відкриття виконавчого провадження та вчинення державним виконавцем будь-яких заходів примусового характеру після відкриття виконавчого провадження, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Зазначає, що на сьогоднішній день на виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходяться відкриті виконавчі провадження № 58601974 на суму стягнення 223 380 грн. та № 58620880 на суму стягнення 3 723 грн. та державним виконавцем вже вжиті заходи, спрямовані на арешт розрахункових рахунків позивача у банківських установах з метою виконання постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму штрафу 3 723, 00 грн. та про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року на суму штрафу 223 380, 00 грн., які були винесені Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, та які оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Не зупинення стягнення на підставі постанов та не зупинення дії самих оскаржуваних постанов, зазначає представник позивача, завдасть значних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес", тому позивач просить суд задовольнити заяву та зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму штрафу 3 723, 00 грн. та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року на суму штрафу 223 380, 00 грн., які були винесені Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області із забороною державним виконавцям відділу ДВС Мелітопольського міськрайонного упралвння юстиції вживати заходи, спрямовані на списання грошових коштів з рахунків позивача у рамках зведеного виконавчого провадження, до набрання законної сили судовим рішенням по цій адміністративній справі.

Також, зазначає представник позивача, що Наказом Мінфіну України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Однак, випадки повернення помилково чи передчасно стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства вказаний порядок не регулює.

Іншого механізму повернення з бюджету коштів платника у вигляді стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства за виконавчим провадженням, які не є податками чи іншими обов'язковими платежами, законодавцем не передбачено, що унеможливить їх повернення за заявницьким принципом. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цих постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв'язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить до наступного висновку.

За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Судом встановлено, що предметом позову є вимога позивача про визнання протиправними та скасування постанов №ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 та №ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019, на підставі яких відповідачем на позивача накладено штраф на загальну суму 227 103,00 грн. за порушення законодавства про працю.

За порушення законодавства про працю юридичні та фізичні особи несуть відповідальність, передбачену ст.265 Кодексу законів про працю України, в тому числі у вигляді штрафу, який накладається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013р. №590 не сплачені добровільно штрафи, накладені територіальними органами Держпраці стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, постанови територіального органу Держпраці про накладення штрафів є виконавчими документами.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (ч.1 ст.26 Закону №1404).

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №58601974 на підставі оскаржуваної постанови № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 про стягнення з позивача штрафу в сумі 223380,00 грн. та відкрито виконавче провадження №58620880 на підставі оскаржуваної постанови № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 про стягнення з позивача штрафу в сумі 3723,00 грн. Крім того, виконавцем накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 250413,32 грн.

Відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов, які є предметом оскарження в даній справі, зумовлюють примусове виконання таких постанов та тягнуть за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" №1404, включаючи стягнення не лише суми штрафів, які є спірними, а й витрати виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно позивача.

Сукупність наведених обставин вказує на існування обєктивної необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчих провадженнях №58601974 та №58620880, що відповідає положенням ст.150 КАС України та п.5 ч.1 ст.151 КАС України, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти).

Крім того, приписами пункту 2 частини 1 статті 34 Закону №1404 передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд враховує, що правомірність постанов Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 та №ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 перевіряється судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупинив їх виконання.

Оскільки відкрито виконавче провадження, суд приходить до переконання, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість початку примусового виконання постанов відповідача, оскарження яких, згідно з чинним законодавством, не зупиняє вчинення виконавчих дій.

У разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог про їх скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.

При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача, так як примусове виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача та наявність підстав для її задоволення.

Разом з цим, враховуючи, що оскаржені постанови перебувають на примусовому виконанні, а також право суду вжити декілька видів заходів забезпечення позову, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржених постанов, а також зупинення стягнення.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" про забезпечення позову у справі №280/662/19 - задовольнити повністю.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/662/19.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/662/19.

Зупинити стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/662/19.

Зупинити стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/662/19.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" (72380, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Нове, вул. Гагаріна, буд. 21, код ЄДРПОУ 30846507).

Боржник: Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 27.03.2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Сіпака